Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

Pedagog

.pdf
Скачиваний:
12
Добавлен:
23.02.2016
Размер:
819.58 Кб
Скачать

Сто порад учителю (за В. Сухомлинським)

інтелектуального багатства. Разом з тим, фізична культура облагороджує всі інші сфери людського.

В роботі педагогічного колективу червоною ниткою має проходити ідея єдності виховання і самовиховання у сфері фізичної культури. А народна педагогіка стверджує, що ця єдність має починатися з самого раннього віку.

Поради щодо самовиховання у фізичній культурі:

▪ Здоров’я – це повнота духовного життя, радість, ясний розум. Твоє здоров’я – в твоїх

руках.

Найважливіше джерело здоров’я – оточуюча нас природа. Живи і працюй серед природи. Прокидайся до сходу сонця. Іди в поле, вмий обличчя росою (це справжня казкова жива вода). Дихай повітрям з ароматом хлібів, який має цілительні властивості (людина, яка дихає цим повітрям улітку, ніколи не хворіє захворюваннями легень).

Візьми собі за правило: щоденно, прокинувшись, роби ранкову гімнастику. А якщо влітку спати на сіні чи свіжій соломі, то фітонциди, які вони виділяють, вбережуть вас від захворювання грипом.

Примушуй себе кожен ранок робити холодні обтирання. Купайся у ставку якомога довше, до заморозків. У зимові дні розтирай ноги (до колін) снігом – аж до відчуття тепла, що розливається від колін до ступнів. Не бійся на кілька хвилин вийти босим на сніг – це добре загартування для ніг і для всього організму.

Жодного дня без фізичної праці. Труд випрямляє тіло і душу. У постійній, щоденній праці

людське довголіття. Хто трудиться з раннього дитинства до глибокої старості, той до останніх днів життя залишається повноцінною людиною. Зберігаючи фізичні сили, ясність розуму, багатство сприйнять і емоцій.

Щоденно проходь від 3 (у молодшому віці) до 10 кілометрів. Вироби звичку ходити полем, лісом, лугом.

▪ Нехай стануть твоїми заповідями простота, помірність, стриманість. У дитинстві не їж багато солодощів. Найкраще зовсім не вживати чистих вуглеводів. Не будь ненажерою, не переїдай. Вставай з-за столу з відчуттям легкого голоду.

88. Умови, при яких колектив успішно виконує свою функцію вихователя особистості

▪ Розуміння і відчуття кожною особистістю тої істини, що поруч живе і трудиться людина зі своїми радощами і тривогами, до якої треба ставитися по-людськи, розуміти і відчувати її духовний світ і стан у даний момент.

52

Сто порад учителю (за В. Сухомлинським)

Здатність кожної особистості обмежувати свої бажання, уміння відмовлятися від деяких своїх бажань, зіставляючи їх з бажаннями інших людей. Ця важлива якість душі виховується уроками чуйності, людяності. Життя стає пеклом там, де кожен слідує своїм примхам.

Постійний розвиток моральної, емоційної, інтелектуальної, естетичної, творчої культури людини. Мова йде про постійне, безперервне духовне самозбагачення колективу.

Високо розвинуте почуття власної гідності, самоповаги особистості. Чим менше покарань зазнавала дитина, чим чутливішою була до доброго слова, тим вірнішим згодом буде страж її совісті – серце, і тим сильнішим буде колектив, що складається з таких особистостей.

Бажання вихованця бути хорошим, прагнення до того, щоб про нього складалося гарне враження. Це найбільш живильне джерело виховної сили колективу. Мудрість і майстерність вихователя полягають у тому, щоб відкрити очі людини на людину, одухотворити колектив високою метою праці.

Недопустимість виставляння напоказ перед колективом усіх слабостей особистості, “вивертання душі”. Людина не повинна боятися колективу. А колектив повинен бачити в людині значно більше доброго, ніж поганого.

Різносторонність інтересів, захоплень, діяльності членів колективу. Колективу нема, якщо вихованці безликі.

Громадська активність колективу. Виховна сила колективу виміряється тим, наскільки виражені в ньому громадські ідеї.

Господарські відносини всередині колективу. Саме з такої відповідальності починається моральний досвід організаційних залежностей у колективі: керівництва і підкорення.

