Матан / ІІІ модуль / CHislovi_rjadi
.pdf
|
|
|
|
11 |
3.4. Сполучна властивiсть збiжних рядiв. |
|
|||
номерiв, n1 = 1, i |
1 |
|
||
nP |
|
|||
Теорема 3.8. Нехай |
an – збiжний ряд, (nk)k1=1 – строго зростаюча послiдовнiсть |
|||
|
|
|
=1 |
|
|
1 |
bk = ank + ank+1 + + ank+1 1: |
|
|
|
kP |
|
|
|
Тодi ряд |
bk збiжний. |
|
||
|
|
=1 |
|
|
Доведення. Зауважимо, що |
|
|||
|
|
1 |
|
|
|
|
Xk |
|
|
|
|
bk = (a1 + a2 + + an2 1) + (an2 + an2+1 + + an3 1)+ |
|
|
|
|
=1 |
|
|
|
|
1 |
+(an3 + an3+1 + + an4 1) + : : : ; |
1 |
один |
|
1 |
||
|
P |
P |
P |
|
тобто ряд |
bk утворюється з ряду an сполученням послiдовних членiв ряду |
an в |
||
|
|
k=1 |
n=1 |
n=1 |
|
доданок. Маємо |
|
|
bk + bk+1 + + bk+p = ank + ank+1 + + ank+p + + ank+p+1 1:
Застосуємо критерiй Кошi. Зафiксуємо " > 0 i виберемо таке N 2 N, що для всiх n N i для всiх p 2 N
jan + + an+pj < ":
Нехай k N. Оскiльки nk k, то nk N. Тодi
jbk + + bk+pj = jank + ank+1 + + ank+p+1 1j < ":
|
1 |
|
Отже, за критерiєм Кошi, ряд |
kP |
|
bk збiжний. |
||
|
=1 |
|
4.Лекцiя №13. Властивостi збiжних рядiв. Нескiнченнi добутки
Переставна властивiсть абсолютно збiжних рядiв.
Нескiнченнi добутки.
Зв’язок добуткiв з рядами.
4.1.Переставна властивiсть абсолютно збiжних рядiв.
Означення 4.1. Взаємно однозначне вiдображення ' : N ! N називається перестановкою множини натуральних чисел.
Розглянемо ряд
|
1 |
(4.1) |
X |
an |
|
|
n=1 |
i перестановку ' : N ! N. При цьому виникає ряд |
|
|
1 |
(4.2) |
X |
a'(n) = a'(1) + a'(2) + + a'(n) + : : : |
n=1
шляхом переставлення доданкiв ряду (4.1), тобто змiною порядку сумування.
12
1
P
Теорема 4.2. Нехай ряд an абсолютно збiжний, ' : N ! N – перестановка множини
n=1
|
|
1 |
|
натуральних чисел. Тодi ряд |
a'(n) також абсолютно збiжний, причому суми цих |
||
рядiв однаковi. |
|
=1 |
|
|
nP |
|
|
Доведення. |
Розглянемо випадок, коли an 0 для всiх n 2 N. Позначимо |
||
|
An = a1 + + an; |
Bn = a'(1) + + a'(n): |
|
Зауважимо, що послiдовностi (An)n1=1 i (Bn)n1=1 монотонно зростають, як частиннi |
|||
|
|
|
1 |
суми додатних рядiв. Оскiльки ряд |
an збiжний, то послiдовнiсть (An)n1=1 обме- |
||
жена, зокрема, |
|
=1 |
|
|
nP |
||
|
|
|
1 |
|
|
|
X |
|
|
An A = an: |
n=1
Зафiксуємо n 2 N. Позначимо
m = maxf'(1); '(2); : : : ; '(n)g:
Тодi
Bn = a'(1) + a'(2) + + a'(n) a1 + a2 + + am = Am A:
Отже, Bn A, тобто послiдовнiсть (Bn)1n=1 обмежена. Таким чином, ряд
1
P
a'(n)
n=1
збiжний, причому
1
X
a'(n) A:
n=1
11
PP
Тодi i an a'(n). Тому
n=1 n=1
11
|
X |
X |
|
|
|
an = |
a'(n): |
|
|
|
n=1 |
n=1 |
|
|
1 |
1 |
1 |
1 |
|
P |
nP |
|||
Нехай тепер ряд n=1 an абсолютно збiжний, тобто ряд |
=1 janj збiжний. Тодi згiдно |
|||
з доведеним вище, ряд |
=1 ja'(n)j також збiжний, звiдки випливає, що ряд n=1 a'(n) |
|||
абсолютно збiжний. |
nP |
|
|
P |
Зазначимо, що |
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Xan = S+ + S ; |
|
|
|
|
n=1 |
|
|
|
де S+ – сума додатних членiв ряду, а S – сума вiд’ємних членiв ряду. |
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
1 |
|
|
|
nP1 |
|
|
|
Теорема 4.3 (Теорема Рiмана). Нехай ряд |
=1 an умовно збiжний i S 2 R [ f 1g. Тодi |
|||
|
1 |
nP |
|
|
iснує перестановка ' : N ! N, така, що ряд |
=1 a'(n) збiжний, причому |
|
X
a'(n) = S:
n=1
13
4.2. Нескiнченнi добутки. Нехай (pn)1n=1 – деяка числова послiдовнiсть.
