Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Методичні рекомендації_з курсу фізика - копия.doc
Скачиваний:
131
Добавлен:
24.02.2016
Размер:
3.23 Mб
Скачать

Модуль 3.

Електростатика. Постійний струм.

МОДУЛЬ 3.

Електростатика. Постійний струм.

Приклади розв’язку задач

Задача 1. Дві мідні кульки масою m=8 г мають по 2,21024 електронів. Скільки електронів необхідно вилучити з кожної кульки, щоб сила електростатичного відштовхування компенсувала силу гравітаційного притягання? Чому дорівнює маса цих вилучених електронів? Яку долю від всіх електронів вони складають?

Дано:

Розв’язання:

N1 = N2 = N0 = 2,21024

Із вилученням електронів кульки будуть мати позитивний заряд

(1)

де е=1,610-19 Кл – абсолютний заряд одного електрона (або протона),

N – число вилучених електронів

V1 = V2 = 1 см3 = 110-6 м3

m1 = m2 = m = 8 г = 810-3 кг

mе = 9,110-3 кг

е = 1,610-9 Кл

Розміри кульки невеликі (густина міді ), ще й візьмемо відстаньr між цими кульками такою, щоб кульки можна розглядати як матеріальні точки і як точкові заряди.

Між зарядженими кульками діють електростатичні (кулонівські) сили відштовхування та сили тяготіння (рис.1)

Кулонівські та гравітаційні сили лежать на одній прямій й напрямлені в протилежні сторони. У рівновазі абсолютні значення цих сил однакові:

. (2)

Оскільки q1=q2=q і m1=m2=m, то

, звідки

.

Тоді кількість електронів

, (3)

де е=1,610-19 Кл – заряд електрона.

Маса всіх вилучених електронів

. (4)

де mе – маса електрона.

Для вилучених електронів N дорівнює

(5)

Виконуємо обчислення:

.

.

Доля електронів .

Задача 2. Два точкові електричні заряди 1 нКл та 2 нКл перебувають у повітрі на відстані 10 см один від одного. Визначити напруженість і потенціал поля, створюваного цими зарядами в точці А, віддаленій від першого заряду на відстань 9 см та від другого заряду на 7 см.

Дано:

Розв’язання:

q1 = 1 нКл = 10-9 Кл

За принципом суперпозиції полів напруженість поля в точці може бути знайдена як векторна сума напруженостей полів, створюваних кожним із зарядів окремо (рис. 2):

Напруженості полів, створюваних зарядами, дорівнюють (у повітрі =1):

q2 = -2 нКл = -210-9 Кл

d =10 см = 0,1 м

r1 = 9 см = 0,09 м

r2 = 7 см = 0,07 м

Е - ? - ?

, (1)

. (2)

Вектор напрямлений по силовій лінії від позитивного зарядуq1 , вектор напрямлений по силовій лінії до негативного зарядуq2 . Модуль вектора напруженості результуючого поля знаходимо за теоремою косинусів:

, (3)

де - кут між векторами та(рис.1).

.

Підставляючи вирази Е1 та Е2 з формул (1) і (2) у формулу (3) дістаємо:

.

Потенціал результуючого поля визначаємо згідно з принципом суперпозиції електричних полів:

.

Рис. 2

Потенціали полів, створюваних зарядами, дорівнюють

.

У даному разі маємо:

.

Виконуємо обчислення:

Задача 3. Електричне поле створюється двома зарядами 4 мкКл та -2 мкКл, що містяться на відстані 0,1 м один від одного. Визначити роботу сил поля з переміщення заряду 50нКл з точки 1 в точку 2 (рис. 3).

Дано:

Розв’язання:

q1 = 4 мкКл = 410-6 Кл

Робота, виконувана в електростатичному полі, дорівнює:

,

де 1 і 2 – потенціали поля в точках 1 і 2.

q2 = -2 мкКл =-210-6 Кл

q = 50 нКл = 510-9 Кл

а = 0,1 м

А - ?

Застосовуючи принцип суперпозиції полів, визначаємо ці потенціали:

;

.

Тоді.

або

.

Виконуємо обчислення:

Відповідь: А = 1,4310-2 Дж.

Задача 4. Визначити різницю потенціалів, яку має пройти в електричному полі електрон, швидкість якого дорівнює 106 м/с для того, щоб його швидкість зросла вдвічі.

Дано:

Розв’язання:

 = 106 м/с

Прискорювальну різницю потенціалів можна знайти, визначивши роботу сил електростатичного поля:

n = 2

U - ?

. (4)

Робота сил електростатичного поля в даному випадку дорівнює зміні кінетичної енергії електрона:

. (5)

де 1 і 2 – швидкості електрона до та після проходження прискорюю чого поля відповідно.

Прирівняємо праві частини виразів (4) і (5) і одержимо

,

де .

Звідси різниця потенціалів

.

Виконуємо обчислення:

.

Відповідь: U = 8,53 В.

Задача 5. Визначити відстань між пластинами плоского конденсатора, якщо між ними прикладена різниця потенціалів U = 150 В, причому площа кожної пластини S = 100 см2, її заряд Q = 10 нКл. Діелектриком є слюда (=7).

Дано:

Розв’язання:

U = 150 В

Електроємність плоского конденсатора:

.

З іншого боку електроємність визначається як:

.

S = 100 см2 = 10-2 м2

Q = 10 нКл = 10-8 Кл

 = 7

d - ?

Прирівнюючи праві частини формул, отримаємо:

, звідки .

Відповідь: d = 9,29 мм.

Задача 6. Різниця потенціалів між точками А та В U = 9 В (рис. 4). Електроємність конденсаторів дорівнює відповідно С1= 3 мкФ та С2= 6 мкФ. Визначити: 1) заряди Q1 та Q2; 2) різницю потенціалів U1 та U2 на обкладинках кожного конденсатора.

