Pedagogika_Lozova_Trotsko

74 Розділ 1. Предмет педагогіки та питання теорії виховання

особистість». (Про вивчення людини). Клуб «Дзеркало» (Що ти скажеш про мене?). Класна година на тему «Дивитись і вчити не одне і те ж». Клуб цікавих зустрічей. Класна година на тему «Хліб». Вечір легенд: Історичних, літературно-художніх, наукових, персональних. Радіостудія «Ровесник». Екскурсія по школі для першокласників. Диспут на тему «Красиво жити — що це значить?». Зустріч з працівником міліції чи прокуратури. Урок мужності. Турнір ввічливих. Вечір зустрічі з молодими робітниками, з ветеранами праці.

Розділ «Художня діяльність»

Конкурс сімейних стінгазет. Казка для малюків, яка вигадана школярами. Конкурс учасників художнього оформлення пісні. Дидактичний театр. Німе кіно. Конкурс юних музикантів. Музична вікторина. КВК між командами учнів та вчителів. Вечір на тему «Навіщо людині мистецтво?». Конкурс малюнків. Конкурс виробів художньо-де- коративного плану. Конкурс поетів і читців. Концерт «Учителі — учням». Відвідування художніх виставок. Огляд талантів. Виставка квітів. Відвідування театру, кінотеатру. Вечір пісні. Експозиція репродукцій до книг. Мала художня галерея. Випуск шкільного журналу. Вечір казок на тему «Казка — вигадка, але в ній натяк». Шкільний спектакль. Вечір мистецтва.

Розділ «Вільне спілкування»

Вечір на тему «Давайте знайомитись». Бал трьох поколінь. Клуб «Сучасник». Свято весни (осені). Бал квітів. Дні народження, відсвятковані у колективі. Прогулянка. Вечір танців. «Вогник». Прогулянка на пароплаві. Операція «Дозвілля». Свято гри та іграшок.

Розділ «Спортивна діяльність»

Шкільна олімпіада. Туристичний похід. Туристична естафета. Дружні спортивні зустрічі. Турнір лицарів. Свято «Тато, мама, я — спортивна сім'я». День здоров'я. Весела естафета. Спортивний калейдоскоп.

— Які заходи з кожного розділу ви хотіли 6 провести зі своїми вихованцями? Чому? Чи можуть вони сприяти формуванню моральної культури школярів? Як?

2. Під час практики виявіть моральні ідеали одного із школярів: кого він вважає взірцем, чому, чи хоче стати кращим, що для цього робить, як ставиться до порушень моральних норм, уміння утримувати від порушень товаришів, самого себе.

3. Використовуючи рекомендовані методи1, з'ясуйте уявлення школярів про моральні вчинки (у період педагогічної практики).

1) «Квиток на кінофільм».

Мета: з'ясувати уявлення дітей про товариський вчинок. Ставиться питання: «У тебе є квиток на дуже цікавий фільм. Раптом

Див.: Совсршенствование нравственного воспитания в школе на основе изучения личности учашихся. — М., 1983. — С. 72.

телефонний дзвінок. Твій товариш просить допомогти йому приютувати уроки. Він хворів і багато чого не розуміє, а завтра контрольна робота. Як ти вчиниш? (Допоможу товаришу, піду в кіно, зайду до нього після фільму, інше що-небудь)».

2) «Як би ти зробив?».

Світлана_не вивчила уроку з історії, тому що її недавно викликали і поставили оцінку в журнал. По дорозі до школи вона розповіла про це однокласниці Галі.

Зайшовши в клас, привітавшись з дітьми, вчитель історії, звичайно, запитав, хто не підготувався до уроку. Всі мовчали. Мовчала і Світлана. Тоді Галя піднялася і сказала, що Світлана до уроку не готова.

—Як би ти вчинив на місці Галі? Чому?

3)«Постав собі оцінку за ввічливість».

Дай відповіді на кожне запитання словами «так» чи «ні»

1.Чи завжди ти звільняєш місце старшим у транспорті?

2.Чи пропускаєш поперед себе дітей з молодших класів (при вході в школу, в буфет)?

3.Чи говориш ти мамі «дякую», коли встаєш з-за столу, одягаєш випрасувану нею сорочку чи плаття, приймаєш зроблену тобі покупку?