Означення 4.4. Вираз вигляду
1
Y
pn = p1 p2 pn
n=1
називається нескiнченним добутком.
Означення 4.5. Для кожного n 2 N покладемо
Pn = p1 p2 pn:
Число Pn називається n-им частинним добутком.
Означення 4.6. Якщо iснує скiнченна вiдмiнна вiл нуля границя послiдовностi (Pn)1n=1,
1
Q
то добуток pn називається збiжним, а значення цiєї границi називається значеннями
n=1
добутку, тобто
1
Y 1
pn = lim Pn:
n=1
n=1
Якщо границя не iснує, або нескiнченна, або дорiвнює нулю, то добуток називається розбiжним.
Приклади.
|
1 |
|
|
1 |
|
|
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
(1) |
nQ |
x |
|
|
|
x2 |
2 ; |
x2n 1 |
|
1 |
|
x < |
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||
=1(1 |
n2 ) = |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
(2) |
(1 + |
|
|
)(1 + |
|
) (1 + |
|
) = |
|
, j |
j |
1. |
|
|
|
||||||
|
|
|
|
1 x |
|
|
1 |
||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
lim pn = 1: |
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
nQ |
||||||||
Теорема 4.7 (Необхiдна умова збiжностi). Якщо добуток pn збiжний, то |
|||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
=1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
n!1 |
|
|
|
|
|
||||
Доведення. |
|
Оскiльки Pn = Pn 1 pn, то pn = |
|
Pn |
. Перейшовши до границi, одержимо |
||||||||||||||||
|
Pn 1 |
||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
lim pn |
= lim |
|
Pn |
= |
P |
= 1: |
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
P |
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
n!1 |
|
n!1 Pn 1 |
|
|
4.3. Зв’язок добуткiв з рядами. Оскiльки lim pn = 1, то достатньо розглядати випа-
n!1
док pn > 0.
|
1 |
1 |
|
nQ |
|
Теорема 4.8. Нескiнченний добуток |
pn, pn > 0, збiжний тодi i тiльки тодi, коли |
|
|
nP |
=1 |
збiгається ряд |
|
|
ln pn. |
|
|
|
=1 |
|
Доведення. Позначимо an = ln pn. Тодi
ln Pn = ln(p1 p2 pn) = ln p1 + ln p2 + + ln pn = = a1 + a2 + + an = Sn;
тобто
Pn = eSn :
14
Необхiднiсть. Нехай P = lim Pn, причому P 6= 0 (P > 0). Тодi
n!1
lim Sn = lim ln Pn = ln P:
n!1 n!1
1
P
Отже, ряд an збiжний.
n=1
Достатнiсть. Нехай S = lim Sn. Тодi |
|
n!1 |
|
nlim Pn = nlim eSn = eS 6= 0: |
|
!1 |
!1 |
1 |
|
nQ |
|
Отже, добуток pn збiжний. |
|
=1 |
|
Ця теорема дає можливiсть дещо спрощувати дослiдження на збiжнiсть нескiнченних добуткiв. Зокрема, позначимо
an = ln(1 + n);
тобто
n = pn 1:
Якщо всi n 0 або всi n 0, то, врахувавши, що ln(1 + n) n, ми одержимо, що ряд
1 |
1 |
an збiжний тодi i тiльки тодi, коли ряд |
n збiжний. |
=1 |
n=1 |
nPПриклади. |
P |
(1) |
|