Дано:

Розв’язання:

U = 9 В

Падіння напруг між точками А та В (рис.3), можна представити у вигляді:

.

С1=3 мкФ = 310-6 Ф

С2=6 мкФ = 610-6 Ф

Q1, Q2- ? U1, U2 - ?

Електричний заряд у послідовно з’єднаних конденсаторів однаковий, тому:

.

Величина ємностей може бути представлена у вигляді: .

Звідки слідує, що . Падіння напруги на другому конденсаторі може бути представлене у вигляді:. Величина напруги між точками А та В:.

Величина падіння напруги на першому конденсаторі:

.

Відповідно падіння напруги на другому конденсаторі:

.

Величина заряду на обкладинках конденсаторів:

.

Відповідь: Q = 2710-6 Кл, U1 = 6 В, U2 = 3 В.

Задача 7. Внутрішній опір акумулятора 1 Ом. При силі струму 2 А його ККД дорівнює 0,5. Визначити ЕРС акумулятора.

Дано:

Розв’язання:

r = 1 Ом

ККД джерела живлення:

(1)

де R – зовнішній опір (опір навантаження).

І = 2 А

 = 0,8

- ?

Звідки (2)

За законом Ома для повного кола

, (3)

де І – сила струму, - ЕРС акумуляторів.

Звідки із (3) та (2) отримуємо:

. (4)

Виконуємо обчислення:

.

Відповідь: = 10 В.

Задача 8. Потенціометр опором 100 Ом підключений до батареї з ЕРС 150 В та внутрішнім опором 50 Ом. Визначити покази вольтметра, з’єднаного з однією із клем потенціометра і контактом посередині потенціометра. Внутрішній опір вольтметра дорівнює 500 Ом.

Дано:

Розв’язання:

R = 100 Ом

Показ вольтметра, відімкненого до точок А і В (рис. 5), визначаємо за законом Ома для однорідної ділянки кола:

,

де R1 – опір паралельно з’єднаних вольтметра і половини потенціометра;

E = 150 B

r = 50 Ом

RV = 500 Ом

U - ?

І – сумарна сила струму в цій частині кола (вона дорівнює силі струму в нерозгалуженій частині кола).

Силу струму знаходимо за законом Ома для повного кола:

,

де Re – опір зовнішнього кола. Цей опір є сумою двох послідовно з’єднаних опорів:

.

Тоді .

Опір R1 знаходимо за формулою паралельного з’єднання провідників:

або;.

Визначаємо силу струму та покази вольтметра:

,.

Задача 9. Сила струму в провіднику опором 20 Ом зростає протягом 2с за лінійним законом від 0 до 6А. Визначити теплоту, що виділилася в цьому провіднику за першу і другу секунди, а також знайти відношення цих кількостей теплоти.

Дано:

Розв’язання:

R = 20 Ом

Закон Джоуля-Ленца справедливий при проходженні по провіднику постійного струму. Якщо ж сила струму в провіднику змінюється, то цей закон справджується для нескінченно малого інтервалу часу і записується у вигляді:

(6)

t = 2c

I0 = 0 A

t1 = 1c

t2 = 2c

Q1 - ? Q2 - ?

Тут сила струму є деякою функцією часу. У даному випадку

, (7)

де к – коефіцієнт пропорційності, який характеризує швидкість зміни сили струму:

.

З урахуванням виразу (6) формула(7) набирає вигляду:

. (8)

Для визначення теплоти, що виділилася за скінчений інтервал часу, вираз (8) інтегруємо в необхідних межах часу:

;

.

Виконуємо обчислення:

;

.

Отже,

,

тобто за другу секунду виділиться теплоти в 7 разів більше, ніж за першу.

Задача 10. Температура вольфрамової нитки електролампи 2000 0С, діаметр 0,02 мм, сила струму 4А. Знайти напруженість поля в нитці. Питомий опір вольфраму при 00С 0 = 5,510-8 Омм, температурний коефіцієнт опору = 5,210-3 К-1.

Дано:

Розв’язання:

t = 2000 0С

За визначенням густини струму:

(1)

де I – сила струму, S – площа поперечного перерізу провідника.

d = 0,02 мм

I = 4 A

0 = 5,510-8 Омм

 = 5,210-3 К-1

E - ?

За законом Ома в диференціальній формі:

, (2)

де Е – напруженість електричного поля, - питома електропровідність вольфраму.

Питомий опір провідника залежить від його температури t:

, (3)

де 0 – питомий опір при 00С,

- температурний коефіцієнт опору.

З рівнянь (1)-(3) отримуємо:

.

Виконуємо обчислення:

.

Відповідь: Е = 8000 В/м

Задача 11. Визначити загальний опір між точками А та В кола, представленого на рис.6а, якщо R1 = 1 Ом, R2 = 3 Ом, R3 = R4 = R6 = 2 Ом, R5 = 4 Ом.

Дано:

Розв’язання:

R1 = 1 Ом

R2 = 3 Ом

R3 = R4 = R6 = 2 Ом

R5 = 4 Ом

R - ?

Рис. 6а.

Будуємо еквівалентну схему (рис.6б):

Як видно із еквівалентної схеми опори 3 та 6 з’єднані паралельно, тому величина їх еквівалентного опору:

.

Опір 2 з’єднаний послідовно з найденим еквівалентним опором R36, тому:

.

Опір 5 з’єднаний паралельно із знайденим еквівалентним опором, тому:

.

Опір 1 з’єднаний послідовно з найденим еквівалентним опором, тому:

.

Опір 4 з’єднаний паралельно із знайденим еквівалентним опором, тому загальний опір схеми:

.

Відповідь: R = 1,2 Ом.