Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
DiskretMath.pdf
Скачиваний:
505
Добавлен:
23.02.2016
Размер:
868.1 Кб
Скачать

5.2.

A (B C) = ( A B) C

(асоціативність)

5.3.

A (B C) = ( A B) ( A C)

 

(дистрибутивність перетину відносно симетричної різниці)

5.4.A A =

5.5.A ∆ = A

5.6.A U = A

5.7.A A =U

Наведені властивості операцій над множинами використовують для спрощення різних виразів і доведення різноманітних рівностей.

Із властивості 4.3 та означення симетричної різниці випливає, що операції різниці та симетричної різниці можуть бути виражені через більш прості операції об`єднання, перетину та доповнення:

A \ B = A B ,

A B = ( A \ B) (B \ A) = ( A B) (B A) ,

A B = ( A B) \ ( A B) = ( A B) ( A B) .

1.2. Доведення рівностей з множинами

Для перевірки та доведення рівностей з множинами можна скористатися будь-яким із трьох методів: графічним методом, методом двостороннього включення чи методом еквівалентних перетворень.

Найпростішим методом перевірки рівностей є графічний метод. Він полягає у порівнянні діаграм Ейлера-Венна для результуючих множин, що задаються відповідно правою і лівою частинами досліджуваної рівності. Якщо ці діаграми повністю співпадають (визначають одну і ту ж саму множину), досліджувана рівність є вірною, інакше – ні.

Задача 1.2.1. Графічним методом перевірити рівність

A \ B = A B ,

тобто властивість 4.3 операції різниці.

Розв’язання. Діаграма Ейлера-Венна для результуючої множини A \ B із лівої частини досліджуваної рівності має вигляд:

9

Процес побудови діаграми Ейлера-Венна для множини A B із правої частини досліджуваної рівності має вигляд:

тобто результуючій множині A B відповідає діаграма

Очевидно, діаграми для результуючих множин повністю співпадають, отже, досліджувана рівність справді є вірною. ■

Універсальним методом доведення рівностей з множинами є

метод двостороннього включення, який базується на співвідношенні (1.1.1), тобто для доведення рівності вигляду A = B необхідно і досить показати, що A B і B A .

Задача 1.2.2. Методом двостороннього включення довести рівність

A \ B = A B .

Розв’язання.

1) Покажемо, що A \ B A B .

Візьмемо довільний елемент x із множини A \ B . Необхідно показати, що тоді обов’язково x A B . Маємо:

x A \ B x A i x B x A i x B x A B .

2) Покажемо, що A B A \ B .

Візьмемо довільний елемент x із множини A B . Необхідно показати, що тоді обов’язково x A \ B . Маємо:

x A B x A i x B x A i x B x A \ B .

10

Задача 1.2.3. Методом двостороннього включення довести закон де Моргана для операції об’єднання:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

A B

=

A

B

.

 

 

 

 

 

Розв’язання.

1)

x

 

 

 

 

 

 

x A B x A i x B x

 

i x

 

 

A B

A

B

 

x

 

 

 

 

 

.

 

 

 

 

 

 

A

B

2)

x

 

 

 

x

 

i x

 

x A i x B x A B

A

B

A

B

 

x

 

.

 

A B

Задача 1.2.4. Методом двостороннього включення довести дистрибутивність операції перетину відносно операції об’єднання:

A (B C) = ( A B) ( A C) .

Розв’язання.

1) x A (B C) x A і x (B C)x A і (x B або x C)

(x A і x B) або (x A і x C)

(x A B) або (x A C) x ( A B) ( A C) .

2)x ( A B) ( A C) (x A B) або (x A C)

(x A і x B) або (x A і x C)

x A і (x B або x C) x A і x (B C)x A (B C) .

Графічним методом та методом двостороннього включення можуть бути перевірені та строго доведені властивості 1.1 – 5.7 операцій над множинами.

Незважаючи на універсальність, недоліком останнього методу є те, що для складних рівностей він стає досить громіздким.

Ефективним методом доведення рівностей з множинами є

метод еквівалентних перетворень. Його суть полягає у використанні властивостей 1.1 – 5.7 операцій над множинами для зведення однієї частини рівності до іншої чи спрощення обох частин до одного і того ж самого проміжного виразу.

Задача 1.2.5. Методом еквівалентних перетворень довести рівності:

1) A (B \ C) = ( A B) \ C ;

11

2)A \ ( A B) = A \ B ;

3)A \ (B C) = ( A \ B) \ C ;

4)A B = A \ ( A \ B) ;

5)( A \ B) ( A \ C) = A \ (B C) ;

6)A \ ( A \ (B C)) = A B C .

