Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Тести М1 БТФ.doc
Скачиваний:
54
Добавлен:
24.02.2016
Размер:
379.39 Кб
Скачать

17. Витрати, загальна сума яких за певний час залежить від обсягу виготовленої продукції, називаються:

– змінні;

– постійні;

– прямі;

– непрямі.

18. Калькуляція - це обчислення собівартості:

– валової продукції;

– окремих видів продукції;

– товарної продукції;

– реалізованої продукції.

19. Від обсягу виробництва не залежать:

– сумарні витрати;

– валові витрати;

– постійні витрати;

– середні валові витрати.

20. До матеріальних витрат відносять:

– заробітну плату та інші виплати працівникам;

– амортизацію основних засобів загальновиробничого призначення;

– загальногосподарські витрати, які спрямовані на управління підприємством в цілому та його обслуговування;

– продукцію промислового і сільськогосподарського призначення, що використовується аграрними підприємствами в процесі виробництва.

21. Змінними називають такі витрати:

– величина яких безпосередньо залежить від масштабів виробництва продукції;

– що безпосередньо не змінюються при збільшенні або зменшенні масштабів виробництва в короткостроковому періоді;

– на величину яких керівник відповідного рівня управління може впливати повністю;

– що здійснюються незалежно від волі керівника відповідного рівня управління і кваліфікації працівників.

22. Залежно від характеру зв’язку з обсягом виробництва продукції витрати виробництва поділяють на:

– основні та неосновні;

– прямі та непрямі;

– операційні та фінансові;

– постійні та змінні.

23. Собівартість, як один з найважливіших показників господарської діяльності, показує:

– прибутковість підприємства;

– окупність витрат прибутком;

– темпи розширеного відтворення та підвищення матеріальної заінтересо­ваності працівників;

– суму витрат господарства на виробництво відповідного виду продукції і наскільки економічно вигідним воно є.

24. Зниження собівартості продукції свідчить про:

– підвищення електроозброєності праці;

– збільшення навантаження посівних площ в розрахунку на одного середньорічного працівника;

– підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва;

– додаткові витрати ресурсу використані для виробництва додаткової продукції.

25. Вартість тих матеріальних ресурсів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об’єкту витрат називають:

– прямі матеріальні витрати;

– операційні витрати;

– загальновиробничі витрати;

– адміністративні витрати.

26. Очікувана собівартість визначається:

– до початку планового періоду;

– в кінці звітного року на основі фактичних даних;

– при складанні бізнес-плану підприємства;

– протягом року.

27. Які витрати мають найбільшу питому вагу в структурі собівартості продукції тваринництва?

а) корми;

б) нафтопродукти;

в) оплата праці;

г) амортизація основних засобів.

28. Собівартість 1 ц молока визначається:

а) відношенням всіх витрат до кількості молока;

б) відношенням всіх витрат по молочному стаду за мінусом вартості побічної, супутньої продукції до кількості виробленого молока;

в) відношенням всіх витрат за мінусом витрат на побічну продукцію до кількості молока;

г) відношенням всіх витрат за мінусом витрат на супутню продукцію до кількості молока.

29. Грошовий вираз витрат підприємства на виробництво і реалізацію продукції (робіт, послуг) – це:

а) комерційна собівартість;

б) виробнича собівартість;

в) собівартість;

г) валові витрати виробництва і обігу.

30. Грошовий вираз витрат, що пов'язані з виробництвом і доробкою продукції, її транспортуванням до франко-місця зберігання:

а) собівартість;

б) виробнича собівартість;

в) повна собівартість;

г) валові витрати виробництва і обігу.

31. Термін, який відповідає поняттю «повна собівартість»:

а) собівартість;

б) виробнича собівартість;

в) виробнича собівартість і витрати на реалізацію продукції;

г) валові витрати виробництва і обігу.

32. Витрати, що безпосередньо пов'язані з технологічним процесом, без яких виробництво відповідного виду продукції неможливе – це:

а) основні витрати;

б) витрати з організації виробництва та управління;

в) прямі витрати;

г) непрямі витрати.

33. Витрати на управління та організацію виробництва на рівні підприємства разом з витратами на організацію і управління виробництвом у бригадах (фермах), цехах та інших підрозділах – це:

а) основні витрати;

б) загальновиробничі та загальногосподарські витрати;

в) прямі витрати;

г) непрямі витрати.

34. Витрати, які в момент виникнення можна безпосередньо віднести на об'єкт планування і обліку (певну культуру, вид тварин тощо):

а) основні витрати;

б) витрати з організації виробництва та управління;

в) прямі витрати;

г) непрямі витрати.

35. Витрати, що пов'язані з виробництвом кількох видів продукції і не можуть бути безпосередньо віднесені на певний об'єкт планування і обліку:

а) основні витрати;

б) витрати з організації виробництва та управління;

в) прямі витрати;

г) непрямі витрати.

ТЕМА 1.5. Ціноутворення і ціни на продукцію тваринництва

1. Ціна – це:

а) грошовий вираз вартості товару чи послуги;

б) побажання підприємця;

в) відображення споживчої корисності товару чи послуги у конкретних ринкових умовах;

г) відповіді “а” і “в” доповнюють одна одну.

2. Функціями ціни є:

а) обліково-вимірювальна;

б) розподільча;

в) стимулююча;

г) усі перелічені функції.

