Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

Матан / ІІІ модуль / CHislovi_rjadi

.pdf
Скачиваний:
7
Добавлен:
23.02.2016
Размер:
209.96 Кб
Скачать

 

 

 

 

11

3.4. Сполучна властивiсть збiжних рядiв.

 

номерiв, n1 = 1, i

1

 

nP

 

Теорема 3.8. Нехай

an – збiжний ряд, (nk)k1=1 – строго зростаюча послiдовнiсть

 

 

 

=1

 

 

1

bk = ank + ank+1 + + ank+1 1:

 

 

kP

 

 

Тодi ряд

bk збiжний.

 

 

 

=1

 

 

Доведення. Зауважимо, що

 

 

 

1

 

 

 

 

Xk

 

 

 

 

bk = (a1 + a2 + + an2 1) + (an2 + an2+1 + + an3 1)+

 

 

 

=1

 

 

 

 

1

+(an3 + an3+1 + + an4 1) + : : : ;

1

один

 

1

 

P

P

P

тобто ряд

bk утворюється з ряду an сполученням послiдовних членiв ряду

an в

 

 

k=1

n=1

n=1

 

доданок. Маємо

 

 

bk + bk+1 + + bk+p = ank + ank+1 + + ank+p + + ank+p+1 1:

Застосуємо критерiй Кошi. Зафiксуємо " > 0 i виберемо таке N 2 N, що для всiх n N i для всiх p 2 N

jan + + an+pj < ":

Нехай k N. Оскiльки nk k, то nk N. Тодi

jbk + + bk+pj = jank + ank+1 + + ank+p+1 1j < ":

 

1

 

Отже, за критерiєм Кошi, ряд

kP

 

bk збiжний.

 

=1

 

4.Лекцiя №13. Властивостi збiжних рядiв. Нескiнченнi добутки

Переставна властивiсть абсолютно збiжних рядiв.

Нескiнченнi добутки.

Зв’язок добуткiв з рядами.

4.1.Переставна властивiсть абсолютно збiжних рядiв.

Означення 4.1. Взаємно однозначне вiдображення ' : N ! N називається перестановкою множини натуральних чисел.

Розглянемо ряд

 

1

(4.1)

X

an

 

n=1

i перестановку ' : N ! N. При цьому виникає ряд

 

1

(4.2)

X

a'(n) = a'(1) + a'(2) + + a'(n) + : : :

n=1

шляхом переставлення доданкiв ряду (4.1), тобто змiною порядку сумування.

12

1

P

Теорема 4.2. Нехай ряд an абсолютно збiжний, ' : N ! N – перестановка множини

n=1

 

 

1

 

натуральних чисел. Тодi ряд

a'(n) також абсолютно збiжний, причому суми цих

рядiв однаковi.

 

=1

 

 

nP

 

Доведення.

Розглянемо випадок, коли an 0 для всiх n 2 N. Позначимо

 

An = a1 + + an;

Bn = a'(1) + + a'(n):

Зауважимо, що послiдовностi (An)n1=1 i (Bn)n1=1 монотонно зростають, як частиннi

 

 

 

1

суми додатних рядiв. Оскiльки ряд

an збiжний, то послiдовнiсть (An)n1=1 обме-

жена, зокрема,

 

=1

 

nP

 

 

 

1

 

 

 

X

 

 

An A = an:

n=1

Зафiксуємо n 2 N. Позначимо

m = maxf'(1); '(2); : : : ; '(n)g:

Тодi

Bn = a'(1) + a'(2) + + a'(n) a1 + a2 + + am = Am A:

Отже, Bn A, тобто послiдовнiсть (Bn)1n=1 обмежена. Таким чином, ряд

1

P

a'(n)

n=1

збiжний, причому

1

X

a'(n) A:

n=1

11

PP

Тодi i an a'(n). Тому

n=1 n=1

11

 

X

X

 

 

 

an =

a'(n):

 

 

 

n=1

n=1

 

 

1

1

1

1

P

nP

Нехай тепер ряд n=1 an абсолютно збiжний, тобто ряд

=1 janj збiжний. Тодi згiдно

з доведеним вище, ряд

=1 ja'(n)j також збiжний, звiдки випливає, що ряд n=1 a'(n)

абсолютно збiжний.

nP

 

 

P

Зазначимо, що

1

 

 

 

 

 

 

 

 

Xan = S+ + S ;

 

 

 

n=1

 

 

 

де S+ – сума додатних членiв ряду, а S – сума вiд’ємних членiв ряду.

