Курс «методика ознайомлення дiтей з природою і практикум з природознавства» в педагогічному училищі

Завдання курсу «Методика ознайомлення дiтей з природою i практикум з природознавства» в педагогiчному училищi — пiдготувати майбутнiх вихователiв до роботи по ознайомленню дошкiльникiв з природою. Виконання цього завдання включає:

1. Уточнения i розширення кола конкретних знань про природу, здобутих учнями в школi.

2. Оволодiння знаннями про завдання, змiст, методи i форми роботи по ознайомленню дошкiльникiв з природою, навчання майбутнiх вихователiв проведенню роботи з дiтьми рiзних вiкових груп вiдповiдно до програми дитячих садкiв.

Значения курсу «Методика ознайомлення дiтей з природою i практикум з природознавства» у пiдготовцi вихователiв дошкiльних закладiв випливає з ролi природи як важливого фактора гармонiйного розвитку людини. Важливо, щоб у процесi вивчення курсу майбутнi вихователі усвiдомили, що природа є могутнiм засобом розумового виховання, навчилися використовувати навколишню природу для розвитку мови, мислення, сенсорних процесiв. Слiд переконати їх у тому, що природа створює найсприятливiшi умови для розвитку у дiтей спостережливостi, довiльної уваги, допитливостi, i сформувати вмiння використовувати могутнiй потенцiал природи для розвитку у дiтей цих процесiв.

У процесi вивчення учнями природи мiсцевого краю важливо сформувати у них бажання спiлкуватися з природою, розвивати спостережливiсть i допитливiсть, що є важливими якостями майбутнього вихователя. Вивчення курсу повинно озброїти майбутнiх вихователiв знаннями проблем охорони природи мiсцевого краю, сформувати знання про те, якими шляхами слiд здiйснювати роботу по екологiчному вихованню дiтей дошкiльного вiку. Важливо, щоб у процесi вивчення природи мiсцевого краю в учнiв педагогiчного училища формувалися естетичний смак, умiння бачити красиве в природi. Це важливо для їх наступної роботи по розвитку естетичного сприймання природи дiтъми. Майбутнi вихователi повиннi усвiдомлювати, що без впливу вихователя дiти не здатнi самi оцiнити красу природи, iнколи навiть не помiчають її. Лише систематична робота по прищепленню дiтям умiння бачити красу у казкових нагромадженнях хмар, золотистiй пухнастiй бджiлцi тощо допомагають виховати у дiтей почуття краси.

Треба, щоб учнi добре розумiли роль природи у фiзичному розвитку дiтей: благотворний вплив фiтонцидiв, рухiв на свiжому повiтрi, загартовуючих факторiв.

Майбутнiй вихователь повинен знати i любити природу свого рiдного краю, мати бажання i вмiння передати свої знання i любов дiтям.

ЗВ’ЯЗОК КУРСУ З IНШИМИ ДИСЦИПЛІНАМИ ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГIЧНОГО ЦИКЛУ

Курс «Методика ознайомлення дiтей з природою i практикум з природознавства» тiсно пов’язаний з iншими дисциплiнами психолого-педагогiчного циклу в педагогiчному училищi: психологiєю, дошкiльною педагогiкою i методиками.

Використовуючи психологiчнi закономiрностi процесу пiзнання, викладач методики ознайомлення з природою обгрунтовує потребу використання в роботi з дошкiльниками в першу чергу методiв, що забезпечують безпосереднiй контакт дитини з природою, розкриває можливостi розвитку всiх психiчних процесiв у процесi пiзнання дитиною природи.

Зв’язок з дошкiльною педагогiкою виявляється у застосуваннi пiд час розгляду питань методики основних теоретичних положень про роль навчання i виховання у розвитку особистостi, специфiки рiзних видiв дiяльностi дiтей дошкiльного вiку тощо.

Важливе значення пiд час вивчення методики ознайомлення з природою має iнтегрування з iншими методиками. Слiд показати учням єднiсть пiдходiв у класифiкації методiв, їх використаннi i одночасно специфiку цього використання в зв’язку iз змiстом навчального матерiалу. Слiд навчити учнiв iнтегрувати роботу з ознайомлення з природою з навчанням малюванню, аплiкацiї, музичним вихованням, оволодiнням рiдною мовою тощо.

ЗМІСТ І СТРУКТУРА ПРОГРАМИ КУРСУ

Програма курсу є документом, що визначає змiст навчальної роботи в педагогiчному училищi. Вона дозволяє ортанiзувати планомiрне здiйснення навчального процесу, створює перспективу в роботi викладача, дозволяє контролювати якiсть викладання курсу, рiвень знань, умiнь, якi набувають учнi.

