- •Теорія журналістики
- •13 Теорія журналістики
- •23 Теорія журналістики
- •25 Теорія журналістики
- •31 Теорія журналістики
- •32 Предмет і завдання курсу
- •33 Теорія журналістики
- •36 Предмет і завдання курсу
- •37 Теорія журналістики
- •42 Інформаційний підхід у журналістиці
- •43 Теорія журналістики
- •47 Теорія журналістики
- •Інформаційний підхід у журналістиці
- •Інформаційний підхід у журналістиці
- •Інформаційний підхід у журналістиці
- •55 Теорія журналістики
- •58 Інформаційний підхід у журналістиці
- •59 Теорія журналістики
- •Теорія журналістики
- •65 Теорія журналістики
- •69 Теорія журналістики
- •72 Інформаційний підхід у журналістиці
- •73 Теорія журналістики
- •Нормативна база діяльності преси
- •89 Теорія журналістики
- •Нормативна база діяльності преси
- •Теорія журналістики
- •97 Теорія журналістики
- •Змі та рівність між жінкою та чоловіком
- •Теорія журналістики
- •101 Теорія журналістики
- •Служби громадського теле- та радіомовлення
- •Фонд evrimages
- •Колекція даних з потоку програм
- •Правові питання у галузі змі
- •Теорія журналістики
- •Політики змі
- •109 Теорія журналістики
- •Контакти та співробітництво з країнами Центральної та Східної Європи
- •Чг* Тг* Чг*
- •Теорія журналістики
- •121 Теорія журналістики
- •131 Теорія журналістики
- •138 Нормативна база діяльності преси
- •139 Теорія журналістики
- •141 Теорія журналістики
- •Теорія журналістики
- •145 Теорія журналістики
- •Теорія журналістики
- •Компрометація; остракізм (таврування); брехня;
- •4. Порушення професійної честі журналіста:
- •1. Кодекс професійної етики українського журналіста
- •2. Моральний кодекс
- •21 Вересня 1996 р.)
- •Нормативна база діяльності преси
- •Нормативна база діяльності преси
- •Бути відповідальними
- •3. Етичні принципи засобів масової інформації
- •174 Результативність журналістської діяльності
- •177 Теорія журналістики
- •IV. З точки зору ефектів, які досягаються в результаті впливу на аудиторію засобів масової інформації, функції преси зводяться до того, щоб:
- •179 Теорія журналістики
- •183 Теорія журналістики
- •198 Результативність журналістської діяльності
- •206 Результативність журналістської діяльності
- •215 Теорія журналістики
- •229 Теорія журналістики
- •243 Теорія журналістики
- •249 Теорія журналістики
- •Теорія журналістики
- •257 Теорія журналістики
- •265 Теорія журналістики
- •Система національної преси
- •273 Теорія журналістики
- •276 Система національної преси
- •299 Теорія журналістики
- •Система національної преси
- •321 Теорія журналістики
- •324 Висновки
Теорія журналістики
Q виконання службових обов'язків і реалізація творчих планів у стресових ситуаціях, постійність великого морально-психологічного навантаження і напруженості;
систематичне перебування у відрядженнях та роз'їздах, включаючи відрядження до місць надзвичайних подій, професійна творча діяльність в екстремальних умовах, виконання спеціальних завдань з ризиком для здоров'я і життя;
необхідність здійснювати власний творчий пошук нової, потрібної інформації та її джерел, наявність об'єктивних і суб'єктивних труднощів та перешкод у добуванні такої інформації;
Q фактичні вияви морально-психологічного тиску, погроз та безпосередні загрозливі дії у зв'язку з виконанням професійного обов'язку.
Охорона праці журналістів має здійснюватися за. визначеними законодавством України правовими, соціально-економічними, організаційно-технічними, санітарно-гігієнічними і лікувально-профілактичними нормами.
Відповідно до Закону України «Про охорону праці» особливі умови та специфічні риси діяльності журналістів вимагають обов'язкового врахування при запровадженні заходів, які визначаються колективними договорами.
Права журналістів на охорону праці, пільги та компенсації за важкі і шкідливі умови праці, на медичні огляди, соціальне страхування, на всебічне розслідування нещасних випадків, смерті і шкоди, завданої здоров'ю при виконанні службових обов'язків, та права на відповідні відшкодування гарантуються на підставі і за нормами Закону України «Про охорону праці».