Недопустимість такого поділу в колективі на актив і пасив, при якому людина відчуває, при якому людина відчуває, що вона приречена тільки на пасивність і бездіяльність, що її участь – тільки підкорятися іншим. Кожен член колективу повинен розкривати свою активність у тій сфері, в якій найбільш повноцінно розкриє свої здібності, можливості, нахили. В колективі не повинно бути як таких, що тільки підкоряються, так і таких, що тільки керують.

Різноманітність колективів. Виховна сила колективу розкривається лише тоді, коли людина бере активну участь у кількох об’єднаннях, кожне з яких виконує свої завдання. Без цього неможлива активність усіх вихованців.

53

Сто порад учителю (за В. Сухомлинським)

Турбота вихованців про людину, особливо дитину. Колектив стає виховною силою тоді, кожен у ньому вкладає сили своєї душі в іншу людину, піклується про неї. Особливо важлива така турбота в період становлення поглядів, переконань, життєвого ідеалу.

Мудрість вихователя колективу – педагога. Колектив – це творіння педагога. Він не виникає сам по собі. Без мудрого педагога нема колективу. А мудрість його полягає в тому, щоб вихованці не відчували його дрібної опіки і формального нагляду, щоб замисел педагога діти висували і здійснювали як свій власний замисел. У справжньому майстрові-вихователеві діти ніколи не відчувають повелителя. Але чим старші діти, тим вищі в них вимоги до вихователя. Підлітки вже добре розуміють, що педагог повинен бути зразком, ідеалом, совістю їхнього колективу. Педагог є тією силою, завдяки якій ніколи не припиняється духовний розвиток колективу.

89.Що можна і чого не можна обговорювати в учнівському колективі

Недопустимо робити предметом обговорення в колективі:

негідну поведінку дитини, причиною якої є ненормальна ситуація в сім’ї;

негідну поведінку чи окремі негативні вчинки, якщо їх причиною є душевний злам, пов’язаний з тим, що в дитини неповна сім’я або хтось із батьків нерідний;

поведінку чи окремі грубощі, які є протестом дитини проти грубощів, свавілля батьків чи когось із дорослих, у тому числі й педагогів (у цьому випадку обговорення такого вчинку дитина сприймає як несправедливість);

негідні вчинки дітей (підлітків), що є результатом допущеної педагогом помилки; так само недопустимо обговорювати заодно й помилку педагога;

негідні вчинки, викликані тим, що вчитель допустив необ’єктивність в оцінюванні знань учня (це вираження дитячої образи, своєрідна рана, яку не треба зайвий раз зачіпати – краще потурбуватися, щоб не було нових ранок-образ);

відставання учня в навчанні в тому випадку, коли він має аномалії в розумовому розвитку або коли він проявляє старання, але навчальний матеріал для нього просто є непосильним (вчитель повинен уміти відрізнити лінь від невміння);

поганий вчинок, пояснення якого вимагає розповіді про дуже особисті, дружні стосунки учня

зровесником, молодшим чи старшим

54

Сто порад учителю (за В. Сухомлинським)

другом тощо (підштовхування до відвертості уявляється учнем як підштовхування до зради);

▪ негідний вчинок, мотиви якого пов’язані з особливими стосунками в сім’ї, про які дітям не варто знати і не можна їх пояснювати (треба вміти такі вчинки непомітно згладити, нейтралізувати);

Важливо педагогам засвоїти й таке правило: якщо вихованець сам зрозумів і визнав свій вчинок чи поведінку негідними чи помилковими, то ні в якому разі не можна влаштовувати ще й колективне обговорення.

У вас може виникнути об’єктивне запитання: “А що ж тоді можна обговорювати в колективі?”. Якщо мова йде про вчинки дітей, то їх взагалі не варто обговорювати колективно. По-перше, ефективне виховання має попередити такі вчинки. По-друге, виховна сила колективу полягає зовсім не в обговореннях вчинків. По-третє, чим менше колектив займається обговоренням усіляких конфліктних ситуацій, тим більшу виховну силу він має. Крім того, треба вміти згладити, нейтралізувати конфлікт у самому його зародку. Не можна потрясіння, конфлікти, спалахи переносити зі світу дорослих у світ дітей і робити їх необхідністю. Краще обійтись без потрясінь.

