Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

Соціальна педагогіка (підручник)

.pdf
Скачиваний:
465
Добавлен:
23.02.2016
Размер:
1.34 Mб
Скачать

Розділ 5. Сім’я як об’єкт соціально-педагогічної діяльності

Цей вид соціальних послуг надається, зазвичай, дітям у спеціалізованих державних закладах або службах, створених громадськими організаціями й об’єднаннями.

Результатами послуг з професійної реабілітації осіб з обмеженими фізичними можливостями є соціалізація дітей з вадами розвитку, їхня професійна орієнтація, освіта і зайнятість у межах фізичних та психологічних можливостей клієнта.

Інформаційні послуги – надання інформації, необхідної для вирішення складної життєвої ситуації (довідкові послуги); впровадження нових тенденцій розповсюдження просвітницьких та культурноосвітніх знань (просвітницькі послуги); поширення об'єктивної інформації про споживчі властивості та види соціальних послуг, формування певних уявлень і ставлення суспільства до соціальних проблем (рекламно-пропагандистські послуги).

Інформаційні послуги мають декілька напрямків.

1.Інформація про існування та координати закладів, які можуть надати послуги сім’ям з дітьми, які опинилися в складних життєвих обставинах і не в змозі їх подолати самостійно. Ця інформація адресована безпосередньо отримувачам послуг і розміщується в доступних місцях: у медичних, освітніх закладах, організаціях соціального захисту, засобах масової інформації, на різноманітних рекламних носіях.

Джерелом інформації для працівників соціальної сфери можуть

бути державні документи національного, регіонального і місцевого рівнів, спеціально розроблені інформаційні бюлетені, виступи представників соціальних служб на професійних зборах та ін.

У результаті отримання цієї інформації сім’ї – носії проблем, знають, до кого слід звернутися для вирішення своїх проблем.

Спеціалісти соціальної сфери знають, кому направляти інформацію про сім’ї з дітьми, які опинилися в складних життєвих обставинах і не в змозі їх подолати самостійно, для вирішення їхніх проблем. А також – куди спрямовувати сім’ї для отримання соціальної допомоги.

2.Окремим видом інформації є інформація для дітей із сімей, які мають невирішені проблемі. Для дітей необхідна інформація про місця, де їм та їхнім сім’ям може бути надана допомога, перелік послуг, які надаються, та ін. Така інформація може бути розміщена в місцях скупчення дітей: на дитячих і спортивних майданчиках, у позашкільних закладах, школах, комп’ютерних клубах,

231

Соціальна педагогіка

кінотеатрах. Місця розміщення інформації для дітей залежить від розмірів поселення і наявності тих чи інших закладів. Внаслідок проведення такої інформаційної кампанії діти, які

проживають у сім’ях з невирішеними проблемами, зможуть звернутися до служб, які допоможуть їм, а, значить – і їхнім сім’ям.

Зіншого боку, в усіх дітей з’явиться впевненість у тому, що якщо

вних трапиться біда, їм допоможуть, вони знають, до кого звернутися, щоб їм допомогли.

Спрямованість соціальних послуг. Залежно від життєвих

обставин і потреб соціальну роботу із сім’ями, які перебувають у складних життєвих обставинах, поділяють на такі напрямки:

1)консультування за зверненням;

2)екстрені дії, спрямовані на гарантування безпеки дитини (термінова соціальна допомога, надання притулку, негайне вилучення з родини дітей, що зазнають жорстокого ставлення, перебувають у небезпеці чи залишені без піклування батьків);

3)допомога у розв’язання проблеми, яку сім’я не в змозі подолати самостійно.

Результатом соціального супроводу є виокремлення головної

проблеми сім’ї; набуття членами сім’ї необхідних навичок і вмінь для її вирішення, поступове розв’язання головної проблеми і проблем, які виникли внаслідок її існування.

Результатом кризового втручання є вихід сім’ї або окремих її членів з кризи.

Форми соціальної роботи з сім’ями. В узагальненому вигляді можна виокремити такі форми соціальної роботи із сім’єю:

1)індивідуальна робота з кожним членом родини;

2)спільна робота з усіма членами родини;

3)групова робота, що виходить за межі родини.

Увипадку організації соціальної роботи з конкретною сім’єю визначається, яка саме допомога буде надана сім’ї. Умовно визначаються такі варіанти:

1)одноразова послуга;

2)надання послуг певного соціального плану;

3)комплексна допомога.