Програма курсу «Методика ознайомлення дiтей з природою i практикум з природознавства» складається з пояснювальної записки, яка мiстить визначення мети, завдань курсу та основних шляхiв їх вирiшення та власне програми, що мiстить приблизний тематичний розподiл годин, змiст основних роздiлiв курсу та список рекомендованої лiтератури.

Своєрiднiстю програми курсу «Методика ознайомлення дiтей з природою i практикум з природознавства» є паралельне вивчення методики ознайомлення з природою i практикуму з природознавства.

Мета вивчення методики — озброєння майбутнiх вихователiв знаннями завдань, змiсту, методiв i форм роботи по ознайомленню дiтей з природою.

Основна мета практикуму — познайомити майбутнiх вихователiв з природою рiдного краю, виховати любов i дбайливе ставлення до неї, сформувати в учнiв практичнi умiння по вирощуванню, догляду за рослинами і тваринами, обладнанню куткiв природи, городу, квiтника, саду в дитячому садку.

Програма мiстить вивчення таких тем:

1. Значення ознайомлення дiтей з природою в дитячому садку.

2. Природа мiсцевого краю.

3. Програма дитячого садка по ознайомленню дiтей з природою.

4. Методи і форми ознайомлення дiтей з природою.

5. Куток природи i дiлянка дитячого садка як основнi бази ознайомлення дiтей з природою.

6. Ознайомлення дiтей iз свiйськими i дикими тваринами.

7. Ознайомлення дiтей з природою в рiзні пори року.

Всi роздiли програми тiсно взаємозв’язанi. Так, вивчення тем «Ознайомлення iз свiйськими і дикими тваринами» та «Ознайомлення дiтей з природою в рiзні пори року» будується на вивченнi всiх попереднiх тем.

МЕТОДИ ВИКЛАДАННЯ КУРСУ

Основною формою органiзацiї навчального процесу з даного курсу є урок, але для розширення знань, формування iнтересу до природи використовуються i iншi форми — гуртки, курсовi роботи, консультації, практика в дитячих садках.

Тип уроку визначається дидактичною метою. Якщо основна мета — засвоєння учнями нових знань — це урок засвоєння нових знань, iснує урок систематизацiї i оцiнки знань, урок формування навичок i умiнь, комбiнований. На комбiнованому уроцi розв’язується кiлька, а найчастiше два незалежних завдання, наприклад перевiрка знання з однiєї теми i засвоєння знань з нової теми.

Завдання навчально-виховної роботи на уроцi вирiшується за допомогою методiв — способiв спiльної роботи викладача i учнiв, спрямованих на виконання нанчально-виховних завдань.

Методи, що застосовуються для викладання курсу, найчастiше класифiкують за джерелом знань, видiляючи словеснi методи (лекцiя, розповiдь, бесiда, робота з навчальною книгою), практичнi (педагогiчнi iгри, розв’язання педагогiчних завдань, вправи), наочнi (демонстрування натуральних об’єктiв, iлюстративного матерiалу, технiчних засобiв навчання).

Вибiр методу зумовлюється дидактичною метою уроку. На уроках засвоєння нових знань найчастiше використовуються лекцiя, розповiдь, бесiда. Часом органiзовується урок-екскурсiя.

На уроках формування умiнь i навичок використовуються вправи, педагогiчнi iгри, аналiз педагогiчних ситуацiй, розв’язання педагогiчних завдань.

На комбiнованих уроках використовується сукупнiсть методiв, що дозволяє вирiшувати рiзнi дидактичнi завдання. Провiдним методом засвоєння учнями нових знань є лекцiя. Її характернi ознаки сувора науковiсть i значний обсяг матерiалу. Своєрiднiсть лекцiї в педагогiчному училищi полягає в тому, що вона охоплює менше коло питань, нiж вузiвська лекцiя, будується з урахуванням пiдготовленостi учнiв. Матерiал викладається в доступнiй i цiкавiй формi. Лекцiя в педучилищi тiсно пов’язана з iншими методами викладання — бесiдою, демонструванням технiчних засобiв навчання тощо. до лекцiї ставиться ряд вимог, якi стосуються її змiсту i методики проведення.

Основнi вимоги до змiсту лекцiї: науковiсть, професiйна спрямованiсть, врахування внутрiшньопредметних i мiжпредметних зв’язкiв, логiчнiсть побудови, послiдовнiсть викладу.

