Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Історія.doc.dot.doc
Скачиваний:
295
Добавлен:
23.02.2016
Размер:
431.1 Кб
Скачать

37Показати політику більшовиків в Україні в період «военого комунізму»

Протягом зими-весни 1919 р. над територією України (за винятком Надзбруччя і західних областей) знову було встановлено радянський контроль. Формування державних інститутів розпочалося зі створення Тимчасового робітничо-селянського уряду України, перейменованого пізніше в Раду народних комісарів (РНК) України. Радянська влада в Україні будувалася відповідно до зразків, що утвердилися в радянській Росії. 6 січня 1919 р. стара назва, якою радянська влада прикривалася в 1918 р. — Українська Народна Республіка, була відкинута. Відтепер і до прийняття Конституції 1937 р. офіційною назвою держави стала Українська Соціалістична Радянська Республіка (УСРР, після 1937 — УРСР). Вищим органом державної влади був Всеукраїнський з'їзд Рад, у період між з'їздами — Всеукраїнський Центральний Виконавчий Комітет (ВУЦВК). На місцях влада належала місцевим радам. 10 березня 1919 р. третій з'їзд Рад прийняв Конституцію УСРР і тим самим узаконив в Україні радянську владу.

Конституція закріплювала диктатуру пролетаріату, відміну приватної власності і позбавлення виборчих вправ експлуататорських класів. Пролетарський характер держави закріплювала непропорційна система виборів депутатів.

Таким чином, найважливішими рисами процесу радянизації України були:

— проходив "зверху вниз";

— здійснювався за зразком РРФСР та під її керівництвом;

— антинаціональний характер;

— суворий централізм;

— значна частина вищих чиновників була неукраїнського походження.

Суть політичного курсу більшовиків полягала в прискореній насильницькій ломці існуючої в Україні економічної системи, що грунтувалася на товарно-грошових відносинах, і заміні її прямим товарообміном, здійснення якого покладалося на державних чиновників. Така політика дістала назву "воєнного комунізму" й була доказом віри в можливість негайної заміни капіталізму соціалізмом.

Серед найважливіших заходів воєнно-комуністичної політики були:

— відміна товарно-грошових відносин, натуралізація в оплаті праці (карткова система розподілу продуктів, зрівняльний розподіл);

— проведення повної націоналізації всіх підприємств, державний контроль над виробництвом;

— мілітаризація праці (загальна трудова повинність, трудова мобілізація);

— заборона приватної торгівлі;

— введення продрозкладки (фактично реквізиція врожаю селян продзагонами з Росії;)

— початок колективізації селянських господарств (на літо1919р. було створено близько 500 колективних господарств).

Запровадження в Україні "воєнного комунізму" супроводжувалося різким звуженням її суверенітету:

— КП(б)У, профспілки, Комуністична спілка робітничої молоді України фактично були філіями відповідних російських організацій і керувалися з Москви;

— у травні - червні 1919 р. створено військово-політичний союз радянських республік; об'єднанню під керівництвом вищих державних органів Російської Федерації підлягали: військова організація і військове командування народного господарства, залізниці, фінанси; 4 червня ліквідовано Український фронт, а з підрозділів, Що входили до його складу, утворили три армії.

Політика більшовиків в Україні в 1919 р. справила гнітюче враження на населення республіки, викликала невдоволення у середовищі селянства, інтелігенції та робітників.

38 Проанализуйти причини запровадження більшовиками НЕПу та особливості його впровадження на Україні

Причини переходу до нової економічної політики. Основними причинами переходу до нової економічної політики були:

— глибокий соціально-економічний і політичний криза більшовицького режиму

— тотальна господарська розруха, різке скорочення промислового і сільськогосподарського виробництва

— масові повстання селян, робітників, солдатів і матросів

— політична та економічна ізоляція більшовиків на міжнародній арені

— спад світового комуністичного руху, не виправдання надій більшовиків на світову революцію

— спроба утримати владу будь-яким способом.

Одним з істотних чинників, що підштовхнув більшовиків до зміни внутрішньої політики стало Кронштадтське повстання. Виступ балтійських матросів показало, що політика більшовиків почала втрачати підтримку навіть серед тих прошарків суспільства, які з самого початку були опорою радянської влади. Більшовикам загрожувала повна втрата контролю над країною.

Особливості непу в Україні. Такий крутий поворот у політиці проходив досить болісно навіть в партійному середовищі під тиском реалій господарської життя. Але 27 березня 1921 р. надзвичайна сесія Всеукраїнського ЦВК прийняла рішення про заміну продрозверстки продовольчою податком, а вже 29 березня уряд УРСР видав декрет про норми і розмір податку, який був значно менше продрозверстки.

Але неп в Україні був введений пізніше, ніж у Росії. У 1921 р. ситуація в Україні майже не змінилася. У деяких губерніях розмір продналога прирівнювався валового збору зерна, тобто всі вирощене підлягало вилученню. Це було обумовлено прагненням радянського керівництва «викачати» з українського села якомога більше ресурсів суто силовими, перевіреними в роки війни методами, як можна довше користуватися без всяких обмежень продовольчими ресурсами республіки На інтереси українського селянства не звертали уваги. У цьому і полягає головна особливість переходу до непу в Україні. Крім того, особливостями непу в Україні були також великі податки, ніж в інших радянських республіках — впровадження непу супроводжувалося боротьбою з селянським повстанським рухом.

Реально неп почався в Україні тільки на початку 1922 р. Голод, що охопила райони півдня України в 1921-1922 рр., ще більш віддалив нормалізацію ситуації в сільському господарстві.

Лише 26 липня 1922 р. ВУЦВК законодавчо закріпив право приватної власності на майно фабрично-заводських, торговельних та інших підприємств. На місцях спостерігалося масове невдоволення непом, оскільки за роки громадянської війни у правлячої партії і мільйонів громадян виробилася стійка звичка до централізовано-розподільних методів господарства. Оскільки жовтневий переворот відбувся під гаслом соціальної рівності, майнове розшарування при нэпе викликало в одних обурення, в інших — розчарування.