26. Коли ринкова ціна нижче за ціну рівноваги, то:

1. з’являються надлишки товарів ;

2. виникає дефіцит товарів;

3. формується ринок покупців;

4. падає ціна ресурсів.

27. .Що характеризує ринковий попит?

1. кількість товару, який споживачі спроможні придбати за визначеною ціною;

2. потребу, яку бажає задовольнити споживач;

3. наявність товару на ринку;

4. намір придбати певний товар.

28. Якщо у серпні уряд оголосив про підвищення закупівельних цін на зерно з 1 вересня, то:

1. пропозиція зерна у вересні буде скорочуватися;

2. пропозиція зерна у серпні буде зростати;

3. пропозиція зерна у серпні залишиться незмінною;

4. пропозиція зерна у вересні буде зростати.

29. Зміна якого фактора не викликає зрушення кривої попиту?

1. смаків та уподобань споживачів;

2. пори року;

3. ціни товару;

4. кількості чи віку споживачів.

30. Чим можна пояснити зміщення кривої пропозиції на товар А?

1. зменшенням попиту на товар А;

2. зниження ціни на товар А;

3. підвищенням ціни на товар А;

4. Зміною цін на ресурси, необхідні для виробництва товару А.

31. При підвищенні доходів споживачів:

1. попит на більш коштовні та більш якісні товари зростає;

2. попит на дешевші, але менш якісні товари зростає;

3. попит на більш коштовні та більш якісні товари зменшується;

4. попит на товари і послуги залишається незмінним.

32. За законом пропозиції зростання цін (за решти незмінних умов) супроводжується:

1. зростанням пропозиції;

2. зменшенням пропозиції;

3. зростанням обсягу пропозиції;

4. зменшенням обсягу пропозиції.

33. Ринковий попит не віддзеркалює впливу:

1. доходів споживачів;

2. цін на взаємопов’язані товари;

3. чисельність покупців:

4. цін на ресурси.

34. Що може призвести до збільшення рівноважної ціни товару?

1. збільшення попиту на товар;

2. збільшення пропозиції товару;

3. одночасне та однакове збільшення попиту і пропозиції;

4. одночасне та однакове зменшення попиту і пропозиції.

35. Цінова дискримінація – це:

1. диференціація заробітної плати працівників фірми;

2. підвищення ціни на товари більш високої якості;

3. збільшення прибутку за рахунок встановлення більш високих цін на товари;

4. продаж за різними цінами однієї й тієї ж продукції різними покупцями.

36. Закон попиту передбачає, що:

1. крива попиту звичайно має позитивний нахил;

2. якщо доходи у споживачів зростають, то вони завжди купують більше товарів;

3. перевищення пропозиції над попитом зумовить зниження ціни;

4. коли ціна товару падає, обсяг запланованих покупок зростає.

37. Удосконалення технології переміщує:

1. лінію попиту праворуч;

2. лінію попиту ліворуч;

3. лінію пропозиції праворуч;

4. лінію пропозиції ліворуч.

38. Якщо на ринку купуватиметься більше чи менше товару в залеж­ності від величини ціни на нього, то попит буде:

1. одиничним;

2. еластичним ;

3. масовим;

4. нееластичним .

39. Неокласична теорія:

1. віддає перевагу державі, суб'єктивному впливу на ціноутворення, чим і визначається природа ціни ;

2. поєднує класичний і маржиналістський підходи до розумін­ня ціни, визначаючи її за двома принципами: граничною ко­рисністю і витратами виробництва;

3. трактує ціну виключно як результат дії об'єктивного меха­нізму ринку;

4. розглядає ціну як полімерну категорію — субстанцію впли­ву на неї усіх інституцій суспільства.

40. Завдяки основній функції ціни:

1. виражаються у єдиній грошовій формі різноманітні за натураль­ним змістом ресурси, витрати і результати, обсяги випуску про­дукції і доходи, усі показники соціально-економічної діяльності;

2. забезпечується еквівалентний обмін на ринку ;

3. відбувається перелив капіталу між підприємствами і галу­зями ;

4. підвищується конкурентоспроможність підприємств .

41. Основу ринкової системи цін становлять ціни:

1. вільні, регульовані і фіксовані;

2. оптові, кошторисні і прейскурантні ;

3. монопольні, демпінгові і трансфертні ;

4. національні, місцеві та регіональні .

42. При реалізації продукції великими (крупними) партіями застосову­ються ціни:

1. оптові ;

2. аукціонні ;

3. оптимальні ;

4. граничні.

43. Закупівельні та заготівельні ціни найчастіше використовуються при реалізації продукції:

1. промисловості ;

2. сільського господарства ;

3. в соціально-культурній сфері ;

4. в зовнішній торгівлі.

44. Економічна конкуренція — це:

1. певні зв'язки і залежності між товаровиробниками, посередниками, продавцями, покупцями, і споживачами на ринку ;

2. процес природного відбору в економічному житті суспільства ;

3. суперництво господарюючих суб'єктів за найвигідніші умови виробництва, розподілу, обміну і споживання життєвих благ ;

4. боротьба за підвищення ефективності суспільного вироб­ництва і краще задоволення його потреб.

45. Вільна (досконала) конкуренція — це:

1. економічне суперництво, за якого жоден суб'єкт господар­ського процесу не може суттєво впливати на загальну ситуа­цію на ринку, особливо на зміну цін;

2. коли всі суб'єкти ринку поступають як завгодно, аби це їм було вигідно, приносило великі доходи ;

3. невтручання держави в ринкові відносини;

4. досягнення високої конкурентоздатності продукції і конкурентоспроможності підприємства.

45. Міжгалузева конкуренція характеризується тим, що:

1. боротьба виходить за моногалузі, ведеться між товарови­робниками різної за споживними вартостями продукції;

2. суперничають економічні регіони;

3 боротьба точиться між державним сектором економіки і ко­мерційною сферою господарства;

4. суперництво стосується ринку і держави .

45. Для цивілізованої конкуренції характерні методи боротьби на ринку:

1. недобросовісні ;

2. нецінові ;

3. цінові ;

4. немає відповіді.

45. Головна мета монополії:

1. найкраще задоволення потреб споживачів ;

2. реалізація найбільшої кількості продукції ;

3. отримання надприбутку;

4. розвиток виробництва .