Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
фольклор.docx
Скачиваний:
182
Добавлен:
23.02.2016
Размер:
233.3 Кб
Скачать

39. Хрестинні пісні

З давнього часу навколо немовляти склалася ціла низка обрядовій:

  1. Обряд першого купання

  2. Відвідини породіллі

  3. Вибір імені дитини

  4. Вибір кумів

  5. Обряд прилучення дитини до хати, родини, громади(общини) ,церкви

  6. Церковне хрещення

  7. Обід на честь новонародженої дитини

  8. Обряд очищення породіллі і бабусі повитухи (зливки)

  9. Обряд першого стриження дитини після 1 року

Кожен етап після пологової обрядовості супроводжувалися словесними формулами та піснями, які були помирені. Трохи згодом зв’язок пісень з обрядом послабився: вони втратилися аьо перейшли в інший жанр.

У систему усної словесності прирученої до народження дитини входять:

  1. Прислів’я, приказка примовка, а також народні пісні ,адже вони супроводжують все життя українця.

Їх почали фіксувати у XIX ст. Зокрема у збірнику Вацлава Залеського наводить текст пісні “ А ми прийшли з Божого дому”, яку виділив підзаголовком із хрестинних.

Тексти хрестинних пісень є в збірнику Зоріана Доленга – Ходаковського (Адам Чорнацький) у його збірнику (лат.), декілька хрестинних пісень ,входило декілька пісень про кумів.

Подані пісні знаходяться у збірниках Якова Головацького, у трудах Павла Чубинського. Пісні зазначеного жанру фіксував також Оскар Кольберг на Покутті ,Опанас Маркович і Марко Вовчок, Леся Українка ,Осип Роздольський.

Хрестинні пісні отримали свою назву від урочистого застілля в честь новонародженого наз. Хрестини хоча не скрізь це так називалося. Наприклад пн. – зх. можуть наз. калачини, збір, йти на на пироги ,йти на обід, йти на хліб, сіль, йти на кумську гостину.

Ватро відзначити, щj нажаль ,всі етапи хрестин втратилися ,внаслідок чого послабилися хрестинні обряди пісень.

За змістом хрестинні пісні рухаються навколо дійових осіб: новонароджений (новонароджена), батько і мати, чи не найбільше пісень ля кумів і баби повитухи. Найбільше це величання. Напр. бабу повитуху за розум ,вінчальних батьків за красу.

Хрестинні пісні на сучасному етапі досліджують доктор філологічних наук Ганна Сокіл та Оксана Бриняк.

40. Соціально-побутові думи

Суспільно-побутові думи є своєрідним продовженням традиції дум. Написані здебільшого в період Руїни — час занепаду національної свідомості та посилення національно-політичного гніту вони не містять згадок про конкретні історичні особи чи історичні події. У них знову діють безіменні герої-козаки, але вже не в царських походах, боях і перемогах, а в побутових ситуаціях. Змальовуються явища суспільного та родинного життя, стосунки козака зі своєю ріднею — сестрою, матір'ю («Козак-нетяга і сестра», «Сестра та брат», «Вдова і три сини», «Вітчим»).

Основними сюжетами цих дум є від'їзд козака з дому («Прощання козака») або ж і повернення («Повернення Удовиченка до матері»). Повністю зберігаючи усталену віками традицію, елементи побудови думи, художньо-виражальні засоби, ці твори не мають переможного козацького пафосу. Знову повертаються елементи плачу: сестра плаче, відправляючи брата у військо, мати — дізнавшись те, що син загинув чи потрапив у полон. Часом уривки дум є справжніми зразками народних голосінь. Уже в заспівах цих творів звучать нотки трагічності — слова сестри порівнюються з куванням зозулі (провіщення козакові долі). У прощанні брата з сестрою відчувається, що він ніколи не повернеться додому. Подібний мотив зустрічається в думах, де сестра, опинившись у полоні «на чужій стороні, при лихій хуртовині-недолі», голосить, кличучи брата на допомогу. Слова брата є поетичною алегорією, що виражає неможливість зарадити біді і провіщає, що вони ніколи не зустрінуться знову.

Таким чином, думи повернулися до своїх прадавніх витоків — голосінь з усіма їх атрибутами — ліризмом, насиченою образністю, вираженою алегоріями-символами, високим рівнем поетизації думки, де епічний елемент поступається місцем ліричному — висловлення думок, почуттів, переживань героїв. У цих творах герой національного епосу — передусім людина, а не воїн — носій високих моральних якостей та етичних принципів. І хоч життя козака минало у військових битвах, пожежах і складних обставинах, — його серце не зчерствіло, він здатний на глибокі почуття, велику любов до матері, батька, сестри, нареченої. У цих думах втілились найвищі моральні цінності українського народу. До них відносяться: Вдова, Сестра і брат, Поворот сина із чужини ,Дума про сон ,Прощання козака з родиною.

Думами кінця 18 ст. завершується розвиток цього жанру. Якщо окремі зразки дум і з'являлися після 18 ст., то. більшість учених схильні вважати їх майстерними поетичними стилізаціями, тому не зараховують до текстів народної творчості. Тим більше це можна сказати про «думи», які видавалися за шедеври народної творчості в радянські часи.