3.Б. Теорема Геделя

Видатний австрійський математик і логік 20 століття Курт Гедель (1906 - ?) переконливо довів, що не може бути такої раціонально-теоретичної системи, яка була б одночасно і несуперечливою сама з собою за своїми складовими елементами і в той же час доказовою у всіх своїх частинах (Теорема Геделя). Таким чином будь-яка теоретична система (гіпотеза, концепція, теорія, теорема, вчення тощо) утримує в собі такі положення, що їх сприймається без доведення, або істинність яких може бути доведена лише в іншій, “більш високій теоретичній системі - в мета системі. (При строгому застосуванні теореми Геделя може виявитися, що й сама теорема Геделя є незавершеною, “частково нераціональною сама в собі”.) В сучасних умовах мета системою всіх наук виступає філософія, що дає раціонально-теоретичне обґрунтування всім вихідним, основоположним і недоведеним в науці положенням. Так, жодна наука не може обійтися без користування такими поняттями, як Кількість, Якість, Матерія, Закон, Форма, Зміст, Число, Міра, Простір, Час, Факт тощо, але теоретичний зміст цих понять і доказ міри їх достовірності з’ясовується лише філософським чином, в філософії. Це становище зумовлено тим, що Філософія є тією раціонально-теоретичною системою, вище якої не може бути ніяких раціонально-теоретичних систем. Для кожної конкретної науки в галузі філософських знань сформовані і функціонують зараз такі науки, як Метабіологія, Метаматематика, Метакібернетика, Метакосмологія тощо.

3.В. З чого розпочинати філософію?

Хоча теорема Геделя була раціонально-теоретично сформована і доведена лише в 20 століття, філософія ще з її перших кроків історичного існування постійно намагалася знайти раціонально-теоретичні основі самої себе в самій собі. І це теж закономірно, бо філософія, будучи найвищою формою раціонально-теоретичної система, немає нічого вищого над собою. Правда, філософами, що займалися частковими проблемами або окремими темами світоглядних знань, ця проблема гостро не ставилася. Проте її ніяк не могли уникнути ті, хто намагався дати повну систему філософського світогляду. Більшість з них вважали, що вимог теореми Геделя можна уникнути, якщо, перш за все, почати філософію з найбільш значущого, основоположного, початкового, зазначивши яке, можна безперешкодно розвивати світоглядні проблеми до їх повної вичерпаності.

Ми вже знаємо, що Декарт дійшов висновку - розпочинати філософію слід з безсумнівного: “Cogito ergo sum” (Думаю, отже існую); Кант - з дослідження здібностей суджень; Платон - з поза світових ідей; Августин і Фома Аквінський - з Бога і так далі. Проте значна частина філософів для початку свого філософствування шукали таке всезагальне поняття (категорію), на яке можна було б покласти увесь світ (все світобачення), а відправляючись від нього, цього всезагального, шляхом раціонально-логічного мислення, підтвердженого доказовими знаннями, дійти до всіх різноманітних елементів світогляду та перевірити міру їх вірогідності. Такий підхід в історії філософської думки був найбільш поширеним і, на нашу думку, найбільш плідним. Сама історія філософської думки розпочалася саме з пошуків загальної першооснови Всесвіту та всіх його складових.

До такої Першооснови філософи йшли двома логічними шляхами. По-перше, шукали те, з чого все розпочинається. В грецькій міфології ним оголошувався хаос, в релігійному світогляді - Бог чи боги, у Спінози - субстанція з модусами мислення та простору... По-друге, зазначеною першоосновою оголошувалося те, що є у всіх без винятку предметах. Таку першооснову виявляли або шляхом спостереження (що знаходилося у всіх предметах) або шляхом логічного абстрагування: Микола - чоловік - люди - тварини - живе - матеріальне - все існуюче. Найвище логічне узагальнення і приймалося філософами за першооснову.

Перший грецькі філософи, гілікійці (грецьке слово “гілікі” означає “речовина”) основу і першопочаток світу вбачали в “стихіях” (речовинах) природи: у воді (Фалес), у повітрі (Анаксимен) у вогні (Геракліт), у невидимому елементі апейрон (Анаксимандр), чи в декількох одноразово елементах (Емпедокл, китайська філософія), чи в ефірі.