Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
metod_mod_1_btf_1.doc
Скачиваний:
21
Добавлен:
24.02.2016
Размер:
268.29 Кб
Скачать

1.4. Механізм дії деяких індикаторів

Індикатори – це речовини, за допомогою яких визначають рН середовища, встановлюють точку при титруванні або величину окислювально – відновного потенціалу. За хімічними властивостями індикатори є слабкими кислотами або основами. Застосовуються у невеликих кількостях - декілька крапель. При дисоціації молекул індикатора виникає забарвлення, за інтенсивністю якого визначається кількісне значення реакції середовища

Механізм дії фенолфталеїну. Фенолфталеїн – це однокольоровий індикатор, тобто індикатор, який має одне забарвлення тільки в одному середовищі. Цей індикатор у кислому середовищі не має кольору, у лужному набуває рожевого забарвлення. Це забарвлення утворюється завдяки тому, що у лужному середовищі утворюється соль фенолфталевої кислоти, яка має у своїй структурі вже не фенольну групу, а хінонну хромофорну групу. Таким чином, фенолфталеїн у лужному розчині веде себе як слабка кислота. У загальному вигляді реакцію дисоціації кислотного індикатора можна представити таким чином:

HInd ↔ H+ + Ind-

Забарвлення 1 забарвлення 2

Де HInd та Ind- - відповідно недисоцийована і дисоцийована форми індикатора, які мають різне забарвлення.

Дисоціація слабких кислот або основ залежить від реакції середовища, тому при різних значеннях рН у розчинах буде знаходитися різна кількість молекул і іонів індикатора. Тобто забарвлення розчину буде визначатися співвідношенням цих по-різному забарвлених поєднань.

Зміна кольору індикатора проходить приблизно в інтервалі двох одиниць рН. Для метилоранжу зміна забарвлення з червоного на жовтий або помаранчевий відбувається у інтервалі рН =3,1…4,4.

Тема 2 колоїдна хімія. Отримання колоїдно – дисперсних систем

Розміри колоїдних часточок у колоїдно – дисперсних системах настільки більші у порівнянні з молекулами дисперсного середовища, що між ними утворюється поверхня розділу. Та або інша речовина може бути отримана у колоїдному стані при наступних умовах:

  1. Розміри часточок речовини доводять до колоїдних розмірів двома методами:

а) дробленням (дисперсійні методи);

б) збільшенням молекул, атомів або іонів до часточок колоїдного розміру (конденсаційні методи)

  1. Для перешкоди злипанню часточок при їх взаємодії у розчині необхідна присутність стабілізаторів (іонів електролітів, які на поверхні колоїдної часточки утворюють іонно – гідратну оболонку)

  2. Колоїдні часточки (дисперсна фаза) повинні мати слабку розчинність у дисперсному середовищі, хоча б на момент їх утворення

При дотриманні цих умов колоїдні часточки набувають електричний заряд і гідратну оболонку, що перешкоджає випадінню їх в осад.

2.1. Дисперсійні методи

Одним із дисперсійних методів є метод хімічного диспергування. Найбільш розповсюдженим є метод пептизації. Це процес переходу із геля у золь під впливом диспергуючих речовин – пептизаторів. Суть пептизації заключається у тому, що до свіжо отриманого пухкого осаду речовин, що диспергують, додають невелику кількість пептизатору (частіше за все електроліту), який зменшує взаємодію між часточками осаду і полегшує їх перехід до стану золя. Пептизаторами слугують різні електроліти, які сприяють дезагрегації аморфних осадів.

До методів хімічного диспергування відноситься також метод мимовільного диспергійювання. Він полягає в отриманні колоїдних розчинів речовин розчиненням їх у відповідних розчинниках. Шляхом розчиненні у воді можна отримати колоїдні розчини крохмалю, желатину і т.д. мимовільне диспергійювання здійснюється без зовнішніх механічних подразників. Під впливом теплового руху молекул розчинника відбувається подрібнення речовини до розміру колоїдних частинок. Утворюється стійка двофазна система.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]