5. Споживання і заощадження: сутність, функції, співвідношення з доходом

Споживання, заощадження та інвестиції — це ті процеси, що мають великий вплив на макроекономічну рівновагу та зростання національного доходу. Власне тому макроекономічний аналіз рівноваги передбачає детальний розгляд споживання, заощадження, інвестицій, їхньої взаємообумовленості та взаємодії. Споживання і заощадження. Споживання Сп — це загальна кількість товарів і послуг, що придбані й спожиті протягом певного періоду. Йдеться про те, що споживання є відображенням споживчого, або платоспроможного попиту. Заощадження — це не що інше, як відкладений попит, або частина потреб людини, які не підкріплені купівельною спроможністю з певних причин.

Споживання — це частина доходу після виплати податків, що витрачається на придбання товарів і послуг, а заощадження — друга частина доходу після виплати податків, яка не споживається. Заощадження означає скорочення споживання. Його можна визначити як різницю між доходом і витратами на споживання: 3=Д-СП.

Співвідношення споживання і доходу, заощадження і доходу залежить насамперед від обсягу споживання, заощадження і доходу. Обсяг споживання і обсяг заощадження, в свою чергу, залежать від суб'єктивного та об'єктивних чинників: «психологічної» схильності людей до споживання і «психологічної» схильності людей до заощадження; рівня доходу та його розподілу, запасу багатства, ліквідних активів, рівня цін, відсоткової ставки тощо.

Ще Дж. Кейнс писав про схильність людей до споживання як психологічний закон, за яким психологія суспільства полягає в тому, що зі зростанням сукупного реального доходу зростає і сукупне споживання, проте не такою мірою, як зростає сам доход.

Схильність людей до споживання— відображення їхнього бажання купувати споживчі товари і послуги. Розрізняють середню і граничну схильність до споживання. Середня схильність до споживання використовується для того, щоб показати співвідношення споживання і доходу. Середню схильність до споживання визначають як відношення частини доходу, що використовується для споживання Сп, до всього національного доходу СССП = Споживання / Доход, або СССП = СП/Д.

Схильність до заощадження — це відображення бажання людей не все споживати, а дещо й заощаджувати. Розрізняють середню і граничну схильність до заощадження.

Середня схильність до заощадженнявикористовується для того, щоб показати співвідношення заощадження і доходу. Середня схильність до заощадження ССЗ — це відношення частини доходу, що не споживається 3,.до всього національного доходу Д:ССЗ = Заощадження /Доход, або ССЗ = З/Д.

Додаткове споживання, як складова додаткового доходу — це додаткова сума грошей, яку населення витрачає на придбання матеріальних благ і послуг. Проте це не означає, що люди, доходи яких збільшилися, їстимуть більше: як правило, вони споживають кращі, якісніші продукти харчування, оскільки мають можливість платити за товар більшу ціну. Є межа у витратах на харчування зі зростанням доходів людей. Більш-менш постійними є витрати на житло. Витрати на одяг, взуття, автомобілі, відпочинок, розваги зростають значно швидше, ніж доход. Це говорить про те. що їхня частка в загальних витратах збільшується.

Додаткове заощадження— це додаткова сума грошей, яку домашні господарства не витрачають на придбання та споживання товарів і послуг, а заощаджують. Гранична схильність до споживання характеризує тенденцію в зміні величини споживання зі зростанням доходів населення, а гранична схильність до заощадження — тенденцію в зміні величини заощадження. Гранична схильність до споживання показує, яка частка додаткового доходу йде на збільшення споживання. Гранична схильність до споживання — це додаткове споживання, яке породжується додатковою гривнею доходу.

Заощаджувати спонукає людей необхідність: створення грошового резерву; забезпечення майбутнього; збільшення витрат у подальшому; забезпечення фінансової незалежності; передавання у спадок дітям тощо. Заощадженню сприяють такі чинники: стан економіки, доходи населення, стабільність грошової системи, наявність пенсійних гарантій тощо. Внаслідок такого збільшення заощаджень зменшується споживання і навпаки.

Головним чинником, від якого залежить величина споживання і заощадження, є доход. Як правило, зі зростанням доходу населення зростає як споживання, так і заощадження. При цьому за умов стабільного економічного зростання гранична схильність до споживання має тенденцію до зниження, а гранична схильність до заощадження — до зростання. За умов інфляції гранична схильність до споживання має тенденцію до зростання, а гранична схильність до заощадження — до зниження.

При нестабільному стані економіки і відсутності захищеності вкладів від інфляції населення починає збільшувати споживання, особливо товарів тривалого використання. Це зумовлює швидке зростання попиту. В таких умовах своєрідним видом заощадження є придбання населенням таких товарів, як ювелірні вироби, нерухомість (дачі, квартири), автомобілі тощо.

Заощадження мають певний вплив на споживання. Якщо в одних людей вони є, а в інших їх немає, то перші можуть споживати, не маючи боргів. Таку ситуацію називають «ефектом заощадження». Заощадження, звичайно, накопичують тривалий час їхній ефект у нормальних економічних умовах розвитку країни не зумовлює різких змін обсягу споживання.

Споживаючи і заощаджуючи, люди виходять не тільки і не стільки з ситуації сьогодення, скільки з довготермінових тенденцій розвитку (передбачуваної динаміки своїх доходів, змін в особистому житті, змін умов життя в країні тощо).