- •Підготовка до географічних олімпіад
- •Передмова
- •Кількість завдань теоретичного, практичного й тестового блоків до комплектів певного етапу олімпіади з географії
- •Розділ 2. Теоретичні завдання географічних олімпіад
- •2.1. Типи теоретичних завдань і їх комплектування
- •Основні типи теоретичних завдань та доцільність їх включення до комплекту певного етапу олімпіади з географії
- •2.2. Як успішно виконати теоретичні завдання?
- •2.3. Тренувальні теоретичні завдання до шкільного (і-го) етапу
- •2.4. Тренувальні теоретичні завдання
- •2.5. Тренувальні теоретичні завдання до обласного (ііі-го) етапу
- •3.1. Типи практичних завдань
- •Основні типи практичних завдань та доцільність їх включення до комплекту певного етапу олімпіади з географії
- •3.3. Тренувальні практичні завдання до і-го (шкільного) етапу
- •7 Клас.
- •І.3.02. На узбережжі моря атмосферний тиск 760 мм рт.Ст. Який атмосферний тиск в цей час на вершинах навколишніх гір абсолютною висотою 500 м і 850 м?
- •8 Клас.
- •3.4. Тренувальні практичні завдання до районного (іі-го) етапу
- •7 Клас.
- •8 Клас.
- •3.5. Тренувальні практичні завдання до обласного (ііі-го) етапу
- •Розділ 4. Типи тестових завдань, рекомендації до їх складання і виконання
- •6. Тести іі-го рівня складності, в яких треба самостійно визначити об’єкт за переліком інших пов’язаних з ним об’єктів, без варіантів відповідей.
- •7. Тести іі-го рівня складності для складання класифікацій географічних об’єктів, явищ тощо (із вказаними критеріями класифікації).
- •8. Тести ііі-го рівня складності для складання класифікацій географічних об’єктів, явищ тощо (критерії класифікації не вказуються).
- •12. Тести ііі-го рівня складності, в яких треба самостійно правильно підібрати пари:
- •13. Тести ііі-го рівня складності, в яких треба знайти відповідні пари правильних відповідей із числа варіантів, 1-2 з яких є неправильними (не відповідними):
- •14. Тести ііі-го рівня складності, в яких треба самостійно підібрати відповідники із трьох колонок можливих відповідей. Кількість варіантів правильних відповідей у завданні не вказується:
- •Розділ 5. Зразки комплектів завдань для шкільного етапу географічної олімпіади
- •10 Клас
- •11 Клас
- •8 Клас
- •10 Клас
- •11 Клас
- •8 Клас. Завдання теоретичного туру
- •10 Клас
- •11 Клас
- •10 Клас
- •11 Клас
- •10 Клас
- •11 Клас
- •8 Клас. Завдання теоретичного туру
- •Завдання практичного туру:
- •9 Клас. Завдання теоретичного туру
- •Завдання практичного туру:
- •10 Клас
- •Завдання практичного туру:
- •11 Клас
- •Завдання практичного туру:
- •Послідовність характеристики клімату території
- •1. Кліматотвірні чинники
- •План характеристики кліматичного поясу:
- •План характеристики великої річки:
- •План та приклад характеристики ґрунту:
- •План характеристики природної зони (на прикладі двох зон України)
- •План характеристики природи морів (на прикладі Чорного моря)
- •Розгорнутий план комплексної географічної характеристики країни
- •V. Економіко-географічна характеристика:
- •План характеристики суспільно-географічного району (на прикладі України)
- •Характеристика промислового підприємства
10 Клас
Завдання 2.План комплексної географічної характеристики міста:
Загальні відомості, географічне положення;
Природні умови і ресурси міста та його околиць, їх оцінка;
Історико-географічний нарис;
Населення;
Сучасні функції міста – господарська (коротка характеристика виробничої сфери й сфери послуг), адміністративна, рекреаційна, відносно околиць і приміської зони;
Зовнішній вигляд і благоустрій;
Внутрішня географія (мікрорайони й історичні кутки);
Характеристика приміської зони;
Економічні, соціальні, екологічні проблеми, шляхи їх розв’язання;
Перспективи розвитку.
