- •Кафедра термоелектрики Визначення параметрів гіротропних термоелементів
- •Анотація
- •1. Найпростіша модель термоелемента Нернста-Еттінгсгаузена
- •2. Рулоний термоелемент Нернста-Еттінгсгаузена
- •3. Спіральний термоелементів Нернста-Еттінгсгаузена
- •4. Термоелемент Нернста-Еттінгсгаузена оптимальної форми
- •5.Рулонний гальваномагнітний охолоджуючий термоелемент із радіальним тепловим потоком.
- •6.Спіральний гальваномагнітний охолоджуючий термоелемент із живленням змінним струмом
- •7.Циліндричний гальваномагнітний охолоджуючий термоелемент з живленням змінним струмом
- •Досліджуючи величину ат/т0 на екстремум по параметру встановлюємо наявність максимуму цієї функції :
Досліджуючи величину ат/т0 на екстремум по параметру встановлюємо наявність максимуму цієї функції :
(12.40)
,
де -час настання максимуму . При цьому
(12.41)
Наявність оптимізуючого параметра -,який включає кермуючий параметр-і час, призводить до: співвідношення:
(12.42)
Рівняння (12.42) є якісним аналогом умови нестаціонарного режиму холодильника Пельтье (див. гл. 6), тобто існує схожість між нестаціонарними режимами охолоджувальних елементів Еттінгсгаузена і Пельтье при постійному керівнику дії. Характерно, що ця аналогія існує, попри те, що температурна залежність фізичних параметрів в елементі Еттінгсгаузена підкоряється термодинамічному обмеженню, а в елементі Пельтье такого обмеження немає. Аналогія ефектів Еттінгсгаузена і Пельтье при постійних керівниках діях може бути поширена на складні дії, що управляють, щобуло, зокрема, показано .
Розділ 4.Механізми
Вважатимемо, що задані умови
,
тоді поперечними гальваномагнітними ефектами називаються ефекти, що виникають у напрямі осі Y, тобто у напрямі, перпендикулярному до електричного струму і магнітного поля.
Розрізняють ізотермічні і адіабатичні процеси. Для ізотермічного процесу виконується умова
,
для адіабатичного.
Використовуючи рівняння (32.4-32.7), розглянемо наступні поперечні гальваномагнітні ефекти.
1. Ізотермічний ефект Хола.
Умови протікання процесу:
,.
Знаходимо з (32.5)
,
де - позначення холівського поля
Згідно термінології, називається холівским опором. Оскільки антисиметричний тензор опору - непарна функція , то в розкладанні по Н у разі малих полів мають бути присутніми тільки непарні міри Н. Обмежуючись першим членом розкладання, можна записати
.
Часто вводиться позначення:
, (33.1)
де R - постійна Хола.
Холівске поле тоді рівне
, (32.2)
Звідки: . (33.3)
У експерименті зазвичай вимірюється опір, в той час, як в теоретичних розрахунках мають справу зазвичай з провідністю. Доводиться тому встановлювати зв'язок і для порівняння експерименту з теорією. Нагадаємо, як знаходиться зворотний тензор. Знайдемо, наприклад,, якщо має в гіротропному середовищі вигляд:
. (33.4)
З курсу алгебри відомо, що елемент зворотного тензора задається формулою:
, (33.5)
де -доповнення алгебри елементу
З (33.4) знаходимо:
,
.
Звідки:
(33.6)
чи через постійну Хола:
При малих магнітних полях зазвичай, тому:
. (33.7)
Компонента тензора провідності (33.7) називається холівською провідністю. Аналогічно знаходяться інші компоненти тензора .
Декілька слів про механізм виникнення ефекту Холу. Дірки в магнітному полі (для зручності говоритимемо про позитивний заряд) відхиляються, як показано на мал. 41, вгору, завдяки чому створюється електричне поле , спрямоване вниз, перпендикулярно електричному струму і магнітному полю. У стаціонарному стані, проте, холівского струму, тобто компоненти струму, не буде, т. до. холівске поле створює середній струм по осі Y, компенсуючий струм, що створюється магнітною силою Лоренца. Якщо під V розуміти середню дрейфову швидкість заряду, то можна сказати, що електрична сила урівноважується магнітною силою Лоренца:
. (33.8)
Слід зрозуміти, що окремі заряди матимуть траєкторії, викривлені магнітним полем, але макроскопічний струм дорівнюватиме нулю.
На закінчення приведемо формулу, яка зв'язує постійну Холу з концентрацією n зарядом носіїв e.
, (33.9)
де r - чинник Хола - число, яке залежить від механізму розсіяння : r зазвичай близько до одиниці (при розсіянні на акустичних фононах ). Знаючи r, і вимірявши R, визначають по формулі (33.9) концентрацію і знак заряду. Цим і є чудовим ефект Хола.
3. Адіабатичний ефект Еттінгсгаузена. Ефект полягає у виникненні поперечного градієнта температури(рис.42) (поперечного по відношенню до електричного струму) за умови адіабатичності, тобто
.
Формула (32.7) дає
,
Звідси
. (33.13)
Аналогічно (33.1) і (33.3) в слабкому магнітному полі
~.
Якщо переписати (33.13) у виді
, (33.14)
те коефіцієнт Еттінгсгаузена визначається співвідношенням
. (33.15)
Перейдемо тепер до фізичного пояснення виникнення ефекту Еттінгсгаузена. Існують два механізми виникнення ефекту. Один механізм відноситися до випадку, коли є один тип носіїв, другий, - до випадку, коли є два типи носіїв.
Припустимо, є дірковий напівпровідник. На дірку, що рухається зі швидкістю, діє сила, рівна
. (33.16)
При деякій швидкості сила дорівнює нулю, тоді
.