3. В оптову ціну підприємства включають:

а) собівартість і прибуток;

б) торгову надбавку;

в) ПДВ і акцизний збір;

г) все перелічене вище.

4. Структура роздрібної ціни продажу:

а) оптова ціна підприємства плюс ПДВ;

б) оптова ціна продажу плюс торгівельна націнка;

в) оптова ціна підприємства плюс оптово - обігова націнка;

г) оптова ціна підприємства плюс витрати і прибуток збутових організацій.

5. Намагання товаровиробників використати ціну як важіль утримання і зміцнення своєї позиції на ринку (головним чином через її зниження) – це:

а) цінова конкуренція;

б) цінова конкурентоспроможність;

в) мінімальна ціна;

г) договірна ціна.

6. Ступінь можливого зниження товаровиробником ціни на свій товар у порівнянні з ринковою ціною, за якої забезпечується беззбитковість його виробництва:

а) цінова конкуренція;

б) цінова конкурентоспроможність;

в) мінімальна ціна;

г) договірна ціна.

7. Ціна реалізації певного виду продукції, визначена як середньозважена величина за всіма каналами її збуту – це:

а) середньореалізаційна ціна;

б) договірна ціна;

в) оптові ціни;

г) роздрібні ціни.

8. Ціни, за якими підприємства реалізують свою продукцію великими партіями всім категоріям споживачів, крім населення – це:

а) середньореалізаційна ціна;

б) договірна ціна;

в) оптові ціни;

г) роздрібні ціни.

9. Індивідуальна ціна, що формується на кожному підприємстві, за якої воно отримує нульовий прибуток:

а) середньореалізаційна ціна;

б) мінімальна ціна;

в) оптові ціни;

г) роздрібні ціни.

10. Ціна, що встановлюється на товар (сільськогосподарську продукцію) за взаємною згодою продавця і покупця при укладанні угоди купівлі-продажу:

а) середньореалізаційна ціна;

б) договірна ціна;

в) оптові ціни;

г) роздрібні ціни.

11. Ціна реалізації продукції є критерієм визначення:

– конкурентоспроможності продукції;

– конкурентоспроможності підприємства;

– конкурентоспроможності країни;

– рівня розвитку продуктивних сил.

ТЕМА 1.6. Розміщення, спеціалізація і концентрація

в сільському господарстві

1. Концентрація до оптимального рівня авансованого капіталу на одиницю земельної площі, що забезпечує випереджаюче збільшення виробництва продукції з цієї площі і підвищення раціональності використання вкладених ресурсів – це:

а) інтенсивність;

б) інтенсивний тип розвитку;

в) екстенсивний тип розвитку;

г) інтенсивно-екстенсивний тип.

2. Різновид економічного типу розвитку, за якого приріст валової продукції одержують лише завдяки підвищенню ефективності використання авансованого капіталу – це:

а) інтенсивність;

б) інтенсивний тип розвитку;

в) екстенсивний тип розвитку;

г) інтенсивно-екстенсивний тип.

  1. Різновид економічного типу розвитку, за якого приріст продукції одержують лише за рахунок приросту ресурсів:

а) інтенсивність;

б) інтенсивний тип розвитку;

в) екстенсивний тип розвитку;

г) інтенсивно-екстенсивний тип.

4. Процес формування інтенсивного типу розвитку шляхом комплексної механізації і автоматизації виробництва, його хімізації та електрифікації, впровадження енерго- і ресурсозберігаючих технологій та біотехнологій, меліорації землі, удосконалення організації праці та матеріального стимулювання, поглиблення спеціалізації виробництва і досягнення раціональної його концентрації:

а) інтенсивність;

б) інтенсифікація;

в) екстенсивний тип розвитку;

г) інтенсивно-екстенсивний тип розвитку.

5. Об'єктивна необхідність інтенсифікації викликана:

а) обмеженістю землі, вибуттям частини її з сільськогосподарського обороту, ростом чисельності населення і збільшення їх потреб;

б) властивістю землі покращувати родючість при правильному і ефективному використанні;

в) вибуттям землі із сільськогосподарського обороту;

г) ростом чисельності населення.

6. Рівень інтенсивності сільськогосподарського виробництва визначається як:

а) вихід валової продукції на одиницю площі;

б) витрати живої і уречевленої праці на одиницю земельної площі, що забезпечують збільшення виробництва продукції з цієї площі;

в) витрати живої праці на одиницю земельної площі;

г) кількість внесених добрив на одиницю земельної площі.

7. Збільшити вихід продукції з 1 га в процесі інтенсифікації дозволяє така якість:

а) неоднорідність земель по родючості;

б) властивість землі підвищувати родючість при правильному використанні;

в) обмеженість землі в просторі;

г) незамінність землі як засобу виробництва.

8. Інтенсивний тип розвитку - це:

а) економічний тип розвитку за якого приріст продукції одержують лише за рахунок збільшення ресурсів;

б) економічний тип розвитку, за якого приріст валової продукції одержують лише завдяки підвищенню ефективності використання авансованого капіталу;

в) економічний тип розвитку за якого частка приросту продукції за рахунок використання авансованого капіталу перевищує частку приросту за рахунок збільшення його розміру;

г) економічний тип розвитку, за якого приріст продукції досягається однаковою мірою за рахунок приросту авансованого капіталу і підвищення ефективності його використання.