90. В чому полягає самодіяльність колективу

Норми колективістських взаємовідносин, у яких виражена гармонія вимогливості до людини і турботи про неї:

В учнівському колективі на певний період обирається учень – помічник учителя. Кожен учень повідомляє йому, як він виконав домашнє завдання. Помічник узагальнює інформацію і повідомляє її вчителю. З кожного предмета в учнівському колективі призначається консультант (може бути не один), який іде, як правило, попереду програми. Відповідно до почутої від помічника інформації вчитель дає доручення консультантам позайматися з учнями, в яких виникли проблеми.

Унеобхідних випадках вчитель може проводити консультацію сам. Додаткові заняття і консультації ні в якому разі не проводяться після уроків. Це робиться тільки перед уроками.

Колектив обирає також учня, який веде облік суспільно корисної праці. Якщо учень не може в даний момент виконати роботу, організатор переносить йому це завдання на інший день. Нема причин, які б звільняли учня від посильної суспільно корисної праці.

В кожному колективі має бути учень, який веде господарство класу, групи (бібліотечка, наочні посібники, обладнання кабінету, інвентар для прибирання, крейда тощо). Він призначає чергових, які

55

Сто порад учителю (за В. Сухомлинським)

приходять за 15 хвилин до занять, роблять вологе прибирання, стелять мокрий килимок біля порога. Після занять знову робиться вологе прибирання.

Є в колективі й учень, який відповідає за здоров’я своїх товаришів. Він контролює, чи роблять учні дома ранкову гімнастику (з тими, які не роблять, вихователь проводить бесіду із самовиховання), хто себе погано почуває, повідомляє про це вчителю чи класному керівнику (учня відправляють до лікаря).

В колективі є відповідальний і за ведення щоденників. Саме цей учень ставить підпис

ущоденнику, а оцінку виставляє сам учень. Якщо учень не справився з роботою, оцінка йому не ставиться. Тоді батьки насторожуються (чому нема оцінки).

Колектив вирішує, кому знизити оцінку за поведінку. Це робиться на зборах колективу, де вчитель має таке саме право голосу, як будь-який учень. Якщо колектив не може прийти до однієї думки, тоді питання передається на розгляд педагогічної ради (загалом оцінки з поведінки педрада не затверджує).

У колектив функціонує учнівський профком. За кошти, зібрані учнями можна надавати допомогу тим учням, які її вкрай потребують, організовувати екскурсії, купують необхідне для художньої самодіяльності, клубів, заходів, які проводяться тощо.

Така елементарна школа внутріколективної, організаційної, матеріально-побутової самодіяльності.

91. В чому полягає ідейне виховання на уроках

Оволодіння знаннями, розуміння природничонаукових та соціологічних закономірностей, гарні відповіді і такі ж оцінки - все це саме по собі ще означає виховання моральності, як помилково вважаться більшістю. Виховання починається там, де знання переходять, переростають у переконання.

Педагог має пам’ятати, що знання фактів про природу і суспільство є основою для формування наукових, суспільних, політичних і моральних ідей. Отже, між знаннями фактів і переконаннями пролягає місток – ідея. в якій є вже “кусочок душі”, тобто особисте ставлення людини до того, що вона знає. Ідея характерна тим, що висновки, узагальнення на основі осмислення конкретних фактів набувають яскравого емоційного забарвлення завдяки особистому ставленню людини до подій, явищ, фактів.

Ідейність викладання основ наук – один із важливих стимулів, які пробуджують жагу знань. Чим яскравіше визначає свою ідейну

56

Сто порад учителю (за В. Сухомлинським)

позицію учень. Чим глибше він впевнений в невикорінюваності людського прагнення до істини, тим більше хочеться йому знати.

92. Як донести до розумі і серця підлітків і юнацтва дух сучасності

Наша сучасність – це велич, краса людського духу. Ідеї живуть у нас у людських справах, долях, вчинках. Педагог-вихователь має раз у тиждень збирати своїх вихованців для бесід про прості і. може, на перший погляд, незначні події, які, якщо проникнути в їхній смисл, вражають серця, пробуджують почуття гордості за те, що ми – сучасники тих людей, чиє життя є вказівною зіркою для інших. Так кожен тиждень розкриває для учнів нову сторінку живої історії нашої героїчної сучасності.

