- •Тестові завдання
- •Вступ. Предмет, метод і завдання навчальної дисципліни. Проблеми розвитку апк.
- •22. Які види господарських товариств не існують:
- •23. Індуктивний метод дослідження в економіці - це:
- •27. Логічна схема застосування індуктивного методу дослідження виглядає як:
- •6. Диференціальний рентний дохід - це:
- •14. Штучна родючість – це:
- •15. Економічна родючість – це
- •20. Структура сільськогосподарських угідь – це:
- •21. Землезабезпеченість – це:
- •22. Сільськогосподарські угіддя – це:
- •23. Оренда землі – це:
- •24. Орендна плата за землю – це:
- •25. Іпотека землі – це:
- •26. Ринок землі – це:
- •27. Земельний кадастр – це:
- •28. Бонітування землі – це:
- •29. Економічна оцінка землі –
- •30. Диференціальний рентний дохід – це:
- •31. Абсолютний рентний дохід – це:
- •32. Спільний вияв природної та штучної родючості - це родючість:
- •8. Середня кількість виходів на роботу за добу в певному звітному періоді:
- •Тема 3. Матеріальні ресурси та ресурсний потенціал
- •32. Первісна вартість основних засобів - це:
- •6. Оборотні засоби підприємства переносять свою вартість на вартість продукції, що виробляється:
- •17. Витрати, загальна сума яких за певний час залежить від обсягу виготовленої продукції, називаються:
- •9. Спеціалізація аграрних підприємств – це:
- •10. Показник, що відображає місце кожної товарної галузі у формуванні грошової виручки від реалізації продукції:
- •41. За методом розрахунку виділяють ефективність виробництва:
- •42. За об'єктами оцінки виділяють ефективність виробництва:
- •43. Підвищення економічної ефективності сільськогосподарського виробництва пов’язане:
17. Витрати, загальна сума яких за певний час залежить від обсягу виготовленої продукції, називаються:
– змінні;
– постійні;
– прямі;
– непрямі.
18. Калькуляція - це обчислення собівартості:
– валової продукції;
– окремих видів продукції;
– товарної продукції;
– реалізованої продукції.
19. Від обсягу виробництва не залежать:
– сумарні витрати;
– валові витрати;
– постійні витрати;
– середні валові витрати.
20. До матеріальних витрат відносять:
– заробітну плату та інші виплати працівникам;
– амортизацію основних засобів загальновиробничого призначення;
– загальногосподарські витрати, які спрямовані на управління підприємством в цілому та його обслуговування;
– продукцію промислового і сільськогосподарського призначення, що використовується аграрними підприємствами в процесі виробництва.
21. Змінними називають такі витрати:
– величина яких безпосередньо залежить від масштабів виробництва продукції;
– що безпосередньо не змінюються при збільшенні або зменшенні масштабів виробництва в короткостроковому періоді;
– на величину яких керівник відповідного рівня управління може впливати повністю;
– що здійснюються незалежно від волі керівника відповідного рівня управління і кваліфікації працівників.
22. Залежно від характеру зв’язку з обсягом виробництва продукції витрати виробництва поділяють на:
– основні та неосновні;
– прямі та непрямі;
– операційні та фінансові;
– постійні та змінні.
23. Собівартість, як один з найважливіших показників господарської діяльності, показує:
– прибутковість підприємства;
– окупність витрат прибутком;
– темпи розширеного відтворення та підвищення матеріальної заінтересованості працівників;
– суму витрат господарства на виробництво відповідного виду продукції і наскільки економічно вигідним воно є.
24. Зниження собівартості продукції свідчить про:
– підвищення електроозброєності праці;
– збільшення навантаження посівних площ в розрахунку на одного середньорічного працівника;
– підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва;
– додаткові витрати ресурсу використані для виробництва додаткової продукції.
25. Вартість тих матеріальних ресурсів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об’єкту витрат називають:
– прямі матеріальні витрати;
– операційні витрати;
– загальновиробничі витрати;
– адміністративні витрати.
26. Очікувана собівартість визначається:
– до початку планового періоду;
– в кінці звітного року на основі фактичних даних;
– при складанні бізнес-плану підприємства;
– протягом року.
