Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Anatoliy_Moskalenko_Teoriya_zhurnalistiki.doc
Скачиваний:
706
Добавлен:
23.02.2016
Размер:
3.3 Mб
Скачать

Теорія журналістики

Q виконання службових обов'язків і реалізація творчих пла­нів у стресових ситуаціях, постійність великого морально-психо­логічного навантаження і напруженості;

  • систематичне перебування у відрядженнях та роз'їздах, включаючи відрядження до місць надзвичайних подій, професійна творча діяльність в екстремальних умовах, виконання спеціаль­них завдань з ризиком для здоров'я і життя;

  • необхідність здійснювати власний творчий пошук нової, потрібної інформації та її джерел, наявність об'єктивних і суб'єк­тивних труднощів та перешкод у добуванні такої інформації;

Q фактичні вияви морально-психологічного тиску, погроз та безпосередні загрозливі дії у зв'язку з виконанням професійного обов'язку.

Охорона праці журналістів має здійснюватися за. визначени­ми законодавством України правовими, соціально-економічни­ми, організаційно-технічними, санітарно-гігієнічними і лікуваль­но-профілактичними нормами.

Відповідно до Закону України «Про охорону праці» особливі умови та специфічні риси діяльності журналістів вимагають обов'язкового врахування при запровадженні заходів, які визна­чаються колективними договорами.

Права журналістів на охорону праці, пільги та компенсації за важкі і шкідливі умови праці, на медичні огляди, соціальне стра­хування, на всебічне розслідування нещасних випадків, смерті і шкоди, завданої здоров'ю при виконанні службових обов'язків, та права на відповідні відшкодування гарантуються на підставі і за нормами Закону України «Про охорону праці».

Заробітна плата журналістів регулюється чинним законодав­ством України з урахуванням специфічних рис та умов журналіст­ської діяльності.

До складу заробітної плати журналіста зараховуються посадо­вий оклад, встановлені нормативними актами надбавки, доплати та премії.

Гонорар як винагорода за індивідуальну позапосадову авторську творчу роботу до загальної суми заробітної плати журналіста не зараховується.

Розмір заробітної плати журналіста визначається з урахуван­ням статусу засобу масової інформації, його форми власності, джерел фінансування, на підставі законів, інших нормативно-правових актів України галузевими та регіональними угодами з профспілками, колективними договорами і не може бути ниж­чим від середнього розміру заробітної плати працівників галузі,

252

Стратегія і тактика журналістської творчості

яку обслуговує засіб масової інформації або заробітної плати пра­цівника відповідної кваліфікації та посадового рівня в органі дер­жавної влади чи місцевого самоврядування, який є засновником (співзасновником) засобу масової інформації.

Методику та порядок прирівняння розміру заробітної плати журналіста державного або муніципального засобу масової ін­формації до заробітної плати працівника відповідної кваліфікації та посадового рівня в органі державної влади, місцевого само­врядування, який є засновником (співзасновником) засобу ма­сової інформації, виробляє і коригує Кабінет Міністрів України.

Засоби масової інформації можуть відряджати журналістів для виконання професійних завдань у місця надзвичайних подій за умови гарантування власником усіх відшкодувань, обов'язкових виплат і пільг, інших відшкодувань і виплат відповідно до зако­нодавства про охорону праці та соціальний захист громадян.

До журналістів за умовами і нормами прирівнюються інші пра­цівники засобів масової інформації (кіно- і телеоператори, ре­жисери, артисти, освітлювачі, реквізитори та ін.), якщо вони за необхідності входять до складу відряджених творчих груп.

У разі неможливості забезпечення визначених на такі випад­ки гарантій засоби масової інформації не мають права відряджа­ти своїх працівників у місця надзвичайних подій.

Засоби масової інформації зобов'язані забезпечувати від­ряджених журналістів та інших своїх працівників належними до­кументами, знаковими, сигнальними та іншими засобами поз­начення представників преси.

Працюючи в місцях збройних конфліктів, здійснення терорис­тичних акцій, при ліквідації небезпечних злочинних угруповань, журналіст (учасник творчої групи) зобов'язаний дотримуватись вимог щодо нерозголошення планів спеціальних підрозділів, відо­мостей, що становлять таємницю слідства, не допускати фактич­ної пропаганди дій терористів та інших злочинних груп, їхніх вчин­ків і заяв, спеціально інспірованих для засобів масової інформації, не виступати в ролі арбітра, не втручатись у самий інцидент, не створювати штучну психологічну напругу в суспільстві.

За порушення цих вимог журналіст (учасник творчої групи) несе відповідальність за нормами чинного законодавства України.

У пенсійному забезпеченні працівників засобів масової інфор­мації застосовуються принципи та норми, встановлені пенсій­ним законодавством України.

У разі поранення, контузії, каліцтва, одержаних під час вико­нання службових обов'язків у місцях надзвичайних подій, на

253

Теорія журналістики

журналіста, прирівняного до нього працівника, поширюється дія ст. 16 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

При виході на пенсію журналіста, відзначеного державними нагородами, державними преміями, удостоєного почесного зван­ня, за ним зберігається право обслуговування в тому ж медично­му закладі, де він обслуговувався під час роботи.