93. Умійте зробити доброчинність привабливою

Якщо 17-річних притягує до яскравого, то й потрібно найвищі принципи нашої етики і моральності зробити яскравими. Чим благородніший принцип, тим яскравішою і виразнішою має бути діяльність, що розкриває цей принцип. До доброчинності, милосердя мають спонукати учнів не самі слова, а діяльність. Не голослівною має бути турбота про менших, про одиноких літніх людей, хворих. Повага до старості має розкриватися в діяльності у вчинках, у щоденній поведінці. Педагог повинен сприяти зацікавленості учнів такою діяльністю.

94. Що таке влада педагога, в чому вона повинна виражатися

Серед засобів виховання, якими володіє педагог, влада над дітьми – найбільш необхідний, загальний, всеохоплюючий, і разом з тим найгостріший і небезпечний засіб (це як різець, котрим можна як виконати найтоншу, непомітну операцію, так і роз’ятрити рану.

Коли одна людина безмежно довіряє іншій, вона в певній мірі стає беззахисною. Такою безмежною буває якраз довіра дитини до педагога. Тож дорожіть нею, а значить і беззахисністю дитини (ця мудрість має стати для вас критерієм самовиховання).

Педагогічне безкультур’я починається там, де вчитель, у силу своєї обмеженості, намагається перетворити дитячу беззахисність у клітку, куди заганяють пташеня і роблять з ним, що хочуть. Врешті такий вчитель втрачає владу над дитиною.

57

Сто порад учителю (за В. Сухомлинським)

Довіра учня до вас означає, що він хоче, аби ви потурбувалися про його благо, допомогли вийти з ситуації, в яку, можливо, він потрапив. Не забувайте, що ви – тільки старші й мудріші, у всьому ж іншому учень – така ж людина, як і ви. Якщо ж ви розрушите цю довіру, вам як вихователь настане кінець – ви залишитесь тільки наглядачем.

95. Як берегти дитячу довіру

Найголовніше в тонкій сфері виховання – відчуття серцем дитячого світу, відчуття дитинства. Для цього ви маєте перетворитися в дитину (тільки з такою умовою ви збережете владу над дитиною). Адже мудрість і влада педагога – це передусім його безмежна здатність усе розуміти. Треба пам’ятати, що в дитини нема прагнення навмисно робити зло. В протилежному випадку ви зламаєте дитячу довіру до вас. Справжнє виховання не там, де вчитель з вершин опускається на землю, а там, де він піднімається до тонких істин Дитинства.

Мудрість влади над людиною, а тим більше дитиною, - це велика творчість. Бережіть як вище благо людську гордість, недоторканість особистої честі дитини. Не забувайте, що “сильні” і “вольові” засоби впливу, які ламають волю учня, роблять його безсердечним.

96. Владарюйте над душею дитини книгою, розумом, переконаннями

Нема сильнішого засобу підкорити волю вихованця, як підкорення його думок. Але владарювати думками можна лише тоді, коли у вас самих багате й повнокровне життя у світі книг. Найчутливіші, неповторні індивідуальності, норовисті, бунтівні, непокірні натури і характери при вмілому підході стають книжниками. Тож підкорюйте їх книгами і розумом.

97. Як планувати виховну роботу

Тут не може бути ніякого трафарету. Всяка писанина напоказ тільки відриває вчителя від безпосередньої роботи. Але планування виховної роботи має бути обов’язковим.

Планування – це передусім уявлення про ідеал виховання. Від того, наскільки ясним є це уявлення, залежить розуміння суті виховної роботи і необхідності планування.

На основі ідеалу планується конкретна виховна діяльність на обмежений період. При цьому треба пам’ятати, що виховання – це

58

Сто порад учителю (за В. Сухомлинським)

жива, рухлива, така, що вічно змінюється і розвивається, справа, і що ваш вихованець завжди у процесі становлення.

План визначається передусім життям, яке на кожному кроці підказує, що планувати: яку книгу прочитати, якою працею захопити учня, про що порозмовляти, яку роботу організувати з батьками учня тощо. Одним із секретів виховання полягає в тому, щоб постійно робити одне і те ж, але вихованці не помічали, що вони виконують ту саму роботу. Іншими словами, діяльність вихованців не повинна бути одноманітною.