Починаючи розгляд будь-якої теми, слiд пов’язати її з попередньою (внутрiщньопредметний зв’язок). Наприклад: «Ми продовжуємо розглядати тему «Методи ознайомлення дiтей з природою» i розглянемо сьогоднi тему «Спостереження — основний метод ознайомлення з природою».

Пiсля визначення теми доцiльно мотивувати важливiсть її засвоєння (професiйну спрямованiсть), заувживши учням, що в їх наступнiй роботi цей метод буде використовуватися щодня, тому важливо добре оволодiти методикою проведення спостережень.

До кожної лекцiї слiд сформулювати основнi питання плану, вiдповiдно до яких чiтко будувати виклад матерiалу. Логiчнiсть, послiдовнiсть викладу матерiалу сприятиме утриманню уваги учнiв. Виклад матерiалу повинен бути науковим, орiєнтованим на науковi дослiдження, передовий досвiд. В ходi викладу важливо забезпечити професiйну спрямованiсть вивчення питань, встановлювати мiжпредметнi i внутрiшньопредметнi зв’язки. Вiдповiднi вимоги ставляться i до методики проведення лекцій: мови викладача, умiння триматися перед учнями, використовуючи прийоми активiзацiї.

Викладання навчального матерiалу повинно вестися доступною лiтературною мовою, бути яскравим, переконливим, емоцiйним. Головнi iдеї, поняття треба конкретизувати прикладами.

Для активiзацiї пiзнавальної дiяльностi учнiв треба забезпечити поєднання слова з наочнiстю. Це досягається демонструванням об’єктiв живої природи (кiмнатних рослин, акварiумних риб, пташок), а також таблиць, гербарiїв, колекцiй. Значний вплив на активiзацію учнiв має демонстрування дiапозитивiв, дiафiльмiв («Куток природи в дитячому садку», «Ігри на лiтньому майданчику» тощо).

Важливим засобом активiзацiї учнiв є постановка риторичних i проблемних запитань. Наприклад, «Чому спостереження є основним. методом ознайомлення дошкiльникiв з природою?».

Пожвавлює лекцiю використання прикладiв, що вiдомi учням iз спостережень у природi, в дитячому садку, а також фактiв з перiодичної преси, радiо, телебачення. Пiд час розкриття деяких питань, наприклад «Куток природи в дитячому садку», доцiльно для поглиблення iнтересу застосувати iсторичний пiдхiд — коли вперше було поставлено питання про створення куткiв природи, яка була мета їх створення тощо. Потрiбно, щоб учнi вели короткi записи лекцiї, видiляли основнi думки. Це привчає уважнiше слухати i дозволяє викладачу бiльш рацiонально використовувати час.

Розповiдь, як метод повiдомлення нових знань, вiдрiзняється вiд лекцiї за змiстом i формою. В розповiдi бiльше життєвих фактiв. описiв, менше теоретичних положень. Її характеризують образнiсть, описовiсть. Розповiдь можна використати пiд час викладания теми «Ознайомлення з дикими i свiйськими тваринами», де подаються цiкавi вiдомостi про спосiб життя тварин.

У розповiдi так само, як і в лекцiї, має бути аналiз фактiв, висновки, без чого учнi не зможуть виробити правильного погляду на пристосування, зв’язок з середовищем тих чи iнших видiв рослии, тварин тощо. Подiбно лекцiї, розповiдь треба вести аргуменговано, чiтко. Постановка в розповiдi питань, висування проблем орiєнтують учнів на творчу пiзнавалъну дiяльнiсть. Використання наочностi надає розповiдi ще бiльший педагогiчний ефект.

Бесiда — це метод, при якому викладач, спираючись на наявнi в учнiв знання i досвiд, користуючись запитаннями, пiдводить учнiв до розумiння і засвоєння нових знань, до повторення i перевiрки навчального матерiалу. Розрiзняють репродуктивнi і проблемнi (евристичнi) бесiди.

Репродуктивнi бесiди використовуються для актуалiзацiї або для перевiрки знань учнiв. Для цих бесiд характерна постановка запитань за вiдомим уже учням матерiалом для вiдтворення його в пам’ятi і використаннi як опори пiд час вивчення нових знань. Однак пiд час використання цього методу викладач ставить запитання, якi потребують як репродуктивної, так i творчої пiзнавальної дiяльностi, а саме запитання на переосмислення, порiвняння тощо. Бесiда проходить успiшно, якщо в нiй застосовуються спостереження учнiв у дитячому садку: використовується дiагностика знань дiтей за певними темами, спостереження за дiтьми на заняттях чи у повсякденному життi.