Надання одноразової соціальної послуги сім’ї передбачає здійснення таких етапів:

1)визначення потреб сім’ї;

2)направлення до відповідного спеціаліста;

232

Розділ 5. Сім’я як об’єкт соціально-педагогічної діяльності

3)надання відповідної допомоги.

Надання таких послуг не передбачає продовження контактів із

сім’єю і фіксується в журналі роботи із сім’ями, які перебувають у складних життєвих обставинах.

Результатом одноразової послуги є задоволення потреби сім’ї, з якою представник сім’ї звернувся до служби.

Соціальні послуги певного спрямування. Надання послуг певного соціального спрямування визначається потребою надання допомоги родині або окремому її члену у вирішенні конкретного питання, що потребує здійснення певних процедур, яке є тривалим у часі. Така діяльність не передбачає залучення спеціалістів інших професій і забезпечується спеціалістами (у тому числі залученими) соціальних служб.

До такого виду робіт належать:

оформлення документів, соціальних виплат, пільг;

соціально-педагогічна, психологічна корекція;

набуття клієнтом певних соціальних навичок: виховання, спілкування, партнерської взаємодії тощо.

Комплексна соціальна допомога. Комплексна соціальна робота

з сім’єю із дітьми, яка перебуває в складних життєвих умовах, передбачає планову, комплексну роботу спеціалістів центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, а також залучення до співпраці спеціалістів інших галузей, спрямованих на надання допомоги сім’ї у вирішенні основних проблем, які провокують її неблагополуччя. Найбільш ефективною формою комплексної допомоги є соціальний супровід.

Технологія надання соціальних послуг сім’ї. Надання соціальних послуг сім’ям з дітьми, які перебувають у складних життєвих обставинах, передбачає виконання певних поступових етапів.

Інформація про сім’ї з дітьми, які не в змозі вирішувати власні проблеми, може бути отримана зі звернення чи заяви одного із членів сім’ї. Таку інформацію можуть надати організації, установи, підприємства, які за змістом своєї роботи причетні до дітей: селищні ради, міські та районні державні адміністрації, органи охорони здоров’я, освіти, внутрішніх справ, установи виконання покарань, житловокомунальні установи та ін. Усі вони повинні терміново, у триденний строк після отримання, передавати таку інформацію за певною формою в місцевий орган влади, на який законодавче покладений захист прав дитини. Несвоєчасне надання або ненадання інформації

233

Соціальна педагогіка

про неблагополуччя сім’ї, яке може призвести до погіршення стану здоров’я чи розвитку дитини, порушення його прав, розглядається як ознака професійної некомпетентності з подальшим вирішенням питання про відповідальність посаді, яку займає фахівець.

Якщо стан справ в сім’ї загрожує життю чи здоров’ю дитини, інформація повинна передаватися негайно до органів внутрішніх справ.

Інформація про неблагополуччя в сім’ї з дітьми може бути надана пересічними громадянами.

Для забезпечення своєчасного отримання інформації про неблагополуччя в сім’ях з дітьми в державному органі, якій відповідає за захист прав дитини, соціальній службі чи іншій установі (за рішенням місцевих органів влади), організується робота щодо отримання інформації фахівців та громадян. Вся отримана інформація передається до центрів соціальних служб у справах сім’ї, дітей та молоді. Представники центрів мають підґрунтя для здійснення перевірки інформації, соціального інспектування таких сімей з метою вивчення реального стану справ.

Перевірка інформації про наявність неблагополуччя в сім’ях з дітьми здійснюється державним органом, якій відповідає за захист прав дитини, соціальною службою чи іншою установою (за рішенням місцевих органів влади).

Перевірка інформації про наявність складних життєвих обставин у сім’ях з дітьми може здійснюватись безпосередньо працівниками державного органу, якій відповідає за захист прав дитини, соціальною службою чи іншою установою, яку місцеві органи влади визначили відповідальною за цей напрямок діяльності, а також доручатися органам місцевого самоврядування (головам сільських рад, міських виконавчих комітетів та ін.).

Уході перевірки інформації про сім’ю підготовлений фахівець чи представник місцевого самоврядування (також попередньо навчений) відвідує сім’ю, ознайомлює її членів з отриманою інформацією, вивчає стан справ. У вивчення ситуації обов’язково входить розмова з батьками, дітьми, найближчим оточенням.

