krempeddoshk.at.ua__ld_1_122_99s

41

Вивчаючи безпосередньо явища природи можливо зрозуміти особливості предметів і явищ природи.

Діалектико-матеріалістична філософія розглядає природу у постійному русі і розвитку. Він відбувається за рахунок протиріччям, які властиві предметам природи, вона лежить в основі єдності організму і умов життя, обміну речовин тощо.

Важливим положенням діалектико-матеріалістичної філософії є положення про можливості пізнання людиною природи як на емпіричному, так і на теоретичному рівні.

Основні положення матеріалістичної філософії дають змогу зрозуміти основні закономірності процесу навчання і виховання: нерозривний зв’язок між навчанням, вихованням маленької дитини і її розвитком.

Основою ознайомлення дошкільників з природою є природа рідного краю.

Методика ознайомлення дошкільників з природою пов’язана з науками:

2 питання. А.

Класики західноєвропейської прогресивної педагогіки вважали природу важливим фактором виховання дошкільників.

Я.А. Коменський (1592-1670) – видатний чеський педагог, зробив великий внесок у розроблення питання про роль природи у вихованні дітей. Людина, на його думку, частина природи і повинна розвиватися за законами природи. В усьому потрібно наслідувати природу, послідовно розвиваючи сили дитини.

Основні принципи:

-у творі «Материнська школа» Коменський зробив спробу визначити обсяг знань, які повинна засвоїти дитина в перші 6 років життя;

-пізнання природи дитиною повинно починатися з реальних явищ і предметів, навчання треба починати «не з словесного тлумачення про речі, а з предметного над ними спостереження»;

-наочність назвав Коменський «золотим правилом навчання»;

43

- створення городу і праця дітей після 4-х років.

Недолік: в роботі дошкільних закладів мало використовувалася природа, діти в основному зайняті штучними дидактичними матеріалами.

К.Д.Ушинський (1824-1871) – російський педагог.

Основні педагогічні ідеї:

-природа є наймогутнішим агентом у вихованні людини;

-природа є першоджерелом реальних вражень;

-поєднання безпосереднього спілкування з природою з іншими методами;

-логіка природи – найдоступніша для дітей логіка – наочна і неспростовна;

-значна роль рідної природи у розумовому вихованні;

-спостереження – необхідна умова розвитку допитливості, спостережливості;

-значна роль праці у природі для її пізнання;

-перенесення навчальних закладів у сільську місцевість.

За переконанням К.Д.Ушинського, природа – важливий фактор морального та естетичного виховання. Вплив природи він порівнював з впливом педагога.

Є.М.Водовозова (1844 - 1923).

Основні погляди базуються на:

-визначила коло предметів і явищ природи і диференціювала їх за віком;

-значний вплив на всебічний розвиток дитини;

-спостереження – необхідна умова розвитку допитливості, спостережливості;

-праця в природі, проведення дослідів;

-екскурсії в природу;

-поєднання безпосереднього спілкування з природою з іншими методами навчання і виховання дітей.

Б.

Ким був відкритий перший дошкільний заклад на Україні?

(сестрами Ліндфорс у 1872 році).

С.Ф.Русова (1856 - 1944) – розробила національний дитячий садок. Основні педагогічні ідеї:

-формування дітей засобами природи;

-природознавство – перша наука малих дітей;

45

-засвоєння дітьми провідних ідей, основних понять і наукових фактів, на базі яких визначається оптимальний вплив людини на природу відповідно до її законів;

-розуміння багатосторонньої цінності природи як джерела матеріальних і духовних сил суспільства;

-оволодіння прикладними знаннями, практичними вміннями і навичками раціонального природокористування;

-розвиток потреби у спілкуванні з природою, прагнення до пізнання навколишньої природи у єдності з морально-естетичними переживаннями;

-активізація діяльності, спрямованої на збереження природи, пропаганда природоохоронних ідей.

-виховувати любов до праці в природі, формувати перші трудові навички.

2.Естетичне виховання:

-формування естетичних вражень у дітей; навчання розумінню творів мистецтва; перших спроб творити красу у навколишньому середовищі.

Основні умови екологічного виховання:

1.Забезпечення міждисциплінарного підходу у формуванні знань про природу і природокористування.

2.Врахування вікових, пізнавальних можливостей дітей у процесі екологічного виховання.

3.Організація діяльності, що сприяє поліпшенню навколишнього середовища.

4.Вибір оптимальних форм і методів роботи з дітьми.

5.Приклад вихователя.

6.Спільна робота дитячого садка і сім’ї.

Процес засвоєння моральних норм особистістю відбувається у 3 етапи:

1.Людина має уявлення про моральну норму.

2.Поєднання знань про те, що потребує моральна норма, із знаннями про те, чому її треба виконувати.

3.Знання моральної норми перетворюються у переконання.

Завдання фізичного виховання:

1. Зміцнення здоров’я дітей та лікування засобами природи, активними рухами під час перебування на природі, стимулювання обміну речовин за допомогою сонця, повітря і води.

ІІІ. Закріплення знань.

Розв’язання логічних завдань (додаються).

