Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

FOKOEP_-_CHastina_2

.pdf
Скачиваний:
8
Добавлен:
23.02.2016
Размер:
1.86 Mб
Скачать

Доволі суттєво, що введені значення спектральної густини потоку Ф( ,t) [вт/гц] і спектральна густина кількості фотонів

N ( ,t) [ г ц 1 с 1 ] будуть залежать від вибору інтервалу , на якому

відбувається їх усереднення, тобто будуть функціями часу. Середнє їх значення визначається виразами

Ф ( ) 1 T Ф( , t)dt,

limT 2T T

N ( ) 1 T N ( , t)dt.

limT 2T T

Відповідно до (2.64), будемо мати:

N ( ) Ф ( ) . h

Якщо тіло випромінює як сіре або чорне, то значення

(2.65)

(2.66)

Ф ( )

визначається на основі формули Планка.

Якщо спектральна густина задана у функції довжини хвилі, то

N ( )

 

 

 

Ф

 

,

 

 

 

 

 

 

 

(2.66а)

 

 

hc

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

оскільки

h

 

 

 

,

c - швидкість сітла. Середнє значення має

hc

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

наведений

вище

зміст. Одиниця вимірювання величини

N ( )

-

с 1 мкм 1 , Ф

-

вт мкм 1.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Загальна

кількість

фотонів у всьому спектральному

діапазоні

(кількість квантів у секунду) буде такою:

 

 

 

 

N

 

 

1

 

 

Ф( ) d

1

Ф( )

d .

 

 

(2.67)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Ф

hc

 

 

h

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0

 

 

 

 

 

 

0

 

 

 

 

 

 

Якщо довжина хвилі подана в мкм, спектральна густина потоку

Ф() - у

вт мкм 1

і швидкість поширення випромінювання -

у

мкм с 1 , то розрахункова формула для значення N

Ф

буде така:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

- 41 -

 

 

NФ 5,03 1018 Ф( ) d .

(2.68)

0

 

Нехай у просторі предметів у деякій точці задана спектральна

яскравість у вигляді функції

довжини хвилі L() в одиницях -

Вт см 2 ср 1 мкм 1 , тоді

спектральна яскравість, виражена

кількістю фотонів у секунду, буде такою:

NL ( )

L()

5,031018 L( ).

(2.69)

hc

 

 

 

 

 

 

Одиниця вимірювання N

L

( ) - с 1

см 2

ср 1 мкм 1 .

 

 

 

 

 

 

Інтегральна яскравість, виражена кількістю фотонів у секунду, що випромінюються площадкою в 1 см 2 у тілесний кут 1 ср по нормалі до її поверхні, визначиться інтегралом

N L ( ) 5,03 1018 L( ) d .

0

Одиниця вимірювання NL ( ) - с 1 см 2 ср 1 .

У функції частоти спектральна яскравість у фотонних одиницях виражається аналогічно:

N

 

( )

L()

.

(2.70)

L

 

 

 

h

 

 

 

 

 

Інтегральна, відповідно, буде такою:

 

 

 

 

1

 

L( )

 

 

N

L

( )

h

 

 

d .

(2.71)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0

 

 

 

Одиниці вимірювання цих величин -

Гц 1 с 1 см 2 ср 1 та

с 1 см 2 ср 1

відповідно.

 

2.4.1. Флуктуації поля випромінювання

Як уже зазначалось, потік випромінювання в просторі предметів формується великою числом випромінюваних квантів. Сам процес випромінювання має випадковий характер. Тому наведені вище величини, що виражають кількість фотонів, випущених у секунду і дозволяють визначити середній потік чи яскравість, слід розглядати як

- 42 -

середні в часі. Ці величини флуктуюють у часі. Величина їх флуктуацій буде залежати від природи випромінювання тіла, його температури.

Визначимо флуктуації потоку, яскравості чи світності для «сірих» чи «чорних» тіл. Для таких тіл генерація випромінювання підпорядковується статистиці Бозе-Енштейна. Для неї характерно, що при енергіях фотонів h kT їх можна розглядати як незалежні корпускули. При енергіях h kT спостерігається часткове злипання

 

 

 

h

 

фотонів і середня енергія фотона

 

 

 

 

 

стає однаковою для

exp(

h

) 1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

kT

 

всіх частот, тобто kT .

