Будівельні ігри

Споруджувати різноманітні будови для здійснення ігрових задумів. Утілювати ігрові задуми за допомогою будівельного матеріалу та предметів, якими можна створити будь-яке ігрове середовище.

Виходячи з власного досвіду та потреб гри, створювати будови за допомогою засвоєних способів конструювання. У процесі спорудження користуватися іграшками, що допомагають зробити будови (машини), або тими, які доповнюють будову, даючи змогу застосовувати її в сюжетно-рольовій грі (ляльки, меблі, посуд тощо).

Дидактичні ігри

Уміти виділяти й узагальнювати різні ознаки предметів, порів­нювати їх між собою, групувати за зовнішніми ознаками та призначенням.

Співвідносити форму предмета, його ознаки із зображенням на картинці.

Співвідносити різні величини й ознаки (велику кулю котити через високі або широкі ворота, малу — через низенькі, вузькі); чергувати в певній послідовності два—три кольори.

Впізнавати знайомі предмети на картинках, складати цілу картинку з чотирьох—шести частин.

Спільно з дорослими виконувати ігрові дії, важливі для виконання ігрового завдання, правила гри, діяти одночасно чи по черзі, за сигналами.

Засвоювати нові рольові способи поведінки: оволодівати виразними жестами, рухами, мімікою для розв'язання ігрового завдання дидактичної та сюжетно-рольової ігор.

Народні ігри

Вчити культури мовлення, розвивати почуття доброзичливості й товариськості, уміння прощати й діставати радість від прощення («Мир миром», «Мирись, мирись»).

Використовувати народні іграшки для розвитку пізнавальних інтересів, відчуття краси, кольору, художнього смаку й бажання до активних дій з ними: лялька — українка з віночком й у вишиванці, ляльки в різних вбраннях, вершники на конях, музиканти, млинок, цурки, дзиґи, залізниця, глиняний свищик, глиняні чи гіпсові іграшки (козак, матрос), іграшковий посуд (макітра, цеберко, глечик), тварини та птахи (собака, баранчик, конячки, цапок, зайчик, вовчик, осел, качка, канарка, голуб, курка, півень).

Залучати дівчаток до організації хороводних ігрових пісеньок («Подоляночка», «Микола-Угадько») та ігор парами («Моталки», «Дрібу, дрібу, дрібушечки»), хлопчиків — до моторних ігор, зокрема з м'ячами різних розмірів («Миші та кіт»; «Фарби»), увесь дитячий колектив до ігор: «Гуси, гуси,

додому!»; «Сірий вовк»; «Сірий кіт»; «Коршак»; «Дід». Вправляти малят у ходьбі, бігу, стрибках, киданні та ловінні предметів, розважати катанням на санках.

Завчити потішки, приспівки, загадки («Летів горобчик...»; «Бити кота, бити, не хоче робити...»; «Пішов котик»).

Середня група

(П'ятий рік життя)

Задовольняючи свої інтереси до навколишнього в іграх, уміло втілювати їх у задумах, сюжетах, ролях. Реалізувати задум за допомогою різноманітного ігрового середовища, рольової поведінки, уявних ситуацій, спілкування. Самостійно зайнятися грою чи розгортати її спільно з двома-трьома ровесниками.

Обирати гру з наявних, добирати іграшки згідно з власним задумом.

Розгортаючи гру, спілкуватися доброзичливо, з повагою одне до одного, поєднувати інтереси та задовольняти бажання кожного.

Сюжетно-рольові ігри

Спільна сюжетно-рольова гра —

провідна форма ігрової діяльності

Втілюючи ігрові задуми в послідовній реалізації кількох ігрових завдань, поєднанні різних епізодів з реального життя та з казок.

Задовольняючи ігрові інтереси, доповнювати уявлення новими знаннями, творчо поєднувати їх з уже наявним життєвим і ігровим досвідом, що формується в сюжетно-рольових, дидактич­них, театралізованих та інших іграх. На основі поглиблених знань про навколишнє творчо втілювати цікаві ігрові задуми, реалізувати їх у розгорнутих ігрових сюжетах.

Удосконалювати й розвивати словник, зв'язну мову, спілкуючись одне з одним щодо іграшок, ігрових задумів, намірів; намічати сюжети гри. Образно словесно характеризувати обрану чи запропоновану товаришеві роль.

Відображати конкретні образи знайомих і близьких людей, створювати образи на основі типових і загальних рис, ознак, прикмет, характеристик — будівельник, водій тощо. Створювати ігрові образи наслідуванням дій дорослих або

через рольове спілкування — словесне. У процесі спілкування ставити одне одному ігрові завдання на основі дій та рольового спілкування, налагоджувати стосунки з виконавцями інших ролей. У спілкуванні з учасниками гри виявляти увагу, співчуття, надавати допомогу; додержуватись погодженості та послідовності спільних дій, взаємозалежності, керівництва і підлеглості тощо.

Прилучатися до багатства моральних та естетичних почуттів і взаємин, носіями яких є дорослі люди, з інтересом втілювати їх у рольовій поведінці та поза грою.

Обдумувати задум, намічати сюжет гри. За бажанням здійснювати його самостійно, наодинці чи зацікавлювати ним однолітків, які бажають, але не знають, як пристати до гурту, погоджувати ігрові наміри з іншими учасниками гри.

Свідомо співвідносити свою поведінку з поведінкою товаришів, намагатися оцінити свої можливості, погоджувати дії, спрямовуючи їх на досягнення спільної мети.

Уміло й доречно добирати і використовувати в грі образні іграшки, предмети-замінники, уявні предмети, позначати дії з ними словом. Змінювати і поповнювати ігрові добірки відповідно до нових задумів, змін у сюжеті гри, по-різному використовуючи предмети-замінники та образні іграшки.