Урезультаті перевірки інформації, що надійшла до органів влади, підтверджується чи скасовується факт наявності проблем, з якими сім’я з дітьми не може впоратися самостійно. Інформація про стан справ у сім’ї (за затвердженою формою) передається до місцевих органів влади чи соціальних служб для прийняття рішення щодо подальшої роботи з сім’єю.

234

Розділ 5. Сім’я як об’єкт соціально-педагогічної діяльності

Соціальне інспектування сімей з дітьми, що опинилися у складних життєвих обставинах, – це візит до сім’ї (з попередженням чи без нього) групи уповноважених осіб з метою ознайомлення зі станом справ у сім’ї, насамперед, – стану утримання, розвитку й виховання дітей (дитини). Соціальне інспектування здійснюється працівниками служб у справах дітей, центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, інших закладів, які надають соціальні послуги, представниками органів місцевого самоврядування, громадськості й, за необхідності, працівниками служби дільничних інспекторів міліції, кримінальної міліції у справах дітей.

Соціальне інспектування може здійснюватися для перевірки інформації про неблагополуччя в сім’ї з дітьми, мати плановий характер або здійснюватися для оцінювання сім’ї щодо можливого влаштування дитини-сироти або дитини, що залишилася без батьківської опіки.

Під час соціального інспектування вивчаються (за затвердженою формою) такі складові життєдіяльності сім’ї, як наявність дорослих в родині, умови проживання, санітарний стан приміщень, наявність харчування, стан здоров’я дитини, стан здоров’я й наявність шкідливих звичок дорослих членів сім’ї, взаємовідносини між членами родини та ін.

Результатом соціального інспектування є знайомство представників державних органів та громадськості з реальним станом справ у сім’ї, яке дає підстави для формування висновків щодо:

безпеки/небезпеки перебування дітей (дитини) в родині;

необхідності вилучення дітей (дитини) із сім’ї й прийняття екстрених дій для їх (її) тимчасового влаштування;

необхідності початку надання соціальних послуг з метою вирішення існуючих проблем;

констатації наявності нормальних умов для розвитку та виховання дітей.

Формальним результатом соціального інспектування є акт об-

стеження житлових приміщень, у якому описують ситуацію та висновки учасників соціального інспектування щодо конкретної сім’ї. Акт складається в кількох екземплярах – для кожної організації, представники якої брали участь у соціальному інспектуванні, один екземпляр акту повинен залишитися в сім’ї. Акт є першим документом особистої справи сім’ї, яка отримає соціальні послуги.

Результатом соціального інспектування для сімей, де вже виникли певні проблеми, але члени родини їх не усвідомлюють, є мож-

235

Соціальна педагогіка

ливість спілкування з фахівцями, усвідомлення наявності проблем, своєчасного отримання допомоги.

Перший візит соціального працівника у сім’ю. Перший візит у сім’ю не може збігатися в часі з проведенням соціального інспектування. Соціальне інспектування та аналіз інформації дотичних організацій стають підґрунтям для підготовки до першого візиту в сім’ю.

Перший візит проводить кваліфікований спеціаліст із соціальної роботи з метою:

налагодження контакту із сім’єю;

зняття недовіри і психологічного захисту щодо можливого втручання в сім’ю,

вивчення стану дітей (дитини) та ставлення до них (неї);

вивчення думки членів сім’ї про проблеми і потреби родини, шляхи їх подолання;

виявлення ресурсів сім’ї та її найближчого оточення;

інформування сім’ї про соціальні послуги, які вона може отримати;

пояснення стосовно кваліфікації фахівців та забезпечення конфіденційності соціальних послуг;

отримання згоди на подальше співробітництво.

Основне завдання фахівця при першій зустрічі – не звинувачу-

вати сім’ю в негативних проявах і недбалому ставленні до дітей, не залякування вилученням дітей, не обіцянки про якнайшвидше вирішення проблем, а розуміння реального положення дітей, ресурсів сім’ї, наявності підґрунтя для початку надання соціальних послуг.

Якщо наслідки візиту позитивні, фахівець із соціальної роботи:

налагоджує контакт із членами сім’ї;

отримує інформацію щодо становища дітей та бачення і сприйняття сім’єю своїх проблем;

отримує інформацію про наявні й потенційні ресурси сім’ї, її готовність до співпраці.

Уразі, коли контакт не встановлений, фахівець повинен звернутися до керівництва соціальної служби по допомогу, разом проаналізувати хід розмови, виявити помилки, невикористані можливості. Керівництво служби вирішує, яким чином можна повторити зустріч із сім’єю і хто це буде робити.