Відома така формула для флуктуації енергії системи, в умовах термодинамічної рівноваги із температурою T і середньою енергією

E :

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2 kT 2

 

.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

E

 

 

 

2 (E

 

)2

E 2

 

E

E

E

(2.72)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

T

 

Тут усереднення здійснено за ансамблем випадкових величин у заданому фазовому просторі (формула Енштейна-Фаулера).

Для чорного тіла характерні такі значення енергетичних величин: Ф S M S L - повний потік енергії в напівсферу (повна

потужність), M - світність. Якщо - об’ємна густина енергії, то

4c M 4c T 4 . - постійна Стефана-Больцмана. Відповідні значення спектральних густин такі:

M ( )

 

c

( )

 

2h 3

 

1

 

 

,

(2.73)

4

c2

 

h

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

exp(

 

) 1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

kT

 

 

L( )

1

 

 

M ( ) .

 

 

 

 

 

 

 

 

(2.74)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Середня енергія, що випромінюється чорним тілом (отвором АЧТ) площею S за час t , така:

- 43 -

EФ t M S t T 4 S t.

В інтервалі частот d

в околі частоти

середня енергія буде

такою:

 

 

 

 

 

 

 

dE

E d dФ

t Ф

d t M ( ) d S t ,

де

M ( ) - спектральна густина світності ЧТ, що задається виразом

(2.73).

 

 

 

 

 

 

 

Розглянемо таку модель випромінювання.

 

 

 

Нехай

маємо

чорне тіло при

температурі Т з

отвором

S .

Уведемо

шкалу

відліку

часу

t із

малим

інтервалом

t t1 t0 t2 t1 ti 1 ti .

Рис. 47. До розрахунку флуктуацій світлового поток

Вважаємо, що енергія, яка випромінюється в інтервалі оптичних

частот

d в

околі частоти

з

отвору

S

за малий

інтервал

t ti 1

ti , буде такою: dE i

E i

d , де

E i - спектральна густина

енергій,

що

відповідає

інтервалу

t .

Оскільки

процес

випромінювання має випаковий (квантований) характер, то порції енергії, що відповідають моментам ti , будуть величинами

флуктуюючими. Тобто значення dE 1 , dE 2 ,..., dE i - випадкові

величини, дисперсію яких можна визначити за формулою ЕнштейнаФаулера (2.72).

Згідно із цією формулою, дисперсія спектральної густини енергії, що випромінюється за однаковий час t , визначається так:

- 44 -

dE2

kT2

 

M

 

t S.

 

 

(2.75)

 

 

 

 

 

 

 

 

T

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Згідно із (2.73), матимемо:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2 ) h E( ) d D( ), (2.76)

dE2

(dE

dE

 

)2 (

dE2

dE

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

де D( )

 

exp(h / kT)

- величина, що

враховує відмінність

 

 

exp(h / kT) 1

статистики Бозе-Енштейна

від

статистики

Больцмана. Коли

h kT , значення D( ) 1.

E M ( ) t S

2h 3

 

1

 

 

t S.

c2

exp(h / kT)

 

 

 

 

 

1

 

Розглянемо

саме флуктуації

світлового потоку. Зауважимо, що

миттєве значення світлового потоку (t)

 

dE

- дуже сильно

 

dt

 

 

 

 

 

 

 

флуктуююча величина, оскільки випромінювання фотону миттєве. Однак вимірюючий пристрій завжди проводить усереднення

потоку випромінювання впродовж деякого часу t . Час усереднення буде залежати від властивоcтей приймача та підсилюючого електронного пристрою. Так, для вузькосмугового підсилювача на

несучій радіочастоті f

 

 

зі смугою f

( f 1)

час t

1

.

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

f0

 

f

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Значення спектрального потоку, усередненого за час

(t) , можна

визначити так:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

t t / 2

 

 

 

dE , t

 

 

 

 

 

(t)

 

 

 

(t)dt

.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

, t

 

t

 

 

 

 

 

 

t

 

 

 

 

 

 

t

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

t / 2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Дана величина потоку буде флуктуюючою. Її серенє значення,

отримане усередненням за великим інтервалом часу,

 

 

 

 

 

 

1

 

t t / 2

 

 

 

 

 

 

 

 

lim

 

 

(t)dt,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

t

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

t t t / 2

 

 

 

 

 

 

 

 

- 45 -

або за ансамблем випадкових величин

 

dE

t

, повинно

 

 

, t

 

t

 

 

 

 

 

 

визначатися формулою Планка:

 

 

 

 

2h 3

 

 

1

 

d S.

c2

 

 

 

 

 

 

exp(h / kT) 1

Чим

менший

час t

 

усереднення світлового потоку, тим

більшими будуть його флуктуації. Ця обставина ілюстується рис. 48.

