Геологічна будова і тектоніка

Територія НПП "Черемоський" вирізняється складною геологічною будовою, оскільки вона знаходиться в межах 5 структурно (текто)-фаціальних зон. Основна частина (землі, надані парку в постійне користування) приурочена до північно-східної периферії Мармароського кристалічного масиву - прадавнього герцинського ядра Карпат - в смузі контакту трьох основних текто-фаціальних зон. Решта ділянок парку (землі без вилучення) окремими ділянками розміщені в інших складчастих структурах Карпатської гірської системи.

За тектонічним районуванням Українських Карпат (Я.О.Кульчицький, 1974), територія основної частини парку входить до трьох зон: Мармароської, Рахівської та Сухівської, з-поміж яких Рахівська є найвужчою (ширина до 0,5 км) і буферною між Мармароською (західна частина) та Сухівською (східна). Рахівська і Сухівська належать до Складчастих Карпат і типово для цієї гірської системи насунуті одна на одну. Амплітуда насуву Рахівської структури на Сухівську по всьому фронту значна і сягає, по всьому, 10-15 км. Зазначені насуви кваліфікуються як насуви першого порядку.

Значну амплітуду має також насув Мармароського кристалічного масиву, який на відміну від більш північних насувів шар'яжного типу має всі ознаки насуву основи, тобто разом з осадочними утвореннями чохла в насуві беруть участь і кристалічні породи фундаменту.

Покривно-насувні структури доволі чітко позначаються на характері рельєфу. Так, найпівденніша частина пасма Чорний діл – субпідрядне пасмо Жупани вирізняється згладженістю контурів гребню аж до вирівняних горизонтальних ділянок. Така ж сама картина спостерігається і в південній частині власне пасма Чорний діл навколо вершини Юпаня (1436 м), де завдяки цьому сформувались привершинні болота.

Метаморфічні породи Мармароського масиву також інтенсивно дислоковані. В їх межах спостерігається дрібна складчатість типу гофрування, а також різні за амплітудою порушення типу скидів і підкидів.

Решта території НПП «Черемоський», просуваючись на північний схід, знаходиться в межах Сухівської (південно-західні квартали Ялівецького лісництва), Чорногорської (решта кварталів Ялівецького, Конятинського, Шурдинського та Путильського лісництв), Скибової (Карпатське лісництво) текто-фаціальних зон.

Рельєф

Рельєф НПП «Черемоський» характеризується різноманітністю морфологічних форм і генетичних типів формування. Як один із фундаментальних складових частин природних ландшафтів, рельєф відіграє провідну роль у створенні особливих і неповторних рис природно-територіальних комплексів на території парку, надаючи їм естетичного та рекреаційного значення.

За фізико-географічним районуванням переважна більшість території парку знаходиться в межах Рахівсько-Чивчинської та Полонинсько-Чорногірської областей Українських Карпат, частина земель, що ввійшла до складу без вилучення розташована в Зовнішньокарпатській області.

Основними елементами рельєфу земель, що ввійшли до складу НПП «Черемоський» з вилученням є субмеридіальні хребти Яровиця – Томнатик з абсолютною висотою 1574 м н.р.м. (г. Яровиця) та Чорний Діл – Жупани (найвища відмітка – 1480 м н.р.м.), які розділяють від сусідніх хребтів глибокі долини річок Перкалаб та Сарата з їх численними протоками. Найнижча відмітка національного парку в місці злиття двох вказаних річок та утворення Білого Черемошу – 947 м н.р.м., що свідчить про середньогірний характер рельєфу. НПП «Черемоський» розташований в діапазоні висот 947-1574 м н.р.м.

Рельєф правобережжя р. Сарата включно з пасмом Яровиця - Томнатик має м'який характер контурів, спричинений формуванням у флішових відкладах. Переважають схили різної стрімкості (5-15°), меншої у гребеневих частинах відрогів макросхилу, більшої в долинах бічних притоків. Ближче до гребеня стрімкість збільшується в цілому до 15-20°, але урвища відсутні. У вершинних частинах пасма збереглись давні поверхні вирівнювання, де переважаючими є відмітки 1480-1565 м, а коливання рівня гребеня не перевищує 80-100 м. Рельєф тут має вирівняно-випуклу форму.