Увипадку позитивного варіанту результатом першої зустрічі для сім’ї буде:

• розуміння того, що існує установа, яка розуміє їхні проблеми, хоче допомогти, пропонує свою допомогу;

236

Розділ 5. Сім’я як об’єкт соціально-педагогічної діяльності

надія на те, що проблеми сім’ї можуть бути вирішені;

готовність активно отримувати соціальні послуги. За підсумками першого візиту складається звіт.

Збір і аналіз інформації про сім’ю. Інформацію про стан справ

в сім’ї з дітьми, які перебувають у складних життєвих обставинах, можна отримати як від самих членів сім’ї, так і з інших джерел:

від окремих громадян;

від окремих організацій, установ, підприємств;

від сільських, селищних, міських рад;

від житлово-комунальних служб;

від органів охорони здоров'я;

від органів освіти;

від органів внутрішніх справ, органів виконання покарань;

інших закладів і установ.

Джерело надходження інформації й сама інформація про сім’ю

фіксуються в особовій справі сім’ї, яка перебуває в складних життєвих обставинах. Вся подальша робота з сім’єю, спостереження соціальних працівників, результати супервізії фіксуються в цьому документі. Особиста справа є документом конфіденційним. Після закінчення роботи з сім’єю вона повинна зберігатися в архівах установи.

Завдання збору інформації – цілісне вивчення всієї сфери зв'язків сім’ї. Тобто, не лише членів родини, а й усієї системи, причетної до ситуації (наприклад, зв’язків і взаємин, що походять від структур навчання, роботи, дозвілля, оточення за місцем проживання, родичів тощо).

План надання соціальних послуг. Уже під час оцінки ситуації і потреб сім’ї та її окремих членів соціальний працівник інформує клієнтів про необхідність розробки плану співпраці. При цьому важливо визначити пріоритети діяльності, адже більшість проблем мають багатосторонній характер. Важливо, щоб клієнти брали активну участь у визначенні пріоритетів, тобто тих завдань, які слід вирішити насамперед.

Плануються методи, засоби втручання, можливі варіанти розвитку ситуації. За потреби і можливості (наявності психолога), планується використання різних технік психологічної підтримки (наприклад, методика вербалізації емоційних станів, програвання ролей один одного, методика опосередкованого сімейного спілкування тощо).

237

Соціальна педагогіка

Особливо важливо правильно спланувати стратегію пошуку порушень у сім’ї та їх корекції, тобто передбачити основні напрямки співпраці з клієнтом, мету, завдання й бажані результати на весь час роботи. Цьому сприяє узагальнення даних, зібраних раніше під час діагностики, їх аналіз та виявлення думок усіх учасників процесу планування, документування і подальшої реалізації соціальної роботи з клієнтом.

Умови початку надання послуг. Основним критерієм прийняття рішення про допомогу сім’ї є бажання членів родини змінити ситуацію на краще і реальна оцінка ситуації, впевненість соціального працівника в тому, що допомога у вирішенні окремих питань змінить становище родини. Соціальна служба бере на себе розв’язання не всіх проблем сім’ї, а лише тих, з якими родина не може справитися самостійно, що і призводить до кризового стану.

Реалізація соціальних послуг. Після того, як план сформований, починається його реалізація. У цьому процесі беруть участь обидві зацікавлені сторони (соціальна служба і сім’я). Кожна бере на себе те завдання, яке їй під силу. На цьому етапі для клієнта особливе значення мають ситуації успіху. Завдання соціального працівника

– дати кожному клієнту можливість пережити радість досягнення мети, повірити в себе.

Реалізація плану передбачає застосування різноманітних процедур з обраної послідовності використання методів та засобів допомоги. Їх зміст залежить від конкретного випадку. На цьому етапі соціальний працівник прагне налагодити зв’язки між сім’єю та іншими місцевими службами й установами, які можуть і повинні надалі надавати постійну допомогу сім’ї. Він інформує ці служби про потреби сім’ї, а сім’ю – про види допомоги та послуги, які вона може отримувати від цих служб.

Завершення надання соціальних послуг. У разі, якщо сім’я, що отримує соціальні послуги, без поважних причин не виконує вимоги для їх одержання, суб'єкт, що надає соціальні послуги, виносить письмове попередження про можливість відмови від надання соціальних послуг або обмеження у їх наданні.