Рис. 48. Флуктуації світлового потоку ЧТ для різних інтервалів усереднення

за часом: 1 t1 ,2 t2 ,3 t , t1 t2

За аналогією із величиною , t (t) , можна ввести значення

світності та яскравості ЧТ, які також будуть флуктуюючими та залежатимуть від часу усереднення t , площі S і тілесного кута(яскравість):

, t , S (t) , t (t) S 1 ,

dL , t , S , (t) , t (t) S 1 1 dM , t , S (t) 1.

Дисперсію світлового потоку в інтервалі d можна визначити усередненням за часом згідно з виразом:

2

 

lim

1

T (

(t) )2 dt

 

 

 

t

T T

 

, t

 

 

 

 

 

0

 

 

- 46 -

або усередненням за ансамблем випадкових величин dE , t :

2

 

 

dE , t

 

.

 

t

 

dE

 

2

 

 

 

 

 

, t

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

t

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділивши вираз (2.76) на t 2 , матимемо:

 

2

 

 

(t)

 

2 Ф2 ( )

 

d

 

 

 

 

 

 

t

, t

 

 

 

 

t

 

(2.77)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

h Ф( , t) d D( ,T ) t 1,

 

 

 

 

де величина

Ф2 ( )

 

 

Ф2 ( ,T )

- спектральна густина дисперсії

 

 

 

t

 

 

 

t

 

 

 

світлового потоку ЧТ при температурі Т, усереднена за інтервалом

часу t .

Одиниці дисперсії

потоку

Ф2 ( )

-

Вт2 ,

а

його

 

 

 

 

 

 

t

 

 

 

спектральна густина - Вт2 / Гц .

 

 

 

 

 

Аналогічно із (2.76), вводячи елементи t, S, , отримаємо

дисперсію спектральної світності та яскравості:

 

 

 

 

M 2

( , t) d h M ( ,T ) d D( , t) t 1 S 1.

 

(2.78)

t , S

 

 

 

 

 

 

 

 

 

L2

 

( , t) d h

L( ,T ) d D( , t) t 1 S 1 1.

(2.79)

t , S ,

 

 

 

 

 

 

 

 

Одиниці вимірювань

у

введених

величин

Вт2 см 4

та

Вт2 см 4

стр 2 відповідно.

 

 

 

 

 

 

Отримані вище дисперсії можна також подати у фотонних

одиницях світлового потоку

N( ,T ) , світності

NM ( ,T ) , яскравості

NL ( ,T ) , вводячи відповідні дисперсії. Використовуючи вирази

(2.77)-(2.79), матимемо:

- 47 -

Ф2t ( ,T )d h 2 N 2t ( , t)d ,

 

2

 

 

2

 

 

2

 

 

Ф

 

 

( ,T ) d

 

 

 

N

t

( , t) d ,

 

 

 

 

 

 

t

 

 

 

 

 

 

(2.80)

 

 

 

 

 

 

 

 

M 2t , S ( ,T ) d h 2

 

NM2 , t , S ( , t) d ,

 

L2 t , S , ( ,T ) d h 2

 

N L2, t , S , ( , t) d .

 

Значення дисперсій фотонних спектрів потужності, світності та

яскравості згідно з (2.77)-(2.79), будуть такими:

 

N

2

 

( ,T ) d N ( , t) d D( ) t 1 ,

 

 

t

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

N

2

 

 

( ,T ) d

N

M

( , t) d D( ) t 1 S 1 ,

(2.81)

 

M t , S

 

 

 

 

 

 

 

 

N

2

( ,T ) d N

L

( , t) d D( ) t 1 S 1 1.

