- •Теорія журналістики
- •13 Теорія журналістики
- •23 Теорія журналістики
- •25 Теорія журналістики
- •31 Теорія журналістики
- •32 Предмет і завдання курсу
- •33 Теорія журналістики
- •36 Предмет і завдання курсу
- •37 Теорія журналістики
- •42 Інформаційний підхід у журналістиці
- •43 Теорія журналістики
- •47 Теорія журналістики
- •Інформаційний підхід у журналістиці
- •Інформаційний підхід у журналістиці
- •Інформаційний підхід у журналістиці
- •55 Теорія журналістики
- •58 Інформаційний підхід у журналістиці
- •59 Теорія журналістики
- •Теорія журналістики
- •65 Теорія журналістики
- •69 Теорія журналістики
- •72 Інформаційний підхід у журналістиці
- •73 Теорія журналістики
- •Нормативна база діяльності преси
- •89 Теорія журналістики
- •Нормативна база діяльності преси
- •Теорія журналістики
- •97 Теорія журналістики
- •Змі та рівність між жінкою та чоловіком
- •Теорія журналістики
- •101 Теорія журналістики
- •Служби громадського теле- та радіомовлення
- •Фонд evrimages
- •Колекція даних з потоку програм
- •Правові питання у галузі змі
- •Теорія журналістики
- •Політики змі
- •109 Теорія журналістики
- •Контакти та співробітництво з країнами Центральної та Східної Європи
- •Чг* Тг* Чг*
- •Теорія журналістики
- •121 Теорія журналістики
- •131 Теорія журналістики
- •138 Нормативна база діяльності преси
- •139 Теорія журналістики
- •141 Теорія журналістики
- •Теорія журналістики
- •145 Теорія журналістики
- •Теорія журналістики
- •Компрометація; остракізм (таврування); брехня;
- •4. Порушення професійної честі журналіста:
- •1. Кодекс професійної етики українського журналіста
- •2. Моральний кодекс
- •21 Вересня 1996 р.)
- •Нормативна база діяльності преси
- •Нормативна база діяльності преси
- •Бути відповідальними
- •3. Етичні принципи засобів масової інформації
- •174 Результативність журналістської діяльності
- •177 Теорія журналістики
- •IV. З точки зору ефектів, які досягаються в результаті впливу на аудиторію засобів масової інформації, функції преси зводяться до того, щоб:
- •179 Теорія журналістики
- •183 Теорія журналістики
- •198 Результативність журналістської діяльності
- •206 Результативність журналістської діяльності
- •215 Теорія журналістики
- •229 Теорія журналістики
- •243 Теорія журналістики
- •249 Теорія журналістики
- •Теорія журналістики
- •257 Теорія журналістики
- •265 Теорія журналістики
- •Система національної преси
- •273 Теорія журналістики
- •276 Система національної преси
- •299 Теорія журналістики
- •Система національної преси
- •321 Теорія журналістики
- •324 Висновки
249 Теорія журналістики
динаміку цін на хлібо-булочні вироби, про недостатню кількість і низьку якість продуктів дитячого харчування, про вивіз з України м'яса та м'ясних виробів, про незадовільне постачання риби і рибних виробів населенню і т. п.
З метою визначення характерних інтересів громадської думки важливо в ЗМІ проводити соціологічні дослідження проблем соціальної напруженості.
Основні параметри, по яких в умовах соціального напруження мають проводитися ці дослідження, такі:
Загальнолюдські цінності.
Національно-культурні традиції.
Українські національно-демократичні ідеї.
Стосовно посилення політичної нестабільності в Україні та зростання соціально-психологічного напруження серед населення важливо з'ясовувати причини виявів у майбутньому масової непокори, протесту й масової непередбаченої поведінки громадян України. Серед них:
Зростання злочинності, корупції.
Загострення політичної боротьби між гілками влади.
Посилення конфліктних ситуацій між багатими і бідними.
Внутрішній збройний конфлікт.
Соціальний вибух з наступною зміною влади або форми правління.
Посилення міжрегіональних суперечностей.
Конфлікт з сусідніми державами.
Загострення міжнаціональних конфліктів.
Спроба встановлення жорсткого авторитарного режиму.
Спалахи громадської непокори, страйків у регіонах.
Активні пошуки зовнішніх та внутрішніх ворогів.
Поляризація політичних сил.
Важливо вивчати радикальні настрої, що побутують серед жіночого населення, особливо гуманітарної сфери — вчителів, лікарів та викладачів вищої школи, а також представників сфери виробництва, для яких тривалий час затримується заробітна плата.
Настрої та прогнозовані оцінки громадян не слід тлумачити як реальні дії, але тенденції поширення збудження, а подекуди й агресивності, яка все більше виявляється в словесних «баталіях» на споживчому ринку, в транспорті, державних установах, мають зацікавити фахівців державного управління, народних депутатів — виразників інтересів виборців.
Вивчення громадської думки необхідно проводити систематично, уникаючи некваліфікованого, особливо політичного за-
250
Стратегія і тактика журналістської творчості
барвлення, або проведення їх відверто на замовлення політичних чи корпоративних сил, з оціночними для себе судженнями.
При ЗМІ важливо створювати Центри соціальних досліджень. Преса має бути своєрідним соціальним моніторингом з метою систематичного вивчення настроїв, сподівань та орієнтації населення, розробки обгрунтованого прогнозу соціального життя громадян.
Сьогодні на сторінках преси, в якій як у дзеркалі відбивається весь лихоманливий світ нашого суспільства, не затихають дискусії про те, де опинилася країна після краху комунізму і які її подальші перспективи. Знайшовши грунт під ногами, чи вибереться вона на дорогу стабільності, поступального розвитку, знайде своє місце у співдружності світових держав.
Відомо, як важко йдуть реформи. Можна сперечатися (і в пресі, і на науковому рівні, і на рівні владних структур) — чи та первинно була обрана їх модель, чи було на відповідному рівні їх виконання. Але немає жодної посткомуністичної країни, у якій вони не супроводжувалися б часом гострими соціальними проблемами і не викликали б незадоволення великої кількості людей. Це незадоволення призводить інколи до зміни політичних сил у ході загальнонаціональних виборів. На зміну «правим» приходять «ліві».
Але вся проблема в тому, що наша країна як «родина социализма» може виломитися із цієї закономірності. Ніде не було і такої затяжної зміни суспільної системи, як у нас і ще деяких країнах колишнього Совєтського Союзу.
А тому у наших умовах проблеми соціального захисту населення, політичної стабільності набувають особливої гостроти, що вимагає пошуків механізму злагоди, консолідації різних громадсько-політичних сил в ім'я громадянського миру.
Варто зазначити, що у нашій молодій державі не розроблений механізм соціального захисту і працівників преси, радіо і телебачення.
Підставами для застосування окремих і особливих норм соціального захисту журналістів є такі специфічні риси та умови журналістської діяльності:
творчий характер, інтелектуальна інтенсивність праці, її не-регульована тривалість за умов жорсткої регламентації редакційного і технологічного циклу підготовки та випуску видань і програм;
суспільно впливове за наслідками значення роботи, висока соціальна відповідальність за свою працю та її результати;
251