Класифікація розпізнавачів.

Автомат Мура

СА використовує тільки вхідні дії, тобто, вихід базується тільки на стані. Перевагою моделі Мура є спрощення поведінки. Уявімо двері підйомника. Автомат розпізнає дві команди: "відчинити" і "зачинити", які викликають зміну стану. Вхідна дія (E:) в стані «Відчиняються» змушує двигун відчиняти двері, вхідна дія в стані «Зачиняються» змушує двигун зачиняти двері. Стани Відчинено і Зачинено зупиняють мотор коли двері повністю відчинені або зачинені. Вони повідомляють зовнішній світ (наприклад, інші автомати) ситуація: «двері відчинені» або «двері зачинені».

СА перетворювач: приклад моделі Мілі

Автомат Мілі

СА, що використовує тільки вхідні дії, тобто, вихід базується на вході і стані. Використання СА Мілі часто призводить до зменшення кількості станів. Приклад на малюнці показує СА Мілі реалізуючий однакову поведінку із прикладом автомата Мура. Присутні дві вхідні дії (I:): «запустити двигун для закриття дверей якщо прийшла команда зачинити» і «запустити мотор в іншому напрямку якщо для відчинення дверей якщо прийшла команда відчинити». Проміжні стани «Відчинення» і «Зачинення» не показані.

На практиці часто використовується суміш моделей.

Більше подробиць по відмінностям і використанню моделей Мура і Мілі із виконанними прикладами можна знайти на "Moore or Mealy model? (Модель Мура або Мілі?)"

Детермінованість

Подальша відмінність між Детермінованими (ДСА) і недетермінованими (НСА) автоматами. В детермінованих автоматах, кожен стан має лише один перехід для кожного входу. В недетермінованих автоматах вхід може призвести до одного, більше ніж одного або зовсім без переходу для даного стану. Ця різниця важлива на практиці, але не в теорії, через існування алгоритму трансформації будь-якого НСА в більш складний ДСА з однаковою функціональністю.

Не 3.2.Формальні мови та граматики. Способи завдання мов.

Схема граматики містить правила виведення, які визначають синтаксис мови або всі ланцюжки породженої мови. Для задання правил використовують різні форми опису:

• символічна

• форма Бекуса-Наура (ФБН)

• ітераційна

• синтаксичні діаграми

Символьна мова передбачає використання елементів нетермінального словника і стрілки, як роздільника правої і лівої частини. Але при описі конкретних мов програмування доводиться вводити велику кількість не термінальних символів і символьна форма запису втрачає свою наочність.

Нота́ція Бе́куса—Нау́ра (англ. Backus-Naur form, BNF) — це спосіб запису правил контекстно-вільної граматики, себто формою опису формальної мови.

Саме її типово використовують для запису правил мов програмування та протоколів комунікації. У 50-х роках минулого сторіччя Джон Бекус створив цю нотацію розробляючи мову ALGOL. На першому Всесвітньому Комп'ютерному Конгресі, що відбувся у Парижі 1959-го він зробив доповідь на тему «Синтаксис та семантика пропонованої першої міжнародної алгебраїчної мови». Пізніше Наур Пітер спростив її та (за порадою Дональда Кнута) додав до назви своє ім'я.

Запис

Нотація БНФ є набором «продукцій», кожна з яких відповідає зразку:

<символ> ::= <вираз, що містить символи>

де вираз, що містить символи це послідовність символів або послідовності символів, розділених вертикальною рискою |, що повністю перелічують можливий вибір символ з лівої частини формули.

Далі,

< — лівий обмежувач виразу

> — правий обмежувач виразу

::= — визначене як

| — або

Ці чотири символи є символами мета-мови, вони не визначені у мові, котру описують. Решта описаних символів належать до «абетки» описуваної мови.

Приклади

Для прикладу подивимось на можливу нотацію BNF для поштової адреси:

<поштова-адреса> ::= <поштове-відділення> <вулична-адреса> <особа>

<поштове-відділення> ::= <індекс> ", " <місце> <EOL>

<місце> ::= <село> | <місто>

<вулична-адреса> ::= <вулиця> "," <будинок> <EOL>

<особа> ::= <прізвище> <ім’я> <EOL> | <прізвище> <ім’я> <по батькові> <EOL>

Другий приклад, тут наведений один зі способів означити натуральні числа за допомогою БНФ.

<нуль> ::= 0

<ненульова цифра> ::= 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9

<цифра> ::= <нуль> | <ненульова цифра>

<послідовність цифр> ::= <нуль> | <ненульова цифра> | <цифра><послідовність цифр>

<натуральне число> ::= <цифра> | <ненульова цифра><послідовність цифр>