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

nP1

 

 

Теорема 4.3 (Теорема Рiмана). Нехай ряд

=1 an умовно збiжний i S 2 R [ f 1g. Тодi

 

1

nP

 

 

iснує перестановка ' : N ! N, така, що ряд

=1 a'(n) збiжний, причому

 

X

a'(n) = S:

n=1

13

4.2. Нескiнченнi добутки. Нехай (pn)1n=1 – деяка числова послiдовнiсть.

Означення 4.4. Вираз вигляду

1

Y

pn = p1 p2 pn

n=1

називається нескiнченним добутком.

Означення 4.5. Для кожного n 2 N покладемо

Pn = p1 p2 pn:

Число Pn називається n-им частинним добутком.

Означення 4.6. Якщо iснує скiнченна вiдмiнна вiл нуля границя послiдовностi (Pn)1n=1,

1

Q

то добуток pn називається збiжним, а значення цiєї границi називається значеннями

n=1

добутку, тобто

1

Y 1

pn = lim Pn:

n=1

n=1

Якщо границя не iснує, або нескiнченна, або дорiвнює нулю, то добуток називається розбiжним.

Приклади.

 

1

 

 

1

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(1)

nQ

x

 

 

 

x2

2 ;

x2n 1

 

1

 

x <

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

=1(1

n2 ) =

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(2)

(1 +

 

 

)(1 +

 

) (1 +

 

) =

 

, j

j

1.

 

 

 

 

 

 

 

1 x

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

lim pn = 1:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

nQ

Теорема 4.7 (Необхiдна умова збiжностi). Якщо добуток pn збiжний, то

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

=1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n!1

 

 

 

 

 

Доведення.

 

Оскiльки Pn = Pn 1 pn, то pn =

 

Pn

. Перейшовши до границi, одержимо

 

Pn 1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

lim pn

= lim

 

Pn

=

P

= 1:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

P

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n!1

 

n!1 Pn 1

 

 

4.3. Зв’язок добуткiв з рядами. Оскiльки lim pn = 1, то достатньо розглядати випа-

n!1

док pn > 0.

 

1

1

 

nQ

Теорема 4.8. Нескiнченний добуток

pn, pn > 0, збiжний тодi i тiльки тодi, коли

 

nP

=1

збiгається ряд

 

ln pn.

 

 

=1

 

Доведення. Позначимо an = ln pn. Тодi

ln Pn = ln(p1 p2 pn) = ln p1 + ln p2 + + ln pn = = a1 + a2 + + an = Sn;

тобто

Pn = eSn :

14

Необхiднiсть. Нехай P = lim Pn, причому P 6= 0 (P > 0). Тодi

n!1

lim Sn = lim ln Pn = ln P:

n!1 n!1

1

P

Отже, ряд an збiжний.

n=1

Достатнiсть. Нехай S = lim Sn. Тодi

 

n!1

 

nlim Pn = nlim eSn = eS 6= 0:

!1

!1

1

 

nQ

 

Отже, добуток pn збiжний.

=1

 

Ця теорема дає можливiсть дещо спрощувати дослiдження на збiжнiсть нескiнченних добуткiв. Зокрема, позначимо

an = ln(1 + n);

тобто

n = pn 1:

Якщо всi n 0 або всi n 0, то, врахувавши, що ln(1 + n) n, ми одержимо, що ряд

1

1

an збiжний тодi i тiльки тодi, коли ряд

n збiжний.

=1

n=1

nPПриклади.

P

(1)

 

Соседние файлы в папке ІІІ модуль