Порядок взаємодії суб’єктів соціальної роботи із сім’ями. Діяльність державних установ щодо виявлення та надання соціальної допомоги сім’ям, які перебувають у складних життєвих обставинах, функціональні обов’язки кожного із суб’єктів регулюється Порядком взаємодії суб’єктів соціальної роботи із сім’ями, які опинилися в

238

Розділ 5. Сім’я як об’єкт соціально-педагогічної діяльності

складних життєвих обставинах, затверджений спільним наказом семи міністерств: Міністерства України у справах сім'ї, молоді та спорту, Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Міністерства внутрішніх справ України, Державного департаменту України з питань виконання покарань від 14 червня 2006 року № 1983/388/452/221/556/596/106.

Таким чином, вперше в національній практиці впроваджений механізм взаємодії, роль, повноваження кожного з 6-ти міністерств та їх відповідних територіальних підрозділів у вирішенні проблем сімей, які опинилися у скрутних життєвих обставинах.

Порядком визначено, які саме державні структури мають взаємодіяти при виявленні та наданні соціальної допомоги сім’ям, які перебувають у складних життєвих обставинах:

управління (відділи) у справах сім'ї, молоді та спорту;

служби у справах дітей;

центри соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді;

управління (відділи) охорони здоров'я;

заклади охорони здоров'я;

управління (відділи) освіти і науки;

дошкільні, загальноосвітні, професійно-технічні та позашкільні навчальні заклади;

органи праці та соціального захисту населення;

відділи з питань взаємодії із засобами масової інформації та громадськістю, організаційно-аналітичної роботи Міністерства транспорту та зв'язку України;

органи внутрішніх справ;

установи виконання покарань.

Порядком взаємодії суб'єктів соціальної роботи із сім’ями, які

опинилися у складних життєвих обставинах, визначені також основні етапи роботи з сім'єю:

1)виявлення сімей;

2)соціальне інспектування;

3)визначення потреби сім’ї у соціальному супроводі на засіданні дорадчого органу;

4)соціальний супровід сім’ї;

5)припинення соціального супроводу.

Враховуючи комплексність потреб сімей, потребу налагоджен-

ня міжвідомчої взаємодії та координації діяльності спеціалістів

239

Соціальна педагогіка

різних структур, при управлінні у справах сім'ї, молоді та спорту створюється дорадчий орган, що координує та контролює діяльність різних служб щодо надання соціальної допомоги сім’ям у складних життєвих обставинах. До складу дорадчого органу входять: начальник управління (відділу) у справах сім'ї, молоді та спорту, директор центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, начальник служби у справах неповнолітніх; та за запрошенням управлінь (відділів) у справах сім'ї, молоді та спорту: керівники управлінь охорони здоров'я, керівники управлінь освіти і науки, керівники органів праці та соціального захисту населення, керівники органів внутрішніх справ, керівники установ виконання покарань, керівники інших структурних підрозділів місцевої адміністрації, представники підприємств, установ, організацій та об'єднань громадян.

Порядком не визначена необхідність підписання угоди про взаємодію між центром соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді та членами сім’ї, що перебуває під соціальним супроводом. Підписання угоди є важливою умовою здійснення такої форми соціальної роботи, оскільки знімає патерналістське ставлення членів сім’ї до отримання безкоштовних соціальних послуг.

На завершення роботи, або за потреби, проводиться оцінка результатів соціального супроводу. Справа сім’ї може бути розглянута на засіданні дорадчого органу повторно у випадку, якщо вирішується питання щодо продовження або припинення соціального супроводу цієї сім'ї.

Соціальний супровід може припинятися у разі:

подолання сім'єю складної життєвої ситуації;

відмови сім'ї від допомоги, якщо це не загрожує іншим особам;

переїзду сім'ї (суб'єкт, який здійснює соціальний супровід, повинен повідомити відповідний центр соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді за новим місцем проживання (перебування) цієї сім'ї, якщо воно відоме).

Інформацію про сім’ї, яким надається соціальна допомога цен-

трами СССДМ, вміщує Єдиний банк даних щодо сімей, які опинилися у складних життєвих обставинах.

Основна мета створення Державного банку даних сімей, які опинилися в складних життєвих обставинах – запровадження в Україні єдиної структурованої інформаційно-аналітичної системи раннього виявлення та обліку сімей, які опинилися в складних життєвих обставинах, удосконалення соціальної роботи з цією категорією сімей, підвищення ефективності діяльності органів виконавчої влади.

240

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.