Завдання 3. Ресурсозабезпеченість на 2000 рік становила:
а) 150 млрд. т :3,5 млрд. т = 42,85 років;
б) 150 млрд. т :6,1 млрд. жит. = 24,6тна одного жителя планети.
Тести:1а; 2а; 3б; 4в; 5б; 6в; 7г; 8 (гора Герлаховскі-Штіт, 2655м);
9 (У багатьох країнах світу новий рік за місцевим літочисленням настає не 1 січня. Тому 2008 рік орієнтовно відповідає 97 року на Тайвані, 5768 року в Ізраїлі, 1387 р. в Ірані й Афганістані, 1424 року - в країнах, де переважає іслам сунітського напряму, 2064 року в Непалі, 19 року епохи Хейсей у Японії, 2551 року в буддистських країнах – наприклад, у Таїланді).
11 Клас
Завдання 1. ІРЛП – інтегральний показник, який враховує окремі показники: очікувану тривалість життя при народженні (років); грамотність дорослого населення (%); рівень освіти (частку людей, що навчаються, %); ВВП на душу населення за паритетом купівельної спроможності. Кожний із показників визначається у відсотках від максимального (або в сотих долях від 1). Потім отримані середні показники по кожній країні ранжуються. За ІРЛП можна виділити країни з високим, середнім і низьким рівнем розвитку. До країн з високим ІРЛП належать приблизно три десятки країн; із середнім рівнем – понад 50 країн (у кінці цього списку й Україна), решта країн – з низьким рівнем розвитку (у тому числі й 50 країн, визнаних найменш розвиненими).
Завдання 2. Орієнтовна ресурсозабезпеченість на 2007 рік – біля 590 років, або 46 млрд. : 46,5 млн. жит = 1000 тонн на одного жителя України.
Завдання 3. а)Причини різні: у лісотундрі дерева зростають розріджено внаслідок наявності близько до поверхні шару багатолітньої мерзлоти, тому їх коренева система розвинена вшир. Саванові рідколісся зумовлені дефіцитом зволоження, а також певною мірою – впливом тварин і діяльності людини.
б)Вологі ліси формуються в районах з надмірним зволоженням. Із верхнього горизонту ґрунту поживні речовини вимиваються унаслідок його промивання водою. Суттєвою причиною бідності ґрунтів під лісами є те, що при розкладі листя (або хвої) дерев виділяються органічні кислоти, які зумовлюють хімічні реакції утворення і вимивання легкорозчинних солей із верхнього шару ґрунту. Під степовою рослинність формуються багаті на поживні речовини ґрунти (чорноземні, каштанові), оскільки в умовах недостатнього зволоження й достатнього тепло забезпечення відмерла органічна маса мінералізується повільно; відмерлі рештки степової рослинності мають лужну реакцію, що сприяє накопиченню поживних речовин у верхніх ґрунтових горизонтах.
в) суттєва різниця в умовах розвитку рослинності на східних і західних узбережжях тропічного поясу материків зумовлена відмінностями циркуляції атмосфери (відповідно, мусонний і пасатний типи), та впливом, відповідно, теплих і холодних прибережних течій.
Тести:1в; 2в; 3а; 4а; 5в; 6б; 7б; 8в; 9: а) Вірменія; б) Непал; в) Камбоджа; г) Азербайджан. 10: а, г – Норвегія; б, в – Швеція.