 

 

L

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.4.2. Розрахунок флуктуацій енергетичного спектра

Квантовий механізм випромінювання приводить до флуктуацій світлового потоку відносно середнього значення. А це у свою чергу зумовлює те, що на постійну складову енергетичних величин (потік, світність, яскравість) накладається випадкова змінна у вигляді білого шуму. Крім того, коли робоча площадка приймача (насамперед ІЧприймача) приймає потік випромінювання, то вона знаходиться під впливом вищезгаданого білого шуму, а також шуму, створеного оточуючим серевищем і шумом власного випромінювання. Саме ці обставини і приводять до обмежень чутливостей приймачів ІЧдіапазону. Здійснимо розрахунок флуктуацій світлового потоку, використовуючи поняття спектра потужності.

Згідно з (2.77), флуктуації потоку, усередненого за час t , в

інтервалі d такі: , t (t) 2 2 (t) t 2 (t) t d будуть пропорційними значенню постійної складової потоку й обернено пропрційними часу його усереднення. Сам вимірювальний

потік , t (t) ~ (t) складається з постійної та змінної ~ (t) складових, причому змінна складова формується

- 48 -

широким спектром частот f . Очевидно, що середнє значення змінної складової дорівнює нулю ~ (t) 0 .

Оскільки процес випромінювання можна вважати випадковим і стаціонарним, то його можна розглядати як спектр потужності (спектр Вінера-Хінчера):

 

 

 

 

 

Ф2 ( ,T ) d S ( f )df

2 S ( f )df ,

(2.82)

 

 

 

0

 

де S ( f ) - спектральна

 

густина дисперсії світлового потоку,

визначеного в інтервалі d

оптичної частоти .

 

Нехай світловий потік

 

Ф( )d реєструється

підсилювачем

змінного сигналу в околі частоти f в інтервалі радіочастот f .

Тоді усереднене значення спектральної глубини дисперсії світлового потоку за смугою f , згідно з (2.82), буде таким:

 

 

f

f

 

 

 

 

 

2

 

 

Ф2 ( ,T )

d 2

S ( f )df

2S ( f ) f .

(2.83)

 

f

 

f

 

 

 

 

f

 

 

 

 

 

2

 

 

Дисперсія потоку Ф f ( ,T )d , визначену у смузі

f , можна

розглядати як таку, що отримана з ансамблю випадкових величин сигналів, отриманих у різні часові моменти.

Тоді значенню дисперсії, згідно з (2.83) можна поставити у відповідність дисперсію світлового потоку, усередненого за інтервалом часу t . Дані дисперсії повинні бути пов’язані між собою

відповідними інтервалами

t

і f

згідно з рівністю f t 1 .

Тобто усереднення по інтервалу смуги f еквівалентне часу t 1 .

На основі (2.77) маємо:

 

 

 

Ф2 ( , t) d Ф2

( , t)

 

d 2S ( f ) f

 

t

,t

 

f

 

(2.84)

 

 

 

Sh M ( ,T ) D( )d f .

Спектральна густина дисперсії випромінювання оптичного діапазону має характер білого шуму аж до діапазону, межуючого з оптичним. Відповідно до (2.84), її значення

- 49 -

2S ( f ) Sh M ( ,T ) D( )d , а сама функція S ( f ) зображена на рис. 49.

Рис. 49. Спектр Віннера-Хінчера для чорного тіла оптичного діапазону

Повне значення дисперсії потоку, що випромінюється площею

S у всьому спектральному діапазоні,

отримується інтегруванням

виразу (2.84) в межах оптичних частот

від 0 до :

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Ф2

Ф2

 

f S

h M ( ,T ) D( )d

 

f

 

 

t

 

 

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(2.85)

 

2h2 4

exp(h kT)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

f S

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

d ,

 

 

 

 

 

c

2

 

exp(h kT 1)

2

 

 

 

 

 

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

де S - площа

отвору

ЧТ,

значення

 

f

 

повинно відповідати

напівширині смуги електронного тракту підсилювача.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x4ex

 

 

 

 

4

 

4

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Інтегруючи

 

(2.85),

 

x

 

2 dx

 

 

 

 

отримаємо повне

 

 

(e

1)

15

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

значення дисперсії світлового потоку:

 

 

 

 

 

 

 

 

Ф2

4f Sk T 5 f S 4kT M (T ) ,

 

 

(2.86)

 

f

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

де

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

k 1,3810 23

Дж К 1

- постійна Больцмана,

 

- 50 -

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]