Заробітна плата журналістів регулюється чинним законодавством України з урахуванням специфічних рис та умов журналістської діяльності.
До складу заробітної плати журналіста зараховуються посадовий оклад, встановлені нормативними актами надбавки, доплати та премії.
Гонорар як винагорода за індивідуальну позапосадову авторську творчу роботу до загальної суми заробітної плати журналіста не зараховується.
Розмір заробітної плати журналіста визначається з урахуванням статусу засобу масової інформації, його форми власності, джерел фінансування, на підставі законів, інших нормативно-правових актів України галузевими та регіональними угодами з профспілками, колективними договорами і не може бути нижчим від середнього розміру заробітної плати працівників галузі,
252
Стратегія і тактика журналістської творчості
яку обслуговує засіб масової інформації або заробітної плати працівника відповідної кваліфікації та посадового рівня в органі державної влади чи місцевого самоврядування, який є засновником (співзасновником) засобу масової інформації.
Методику та порядок прирівняння розміру заробітної плати журналіста державного або муніципального засобу масової інформації до заробітної плати працівника відповідної кваліфікації та посадового рівня в органі державної влади, місцевого самоврядування, який є засновником (співзасновником) засобу масової інформації, виробляє і коригує Кабінет Міністрів України.
Засоби масової інформації можуть відряджати журналістів для виконання професійних завдань у місця надзвичайних подій за умови гарантування власником усіх відшкодувань, обов'язкових виплат і пільг, інших відшкодувань і виплат відповідно до законодавства про охорону праці та соціальний захист громадян.
До журналістів за умовами і нормами прирівнюються інші працівники засобів масової інформації (кіно- і телеоператори, режисери, артисти, освітлювачі, реквізитори та ін.), якщо вони за необхідності входять до складу відряджених творчих груп.
У разі неможливості забезпечення визначених на такі випадки гарантій засоби масової інформації не мають права відряджати своїх працівників у місця надзвичайних подій.
Засоби масової інформації зобов'язані забезпечувати відряджених журналістів та інших своїх працівників належними документами, знаковими, сигнальними та іншими засобами позначення представників преси.
Працюючи в місцях збройних конфліктів, здійснення терористичних акцій, при ліквідації небезпечних злочинних угруповань, журналіст (учасник творчої групи) зобов'язаний дотримуватись вимог щодо нерозголошення планів спеціальних підрозділів, відомостей, що становлять таємницю слідства, не допускати фактичної пропаганди дій терористів та інших злочинних груп, їхніх вчинків і заяв, спеціально інспірованих для засобів масової інформації, не виступати в ролі арбітра, не втручатись у самий інцидент, не створювати штучну психологічну напругу в суспільстві.
За порушення цих вимог журналіст (учасник творчої групи) несе відповідальність за нормами чинного законодавства України.
У пенсійному забезпеченні працівників засобів масової інформації застосовуються принципи та норми, встановлені пенсійним законодавством України.
У разі поранення, контузії, каліцтва, одержаних під час виконання службових обов'язків у місцях надзвичайних подій, на
253
Теорія журналістики
журналіста, прирівняного до нього працівника, поширюється дія ст. 16 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
При виході на пенсію журналіста, відзначеного державними нагородами, державними преміями, удостоєного почесного звання, за ним зберігається право обслуговування в тому ж медичному закладі, де він обслуговувався під час роботи.
Вчинені у зв'язку з службовою діяльністю журналіста, прирівняного творчого працівника посягання на їх життя і здоров'я, знищення або пошкодження їх майна, погроза вбивством, насильством чи пошкодженням майна, перешкоджання законній службовій і професійній творчій діяльності журналіста, образа або наклеп на нього, а також посягання на життя і здоров'я його близьких родичів (батьків, дружини, чоловіка, дітей), погроза їм вбивством, насильством або пошкодженням майна тягнуть за собою відповідальність згідно із чинним законодавством України.
Професійна творча діяльність журналіста не може бути підставою для його арешту або затримання.
Сьогодні ми спостерігаємо той факт, що журналістський корпус України вперше репрезентує власну журналістику, уточнимо — власну українську національну журналістику. До останнього часу, поки Україна не була державою, журналістика була знаряддям панування номенклатури й окупаційно-імперського режиму, а не основним елементом демократичного цивілізованого устрою, через який вільна людина реалізує одне з своїх прав — право на свободу слова.