Проблемна (евристична) бесiда використовується найчастiше в процесi засвоєння учнями знань в тих випадках, коли в учнiв є опорна система знань. Користуючись послiдовно поставленими запитаннями, викладач пiдводить учнiв до певних висновкiв. Евристичнi бесiди важливi для розвитку самостiйного мислення учнiв. Пiд час проведення евристичної бесiди слiд чутливо реагувати на вiдповiдi, доповнювати, редагувати, чiтко оформлюючи думку.

Пiд час проведения бесiд необхiдно широко використовувати таблицi, схеми, дiапозитиви тощо.

Самостiйна робота учнiв з книгою на уроцi має на метi навчити їх добре орiєнтуватися у пiдручнику, знаходити вiдповiдi на запитання. При цьому учням дається завдання, пiд яким кутом зору треба прочитати матерiал. Наприклад, опрацьовуючи тему «Влаштування квiтника в дитячому садку», можна поставити такi запитання: Яке мiсце вибрати для квiтника? Яку форму квiтника найкраще обрати для групової дiлянки?

У системi навчання учнiв педагогiчного училища важливе мiсце посiдають практичнi методи: педагогiчнi iгри, вправи, аналiз педагогiчних ситуацiй, вирiшення педагогiчних завдань.

Метод вправ має широке застосування пiд час практичних i лабораторних занять. Вправи вiдрiзняються вiд iнших методiв тим, що вони передбачають багаторазове, багатоварiантне повторення певних дiй з метою формування умiння застосовувати знання, виробляти умiння. Використання цього методу дає можливiсть здiйснити перехiд вiд знань до умiнь.

Залежно вiд результатiв практичної дiяльностi вправи можуть бути словеснi, практичнi, змiшаного характеру. Наприклад, слiд тренувати учнiв у складаннi конспектiв занять, сюжетних розповiдях, словесних логiчних завданнях, описових розповiдях тощо. Практичнi вправи — це зарядка акварiума, влаштування терарiума, iнсектарiума тощо. Вибiр вправ визначається дидактичним завданням. Виконання учнями вправ повинно мотивуватися. З метою пiдготовки до практики учнi тренуються у складаннi планiв роботи з дiтьми, написаннi конспектiв, виготовленнi посiбникiв. На уроках з практикуму тренуються у пересаджуваннi, живцюваннi рослин, доглядi за тваринами.

Виконання учнями вправ потребує чiткого iнструктажу, допомоги учням у складаннi плану. З цiєю метою в педагогiчному училищi застосовуються схеми побудови певних занять з використанням основного методу, схеми аналiзу занять, цiльових і повсякденних прогулянок.

Вправи виконуються на уроцi або у домашнiх умовах. Наприклад, учнi ведуть записи фенологiчних спостережень, складають паспорти кiмнатних рослин, бiологiчнi характеристики тварин i iнструкцiї по догляду за ними, виготовляють наочнi посiбники для роботи з дiтьми тощо. Обов’язково потрiбний аналiз результатiв виконання вправ, їх оцiнка. Аналiз педагогiчних ситуацiй і вирiшення педагогiчних завдань являють собою нiби мiсток мiж методами засвоєння знань і умiнь і практичними методами. Використання цих методiв вносить рiзноманiтнiсть у проведення уроку, викликає зацiкавленiсть учнiв, готує їх до вирiшення реальних ситуацiй. Наприклад, учнi слухають магнiтофонний запис спостереження. Перед прослуховуванням перед нами ставиться завдання: видiлити, якими прийомами скористався вихователь для активiзацiї пiзнавальної дiяльностi дiтей на рiзних етапах спостереження. Аналiз педагогiчних ситуацiй це метод, що передбачає видiлення та аналiз умов, завдань, методiв, прийомiв, форм навчально-виховного процесу.

Розв’язання педагогiчних завдань — це знаходження оптимальних способiв дiй у певнiй ситуацiї на основi її аналiзу. Наприклад, вихователь виявив, що у дiтей його групи спостерiгається байдужiсть до природи, не сформованi пiзнавальнi iнтереси. Якi причини цього і якими засобами найефективнiше це подолати?