Якщо дірка рухається із швидкістю, більшої, те дірка відхиляється вгору (рис.43), т. до. магнітна сила Лоренца буде більше сили електричного поля Холу; якщо менше, те дірки відхилятимуться вниз. У результаті, дірки з більшою швидкістю будуть відтіснені до верхньої грані пластинки, а з меншою - до нижньої, внаслідок чого і з'являється градієнт температури.
Якщо в провіднику є два типи носіїв заряду, на-пример, дірки і електрони, то ефект Еттінгсгаузена виникає іншим шляхом. І дірки, і електрони відхиляються магнітним полем в один бік (на рис.44 - вгору).
Ця обставина призводить до зменшення поля Хола в провіднику зі змішаною провідністю в порівнянні з холівским полем в провідниках з одним типом носите-лей. Припустимо, що ми маємо напівпровідник з власною провідністю і, крім того, з рівними рухливостями електронів і дірок. Тоді поле Холу дорівнюватиме нулю і носії випробовуватимуть дію толь¬до магнітної сили. Носії з більшою енергією, так само як і з меншою енергією, відхилятимуться вгору (рис.44). Яким чином при цьому виникає градієнт температури? Він виникає внаслідок анігіляції і генерації електронно-діркових пар. На верхній грані надлишок електронно-діркових пар призводить до їх анігіляції, а на нижній їх недолік в порівнянні з рівноважним числом призводить до виникнення пар. Енергія, що виділяється анігілюючою парою, дорівнює величині забороненої зони (мал. 45).
Така сама енергія поглинається у кристалічній гратці при генерації пари електрон-дірка. Внаслідок значної величини різниця температур, що утворюється таким чином, між верхньою і нижньою гранями буде більше, ніж при першому механізмі. Для отримання більшого ефекту Еттінгсгаузена вживаються переважно напівпровідники, в яких є достатня кількість дірок і електронів.
У речовинах, що називаються напівметалами, концентрація носіїв на 3-4 порядки більше, ніж в напівпровідниках, проте в сенсі отримання значного эффекта Еттінгсгаузена придатні не усі напівметали. Типи розташування зони провідності і валентної зони в
напівметалів наступне:
\
До першого типу відносяться, наприклад ; до другого -;до третього. У першому випадку заборонена зона, а в третьому перекриття зон - малі, а в другому випадку. Другий випадок, очевидно, не придатний, т. до. електрон переходить з однієї зони в іншу без витрати енергії. У третьому випадку електронний газ вироджений і теплові ефекти в ньому є слабкими. Найбільш придатним для ефекту Еттінгсгаузена є перший випадок.
Розділ 5. Матеріали для термоелементів Нернста-Еттінгсгаузена
В [2] наводяться термоелектричні матеріали, які використовуються при виготовленні термоелементів Нернста-Еттінгсгаузена. Для цього вибираються матеріали із найбільшими значеннями коефіцієнта Нернста-Еттінгсгаузена. В табл. наведені властивості деяких матеріалів для термоелементів Нернста-Еттінгсгаузена, а на рис. 9 залежність ZH від температури.
Таблиця.
Властивості матеріалів для термоелементів Нернста-Еттінгсгаузена
Матеріал |
Ширина забороненої зони, еВ |
Рухливість електронів, См2/(Вс) |
Відношення рухливостей un/up |
ZH,К-1 |
Si |
1,15 |
1200 |
2,8 |
1,5610-11 |
Ge |
0,73 |
3600 |
2,0 |
8,410-9 |
Te |
0,32 |
1170 |
2,1 |
410-6 |
PbSe |
0,22 |
900 |
1,6 |
210-8 |
PbTe |
0,29 |
1170 |
1,4 |
210-8 |
Bi2Te3 |
0,15 |
800 |
1,2 |
6,710-6 |
InAs |
0,40 |
23000 |
70 |
4,110-6 |
InSb |
0,16 |
65000 |
80 |
1,610-4 |
Рис. 9. Залежність добротності від температури [2].
Результати наведені для середньої температури 400Кпри магнітній індукції 1 Тл. Найефективнішим матеріалом для термоелементів Нернста-Еттінгсгаузена є InSb. ККД виготовлених з нього генераторів може досягати 2-2,5% при індукції 1Тл і густині енергії 20-22Вт/см2. Такі термоелементи, звичайно, не можуть конкурувати із термоелектричними по ККД, проте в деяких випадках, коли суттєвою є швидкодія чи необхідна підвищена напруга їх використання оправдане.
У праці [14] показано, що для кристалів Ag2S і Ag2Te електропровідність σ(Т) при фазовому переході змінюється більш ніж в 10 раз в інтервалі ΔТ = 10-12 К. Тобто Ag2S і Ag2Te можна використати в якості теплоприймачів.
Для зразків SnTe: In з різним змістом індію (1 - 16 at.% ) досліджені температурні залежності коефіцієнта поперечного ефекта Нернста-Еттінгсгаузена в діапазоні 100-300 K і питомий опір при температурах 1.2-4.2K у магнітних полях до 10 кЕрс [15]. Отримані дані свідчать про наявність резонансного розсіювання дірок у смугу квазілокальних домішкових станів In у зразках Sn1-xInxTe зі змістом In x > 0.05 і переходу в надпровідний стан із критичною температурою Т ~ 1.5–2.2 К.
Цікаві результати дослідження кінетичних коефіцієнтів InSb в діапазоні температур 270-330 К та магнітних полях от 0 до 4 Тл проведені в роботі [19], а в роботі [17, 18] розглянуто діапазон температур 260-360 К. В праці [17, 18] також приведено порівняння рухливостей матеріалів InSb, HgSe,HgTeтаInAs.