3. Значення діяльності братських шкіл на теренах України.

На зламі XVI-XVII століть у нашому шкільництві відбуваються значні зміни. Нові заклади виникали як початкові: вони мали по три класи - інфіми, граматики, синтаксису. Першу школу було відкрито на кошти київського воєводи князя К.Острозького у Туртві (1572), далі - у Володимирі-Волинському (1577), Острозі (1576). Вчителями були як православні греки, так і протестанти. Училися тут і діти шляхти, і селянські. Навіть прихильники католицизму називали Острозьку школу “колегіумом". оскільки вона не обмежувалась вивченням "вільних мистецтв” і брала до уваги вищі студії, особливо богослов'я. 

До програми навчання Острозької школи входили слов'янська, грецька, польська, латинська мови, граматики цих мов, риторика. діалектика, астрономія, богослов'я. Вихованці цього закладу вважалися досить освіченими людьми.  За змістом і рівнем освіти це були середні школи. що давали досить високу на той час загальн^ освіту, що не поступалася школам Західної Європи. За організацією ж навчання і розпорядком шкільного житгя братські школи перевершували західноєвропейську школу того часу. На початку XVII ст. в більшості братських шкіл стала встановлюватися класно-урочна система занять. Учбовий рік став починатися Ілистопада або 1 грудня, були введені літні канікули (липень - серпень), учні стали ділитися на класи. В основу навчання грамоти був покладений буквоскладальний метод. Навчання в школі було платним, хоч найбіднішим надавалась допомога.

Незважаючи на те, що не всі братські школи показали житгєздатність й довговічність, вони високо підняли рівень нашого культурного життя: з них вийшла перша українська інтелігенція.

Екзаменаційний білет № 9

1. Життя та педагогічна діяльність Я.А. Коменського.

Березень 1592 р. - народився в м. Нівніце (Південна Моравія).

Навчався у латинській школі в м. Пшерові, Гернборнському університету,Гейдельберзькому університетіі.

Був керівником Пшеровської братської школи.Тут написав одну із перпшх своїх педагогічних праць "Правша більш легкої граматиш".

В 1616 році Коменський стає помічником пшеровського єпископа. В цей період він пише працю "Листи до неба"

3 8 лютого 1628 року Коменський почав свою діяльність в м.Лешно (Польща). Спочатку він вів педагогічну роботу в гімназії "братів": викладав у старших класах суспільнознавчі предмети та фізику, а потім став ректором цієї гімназії (1635). У ці роки він активно працює над головною працею свого житгя - "Великою дидактикою", роботу над якою завершує в 1632 році. В 1633 році він публікує доповнення "Відкриті двері до мов і всіх наук".В період діяльності в м.Лешно Коменський працює і над відомою книгою "Материнська школа". Паралельно з "Великою дидактикою" він пише підручник з латинської мови під назвою "Відкриті двері до всіх наук".

В 1646 році до вищого журі Стокгольмського університету надійшли ще не закінчені дидактико-методичні праці, в числі яких "Новітній метод викладання мов", де описувалась методика викладання латинської мови.

В Угорщині Коменський відкриває в м. Шарош-Паток три класи гімназії за новою системою навчання. Тут він закінчує книгу "Видимий світ у малюнках", яка була опублікована в 1658 році.

В 1668 році Коменський написав твір під назвою "Єдине необхідне", який став його лебединою піснею, де педагог-мислитель підводить підсумки свого життя і діяльності, хоча останнім твором його стало "Продовження братського завіту", який, по суті, є автобіографією великого чеського педагога-мислителя (1669).

15 листопада 1670 року Коменський помер. Він був похований в м.Неардені, поблизу Амстердама, на території французької церкви.

2. Системи виховання лицаря-козака та діяльність козацьких шкіл в Україні (січові, полкові, музичні тощо).

Козацька педагогіка - це частина народної педагогіки у вершинному її вияві, яка формувала в підростаючих поколіннях українців синівську вірність рідній землі, Батьківщині - незалежній Україні. Це народна виховна мудрість, що своєю головною метою ставила формування в сім'ї, школі і іромадському житгі козака-лицаря, мужнього громадянина з яскраво вираженою українською національною свідомістю і самосвідомістю.

Перша школа на Січі, відкрита в 1576 році.

Вона складалася з двох відділів: в одному вчилися ті юнаки, що готувались на паламарів і дияконів - у цьому відділі було завжди 30 учнів. Крім того, був відділ молодиків, де вчилися сироти, хрещеники козацької старшини та інші діти. Тут учили цих дітей (їх було біля 50) грамоті, співу та військовому ремеслу.

Козаки влітку спали проти зоряного неба, грунтовно знали народну медицину

Важливе місце відводилося також формуванню в учнів умінь плавати, веслувати, керувати човном, переховуватися від ворога під водою (за допомогою очеретини) та ін.

На Запорізькій Січі існувала специфічна система відбору і вишколу молодих людей, так званих молодиків. Хто хотів стати козаком - мусив наперед служити три роки в старого козака за джура.

До школи приймалися хлопчики з 9 років.

Посібниками для навчання були Часослов і Псалтир, Козацька читанка.

Ступені козацького виховання:

1. дошкільне родинне виховання,

2. родинно-шкільне виховання

3. Потім молодь, яка прагнула знань, училася у вітчизняних колегіумах, у відомих університетах Європи, отримувала підвищену і вищу освіту.

Музичні школи - Учителями працювали козаки-кобзарі. Заняття з учнями вони проводили індивідуально. Лише тоді, коли юнак міг самостійно створити мистедький твір, він діставав право співати людям.

Полкові школи - Ці школи розміщувалися переважно у приміщеннях, які належали церквам,. Учні жили в будинку дяка і, крім навчання, виконували роботи по господарству.

Ці школи існували на кошти батьків. За вивчення букваря батьки платили від 50 копійок до 1 карбованця, часослова - 1-2, Псалтиря - до 5 карбованців.

Дітей навчали читати писати, рахувата та ін Виховання було переважно релігійним. У Лубенському і Чернігівському полках діти старшини і заможних козаків навчалися грамоти та військової справи у парафіяльних школах або при сотенних і полкових канцеляріях.