Важливе значення в практичнiй пiдготовцi вихователiв дитячих садкiв має використання педагогiчних ігор або їх елементiв. Вони допомагають наблизити майбутнiх вихователiв до реальних ситуацiй роботи з дiтьми, закрiпити навички i умiння. Включення елементiв педагогiчноi гри оживляє навчальний процес. Педагогiчна гра і її елементи можуть використовуватися пiд час вивчення багатьох тем. Наприклад, пiд час вивчення теми «Куток природи в дитячому садку» можна запропонувати учням елементи педагогiчної гри: внесення в куток природи нові рослини і подання дiтям інформації про неї. Пiд час вивчення дидактичних iгор педагогiчиу гру використовують для апробацiї методики проведення iгор у рiзних вiкових групах.

Широке застосування на уроках методики ознайомлення з природою і практикума з природознавства мають наочнi методи: демонстрування живих об’єктiв, iлюстративного матерiалу, графiчної наочностi, технiчних засобiв навчання, моделей. Пiд час проведення урокiв вони застосовуються найчастiше у сукупностi iз словесними, практичними методами, сприяючи активiзацiї учнiв, пiдсиленню iнтересу. Пiд час роботи з екранними посiбниками основним джерелом знань виступають слово викладача і зображувальна наочнiсть. Перед показом навчального дiафiльму, наприклад «Iгри на лiтньому майданчику», слiд поставити перед учнями завдання: засвоїти, як змiнюється обладнання для будiвельно-конструктивних iгор молодших i старших дошкiльникiв. Як змiнюються прийоми керівництва будiвельно-конструктивними iграми в молодшiй, середнiй і старшiй групах.

Переважна бiльшiсть урокiв з курсу «Методика ознайомлення дiтей з природою i практикум з природознавства» проводиться лекцiйно-семiнарським способом. Для вивчення окремих тем найбiльш ефективнi уроки-екскурсiї. Цiннiсть їх у тому, що учнi вивчають об’єкти природи в природних умовах, слухають змiстовне пояснення, знайомляться з найкращою постановкою роботи в дитячому садку, наприклад, планування і озеленення дiлянки. Особливо важливо використати екскурсiї для вивчення природи мiсцевого краю, ознайомити учнiв з бiоценозом лiсу, лук, водойм, степiв, культурними бiоценозами паркiв, скверiв, полiв. Проводяться екскурсії в ботанiчнi сади, дендропарки, природничi вiддiли краєзнавчих музеїв тощо.

Логiчним завершенням вивчення окремих тем курсу i всього курсу є безвiдривна практика i практика з вiдривом вiд навчання. Пiд час планування безвiдривної практики потрiбно передбачити спостереження і аналiз роботи з дiтьми по ознайомленню з природою, проведення учнями iндивiдуальних i фронтальних форм роботи з дiтьми.

Пiд час практики з вiдривом вiд навчання учнi застосовують знання з методики озвайомлення з природою, проводячи роботу з дiтьми вiдповiдно до програми дитячого садка.

ОБЛАДНАННЯ КУРСУ

Викладання курсу «Методика ознайомлення дiтей з природою і практикум з природознавства» вимагає значної кiлькостi наочностi — натуральної, зображувальної, схематичної. Для розмiщення обладнання і проведення занять з учнями створюється кабiнет методики ознайомлення з природою, в якому обладнується куток природи. В ньому повиннi бути об’єкти, передбаченi програмою дитячого садка: кiмнатнi рослини, акварiум, клiтка з пташкою і клiтка з хом’ячком, морсъкою свинкою. В кабiнеті потрiбно мати рiзноманiтнi кiмнатнi рослини, якi можуть використовуватися в озелененнi примiщення дитячого садка, у створеннi зимових садiв. У кутку природи слiд проводити сезонну змiннiсть об’єктiв (пересаджування рослин з квiтника восени, вигонка рослин узимку, вирощування розсади навеснi тощо). Навеснi і восени можна тимчасово утримувати деяких представникiв тваринного свiту комах, жаб, ящiрок. Важливо, щоб усi об’єкти кутка природи мали таблички з вiдповiдною iнформацiєю для учнiв (назва, походження, умови догляду). Органiзацiя чергування учнiв по кутку природи сприяє кращому засвоєнню ними знань про об’єкти кутка природи, формуванню навичок догляду.

При педагогiчному училищi створюється дiлянка. За наявностi значної площi на нiй слiд посадити рiзноманiтнi дерева i кущi, створити квiтники, рiзноманiтнi за формою, розмiрами, куточки дикорослих рослин, город, органiзувати утримання кролiв. Беручи участь у розмноженнi, посадцi, доглядi за рослинами, тваринами, майбутнi вихователi набувають навички, потрiбнi їм для наступної роботи.