Аналогічним є рельєф пасма Чорний Діл - Жупани, розділеного сідловиною верхів'їв р. Сарата. Тут теж добре збереглись давні платоподібні ділянки з мінімальними ухилами, однак загальний горбисто-хвилястий вигляд порушується гостроверхими стрімчаковими вершинами карбонатних кліпенів, найвиразнішими у вершинах Великого каменя (1453,6 м), Молочнобратського карстового масиву (1475 м), Сарати (1298 м). На тлі схилів вирізняються окремі потужні брили-відторженці, скельні вияди гравелітів. Самі схили стрімкіші - до 30-35°, місцями переходять в осипні урвища до 45-55° по північних схилах пасма Чорний діл поблизу поселення Перкалаб.

Клімат

Територія НПП „Черемоський” розташована в межах атлантико-континентальної області помірного поясу. Клімат території характеризується надмірною вологістю, нестійкою весною, нежарким літом, теплою осінню та м’якою зимою. За характером атмосферної циркуляції територія знаходиться під переважаючим впливом атлантичних і трансформованих континентальних повітряних мас. Внаслідок частого проходження циклонів і інтенсивної фронтальної діяльності протягом значної частини року переважає нестійка погода.

Кліматичні особливості визначаються розміщенням національного природного парку «Черемоський» у середньогір’ї, де на котловинну специфіку мікроклімату накладається висотно-кліматична зональність. Кліматичні показники дещо подібні до таких по сусідньому метеопосту в с. Селятин Путильського району.

Середньомісячні температури становлять: в січні -7,8°, лютому -6,4°, березні -1,2°, квітні +4,9°, травні +10,3°, червні +13,3°, липні +15,6°, серпні +13,2°, вересні +10,4°, жовтні +6,0°, листопаді +0,1°, грудні -4,9°. Середньорічна температура становить + 4,5°С.

Взимку тут знаходиться абсолютний мінімум температур Чернівецької області, хоча в холодну пору року спостерігаються температурні інверсії. Весна розпочинається в кінці березня – на початку квітня, підйом температур відбувається повільніше. Влітку температури можуть зрівнюватись із значеннями в сусідніх регіонах, однак заморозки з утворенням паморозі можуть траплятись навіть серед липня. В цілому, вегетаційний період становить близько 3,5-4 місяців, в теплі роки продовжуючись на 1-2 місяці. Тривалість безморозного періоду складає 100-105 днів на рік, найменша - до 45-50, найбільша - до 130. Отже, кліматичні умови є досить суворими.

На території НПП «Черемоський» присутні значні добові коливання температури повітря. Слід зазначити, що в окремі роки температура повітря може сильно відрізнятись від середніх багаторічних величин. Тому для більш детальної характеристики температурного режиму слід враховувати максимальні та мінімальні температури. Найнижчі температури спостерігаються в зимові періоди вночі з приходом антициклонального холодного повітря, відсутності хмар і підвищеного радіаційного випромінювання.

Важливим чинником при формуванні важливих для рослинності і тваринного світу мікрокліматичних умов є експозиція схилів. Схили південної експозиції прогріваються значно краще, на них менше утримується сніговий покрив, раніше розпочинається вегетація. На схилах північної експозиції сніговий покрив товще, тримається довше, інколи на 15-30 днів, що спричиняє відповідну затримку вегетації.

Атмосферна циркуляція характеризується великою мінливістю і різкими стрибками температури. В цілому переважає характерний для Карпат північно-західний перенос повітря, однак на території парку він модифікується і трансформується під впливом орографічних структур на гірсько-долинні вітри. У вершинних частинах пасом практично протягом всього року спостерігаються вітри різної швидкості, в днищах долин, в залежності від експозиції, вони спостерігаються не завжди. В цілому, переважають вітри північно-західних румбів, хоча взимку підвищується південно-східний переніс, спричинений дією азіатського антициклону.

В цілому, за порівняльними оцінками, кількість опадів в цьому регіоні перевищує 1000 мм. В окремі роки спостерігається значне відхилення сум опадів від середніх багаторічних. Особливо великі відхилення місячних сум опадів спостерігаються у теплу пору року, коли вони найбільш інтенсивні і часто мають зливовий характер.

У холодну пору року на території парку випадає до 300 мм опадів, переважно у вигляді снігу. Стійкий сніговий покрив встановлюється у другій половині листопада і тримається до початку квітня, а на вершинах у від’ємних формах та схилах північної експозиції може зберігатись і до початку – середини травня.