Скажімо, та ж Спілка журналістів України була як адміністративна філія партапарату для утримання в руках численної армії журналістів, а не Спілка журналістів як природне об'єднання професіоналів для захисту своїх корпоративних (соціальних, економічних і творчих) інтересів.
Реформаторство у журналістиці — річ значно складніша, ніж може видатися на перший погляд. Адже шлях, який належить подолати загалом українській журналістиці, уже в певній мірі пройшли газети демократичного спрямування. Так, вже широковідомий часопис «За вільну Україну», народившись у результаті кількамісячної боротьби демократичної влади із комуністичною номенклатурою, з перших своїх кроків став на позиції національної преси. Газета рішуче повела боротьбу проти московського режиму і комуністичної партії як його станового хребта. У що це вилилося? З одного боку, стрімке зростання тиражу вже після піврічного існування газети; безкомпромісний дух часопису виражав ідею національного визволення, яка іскрилася в на-
254
Стратегія і тактика журналістської творчості
роді і привела його в єдиному пориві до виборчих урн 1 грудня. Це був той безпрецедентний випадок у світовій практиці, коли читачів газети переслідували у кримінальному порядку, а тираж її виріс у п'ять разів. Газета стала сполучною ланкою між дисидентською підпільною пресою і демократичною національною журналістикою, яка почала зароджуватися. З іншого боку, така позиція призвела до створення екстремальних умов, постійної економічної блокади, повсюдного морального, а потім і фізичного терору. Не було такої комуністичної газети у Москві, Києві чи Львові, яка б не присвятила часописові «розвінчувальних», у дусі 37-го року, публікацій. Ця роль фронтового видання гартувала журналістів. Не випадково у серпневі дні 1991р. часопис «За вільну Україну» був єдиною, масовою, щоденною газетою в Україні, яка не тиражувала рішень хунти і в перший день перевороту вийшла під шапкою про неминучий і близький крах фашистського путчу.
Нині це вже історія, і так, як писав той же львівський часопис, зараз починають писати всі газети України, а українські журналісти вже не по різні боки барикад, вони єдині у прагненні бути вільними журналістами, служити правді й Україні.
Розглядаючи крізь призму реформ економічні і соціальні аспекти, засоби масової інформації, виходячи з реалій життя регіонів, мають знаходити власні форми і методи висвітлення актуальних питань. На шпальтах друкованих видань Сумщини, наприклад, були започатковані спеціальні рубрики. З публікаціями виступили керівники та працівники апаратів органів виконавчої влади і самоврядування, представники різних верств населення. У них висловлюються їхні погляди і позиції. Але всіх їх об'єднує одна мета — закласти надійний фундамент стабілізації ситуації в країні.
Ефективній цілеспрямованій роботі творчих колективів друкованих ЗМІ щодо пропаганди реформаторських ідей сприяли «Прямі лінії», «Прямі зв'язки», що їх почали практикувати обласні та міські газети Черкащини, Кіровоградщини, Житомирщини, Харківщини. У них брали участь відповідальні працівники державних адміністрацій, виконкомів Рад народних депутатів, провідні спеціалісти народного господарства, діячі науки і культури. Миколаївська обласна газета «Радянське Прибужжя», обговорюючи на своїх шпальтах курс на глибокі економічні і соціальні реформи, заснувала розділ «Експрес-опитування» — своєрідне соціологічне дослідження про те, що необхідно зробити для подолання спаду виробництва сільськогосподарської продук-
255
Теорія журналістики
ції, забезпечення стабільного постачання для оздоровлення фінансово-економічного стану сільських товаровиробників.
Обласна газета «Вінниччина» у рубриці «Експрес-інтерв'ю» щомісяця подавала аналітичні матеріали про шляхи фінансово-грошової стабілізації, подолання платіжної кризи, відродження промислового виробництва, здійснення регіональної програми енергозбереження, підтримки вітчизняного товаровиробника, зокрема працівників цукрової промисловості. А в розділі «Де були, що бачили» видання публікувало звіти з пропозиціями керівників обласної і районних ланок на основі досвіду, набутого в процесі господарювання на ринкових засадах.
