3.Лубенець н.Д. «Фребель і Монтессорі», Зеньківський в.В. Про психологію дитинства.

Н. Д. Лубенець(1877-1943) — відома українська діячка в галузі дошкільного виховання початку XX ст. Очолювала Київське товариство народних дитячих садків, була організатором, головним редактором журналу «Дошкольное воспитание», який видавався в Києві протягом 1911 — 1917 рр. З 1907 по 1917 р. викладала у Фребелівському жіночому педагогічному інституті.

У своїх статтях, що мали аналітичний, просвітницький характер, намагалася розкрити тогочасні проблеми в галузі дошкільного виховання, вносила надзвичай­но цікаві і важливі пропозиції щодо поліпшення педагогічної роботи в дошкіль­них закладах, удосконалення підготовки вихователів, оновлення змісту і форм роботи з дітьми дошкільного віку.

Особиста переконаність у необхідності підвищеної уваги до дошкільного дитинства, ставлення до маленької дитини як до вільної, самостійної особистості спонукали її широко вивчати досвід роботи зарубіжних дошкільних установ, відомих авторських систем розвитку маленької особистості, що існували на той час. Переважно погоджуючись із поглядами таких видатних педагогів, як Ф. Фребель і М. Монтессорі, Н. Д. Лубенець широко пропагувала їхні ідеї через журнал «Дошкольное воспитание». її основні праці: «Фребель і Монтессорі» (1913—1914), «Суспільне та сімейне начала в дошкільному вихованні», «Народний дитячий садок».

Педагогічні ідеї Н. Д. Лубенець стосувалися розкриття особливостей дошкільного віку, його важливості для розвитку особистості дитини, забезпечення умов для роботи народних дитячих садків, а також кваліфікованої підготовки педагогічних кадрів.

МОНТЕССОРІ

...Фребель і Монтессорі сходяться у принципах та кінцевій меті, але розходяться у практичному застосуванні. Проте останнє є результа­том часу і науки, отже, зрештою заслуга Монтессорі може бути зведена до успішного практичного здійснення того, чого прагнув Фребель.

9. Дисципліна у свободі. Сім'я. Мати

Фребель мріє про оновлення людства, Монтессорі — про відро­дження людства. ...Найперше завдання, на думку Монтессорі, стиму­лювати життя, і потім дати йому вільно розвиватися.

...Так само, як і Фребель, Монтессорі вважає період першого ди­тинства, від трьох до шести років, найважливішим, оскільки в цей час формуються й зміцнюються головні функції дитини. Лише в цьому пе­ріоді ми можемо полегшити дитині виховання почуттів, якому Монтес­сорі надає надзвичайної ваги. Кожному віку дитини відповідає відома потреба, задоволення якої необхідне, оскільки сприяє розвиткові дити­ни. Проте якщо дитина переросла відому потребу, їй вже ніколи не до­сягти сповна розвитку, втраченого у належний момент.

...Особливо сильна і талановита Монтессорі там, де йдеться про свободу дитини і розкриття її особистості.

...Уже у віці трьох років дитина, як вважає Монтессорі, повинна мати можливість виявляти значну самостійність і свободу. Вихователі мають полегшувати дітям вступ на цей шлях самостійності: вчити хо­дити без сторонньої допомоги, бігати, підніматись і спускатися схода­ми, добирати предмети, самостійно вдягатися і роздягатися, вмивати­ся, промовляти чітко слова і точно виражати свої думки. Вихователь­ки повинні розвивати в дітях уміння досягати своїх індивідуальних цілей і бажань. Все це Монтессорі називає етапами виховання у дусі незалежності.