Висновки до розділу 2.

Таким чином, даному розділі ми розглянули

- потоковий метод організації виробництва виробу на УВО УТОС та розрахували параметри потокової лінії;

- визначили ступінь забезпечення підприємства робочою силою на основі розрахунків певних показників (коефіцієнт обороту по прийому, коефіцієнт обороту по вибуттю та коефіцієнт плинності кадрів);

- визначили ступінь забезпечення даного підприємства основними засобами і для цього ми розрахували такі показники: фондоозброєність, енергоозброєність та електроозброєність;

- визначили ефективність використання матеріальних ресурсів за допомогою таких показників: загальна матеріаломісткість та питома матеріаломісткість окремих виробів.

Розділ 3. Напрямки вдосконалення організації виробництва виробу на уво утос

Стан економіки України супроводжується низкою невирішених проблем. Розрив господарських зв’язків між підприємствами, слабкий фінансовий стан підприємств, триваюча криза неплатежів, недостача оборотних коштів та їх утворення за допомогою залучення кредитних ресурсів є основними причинами спаду виробництва і реалізації продукції.

З іншого боку, в умовах становлення ринкових відносин наочно проявились недоліки розвитку системи організації виробництва і реалізації продукції, обумовлені орієнтацією на командно-адміністративне регулювання господарської діяльності, недостатньою гнучкістю системи управління, відсутністю кваліфікованих фахівців, здатних виконувати роботи з переорієнтації внутрішніх резервів підприємства на розвиток найбільш перспективних ринкових пріоритетів.

Проблеми розвитку методів організації системи виробництва і реалізації завжди знаходились у центрі економічної науки. Але вітчизняні дослідження цього питання до недавнього часу з об’єктивних причин проводились без урахування особливостей прояву нових форм і принципів господарювання. В сучасних умовах такий підхід до вирішення проблем викликає протиріччя між можливостями підприємств і попитом споживачів.

Процес організації виробництва завжди конкретний, має свою організаційну мету і націлений на результат, тобто на виготовлення виробів і надання послуг. Цілі організації виробництва мають бути системно узгоджені, і для їх досягнення треба виконати ряд організаційних процедур:

• окреслити види діяльності;

• встановлення переліку робіт;

• забезпечення адресності виконання цих робіт.

А. Файоль (1841 - 1925) французький інженер металург, створив систему організації, принципи якої сформульовані:

1. Встановлення програми дії;

2. Контроль;

3. Єдине компетентне енергійне керівництво;

4. Хороший набір персоналу;

5. Концентрація виробництва за напрямком;

6. Гармонія праці - пропорційність і та інші.

Організація виробництва на підприємстві повинна відповідати рівню розвитку техніки і в той же час сприяти подальшому технічному розвитку. У сучасних умовах подолання застарілих форм організації виробництва набуває особливого значення, пов’язаного з інтенсифікацією виробництва.

Форми і методи організації виробництва на окремо взятому підприємстві обумовлені типом виробництва.

На УВО УТОС зосереджене дрібносерійне виробництво, яке характеризується тим, що на робочих місцях обробляються різні за конструкцією і технологією виготовлення предмети праці, бо кількість кожного з таких є невеликою й недостатньою для нормального завантаження устаткування; робочі місця розміщуються за однотипними технологічними групами без певного зв'язку з послідовністю виконання операцій

Виробничий процес та окремі його операції мають бути раціонально організовані в просторі і часі. Для цього під час проектування та організації виробничого процесу слід дотримуватися певних принципів. До таких принципів належать: спеціалізація, пропорційність, паралельність, прямоточність, безперервність, ритмічність, автоматичність, гнучкість, гомеостатичність.

На досліджуваному підприємстві застосовується партіонно-технологічний метод організації виробництва. Ефективність партіонно-технологічної організації виробництва на УВО УТОС забезпечується стабільністю на тривалий час номенклатури і не значними обсягами продукції, що випускається, спеціалізацією робочих місць.

Таким чином, для ефективної організації виробництва виробу на УВО УТОС потрібно провести ряд заходів, а саме:

1) забезпечення ефективного функціонування усіх складових організації виробництва за рахунок дотримання основних принципів виробництва: диференціації, спеціалізації, пропорційності, прямоточності, паралельності, безперебійності, ритмічності, гнучкості;

2) забезпечення безперервного та тривалого виготовлення однакових виробів;

3) зменшення трудомісткості робіт та тривалості виробничого циклу що дозволить досягти оптимального протікання виробничого процесу;

4) організація управлінської праці, як одного із напрямків організації праці в цілому (оптимальний розподіл обов’язків і відповідальності, контроль за якістю та змістом роботи з боку керівника, постійна оцінка та переоцінка практичних ситуацій які виникають, інформаційна та логічна обгрунтованість рішень, які приймаються та інше);

5) аналіз відповідності матеріально-технічної бази виробництва можливостям і особливостям людини;

6) широка та активна участь працівників у вирішенні поточних і перспективних виробничих задач;

7) скорочення прямих витрат часу та збільшення тривалості робочого періоду, а також скорочення витрат на виробництво без зниження якості продукції;

8) зміни у побудові живої праці й системі управління виробництвом при змінах організації виробництва (впровадження більш продуктивної техніки, застосування нових видів сировини, матеріалів та енергії та інше);

9) удосконалення організації праці (створення нових або ліквідація діючих робочих місць, використання нових форм організації праці);

10) удосконалення розподілу праці (виділення окремих елементів єдиного виробничого процесу, різних за змістом й економічним значенням функцій, пов’язаних з його здійсненням);

11) зниження часу мікропауз і перерв на відпочинок, викликане підвищенням стомленням працівників;

12) раціональне розташування трудових ресурсів, засобів праці та предметів праці на виробничій площі (робочих місцях, дільницях та цехах)

13) раціональна організація й обслуговування робочих місць;

14) проведення ефективного нормування праці, системи обліку та оцінки, визначення ефективного розпорядку робочого дня та інше.

Проведення заходів щодо вдосконалення організації виробництва виробу на УВО УТОС має супроводжуватися розрахунком їх очікуваної економічної ефективності й оцінкою їх соціальних наслідків.