1978 Року транспортування деревини лісосплавильним методом було остаточно припинене. З цього часу воно проводилось виключно автотранспортом.

У 1980-ті роки темпи лісозаготівель по Перкалабському лісництві значно знизились, що сприяло природному відновленню типових для цих ділянок ялинових лісів. На кінець 1980-х років темпи лісозаготівлі по цьому лісництві склали до 5 тис м3 в рік. На такий результат вплинуло створення природно-заповідних об’єктів на цих територіях. Зокрема, ландшафтного заказника загальнодержавного значення «Чорний Діл», комплексної пам’ятки природи «Білий потік» тощо [3].

На середину 1970-х – кінець 1980-х років припадає розквіт колгоспного господарства на околицях сучасної території НПП «Черемоський». На полонинах сезонно утримувалася велика рогата худоба (ВРХ) та вівці. Пасовища, що прилягали до території Перкалабського лісництва Путильського лісокомбінату були розділені між колгоспами: «Прогрес» - утримувалось 200 голів ВРХ на 131 га; «Україна» - 140 голів на 107 га; «Маяк» - 250 голів на 140 га; «Зоря Карпат» - 320 голів ВРХ і овець на 90 га; «Прикордонник» - 450 голів на 295 га.

Із розпадом Радянського союзу завершується період значного антропогенного впливу на сучасну територію НПП «Черемоський». Відбувається занепад колгоспів. Як наслідок – найпівденніше село Путильського району – Сарата обезлюдніло. Возити ліс із такого віддаленого регіону стає економічно невигідно.

В останні десятиліття відбувається повільне природне відновлення екосистем. Слід відмітити, що Путильський лісокомбінат, як природокористувач на сучасній території НПП «Черемоський», на протязі багатьох років, до лісової реформи 1994 року, виокремив і вів належне природокористування, згідно природоохоронного законодавства того часу, на ряді об’єктів природно-заповідного фонду, що ввійшли до складу НПП «Черемоський». Цю естафету перейняли ДП «Путильске лісове господарство» та Карпатський держспецлісгосп АПК, які на протязі останніх 15 років, до моменту створення парку практично не проводило рубки головного користування на його теперішній території.

Покращенню екологічної ситуації сприяло створення на сучасній території НПП «Черемоський» у 1997 році регіонального ландшафтного парку «Черемоський» [3].

Одним із основних чинників антропогенного навантаження на територію тепер є збір ягід і грибів, лікарських рослин, ведення тваринницького господарства на прилеглих територіях

Рекреаційне навантаження на стан екосистем території НПП «Черемоський» низьке у зв’язку із незадовільним станом доріг та прикордонним розташуванням [2].

Очевидно, значна господарська діяльність і природні процеси минулих років формували теперішній стан лісових екосистем парку.

Проте, незважаючи на дію несприятливих факторів, на сучасній території НПП «Черемоський» залишились цінні угруповання, зокрема старовірові насадження віком понад 100 років (рисунок 2.). Дані для складання мапи були взяті із таксаційних описів Перкалабського лісництва ДП «Путильський лісгосп» 2010 року. Наразі ці території загальною площею 492,8 га потребують детального обстеження та проведенням точних досліджень, зокрема дендрохронологічного аналізу.