27. Які витрати мають найбільшу питому вагу в структурі собівартості продукції тваринництва?
а) корми;
б) нафтопродукти;
в) оплата праці;
г) амортизація основних засобів.
28. Собівартість 1 ц молока визначається:
а) відношенням всіх витрат до кількості молока;
б) відношенням всіх витрат по молочному стаду за мінусом вартості побічної, супутньої продукції до кількості виробленого молока;
в) відношенням всіх витрат за мінусом витрат на побічну продукцію до кількості молока;
г) відношенням всіх витрат за мінусом витрат на супутню продукцію до кількості молока.
29. Грошовий вираз витрат підприємства на виробництво і реалізацію продукції (робіт, послуг) – це:
а) комерційна собівартість;
б) виробнича собівартість;
в) собівартість;
г) валові витрати виробництва і обігу.
30. Грошовий вираз витрат, що пов'язані з виробництвом і доробкою продукції, її транспортуванням до франко-місця зберігання:
а) собівартість;
б) виробнича собівартість;
в) повна собівартість;
г) валові витрати виробництва і обігу.
31. Термін, який відповідає поняттю «повна собівартість»:
а) собівартість;
б) виробнича собівартість;
в) виробнича собівартість і витрати на реалізацію продукції;
г) валові витрати виробництва і обігу.
32. Витрати, що безпосередньо пов'язані з технологічним процесом, без яких виробництво відповідного виду продукції неможливе – це:
а) основні витрати;
б) витрати з організації виробництва та управління;
в) прямі витрати;
г) непрямі витрати.
33. Витрати на управління та організацію виробництва на рівні підприємства разом з витратами на організацію і управління виробництвом у бригадах (фермах), цехах та інших підрозділах – це:
а) основні витрати;
б) загальновиробничі та загальногосподарські витрати;
в) прямі витрати;
г) непрямі витрати.
34. Витрати, які в момент виникнення можна безпосередньо віднести на об'єкт планування і обліку (певну культуру, вид тварин тощо):
а) основні витрати;
б) витрати з організації виробництва та управління;
в) прямі витрати;
г) непрямі витрати.
35. Витрати, що пов'язані з виробництвом кількох видів продукції і не можуть бути безпосередньо віднесені на певний об'єкт планування і обліку:
а) основні витрати;
б) витрати з організації виробництва та управління;
в) прямі витрати;
г) непрямі витрати.
ТЕМА 1.5. Ціноутворення і ціни на продукцію тваринництва
1. Ціна – це:
а) грошовий вираз вартості товару чи послуги;
б) побажання підприємця;
в) відображення споживчої корисності товару чи послуги у конкретних ринкових умовах;
г) відповіді “а” і “в” доповнюють одна одну.
2. Функціями ціни є:
а) обліково-вимірювальна;
б) розподільча;
в) стимулююча;
г) усі перелічені функції.
3. В оптову ціну підприємства включають:
а) собівартість і прибуток;
б) торгову надбавку;
в) ПДВ і акцизний збір;
г) все перелічене вище.
4. Структура роздрібної ціни продажу:
а) оптова ціна підприємства плюс ПДВ;
б) оптова ціна продажу плюс торгівельна націнка;
в) оптова ціна підприємства плюс оптово - обігова націнка;
г) оптова ціна підприємства плюс витрати і прибуток збутових організацій.
5. Намагання товаровиробників використати ціну як важіль утримання і зміцнення своєї позиції на ринку (головним чином через її зниження) – це:
а) цінова конкуренція;
б) цінова конкурентоспроможність;
в) мінімальна ціна;
г) договірна ціна.
6. Ступінь можливого зниження товаровиробником ціни на свій товар у порівнянні з ринковою ціною, за якої забезпечується беззбитковість його виробництва:
а) цінова конкуренція;
б) цінова конкурентоспроможність;
в) мінімальна ціна;
г) договірна ціна.
7. Ціна реалізації певного виду продукції, визначена як середньозважена величина за всіма каналами її збуту – це:
а) середньореалізаційна ціна;
б) договірна ціна;
в) оптові ціни;
г) роздрібні ціни.