Помітне місце в друкованих засобах масової інформації, зокрема Донецької, Луганської, Дніпропетровської, Львівської областей, посідають журналістські дослідження — розділи, які вимагають від працівників ЗМІ неординарного мислення, глибоких наукових і практичних знань для висвітлення питань структурної перебудови вугільної промисловості, підвищення ефективності функціонування галузі в умовах ринкових перетворень. З'являються на шпальтах місцевих видань матеріали аналітичного характеру під рубрикою «Журналістське розслідування». Донецькі газети «Жизнь», «Донеччина», «Енакиевский рабочий», луганські - «Наша газета», «Луганская правда», «Заря Донбасса», регіональна газета «Західний Донбас» регулярно друкують матеріали про діяльність відкритих акціонерних товариств з видобутку та переробки вугілля, холдингових компаній про використання ними коштів, виділених урядом України на реструктуризацію підриємств вугільної промисловості.
Провідне місце на сторінках газет, у телерадіопередачах посіли питання державного будівництва, забезпечення прав і свобод людини та громадянина, зовнішньої політики України, національної безпеки.
Рівненські та кіровоградські газети «Вільне слово», «Вісті Рівненщини», «Кіровоградська правда», «Новоукраїнські новини» чимало уваги приділили проблемам кадрового забезпечення адміністративної реформи. Необхідно, зазначають газети, докорінно поліпшити систему підготовки і перепідготовки керівного складу органів влади усіх рівнів підприємств, установ і організацій.
Торкаючись проблеми забезпечення прав і свобод, журналісти, науковці, керівники владних структур зазначають, що недостатня підкріпленість політичних прав і свобод економічною і соціальною захищеністю породжує у частини людей настрої розчарованості і зневір'я, ностальгію за минулим. У зв'язку з цим,
256
Стратегія і тактика журналістської творчості
наголошується у публікаціях, законодавчій і виконавчій гілкам влади необхідно зосередитися на розв'язанні таких актуальних проблем:
□ реформування державної пенсійної системи, яке не повинно зводитися до погашення заборгованості пенсіонерам. Люди спра ведливо незадоволені як недостатніми розмірами пенсій, так і тим, що їх величина не пов'язана з трудовим внеском;
Q вирішення питань заробітної плати і перш за все усунення диспропорції між ціною на товари і послуги та заробітною платою. Дешева праця не може бути ефективною;
□ врегулювання питань, пов'язаних з пільгами. Автори матері алів, оглядачі, коментатори ЗМІ Київської, Закарпатської, Черні гівської, Волинської та Дніпропетровської областей сходяться на тому, що громадяни в основному підтримують позицію виконавчої влади в цій справі. Через обмеженість бюджетних коштів соціальна допомога має надаватися лише тим, хто її вкрай потребує.
У матеріалах на підтримку реформ, основних засад економічної і соціальної політики періодичні видання Причорномор'я, зокрема «Одеські вісті», «Вечерняя Одесса», спираючись на рішення облдержадміністрації, зазначають: зусилля місцевих органів влади будуть спрямовані перш за все на задоволення інтересів населення, на погашення заборгованості у виплаті заробітної плати. Для цього адміністрація піде і на надзвичайні кроки -майнову відповідальність підприємств, які заборгували своїм робітникам, звільнення з посад їх керівників.
Але преса не тільки беззастережно підтримує виконавчу владу, але й називає речі своїми іменами. Наприклад, газета «Вечерний Харьков», публікуючи коментар до Послання Президента під заголовком «Кучма гарантує економічне зростання до початку своєї виборчої кампанії», пише: «З боку Президента України це ще одна спроба використати економіку в чисто політичних цілях».
Громадсько-політична газета «Вестник», засновником якої є Одеська облдержадміністрація та колектив редакції, опублікувала статтю професора В. Файтельберга-Бланка, в якій піддаються різкій критиці нинішні «потворні форми управління економікою, які добром не закінчаться». Професор робить висновок: наближається соціальний вибух, і «дай Боже, щоб він не привів до братовбивчої війни». Сьогодні, констатує автор статті, виконання продовольчої і промислової програм взяли на себе «челночники», цим самим рятуючи Україну від тотального зубожіння.
А, скажімо, столична газета «День» опублікувала статтю з промовистою назвою: «Чому Леонід Кучма більше не буде прези-