4.Чи завжди ти тактовно ведеш себе з однокласниками, виявляєш увагу й чуйність при спілкуванні з ними?

5.Чи називаєш ти ім'я та по батькові людей, коли вітаєшся

зними.

4) Допиши речення...

1.Якщо я знаю, що вчинив неправильно, то...

2.Коли мені важко прийняти правильне рішення, то...

3.Вибираючи між цікавим, але не обов'язковим, і необхідним нудним заняттям, я, звичайно, ...

4.Коли в моїй присутності ображають людину, я...

5.Коли брехня залишається єдиним засобом збереження доброго ставлення до мене, я...

6.Стосунки між моїми однокласниками покращуються, якщо...

7.Якби я був на місці своїх батьків, то...

Трудове виховання школярів

Питання теми:

—У чому сутність трудового виховання школярів? Які його завдання?

—Які види трудової діяльності школярів і вимоги до її органі-

зації?

—Які завдання економічного виховання школярів?

—Що таке професійна орієнтація і які компоненти вона включає?

—Які основні шляхи здійснення профорієнтації?

Ваша думка?

На уроках праці учні набувають окремих додаткових умінь і навичок.

Чи необхідніуміння і навички, якщо вони не пов'язаніз майбутньоюпрофесієюшколяра?

Трудове виховання — це сукупність дій вихователя і вихованця, шо забезпечують формування готовності до трудової діяльності. Готовність припускає: теоретичну підготовку (оволодіння системою знань про працю); практичну підготовку (оволодіння системою як загальнотрудових умінь і навичок, так і спеціальних); формування культури праці, психологічну підготовку (формування мотивів, потреб, позитивного ставлення до праці).

В.О. Сухомлинський трудове виховання розглядає як гармонію трьох понять: треба, важко і прекрасно1.

Завдання трудового виховання:

— створення умов для розуміння школярами ролі праці в житті, реальних перспектив її в умовах ринкової економіки;

— підготовка до самовизначення, вибору, адекватного ре-

альному життю, своїм потенційним можливостям, шляху в житті;

— виховання психологічної готовності до праці (позитивної установки на трудову діяльність; уміння швидко адаптуватися до нових умов праці, спілкування у колективі; наполегливість, уміння переборювати труднощі; не падати духом з приводу невдач); працелюбності; творчого ставлення до праці;

Сухомдмскт В А. О воспитании. — М., 1975 — С. 126

—практична підготовка школярів до трудової діяльності, яка припускає оволодіння індивідом конкретними трудовими вміннями і навичками;

—формування культури праці (наукова організація праці, знання і дотримання правил техніки безпеки та ін.);

—виховання економічної культури.

Видитрудовоїдіяльностішколярів

2. Трудове навчання є складовою частиною трудового виховання і означає процес навчання і вироблення у школярів умінь і навичок виконання тих чи інших трудових дій і операцій, бо праця

єтаким видом діяльності, в процесі якої:

—відбувається розумовий розвиток (дозволяє застосовувати набуті знання на практиці, поповнювати новою інформацією, перевіряти її достовірність та ін.);

—фізичний розвиток особистості;

—учні набувають конкретного морального досвіду, усвідомлюють моральні норми; засвоюють вироблені віками критерії краси людських стосунків, предметів, речей і ін.;

—учень вступає в різноманітні стосунки, які сприяють розвитку особистості.

Вже в початкових класах учні набувають навичок роботи з папером, картоном, пластиліном, природними матеріалами. Вони беруть участь у вирощуванні сільськогосподарських рослин на шкільній ділянці, доглядають домашніх тварин, квіти, ремонтують наочні посібники, виготовляють корисні речі, подарунки, іграшки для молодших дітей. Все це сприяє: формуванню працелюбності, умінь і бажання працювати, створювати речі своїми руками, розвитку інтересів, організації корисних занять у вільний час.

Підлітки здійснюють обробку металів, дерева, практично знайомляться з основами електроніки, графічної грамоти, виконують нескладні замовлення підприємств, а старші підлітки працюють в учнівських виробничих бригадах, трудових об'єднаннях, у шкільному господарстві, де набувають досвіду трудового виховання.

1.3- Змістовний компонент виховного процесу

Старшокласники безпосередньо включаються в продуктивну працю на базі учнівських виробничих бригад, кооперативних об'єднань тощо.