ІІ-й (районний, міський) етап
7 клас
Завдання 1. Особливості зображення земної поверхні на різних моделях:
Модель земної поверхні |
Особливості зображення земної поверхні |
Охоплення території |
Переваги зображення |
Недоліки зображення |
Глобус |
Показує форму Землі й дуже зменшені зображення її поверхні |
Уся планета Земля |
Дає найточніші зображення форми Землі й не спотворює градусну сітку |
Людина не може відразу охопити поглядом зображення усієї земної поверхні. Зображення дуже зменшені |
Космічний знімок |
Зменшене зображення, отримане за допомогою обладнання, установленого на космічних апаратах |
Може охопити від половини площі Землі - до невеликої ділянки її поверхні |
Мають найбільш точні зображення об’єктів на земній поверхні. Їх застосування здешевлює створення географічних карт |
Не зручні у безпосередньому використанні (без дешифрування) |
Аерофотознімок |
Зменшене фотографічне зображення, отримане за допомогою фотокамери, установленої на літаку |
Невелика ділянка земної поверхні | ||
План місцевості |
Креслення за допомогою умовних знаків з невеликим зменшенням зображення поверхні |
Невелика ділянка земної поверхні |
Практично відсутні спотворення. Детальне зображення об’єктів |
Необхідні навики читання зображення |
Географічна карта |
Креслення за допомогою умовних знаків зі зменшенням зображення поверхні, створене на певній математичній основі |
Може охоплювати різні території: від усієї Землі - до її невеликої ділянки |
Дозволяє досить чітко відображати на них особливості земної поверхні. |
Чим більшу територію охоплює карта – тим більші спотворення. |
Завдання 2. Порівняння рельєфу дна двох океанів найбільш доцільно подавати у вигляді таблиці:
Великі форми рельєфу |
Тихий океан |
Атлантичний океан |
І. Підводна окраїна материків |
Вузька |
Дуже широка |
1а - Шельф | ||
1б – Материковий схил | ||
1в – материкове підніжжя | ||
ІІ. Перехідна зона дна океану |
Дуже характерна для меж океанічних і материкових літосферних плит |
Менш характерна |
ІІа – глибоководні жолоби й острівні дуги | ||
ІІб – улоговини внутрішніх морів | ||
ІІІ – Ложе океану |
Включає всю Тихоокеанську велику й ряд малих літосферних плит (Наска, Кокос) |
Включає широкі смуги між материковим підніжжям і серединно-океанічними хребтами |
ІV – Серединно-океанічні хребти |
Менш поширені (на межі Тихоокеанської та малих літосферних плит) |
Особливе місце посідає Серединно-Атлантичний хребет |
Завдання 3.
Закономірність, що діє в географічній оболонці |
Прояви закономірності у Світовому океані |
Кругообіг речовини і енергії |
Циклональні й антициклональні кола кругообігів води; біологічні кругообіги; роль океану в загальній циркуляції атмосфери й кругообігу гірських порід |
Ритмічність |
Припливно-відпливні ритми; сезонні ритми; ритми «народження» і «смерті» океанів |
Зональність |
Поділ на географічні пояси |
Азональність |
Глибинна стратифікація, вплив материків на природу океанів |
Завдання 4. а)Холодні течії (Сомалійська, Бенгельська, Канарська) зумовлюють зменшення кількості атмосферних опадів на узбережжі материка, а теплі течії (Гвінейська, Мозамбіцька, Мадагаскарська) – зумовлюють збільшення кількості опадів.
б)1)Мис Рас-Енгела; 2) Кіліманджаро; 3) Мадагаскар; 4) Каїр; 5) Танганьїка; 6) нагір’я Тібесті; 7) Капські; 8) Наміб; 9) Африканський берег Гібралтарської протоки, напроти Гібралтару; 10) Шарі; 11) Замбезі; 12) Нгоронгоро.
Тести:1б; 2в; 3в; 4а; 5а; 6а; 7в; 8б; 9б; 10б; 11ж; 12: (І.1.а; ІІ.1.а; ІІ.2.а; ІІІ.4.б; ІV.3.а).