47

Урок № 3 - 4

Лекція по темі:

«Форми ознайомлення з природою»

Мета:

закріпити знання студентів про методи, прийоми навчання та форми організації дітей, визначені дошкільною педагогікою. Дати знання про екскурсію в природу та щоденні прогулянки як основні форми ознайомлення дітей з природою. Вчити визначати структуру екскурсій та прогулянок. Розвивати уміння пов’язувати теоретичні знання та навички, отримані під час педагогічної практики.

Тип уроку – лекція.

План.

1.Прогулянка – обов’язковий компонент режимних процесів.

2.Цільова прогулянка за межі дошкільного закладу.

3.Екскурсія як важлива форма по ознайомлення з природою.

4.Заняття.

Література:

1. Яришева Н.Ф. Методика ознайомлення дітей з природою . Київ, 1993 р.,

с. 210-223.

2.Веретенникові С.О. Ознайомлення дітей дошкільного віку з природою. Київ, 1979 р., с. 40-43.

Забезпечення лекції:

наочно-демонстраційний матеріал: роздатковий матеріал:

ТЗН:

Домашнє завдання:

- підібрати практичний матеріал для складання конспекту екскурсії (прогулянки).

ХІД ЛЕКЦІЇ.

І. Вступ.

1.Вияснити присутність студентів на уроці.

2.Підготовку їх до уроку.

3.Виконання домашнього завдання.

48

ІІ. Виклад теми. Питання № 1

Дайте визначення прогулянці.

В який період режиму дня проводиться прогулянка? Яка кількість щоденних прогулянок?

Значення прогулянки:

-зміна видів діяльності;

-забезпечення позитивного емоційного стану;

-задоволення потреб у руховій активності;

-забезпечення потреб у пізнанні, новизні інформації;

-реалізується значний обсяг програми дитячого садка по ознайомленню з природою.

Структура прогулянки.

1. Спостереження:

колективні індивідуальні (особливості ):

-стомленість дітей

-інтерес до гри

-погодні умови.

2.Ігрова діяльність.

3.Фізкультурне заняття на свіжому повітрі.

4.Праця.

5.Індивідуальна робота.

Питання № 2 Цільові прогулянки в природу інтегруються з пішохідними переходами і

можуть проводитися не тільки з пізнавальною, але й пізнавально-практичною метою.

Яка відмінність цільових прогулянок від повсякденних? Значення цільових прогулянок:

-ознайомлюються діти з природним середовищем місцевості, де живуть діти;

-формується правильне ставлення до природи рідного краю;

-вносять різноманітність у життя дітей.

Назвіть основний мотив проведення цільової прогулянки (яскраве явище в природі).

Як визначається маршрут цільових прогулянок, місце їх проведення?

49

Питання № 3 Екскурсія – форма і метод навчально-виховної роботи, що дозволяє

організовувати спостереження і вивчення різноманітних предметів і явищ у природних умовах.

Хто із педагогів надавав великого значення екскурсіям? (В.О. Сухомлинський).

Значення екскурсій:

-діти знайомляться з явищами природи в їх природних взаємозв’язках, в середовищі їх існування, з перетворюючим впливом людини на природу;

-формуються реалістичні уявлення про природу, перші елементи матеріалістичного світорозуміння;

-чуттєвий досвід, що формується внаслідок дії аналізаторів, пов’язується із словом;

-здійснюється естетичне та екологічне виховання;

-найцінніші заняття для фізичного розвитку.

ВІДМІННОСТІ

50

Який вид заняття провести вихователеві важче: екскурсію чи заняття в груповій кімнаті?

Методика проведення заняття-екскурсії.

Проводиться починаючи з середньої групи.

Екскурсії проводяться в різні пори року щоб простежити сезонні зміни в них.

1. Попередня підготовка до екскурсії.

Вихователь визначає тему, мету, визначає місце.

Кількість нових об’єктів у середній групі 2-3, у старшій – 3-4. Маршрут не перевищує 2-3 км в обидві сторони.

За 1-2 дні вихователь оглядає місце екскурсії ( визначає об’єкти, намічає послідовність, місце для спостережень, ігор, збору матеріалу ).

Готує художнє слово, обладнання, аптечку; проводить бесіду з дітьми, щоб викликати інтерес до об’єктів природи, про відповідний одяг і зручне взуття; правила поведінки.

2. Безпосереднє проведення екскурсії. Нагадує правила поведінки. Розподіляє обладнання між дітьми.

Колективне спостереження із використанням різноманітних прийомів активізації пізнавальної діяльності дітей.

Збір природного матеріалу та самостійні спостереження. Розгляд природного матеріалу, ігри з ним.

Підсумок екскурсії. Самостійна ігрова діяльність.

Прочитати зразок екскурсії в природу ( підручник, стор. 217 ).

Основні недоліки в проведенні екскурсій:

-вихователі мають поверхневі знання про природу;

-програмовий зміст не має повноти і недостатньо конкретизований;

-недостатньо нової інформації для дітей;

-недостатньо прийомів для активізації мислення.

Питання № 4 Заняття – форма організації дітей.

Особливості занять:

-проводяться у спеціально визначений час;

-зміст відповідає програмі певної вікової групи;

-потребує спеціальної підготовки вихователя;

-у програмовому змісті визначаються навчальні, розвиваючі та виховні завдання;