3. Суспільно корисна праця, яка не спрямована безпосередньо на створення матеріальних цінностей, а припускає участь школярів у справах, що приносять користь навколишнім людям (озеленення вулиць, збір лікарської сировини, виготовлення годівниць для птахів, шефство над молодшими, допомога старим, збір вторинної сировини та ін.)- Іія праця характеризується добровільністю її виконання школярами, урахуванням інтересів, здібностей, можливостей дітей. Вона сприяє укріпленню зв'язку школи

зжиттям дітей і дорослих, формує високі соціальні мотиви. Глибина мотивів визначається змістом праці, віком школярів. Суспільно корисна праця приносить, як правило, задоволення учням, викликає у них радість, сприяє формуванню позитивного ставлення до праці і людей праці, певних навичок праці.

4.Продуктивна праця, яка спрямована на створення матеріальних цінностей, коли учень безпосередньо включається в систему виробничих відносин (робота в цехах підприємств, виконання сільськогосподарських робіт).

5.Самообслуговування — це вид праці, який входить в життя

здитячих років. Самообслуговування школярів передбачає догляд за своїми речами, прибирання шкільних приміщень, участь у поточному ремонті меблів, догляд за рослинами, ремонт побутових приладів, тобто це важлива ланка трудового виховання, яке повинно здійснюватись у школі і в сім'ї. В умовах школи при самообслуговуванні виникають прекрасні умови для діяльності учнівського самоврядування.

Вивчення робіт В.О. Сухомлинського дозволяє виділити такі види праці: праця навчальна і виробнича; праця короткочасна і довгочасна; праця платна і безплатна; праця ручна і механізована; праця в майстерні і праця в полі; праця індивідуальна і колективна1.

Вимоги до організації праці учнів

1. Підпорядкованість праці школярів навчально-виховним завданням. «Праця, відірвана від ідейного, інтелектуального, морального, естетичного, емоційного, фізичного виховання, від творчості, від інтересів і потреб, від багатогранних відносин між вихованцями, — зазначає В.О. Сухомлинський, — стає для вихованців повинністю»2, тобто праця повинна бути основою всебічного гармонійного розвитку особистості. «Праця лише тоді стає виховую-

Див.: Сухомшнскип В.Л. О воспитании. — М., 1975. — С. 118. Сухоміинський В.О. Вибрані твори в 5-ти т. — Т, 3. — К., 1977. — С. 568.

чою силою, коли вона збагачує інтелектуальне життя, наповнює багатогранним змістом розумові, творчі інтереси, одухотворяє моральну цілісність і звеличує естетичну красу особистості і колективу»' .

2. Розвиток у школярів позитивної мотивації, тобто індивід повинен усвідомити цінність праці, її користь. А.С. Макаренко писав: «Тепер я переконаний, що праця, яка не має на увазі створення цінностей, не є позитивним елементом виховання»2.

Цю ж думку висловлював неодноразово і В.О. Сухомлинський: «Праця сама по собі для дітей цікавості не викликає, не можна собі уявити, щоб діти, направляючись, наприклад, на волейбольний майданчик і побачивши не покопані грядки і лежачі поряд лопати, з радісними вигуками взялись би за лопати, скопали грядки...

Інтерес до праці і почуття задоволення від праці набуваються, розвиваються. Для дітей інтерес до праці повинен містити в свідомості те, що вони можуть впливати на природу»3.

3. Праця повинна сприяти розвитку ініціативи, творчої самостійності школярів.

4.Посильність праці, що неможливо без врахування вікових та індивідуальних особливостей школярів.

5.Надання, за необхідності, допомоги в трудових діях учнів, їх коректування.

6.Своєчасна оцінка результатів праці.

7.Наукова організація праці.

Професійна орієнтація школярів (професійнесамовизначенняособистості)

Профорієнтація — це підготовка особистості школяра до свідомого вибору професії. Але в останні роки часто використовується в психолого-педагогічній літературі поняття «професійне самовизначення» як процес формування особистістю свого став-

Сухом.шнськиіі В.О. Вибрані твори в 5-ти т. — Т. 4. — К., 1977. — С. 301. Макаренко А.С-Твори в 7-ми т. — Т. 5. — К., 1954. — С. 175. Сухошинский В.А. О воспитамии. — М., 1975. — С. 133.