Розглянемо бiльш детально обладнання педагогiчного процесу вiдповiдно до основних тем.

Темою «Завдання ознайомлення з природою» починається вивчення курсу. Для кращого засвоєння учнями завдань ознайомлення з природою в кабiнетi оформляється стенд, iлюстрований фотографiями. Його і доцiльно використати як iлюстративний матерiал до цiєї теми.

Значної кiлькостi наочного матерiалу потребує вивчення теми «Природа мiсцевого краю». Необхiдно мати атласи з набором карт для вивчення рельєфу, грунтiв, вод, характеру рослинностi тощо. Набiр дiапозитивiв гарних краєвидiв допоможе учням глибше вiдчути красу рiдного краю. Бажано мати також дiапозитиви iз зображенням найбiльш поширених представникiв рослинного і тваринного свiту. Обласнi товариства охорони природи видають таблицi iз зображенням рiдкiсних рослин, тварин, а також тих, що внесенi у Червону книгу України. Такi таблицi потрiбно використовувати пiд час вивчення природи мiсцевого краю.

Для вивчення деяких представникiв тваринного свiту використовуються чучела i колекцiї, наприклад молюскiв.

Кращому засвоєнню теми «Програма дитячого садка по ознайомленню з природою» допоможе таблиця, що вiдображує обсяг знань про неживу природу, рослинний, тваринний свiт, формування узагальнених уявлень про найважливiшi залежностi в природi.

Пiд час вивчення теми «Методи i форми роботи по ознайомленню з природою» використовуються рiзноманiтнi наочнi посiбники: таблицi, дiапозитиви, дiафiльми тощо.

Для загальної характеристики методiв використовується таблиця «Класифiкацiя методiв за джерелом пiзнання». В деяких педагогiчних училищах оформлюється такий стенд з фотографiями, який і використовується на уроцi.

Для висвiтлення теми «Спостереження — основний метод ознайомлення з природою» використовуються таблицi «Структура спостереження», «Схема розглядання рослин», «Схема розглядання тварин», дiапозитиви (розташування дiтей пiд час розглядання рiзних об’єктiв тощо).

Виклад матерiалу за темою «Праця в природi» доцiльно iлюструвати дiапозитивами із зображенням рiзних форм організацiї працi, основних етапiв проведення колективних занять. Слiд показати учням основнi знаряддя працi, що рекомендуються для дошкiльникiв.

Урок за темою «Iгри в ознайомленнi з природою» добре iлюструвати демонструванням дiапозитивiв, на яких вiдтворенi умови, потрібнi для iгор з природними матерiалами, або дiафiльмом ігри на лiтньому майданчику». Слiд продемонструвати учням настiльно-друкованi iгри, основанi на рiзних принципах (лото, домiно тощо).

У процесi вивчення теми «Картини та iлюстративний наочний матерiал, використання технiчних засобiв в ознайомленнi дiтей з природою важливо продемонструвати учням серії картин, що призначенi для дитячих садкiв, познайомити з деякими дiафiльмами, грамзаписами, що найчастiше використовуються для ознайомлення дiтей з природою.

В кабiнетi методики ознайомлення з природою потрiбно мати бiблiотечку дитячої художньої лiтератури природничого характеру з добре виконаними iлюстрацiями, яку використовують пiд час розглядання теми «Художня лiтература як метод ознайомлення дошкiльників з природою».

Важливе мiсце в педагогiчному училищi вiдводиться вивченню теми «Куток природи i дiлянка дитячого садка як основнi база для ознайомлення з природою». При дьому широко використовується натуральна наочнiсть, що представлена в кутку природи i на дiлянцi. Крiм того, використовуються дiафiльми «Куток природи в дитячому садку», «Обладнання дiлянки дитячого садка», дiапозитиви iз зображенням дерев, кущiв, багаторiчних, дворiчних, однорiчних квiткових рослин, що цвiтуть, тощо.

Пiд час висвiтлення тем «Ознайомлення з свійськими i дикими тваринами», «Ознайомлення дiтей з порами року» широко використовуються таблицi, дiапозитиви дiафiльми «Пори року», «Свiйськi тварини», «Дикi тварини», пейзажнi картини, грамзаписи на стiльно-друковані iгри тощо.

На уроках формування умiнь і навичок викладачами педучилищ широко використовуються рiзноманiтнi матерiали (схеми аналiзiв, картки з iнструкцiям та iн.), якi допомагають учням виконувати самостiйнi роботи. У створеннi таких матерiалiв виявляється творчiсть викладача, його iндивідуальнiсть.

