Отруєння виробничі

1. МЕТИЛОВИЙ СПИРТ (метанол) Очищений метоловий спирт нічим не відрізняється від етанолу (етилового спирту). До його складу входить оцтовий ефір та ацетон. Використовують його для виготовлення мурашиної кислоти, формаліну, в якості розчинника лаків. Метиловий спирт в організмі піддається окисленню ферментом алкогольдегідрогеназа, але швидкість окислення й виведення його приблизно в 5-7 разів менша порівняно з етанолом. Виводиться з організму повільніше, ніж етанол (до 4-х діб). Його кінцевими продуктами є формальдегид та мурашина кислота, які є надзвичайно токсичними. Формальдегид уражує клітини сітківки та викликає сліпоту. Смерть настає від паралічу дихання при вживанні 40-250 мл метанолу, а сліпота – 5-10 мл..

Симптоми: після прийому метанолу всередину або вдихання його парів поряд із подразненням слизових оболонок з’являються ознаки легкого алкогольного сп’яніння; надалі виникає запаморочення, сильний головний біль, слабкість, нудота, блювота, біль в животі, м’язах, поперековій ділянці. Порушується зір: «туман», «сітка» перед очима, миготіння «мушок», двоїння, порушення гостроти зору, іноді – сліпота. Зіниці розширені, їх реакція на світло – слабка.

При гострому отруєнні важкого ступеню шкіра набуває «мармурового» відтінку, холодна на дотик, падає артеріальний тиск, виникають судоми, настає кома. Смерть спричинена паралічем дихання, набряком головного мозку.

Допомога: - терміново викликати «швидку» допомогу;

- максимально швидко викликати блювоту та промити шлунок 10-12 л теплої води (бажано додати соди);

- вживання сольових послаблюючих препаратів;

- в якості антидоту застосовують етиловий спирт; спочатку дають випити 100 мл 30%, потім по 50 мл кожні 2 години, наступні дні – по 100 мл 2-3 рази на день. Доза етанола в середньому складає 1-2 г/кг/добу. Необхідно протягом всієї токсичної стадії підтримувати концентрацію етилового спирту в крові (щоб вона була вищою за метиловий). Етанол відволікає на себе алкогольдегідрогеназу та гальмує синтез отруйних речовин;

- обов’язково проводять форсований діурез;

- в ранньому періоді можливий гемодіаліз;

2. Антифриз (рідина для гальмування).

Симптоми: після прийому всередину спочатку настає легке алкогольне сп’яніння, сонливість при задовільному самопочутті. Через 5-6 годин з’являється біль в ділянці шлунка, сильна спрага, головний біль, блювота, пронос. Шкірні покриви сухі, червоні. Слизові оболонки з синюшним відтінком. Надалі виникає психомоторне збудження, розширення зіниць, задишка, тахікардія. При важких отруєннях – втрата свідомості, судоми. Дихання глибоке, шумне. Розвивається набряк легень, на 2-5 добу – анурія (відсутність виділення сечі).

Допомога: - терміново викликати «швидку» допомогу;

- максимально швидко викликати блювоту та промити шлунок 10-12 л теплої води (бажано додати соди);

• вживання сольових послаблюючих препаратів;

• вживання великої кількості рідини;

• показаний гемодіаліз.

Отруєння снодійними

1. БАРБІБУРАТИ. Складають основну групу снодійних препаратів, які викликають найбільшу кількість отруєнь. До цієї групи відносяться: фенобарбітал, барбітал, мединал, етамінал-натрій, бромі тал, тар діл, белласпон та ін..

Симптоми: Гостре отруєння барбітуратами перш за все супроводжується пригніченням функції центральної нервової системи. Летальна доза 4-8 г (залежно від токсичності препарату та індивідуального сприйняття). Головним симптомом є порушення дихання прогресуючий розвиток кисневого голодування. Дихання стає рідким, переривчастим. Зіниці спочатку звужуються та реагують на світло, а потім розширюються й перестають реагувати на світло. Різко пригнічується функція нирок. Смерть зазвичай настає від паралічу дихання.

Спостерігають 4 клінічні стадії інтоксикації барбітуратами:

1. Засинання. Характерна сонливість, апатія, уповільнення реакції на зовнішні подразники, однак контакт із хворим ще можна встановити.

2. Поверхнева кома. Відмічають втрату свідомості. На больові подразники хворі можуть реагувати слабкою руховою реакцією, короткочасним розширенням зіниць. Порушується ковтання та слабшає кашльовий рефлекс, порушується дихання внаслідок западання язика. Характерним є підвищення температури до 39-40°С.

3. Глибока кома. Характерна відсутність усіх рефлексів, спостерігаються загрозливі ознаки порушення життєво важливих функцій організму. На перший план виступають порушення дихання – від поверхневого, аритмічного до повного його паралічу.

4. Посткоматозний стан. Поступово відновлюється свідомість. В першу добу після пробудження у більшості хворих спостерігають плаксивість, психомоторне збудження, порушення сну.

Допомога: - терміново викликати «швидку» допомогу;

• максимально швидко викликати блювоту та промити шлунок 10-12 л теплої води;

• доцільно провести повторне промивання за допомогою шлункового зонду;

• для зв’язування отрути шлунку використають активоване вугілля, 20-50 г якого у вигляді водної емульсії вводять в шлунок. Через 10-15 хвилин його необхідно видалити, тому що може спостерігатися зворотне всмоктування;

• вживання сольових послаблюючих препаратів – для виведення отрути, яка вийшла з шлунка в тонкий кишечник.

• вживання великої кількості рідини та сечогінних засобів для прискореного виведення продуктів отруєння нирками;

• при порушенні дихання й зупинці серця проводять серцево-легеневу реанімацію.