Вчинені у зв'язку з службовою діяльністю журналіста, прирів­няного творчого працівника посягання на їх життя і здоров'я, зни­щення або пошкодження їх майна, погроза вбивством, насильст­вом чи пошкодженням майна, перешкоджання законній службо­вій і професійній творчій діяльності журналіста, образа або на­клеп на нього, а також посягання на життя і здоров'я його близь­ких родичів (батьків, дружини, чоловіка, дітей), погроза їм вбив­ством, насильством або пошкодженням майна тягнуть за собою відповідальність згідно із чинним законодавством України.

Професійна творча діяльність журналіста не може бути під­ставою для його арешту або затримання.

Сьогодні ми спостерігаємо той факт, що журналістський кор­пус України вперше репрезентує власну журналістику, уточни­мо — власну українську національну журналістику. До останнь­ого часу, поки Україна не була державою, журналістика була зна­ряддям панування номенклатури й окупаційно-імперського ре­жиму, а не основним елементом демократичного цивілізованого устрою, через який вільна людина реалізує одне з своїх прав — право на свободу слова.

Скажімо, та ж Спілка журналістів України була як адміністра­тивна філія партапарату для утримання в руках численної армії журналістів, а не Спілка журналістів як природне об'єднання професіоналів для захисту своїх корпоративних (соціальних, еко­номічних і творчих) інтересів.

Реформаторство у журналістиці — річ значно складніша, ніж може видатися на перший погляд. Адже шлях, який належить подолати загалом українській журналістиці, уже в певній мірі пройшли газети демократичного спрямування. Так, вже широко­відомий часопис «За вільну Україну», народившись у результаті кількамісячної боротьби демократичної влади із комуністичною номенклатурою, з перших своїх кроків став на позиції націо­нальної преси. Газета рішуче повела боротьбу проти московсь­кого режиму і комуністичної партії як його станового хребта. У що це вилилося? З одного боку, стрімке зростання тиражу вже після піврічного існування газети; безкомпромісний дух часопи­су виражав ідею національного визволення, яка іскрилася в на-

254

Стратегія і тактика журналістської творчості

роді і привела його в єдиному пориві до виборчих урн 1 грудня. Це був той безпрецедентний випадок у світовій практиці, коли читачів газети переслідували у кримінальному порядку, а тираж її виріс у п'ять разів. Газета стала сполучною ланкою між диси­дентською підпільною пресою і демократичною національною журналістикою, яка почала зароджуватися. З іншого боку, така позиція призвела до створення екстремальних умов, постійної економічної блокади, повсюдного морального, а потім і фізич­ного терору. Не було такої комуністичної газети у Москві, Києві чи Львові, яка б не присвятила часописові «розвінчувальних», у дусі 37-го року, публікацій. Ця роль фронтового видання гарту­вала журналістів. Не випадково у серпневі дні 1991р. часопис «За вільну Україну» був єдиною, масовою, щоденною газетою в Ук­раїні, яка не тиражувала рішень хунти і в перший день переворо­ту вийшла під шапкою про неминучий і близький крах фашист­ського путчу.

Нині це вже історія, і так, як писав той же львівський часо­пис, зараз починають писати всі газети України, а українські журналісти вже не по різні боки барикад, вони єдині у прагненні бути вільними журналістами, служити правді й Україні.

Розглядаючи крізь призму реформ економічні і соціальні ас­пекти, засоби масової інформації, виходячи з реалій життя регі­онів, мають знаходити власні форми і методи висвітлення акту­альних питань. На шпальтах друкованих видань Сумщини, на­приклад, були започатковані спеціальні рубрики. З публікаціями виступили керівники та працівники апаратів органів виконавчої влади і самоврядування, представники різних верств населення. У них висловлюються їхні погляди і позиції. Але всіх їх об'єднує одна мета — закласти надійний фундамент стабілізації ситуації в країні.

Ефективній цілеспрямованій роботі творчих колективів дру­кованих ЗМІ щодо пропаганди реформаторських ідей сприяли «Прямі лінії», «Прямі зв'язки», що їх почали практикувати об­ласні та міські газети Черкащини, Кіровоградщини, Житомир­щини, Харківщини. У них брали участь відповідальні працівни­ки державних адміністрацій, виконкомів Рад народних депута­тів, провідні спеціалісти народного господарства, діячі науки і культури. Миколаївська обласна газета «Радянське Прибужжя», обговорюючи на своїх шпальтах курс на глибокі економічні і соціальні реформи, заснувала розділ «Експрес-опитування» — сво­єрідне соціологічне дослідження про те, що необхідно зробити для подолання спаду виробництва сільськогосподарської продук-

255

Теорія журналістики

ції, забезпечення стабільного постачання для оздоровлення фі­нансово-економічного стану сільських товаровиробників.