Розв’язання.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1)

A (B \ C)

4=.3

A (B

 

)

2=.2 ( A B)

 

 

 

4=.3 ( A B) \ C . ■

C

C

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2)

A \ ( A B)

4=.3

A (

 

 

) 2=.8

A (

 

 

 

 

) 2=.3

 

 

A B

A

B

 

= ( A

 

) ( A

 

) 2=.7 ( A

 

) 1=.1 ( A

 

) 1=.5

 

A

B

B

B

=A B 4=.3 A \ B . ■

3)A \ (B C) 4=.3 A (B C) 1=.8 A (B C) 2=.2 ( A B) C 4=.3

=( A \ B) C 4=.3 ( A \ B) \ C . ■

4)A \ ( A \ B) 4=.3 A ( A \ B) 4=.3 A ( A B) 2=.8 A ( A B) 2=.3

=( A A) ( A B) 2=.7 ( A B) 3=.1 ( A B) 1=.1

=( A B) 1=.5 A B . ■

5)( A \ B) ( A \ C) 4=.3 ( A B) ( A C) 2=.2 (( A B) A) C 2=.1

= ((B A) A) C 2=.2 (B ( A A)) C 2=.4 (B A) C 2=.1

=( A B) C 2=.2 A (B C) 1=.8 A (B C) 4=.3

=A \ (B C) . ■

6)A \ ( A \ (B C)) 4=.3 A \ ( A (B C)) 4=.3 A ( A (B C)) 2=.8

=A ( A (B C)) 3=.1 A ( A (B C)) 2=.3

12

=( A A) ( A (B C)) 2=.7 ( A (B C)) 1=.1

=( A (B C)) 1=.5 A (B C) 2=.2 A B C . ■

Задача 1.2.6. Методом еквівалентних перетворень довести рівносильність обох означень операції симетричної різниці, тобто довести рівність:

( A \ B) (B \ A) = ( A B) \ ( A B)

Розв’язання.

( A \ B) (B \ A) 4=.3 ( A B) (B A) 1=.3 (( A B) B) ∩ ∩(( A B) A) 1=.1 (B ( A B)) ( A ( A B)) 1=.3

=((B A) (B B)) (( A A) ( A B)) 1=.7

=((B A) U ) (U ( A B)) 2=.6 (B A) ( A B) 1=.1

=( A B) ( A B) 2=.8 ( A B) ( A B) 4=.3

=( A B) \ ( A B) . ■

Урівностях, що містять операцію симетричної різниці, слід користуватися властивостями 5.1 – 5.7, якщо це можливо, якщо ж ні – позбутися її згідно будь-якого з означень (вдалий вибір при цьому може значно спростити подальші викладки).

Задача 1.2.7. Методом еквівалентних перетворень довести рівності:

1)A ( A B) = A \ B ;

2)( A B) ( A B) = A B ;

3)A( AB) = B .

Розв’язання.

1)A ( A B) = ( A ( A B)) \ ( A ( A B)) 1=.9

=A \ ( A ( A B)) 2=.2 A \ (( A A) B) 2=.4 A \ ( A B) = A \ B

(дивись задачу 1.2.5). ■

13

2)( A B) ( A B) = (( A \ B) (B \ A)) ( A B) 1=.2 ( A \ B)

(B \ A) ( A B) 4=.3 ( AB) (B A) ( A B) 1=.1

=( A B) ( AB) (B A) 2=.3 (( A (B B)) (B A) 1=.7

=( A U ) (B A) 2=.6 A (B A) 1=.3 ( A B) ( A A) 1=.7

=( A B) U 2=.6 A B . ■

3)Перший спосіб (оптимальний).

A ( A B) 5=.2 ( A A) B 5=.4 B 5=.1 B 5=.5 B . ■

Другий спосіб.

A ( A B) = ( A \ ( A B)) ( ( A B) \ A) .

Оскільки

A \ ( A B) = A \ ( ( A \ B) (B \ A)) 4=.3 A( ( AB) (B A)) 1=.8

=A(( AB) (B A)) 2=.8 A(( A B) (B A)) 3=.1

=A(( A B) (B A)) 2=.2 A( A B) (B A) 2=.1

=A(B A) ( A B) 1=.1 A( A B) ( A B) 2=.9

 

 

 

 

 

 

 

2.3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.7

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.1,1.5

 

 

 

= A( A B) =

( AA)

( AB) = ( AB) = AB ,

( A B) \ A = ( ( A \ B) (B \ A)) \ A 4=.3 (( A

 

) (B

 

 

))

 

2=.1

B

A

A

=

 

 

(( A

 

 

 

) (B

 

 

))

2=.3 (

 

( A

 

 

)) (

 

 

(B

 

))

2=.2

A

B

A

A

B

A

A

= (

 

A

 

) (

 

 

 

B

 

)

2=.1 ( A

 

 

 

) (

 

 

B)

2=.7

A

B

A

A

A

B

A

A

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.4

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.1, 2.5

 

 

 

 

 

 

= ( B) ( A AB) = ( B) ( AB)

=

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.1,1.5

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

= ( AB)

= A B = B A ,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

14

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]