лення до професійно-трудового середовища і спосіб його самореалізації, складова частина цілісного життєвого самовизначення»'.

Вирішення цієї проблеми має ряд аспектів:

1. Особистісний. Людина, визначаючи свою майбутню професію, пов'язує з цим свої інтереси, кар'єру, стан, розвиток своїх можливостей, тобто це проблеми життя і щастя людини.

2. Суспільно-економічний. Правильний вибір людиною професії сприяє задовільненню потреб, інтересів, підвищенню продуктивності праці, зменшує мінливість кадрів та ін.

Професійна орієнтація, самовизначення школярів на різноманітних вікових етапах знаходять вияв у молодших школярів у добросовісному ставленні до праці, розумінні її ролі в житті людини, прояві зацікавленості до професії батьків, найближчого оточення, до найбільш поширених і відомих учням професій. У підлітків уже виникають професійні плани, вони усвідомлюють свої інтереси і здібності. Цьому сприяє участь у діяльності, яка відповідає потребам продовження освіти та ін. Старшокласників відрізняє розвиток професійної самосвідомості, коли враховується особиста мета вибору професії, здійснюється співставлення бажаної сфери діяльності, своїх ідеалів, уявлень про цінності і своїх реальних можливостей.

Професійному самовизначенню допомагає поглиблене вивчення навчальних предметів, до яких у старшокласників проявився стійкий інтерес, здібності, навчання в ліцеях, гімназіях, коледжах.

Засобами самовизначення є: професійна інформація і освіта, розвиток інтересів, нахилів школяра, професійна консультація, професійний вибір, соціально-професійна адаптація (якщо є умови для цього).

Профінформація. Головна її функція — ознайомлення школярів з різними галузями господарства, масовими професіями, з тими вимогами, які ставить конкретна професія, тобто професійна освіта. Щоб мати уявлення про професію, учень повинен знати:

—історію її виникнення і розвитку (по можливості);

—місце даної професії серед інших у певній галузі: попит на неї в місті, районі, області, в сільській місцевості, перспективи ЇЇ розвитку;

—зміст; технологію, матеріали, з якими пов'язана професія, продукцію;

—які знання, уміння, навички необхідні робітнику конкретної професії, значення загальноосвітньої підготовки в оволодінні професією;

По.іяков В.А., Чистякова С Н. ч др. Профессиональное самоопределенис молодежи // [>.-мгогика. — 1993- - № 5. - С. 33.

—умови роботи, характерні труднощі;

—вимоги професії до фізичного розвитку, стану здоров'я, па- м'яті, уваги, швидкості реакції та ін.;

—про відпустку, охорону праці, заробітну плату;

—про можливості для творчості, підвищення кваліфікації, продовження навчання;

—де можна отримати професію.

Профінформаційна робота здійснюється перш за все в навчальному процесі. Особлива роль належить спеціальним інтегративним курсам: «Людина. Праця. Професія», «Професійна кар'є- ра»1. В них вміщено відомості про психологічні ресурси особистості, про світ сучасної професійної праці, розкрито способи адаптації до своєї майбутньої професії в нових соціально-економічних умовах, можливості працевлаштування тощо.

Професійна освіта здійснюється і в процесі вивчення школярами основ наук, економічної, трудової підготовки.

Професійній інформації сприяє і організація позашкільної і позакласної роботи (екскурсії на підприємства, лекції, бесіди, конференції: тематичні вечори, перегляд і обговорення фільмів, зустрічі, диспути, олімпіади, конкурси, вікторини, захист рефератів про професії; участь у гуртках, трудових шкільних об'єднаннях, факультативах), де здійснюється розвиток інтересів, нахилів, здібностей особистості.

Профконсультація припускає допомогу школяреві у виборі сфери діяльності та конкретної професії в залежності від його здібностей, інтересів, фізичних даних. Сферою діяльності може бути природа, техніка, наука, мистецтво, людина, що можна представити у вигляді схеми:

Профконсультаційна робота вимагає глибокого вивчення школярів: інтересу до навчальних предметів, видів діяльності, професій; рівнів активності в позаурочній роботі; моральних якостей (дисциплінованості, працелюбності, відповідальності), здібностей і досягнень школярів, мотивів вибору професії.

Пвляков В А.. Чистякола С.Н. и др. // Педагогика. — 1993. — № 5. - С. 34—36.