Значна кiлькiсть обладнання педагогiчного процесу в педучилищi виготовляється викладачами педучилища спiльно з учнями. Вiд наполегливої роботи викладача по створенню обладнання залежить якiсть проведення урокiв, якiсть знань учнiв.

Кабiнет методики ознайомлення з природою повинен мати довiдкову і методичну лiтературу для учнiв.

Планування навчальної роботи викладача з курсу «Методика ознайомлення дiтей з природою i практикум з природознавства» здiйснюється шляхом складання та поурочних планiв.

Календарно-тематичний план складається на основi програми на півріччя. Вiн мiстить розподiл годин за темами. Поурочний план складається до кожного уроку. В ньому конкретно визначаються тема, мета уроку, методи проведення уроку, наочнiсть та короткий хiд уроку.

Модуль-контроль (підсумковий)-екзамен

1. В.О.Сухомлинський про значення природи у вихованні дітей. Досвід роботи школи під голубим небом.

2. Суть педагогічних теорій Я.А.Коменського, Ж.-Ж.Руссо, Й.Г.Песталоцці, Ф.Фребеля, М.Монтесорі про роль природи у вихованні дітей.

3. Розкрийте методологічні основи методики ознайомлення дітей з природою.

4. У чому виявляється зв’язок методики ознайомлення з природою з іншими науками?

5. Дайте порівняльну характеристику змісту ознайомлення з природою у різних вікових групах в програмах "Малятко", " Дитина", "Українське дошкілля".

6. Педагогічні погляди К.Д.Ушинського про використання природи у початковому вихованні та навчанні дітей.

7. Основні погляди Е.М.Водовозової, А.С.Симонович, Є.І.Тіхєєвої, Л.К.Шлегер на роль природи у вихованні дітей.

8. Діячі освіти України про формування особистості дитини засобами природи.

9. Визначте принципи та основні умови екологічного виховання дітей.

10. Розкрийте суть пізнавального, розвиваючого та виховуючого характеру заняття - як основної форми організації ознайомлення дітей з природою.

11. Визначте предмет і основні завдання методики ознайомлення дітей з природою в дитячому садку.

12. Догляд за рослинами та мешканцями куточка природи у різних вікових групах і його значення в екологічному вихованні дітей.

13. Методика організації та проведення екскурсій в різних вікових групах.

14. Розкрийте виховне та освітнє значення куточків природи. Принципи підбору його мешканців.

15. Форми організації догляду за кімнатними рослинами та види цієї роботи у різних вікових групах.

16. Охарактеризуйте принципи і методику ознайомлення дітей з свійськими і дикими тваринами.

17. Розкрийте сутність екскурсій як форми і методу ознайомлення з природою, її види і структура.

18. Зміст праці дітей старшого дошкільного віку на городі та квітнику. Обґрунтуйте її значення у формуванні системи знань про сезонні явища природи.

19. Особливість методики ознайомлення дітей різного віку з життям тварин і рослин у різні пори року.

20. Якими принципами розроблений відбір матеріалів програми з ознайомлення дітей з природою? Розкрийте сутність краєзнавчого принципу.

21. Які явища в неживій природі сприяють формуванню знань про пори року? Як ознайомити дітей з ними?

22. Систематизація знань дітей про природу та їх значення у розумовому вихованні дітей.

23. Дайте загальну характеристику методів ознайомлення дітей з природою та обґрунтуйте, чим зумовлюється цей відбір.

24. Розкрийте значення природи у вихованні дітей. Чому ознайомлення з природою необхідно починати у дошкільному віці?

25. Розкрийте завдання, принципи та умови екологічного виховання дітей.

26. Обґрунтуйте відмінність екскурсій від щоденної прогулянки.

27. Охарактеризуйте вимоги до знань дітей з природознавства та їх значення у підготовці дітей до школи.

28. Охарактеризуйте методику проведення спостережень у різних вікових групах.

29. Охарактеризуйте форми природопізнавальної діяльності дітей старшого дошкільного віку.

30. Порівняйте завдання ознайомлення дітей різного віку /молодшого та старшого з природою/. У чому їх особливість?

31. Чим зумовлена особливість педагогічного керівництва працею в природі у різних вікових групах?

32. Доведіть, що спостереження є основним методом ознайомлення дітей з природою.

33. У чому специфіка проведення екскурсій у різних вікових групах?

34. Обґрунтуйте значення ілюстрації та моделей у формуванні знань про природу.