8. Ціни, за якими підприємства реалізують свою продукцію великими партіями всім категоріям споживачів, крім населення – це:
а) середньореалізаційна ціна;
б) договірна ціна;
в) оптові ціни;
г) роздрібні ціни.
9. Індивідуальна ціна, що формується на кожному підприємстві, за якої воно отримує нульовий прибуток:
а) середньореалізаційна ціна;
б) мінімальна ціна;
в) оптові ціни;
г) роздрібні ціни.
10. Ціна, що встановлюється на товар (сільськогосподарську продукцію) за взаємною згодою продавця і покупця при укладанні угоди купівлі-продажу:
а) середньореалізаційна ціна;
б) договірна ціна;
в) оптові ціни;
г) роздрібні ціни.
11. Ціна реалізації продукції є критерієм визначення:
– конкурентоспроможності продукції;
– конкурентоспроможності підприємства;
– конкурентоспроможності країни;
– рівня розвитку продуктивних сил.
ТЕМА 1.6. Розміщення, спеціалізація і концентрація
в сільському господарстві
1. Концентрація до оптимального рівня авансованого капіталу на одиницю земельної площі, що забезпечує випереджаюче збільшення виробництва продукції з цієї площі і підвищення раціональності використання вкладених ресурсів – це:
а) інтенсивність;
б) інтенсивний тип розвитку;
в) екстенсивний тип розвитку;
г) інтенсивно-екстенсивний тип.
2. Різновид економічного типу розвитку, за якого приріст валової продукції одержують лише завдяки підвищенню ефективності використання авансованого капіталу – це:
а) інтенсивність;
б) інтенсивний тип розвитку;
в) екстенсивний тип розвитку;
г) інтенсивно-екстенсивний тип.
Різновид економічного типу розвитку, за якого приріст продукції одержують лише за рахунок приросту ресурсів:
а) інтенсивність;
б) інтенсивний тип розвитку;
в) екстенсивний тип розвитку;
г) інтенсивно-екстенсивний тип.
4. Процес формування інтенсивного типу розвитку шляхом комплексної механізації і автоматизації виробництва, його хімізації та електрифікації, впровадження енерго- і ресурсозберігаючих технологій та біотехнологій, меліорації землі, удосконалення організації праці та матеріального стимулювання, поглиблення спеціалізації виробництва і досягнення раціональної його концентрації:
а) інтенсивність;
б) інтенсифікація;
в) екстенсивний тип розвитку;
г) інтенсивно-екстенсивний тип розвитку.
5. Об'єктивна необхідність інтенсифікації викликана:
а) обмеженістю землі, вибуттям частини її з сільськогосподарського обороту, ростом чисельності населення і збільшення їх потреб;
б) властивістю землі покращувати родючість при правильному і ефективному використанні;
в) вибуттям землі із сільськогосподарського обороту;
г) ростом чисельності населення.
6. Рівень інтенсивності сільськогосподарського виробництва визначається як:
а) вихід валової продукції на одиницю площі;
б) витрати живої і уречевленої праці на одиницю земельної площі, що забезпечують збільшення виробництва продукції з цієї площі;
в) витрати живої праці на одиницю земельної площі;
г) кількість внесених добрив на одиницю земельної площі.
7. Збільшити вихід продукції з 1 га в процесі інтенсифікації дозволяє така якість:
а) неоднорідність земель по родючості;
б) властивість землі підвищувати родючість при правильному використанні;
в) обмеженість землі в просторі;
г) незамінність землі як засобу виробництва.
8. Інтенсивний тип розвитку - це:
а) економічний тип розвитку за якого приріст продукції одержують лише за рахунок збільшення ресурсів;
б) економічний тип розвитку, за якого приріст валової продукції одержують лише завдяки підвищенню ефективності використання авансованого капіталу;
в) економічний тип розвитку за якого частка приросту продукції за рахунок використання авансованого капіталу перевищує частку приросту за рахунок збільшення його розміру;
г) економічний тип розвитку, за якого приріст продукції досягається однаковою мірою за рахунок приросту авансованого капіталу і підвищення ефективності його використання.