Часто невірно тлумачиться педагогами поняття “передача досвіду”. Передати досвід, скажімо, планування виховної роботи, - не означає переписати чийсь план роботи. Передати досвід – це значить передати ідею, а прийняти досвід – це індивідуальна творчість на основі цієї ідеї.

98. Як проводити виховну бесіду з колективом

Кожна виховна бесіда має свою мету. Іноді мета стосується всіх вихованців, а іноді метою є вплив на всіх, але найбільше на одного з вихованців.

Але ви завжди повинні пам’ятати, що головним засобом вашого впливу є слово, яке має бути завжди одухотвореним, піднесеним. Адже ви передаєте вихованцю в слові не тільки зміст розповіді, а й частинку своєї душі. Тому завжди треба вірити в те, що ви говорите.

Виховувати – це значить примушувати вихованця думати про самого себе. При цьому не можна казати: думайте про себе, про своє життя. Заклик має полягати в самій логіці мислення. Тільки думка про самого себе пробуджує в юному серці натхнення, що означає підйом сил і здібностей людини у процесі мислення. Пізнання людини розумом і серцем і є справжньою творчістю.

Бесіда – це тільки умовна назва. Насправді тут нема бесіди: учні чують слово педагога. І не завжди треба примушувати учнів висловитися. Головне, щоб всередині людина зрозуміла, відчула, якою вона є і захотіла бути хорошою.

А якщо смислом виховної бесіди з колективом ви бачите тільки в засуджуванні зла, то ніякого виховання у вас не буде. Дотик до людського пороку має бути дуже обережним. Якщо ви це зробите відкрито й відверто, то колектив буде тільки співчувати тому, кого ви засуджуєте. З вашої бесіди ніхто не повинен піти з раною, що кровоточить. Це хоч і вражає колектив, але не так, як ви хотіли б. Враховуйте, що колектив ставиться до морального пороку як до біди, горя. Тому намагайтесь поглибити співчуття до бідолахи. Доводьте це

59

Сто порад учителю (за В. Сухомлинським)

колективне почуття до бажання бачити свого товариша морально красивим, вільним від пороків.

99. Як боротися з лінощами

Щоб не було ледарів, треба робити все те, добре, про що йшла мова у всіх попередніх порадах. Лінь виліковується нелегко. Її легше попередити.

Лінь – це дитя безділля. Лінивим стає той, чиї бажання в дитинстві задовольняються дорослими. Ледар народжується там, де все дістається легко, де нема труднощів. Лінь – піна на хвилі безтурботності. Лінивим стає той, хто не приймає нічого близько до серця.

Лінь не проникає в душу, коли батьки бачать у дитині завтрашню дорослу людину. Тому дитина повинна мати дорослі турботи. Адже лінь – це не тільки фізичне безділля, а й лінь думки.

Лінь народжується і викорінюється передусім у сім’ї. Тому перевиховати лінивого учня школа не зможе без допомоги батьків (вони тут мають об’єднати свої зусилля).

100. Остання порада – по секрету...

Ці поради треба знати вам, педагогам, і не обов’язково – вашим вихованцям. “Педагогічне просвітництво” учнів приносить, як правило, тільки шкоду. Адже виховний вплив має бути непомітним, ненавмисним. Учню не потрібно щоразу знати, що вчитель виховує його. Виховні наміри повинні приховуватися обстановкою дружніх, невимушених відносин.

Чому людина не повинна знати, що її виховують? Тому що справжнє виховання – це самовиховання. Педагог має налагодити з учнем такі відносини, що кожне слово педагога має пробуджувати в учня духовні сили для самовдосконалення. Зробити свій виховний замисел непомітним – один із надзвичайно важливих елементів педагогічної майстерності.

Необхідно, щоб виховання дітей, любов і повага до них, вимоги до них і дружба з ними стали суттю вашого духовного життя.

60

Сто порад учителю (за В. Сухомлинським)

У справжнього вчителя — найважче і найрадісніше життя, трепетно хвилююча і болісно складна творчість, незбагненно тонкі і вічновдосконалювані інструменти, якими він діє на людську душу.

В. О. Сухомлинський

Підготовлено в інформаціно-видавничому відділі ВПУ No25

61

Із серії «Поради для педагога»

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]