8 клас
Завдання 1. (зразок):
Визначення поняття |
Спільні риси понять |
Відмінності понять |
Літосферна плита |
Складові частини літосфери |
Великі ділянки літосфери, обмежені зонами розломів |
Рухливий пояс |
Зони розломів на межах літосферних плит, утворені внаслідок рухів останніх (сходження, розходження, підсування тощо) |
Завдання 2. Головною причиною висотної поясності є зміна клімату з підняттям по схилах гір (зниження температури повітря в середньому на 0,6°С/100 м та збільшення кількості атмосферних опадів). Якщо гірські хребти розташовані перпендикулярно до переважаючих вітрів, то в горах також чітко проявляється бар’єрний ефект і схилова асиметрія (як наприклад, на західних навітряних і східних підвітряних схилів Кордельєрів). На вологих західних схилах цих гір у помірному поясі зростають бар’єрно-дощові хвойні й мішані ліси, а на підвітряному східному на тій же висоті формуються соснові ліси, гірські прерії, а в улоговинах – напівпустелі.
Завдання 3.Оскільки пустеля Сахара займає площу 10 млн. км2, то в різних її частинах режим зволоження різниться. Центральна й східна частини Сахари, для яких найбільш характерний вплив континентальних пасатів, належить доабсолютних пустель(в яких упродовж кількох років а то й десятиліть опади можуть не випадати); розташована на узбережжі Атлантичного океану Західна Сахара належить дотипу пустель туманів(які надходять сюди уночі з холодної Канарської течії); у південній частині Сахари короткий вологий період припадає на астрономічне літо для північної півкулі (червень – липень), коли цієї території інколи досягаютьзенітальні дощі, зумовлені переміщенням на північ зони низького тиску; у північній Сахарі, яка розташована у межах субтропічного поясу, вологий сезон буваєвзимку і зумовлений випадінням опадів, які приносять середземноморські циклони.
Завдання 4.Причиною є різниця в географічній довготі місць відпочинку хлопчиків. Різниця в часі сходу Сонця становила -28 хвилин (що відповідає 7° різниці в довготі). Отже, другий хлопчик відпочивав західніше першого на 7° д.
Визначимо різницю в місцевому часі між Гринвічем і місцем перебування другого хлопчика:
5 год. 16 хв. 3 год. 28 хв. = 1 год. 48 хв. (108 хв. : 4 = 27° д.). Отже, другий хлопчик відпочивав у місцевості з довготою 27° сх.д. (оскільки час цієї точки більший за час Гринвічу).
Знаючи різницю в часі сходу Сонця визначаємо, що перший хлопчик відпочивав і місцевості з довготою 34° сх.д. (27° сх.д. + 7 = 34° сх.д.).
Оскільки висота Сонця в полудень була однаковою, то хлопчики перебували на одній паралелі. Визначити географічну широту місця спостереження 22 червня (у день літнього сонцестояння в північній півкулі) можна за формулою: 90° φ + 23°30´ =(де- це висота Сонця в полудень, а φ – широта місцевості). Підставивши дані в формулу: 90°φ + 23°30´ = 64°, визначаємо, що φ = 50°30´ пн.ш.
Відповідь: перший хлопчик відпочивав у місцевості з координатами 50°30´ пн.ш., 34° сх.д.; другий хлопчик – з координатами 50°30´ пн.ш., 27° сх.д.
Для довідки. Зізміною географічної широти змінюється висота Сонця. Чим ближче від тропіків до полюсів – тим менший кут падіння сонячних променів. А від висоти Сонця залежить кількість сонячної енергії, що потрапляє на земну поверхню.
Висота Сонця ополудні упродовж року змінюється не тільки над тропіками й полярними колами, але й на будь-якій широті. Це зумовлено обертанням Землі навколо Сонця. Незмінність нахилу осі Землі під час обертання нашої планети навколо Сонця зумовлює зміну кута падіння його променів на одній і тій же широті упродовж року на ±23о.