35. Які завдання морально-естетичного виховання вирішуються під час ознайомлення дітей з природою.

36. Охарактеризуйте прийоми активізації пізнавального інтересу дітей у процесі ознайомлення з природою.

37. Особливості формування у дітей уявлень про зимуючих та перелітних птахів.

38. Розкрийте значення природи у фізичному вихованні дітей.

39. Розкрийте значення фіксації знань про природу. Основні форми цієї роботи у молодшому та старшому дошкільному віці.

40. Розкрийте особливість методики формування у дітей уявлень про комах.

41. Доведіть єдність чуттєвого та раціонального в пізнанні дітьми природи.

42. Розкрийте значення дослідно-пошукової діяльності дітей у формуванні екологічної культури.

43. Розкрийте значення та умови утримування земноводних і плазунів в куточку природи.

44. Робота ДНЗ з сім’єю в ознайомленні дітей з природою /екол. виховання/.

45. Розкрийте значення і види праці в природі.

46. Розкрийте значення гри при ознайомленні дітей з природою.

47. Наступність ДНЗ і школи в ознайомленні з природою.

48. Охарактеризуйте зміст і методику формування чуйного ставлення до тварин в сюжетно-рольових іграх.

49. Обґрунтуйте значення ознайомлення дітей з сільсько-господарською працею дорослих у формуванні знань про природу.

50. Розкрийте місце та значення бесіди в ознайомленні дітей різних вікових груп з природою.

51. Види та зміст праці в природі. Особливості організації праці дітей у різних вікових групах.

52. Інтеграція природознавчого та народознавчого змісту в роботі з ознайомлення дітей з природою.

53. Організація свят і розваг на природничому матеріалі та їх значення у вихованні дітей.

54. Доведіть значення природопізнавальної діяльності дітей у розвитку їх мовлення.

55. Методика формування у дітей уявлень про явища неживої природи в різних вікових групах.

56. Обґрунтуйте значення проведення дослідів та експериментів у формуванні системи знань про природу.

57. Розкрийте особливості проведення дидактичних ігор природничого змісту в різних вікових групах.

58. Розкрийте педагогічні та гігієнічні вимоги до використання ТЗН в роботі з дітьми.

59. Планування та облік роботи з ознайомлення дітей з природою.

60. Обґрунтуйте доцільність використання художньої літератури в ознайомленні дітей з природою.

61. Дитина прийшла в групу, повідомивши: «А у нас дома кішка уже дуже стара, тому тато вирішив принести сіамське кошеня». Ваші дії.

62. Наведіть приклади загадок про тварин.

63. Скласти план спостереження за рибами /мол. гр./.

64. Як пояснити дітям, де зимують птахи?

65. Скласти план-схему проведення досліду з водою в підготовчій групі.

66. Ластівки - барометри погоди. Поясніть механізм поведінки птахів.

67. Як прикріплений язик у жаби? Поясніть дітям, яку користь він цим приносить.

68. Заєць-боягуз? Обґрунтуйте.

69. Скласти мовну логічну вправу про весну - 7 Р.Ж.

70. Наведіть приклади рухливих ігор природознавчого змісту.

71. Як відбувається зміна дня і ночі?

72. Як пояснити дітям, що тварини літають?

73. Поясніть дітям, весною чи влітку цвіте бузок.

74. Снігопад і туман. Які механізми цих явищ?

75. Кішка - барометр погоди. Чому так вважають?

76. Дитина топче мурашок, аргументуючи, що вони кусаються. Ваше пояснення дитині.

77. Скласти план проведення цільової прогулянки.

78. Навести приклади прикмет за якими визначають, якою буде пора року.

79. Скласти план індивідуальної роботи на прогулянці.

80. Скласти план проведення екскурсії в парк /підг.гр., осінь/.

81. Назвати три дидактичні гри для сер. Групи на закріплення знань про рослин.

82. Чому кури перед дощем общипують пір’я?

83. Які птахи не в’ють собі гнізд, а виводять пташенят в ямці, в піску?

84. Чому шпаки сідають на спину коровам, вівцям, коням?

85. Як пояснити дітям, чому і взимку можна зустріти дятла з різними комахами?

86. Листопад. Опадає листя жовте. Чому? Аргументуйте.

87. Поясніть дітям, чому ворона ходить, а горобець стрибає?

88. Як пояснити дітям, чому ворони не відлітають у теплі краї?

89. Як пояснити дітям, чому сніг тане по-різному, в різних місцях7

90. Чому соняшник повертає голівку за сонцем?

96