Обласна газета «Вінниччина» у рубриці «Експрес-інтерв'ю» щомісяця подавала аналітичні матеріали про шляхи фінансово-грошової стабілізації, подолання платіжної кризи, відродження промислового виробництва, здійснення регіональної програми енергозбереження, підтримки вітчизняного товаровиробника, зокрема працівників цукрової промисловості. А в розділі «Де були, що бачили» видання публікувало звіти з пропозиціями керівни­ків обласної і районних ланок на основі досвіду, набутого в про­цесі господарювання на ринкових засадах.

Помітне місце в друкованих засобах масової інформації, зок­рема Донецької, Луганської, Дніпропетровської, Львівської об­ластей, посідають журналістські дослідження — розділи, які ви­магають від працівників ЗМІ неординарного мислення, глибо­ких наукових і практичних знань для висвітлення питань струк­турної перебудови вугільної промисловості, підвищення ефек­тивності функціонування галузі в умовах ринкових перетворень. З'являються на шпальтах місцевих видань матеріали аналітично­го характеру під рубрикою «Журналістське розслідування». До­нецькі газети «Жизнь», «Донеччина», «Енакиевский рабочий», луганські - «Наша газета», «Луганская правда», «Заря Донбас­са», регіональна газета «Західний Донбас» регулярно друкують матеріали про діяльність відкритих акціонерних товариств з ви­добутку та переробки вугілля, холдингових компаній про вико­ристання ними коштів, виділених урядом України на реструкту­ризацію підриємств вугільної промисловості.

Провідне місце на сторінках газет, у телерадіопередачах посі­ли питання державного будівництва, забезпечення прав і свобод людини та громадянина, зовнішньої політики України, націо­нальної безпеки.

Рівненські та кіровоградські газети «Вільне слово», «Вісті Рів­ненщини», «Кіровоградська правда», «Новоукраїнські новини» чимало уваги приділили проблемам кадрового забезпечення адмі­ністративної реформи. Необхідно, зазначають газети, докорінно поліпшити систему підготовки і перепідготовки керівного складу органів влади усіх рівнів підприємств, установ і організацій.

Торкаючись проблеми забезпечення прав і свобод, журналіс­ти, науковці, керівники владних структур зазначають, що недо­статня підкріпленість політичних прав і свобод економічною і соціальною захищеністю породжує у частини людей настрої роз­чарованості і зневір'я, ностальгію за минулим. У зв'язку з цим,

256

Стратегія і тактика журналістської творчості

наголошується у публікаціях, законодавчій і виконавчій гілкам влади необхідно зосередитися на розв'язанні таких актуальних проблем:

□ реформування державної пенсійної системи, яке не повинно зводитися до погашення заборгованості пенсіонерам. Люди спра­ ведливо незадоволені як недостатніми розмірами пенсій, так і тим, що їх величина не пов'язана з трудовим внеском;

Q вирішення питань заробітної плати і перш за все усунення диспропорції між ціною на товари і послуги та заробітною пла­тою. Дешева праця не може бути ефективною;

□ врегулювання питань, пов'язаних з пільгами. Автори матері­ алів, оглядачі, коментатори ЗМІ Київської, Закарпатської, Черні­ гівської, Волинської та Дніпропетровської областей сходяться на тому, що громадяни в основному підтримують позицію виконавчої влади в цій справі. Через обмеженість бюджетних коштів соціальна допомога має надаватися лише тим, хто її вкрай потребує.

У матеріалах на підтримку реформ, основних засад економіч­ної і соціальної політики періодичні видання Причорномор'я, зокрема «Одеські вісті», «Вечерняя Одесса», спираючись на рі­шення облдержадміністрації, зазначають: зусилля місцевих орга­нів влади будуть спрямовані перш за все на задоволення інтере­сів населення, на погашення заборгованості у виплаті заробітної плати. Для цього адміністрація піде і на надзвичайні кроки -майнову відповідальність підприємств, які заборгували своїм ро­бітникам, звільнення з посад їх керівників.

Але преса не тільки беззастережно підтримує виконавчу владу, але й називає речі своїми іменами. Наприклад, газета «Вечерний Харьков», публікуючи коментар до Послання Президента під за­головком «Кучма гарантує економічне зростання до початку своєї виборчої кампанії», пише: «З боку Президента України це ще одна спроба використати економіку в чисто політичних цілях».

Громадсько-політична газета «Вестник», засновником якої є Одеська облдержадміністрація та колектив редакції, опублікувала статтю професора В. Файтельберга-Бланка, в якій піддаються різ­кій критиці нинішні «потворні форми управління економікою, які добром не закінчаться». Професор робить висновок: наближа­ється соціальний вибух, і «дай Боже, щоб він не привів до брато­вбивчої війни». Сьогодні, констатує автор статті, виконання про­довольчої і промислової програм взяли на себе «челночники», цим самим рятуючи Україну від тотального зубожіння.

А, скажімо, столична газета «День» опублікувала статтю з про­мовистою назвою: «Чому Леонід Кучма більше не буде прези-

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]