Наприклад, на 50о пн.ш. висота Сонця в ополудні змінюється від 63о (22 червня, у день літнього сонцестояння), ─ до 17о (22 грудня, у день зимового сонцестояння). На цій паралелі або поблизу неї розташовані міста Харків, Київ, Полтава, Львів, Житомир.
Зміна висоти Сонця упродовж року зумовлює чергування сезонів року – літа (сезону поблизу дня літнього сонцестояння, коли сонячні промені падають під найвищим кутом), зими (сезону поблизу для зимового сонцестояння, коли висота Сонця найнижча), весни й осені (сезонів поблизу днів рівнодення – 23 вересня й 21 березня, коли висота Сонця середня).
Ви можете самостійно визначити висоту Сонця в ополудні у дні сонцестоянь і рівнодення в своєму населеному пункті. Для визначення висоти Сонця у дні рівнодень від 90о треба відняти широту своєї місцевості (наприклад, 90о – 49о = 41о). Для визначення висоти Сонця у день літнього сонцестояння до цієї висоти слід додати 23о (наприклад, 41о + 23о = 64о), а в день зимового сонцестояння - відняти 23о (наприклад, 41о - 23о = 18о).
Тести:1а; 2б; 3б; 4д; 5а; 6б; 7 (1350 м); 8 (0°01´); 9б; 10 (залишили описи або наукові праці про територію України);
11: 3) Білорусь; 2) Молдова; 5) Польща; 1 ) Росія; 4)Румунія; 7) Словаччина; 6)Угорщина.Найбільш протяжний кордон суходолом Україна має з Росією (1974 км + 488 км по морях); майже вдвічі коротший — із Молдовою (1222 км) і Білоруссю (1084 км); ще удвічі коротший — із Румунією (614 км + 265 по морю) та Польщею (542 км); короткий — з Угорщиною (137 км); найкоротший — зі Словаччиною (98 км). Протяжність межі виключної (морської) економічної зони з Туреччиною становить близько 393 км.
12: З’ясувати наявність спотворень можна за допомогою ліній градусної сітки:
якщо відрізки меридіанів між сусідніми паралелями однакові, спотворень довжин по меридіанах немає;
якщо відрізок паралелі 60º у два рази менший за відрізок екватора між сусідніми меридіанами, то спотворень довжин по паралелях немає;
перетин меридіанів і паралелей під прямим кутом показує, що спотворення кутів відсутні;
однакова форма клітин градусної сітки між одними й тими паралелями показує відсутність спотворень форм.
9 клас
Завдання 2. В Україні діють 14 металургійних комбінатів і заводів. Є три основні райони їх розміщення: Донецький (Донецьк, Макіївка, Єнакієве, Краматорськ, Алчевськ, Костянтинівка, Комунарськ), найдавніший, орієнтований на чинник паливомісткості; Придніпровський (Кривий Ріг, Дніпропетровськ, Запоріжжя, Нікополь, Новомосковськ), орієнтований на сировинний і транспортний чинники; Приазовський (Маріуполь). Умовними знаками слід нанести два залізорудні басейни (Криворізький і Керченський), та два залізорудні райони (Кременчуцький і Білозерський), родовища коксівного вугілля (Донбас), високоякісних флюсових вапняків та вогнетривів.
Завдання 3.23 вересня – день осіннього рівнодення, коли повсюди на Землі тривалість дня і ночі однакова – по 12 годин. Якщо турист вів розрахунки рівно опівдні, значить до заходу Сонця залишалося 6 годин. За 6 годин при вказаній середній швидкості турист зможе пройти 36 км. На карті масштабу 1:200 000 протяжність цього маршруту становить 18 см.
Завдання 4. Дивіться типовий план характеристики ґрунту в розділі 7.
Тести:1б; 2в; 3б; 4г; 5в; 6 г; 7б; 8г; 9г; 10 (600 метрів);11(46° пн.ш., 30° сх.д.); 12(22 грудня).