36. Динамічні оперативні запам’ятовуючі пристрої.
Оперативна пам'ять Оперативний запам'ятовуючий пристрій, або опе¬ративну пам'ять (від англ. НАМ, Каїкіот Ассе$8 Метогу, пам'ять із довільним доступом, що передбачає читання і запис даних у довільні ділянки). Існують два типи мікросхем пам'яті: статична та динамічна. У перших елементарну комірку утворюють тригерні схеми. Будучи встановленою вхідним імпульсом в один із двох можливих станів («О» або «1»), така схема зберігає його до чергового імпульсу або до вимкнення живлення. При прочитуванні записаного в комірку значення її стан також не змінюється. Інакше працює динамічна пам'ять: вона складається з мікроскопічних конденсаторів, кожний з яких може пере¬бувати в стані «заряджений» (що означає двійкову оди¬ницю) або «не заряджений» (двійковий нуль). Щоб збері¬гати дані в такій пам'яті, заряджені конденсатори необхідно періодично підживлювати. Тому динамічний ОЗП за інших однакових умов істотно повільніший від статичного. Проте він менш енергоємний. Обидва види пам'яті зберігають дані лише при постійному електро-живленні, тобто такий запам'ятовуючий пристрій є енер-гозалежним. Дані в цій пам'яті знищуються після ви¬мкнення або перезавантаження комп'ютера.
Динамічні ОЗП характеризуються максимальною інформаційною ємністю і використовуються як основна память в ЕОМ чи в мікропроцесорних системах. Одним із варіантів швидкодіючої ОЗП є память типу FPM, тобто із сторінковим режимом доступу до даних і визначається її структурою.
Структура динамічних ОЗП має свою специфіку і будується на транзисторно-конденсаторних елементах памяті (одно і багато транзисторних).
37. Постійні запам’ятовуючі пристрої.
ОЗП - не єдиний тип мікросхем пам'яті. У багатьох випадках дані повинні зберігатися, навіть якщо живлення відключене. Більше того, після установки ні програми, ні дані не повинні змінюватися. Ці вимоги привели до появи ПЗП (постійних запам'ятовувальних пристроїв), які не дозволяють змінювати й стирати інформацію, що зберігається в них.
Дані записуються в ПЗП в процесі роботи. Для цього виготовляється трафарет з певним набором битов, що накладається на фоточутливий матеріал, а потім відкриті (або закриті) частини поверхні витравлюються.
Єдиний спосіб змінити програму в ПЗП - поміняти целую мікросхему. ПЗП коштують набагато дешевше ОЗП і тому були випущені програмувальні ПЗУ. На відміну від звичайних ПЗП, їх можна програмувати в умовах эксплуатації. Програмовані ПЗП містять масив плаваючих перемичок.
Наступна розробка цієї лінії - стираєме програмоване ПЗП, яке можна не тільки програмувати в умовах експлуатації, але й стирати інформацію з нього. Якщо кварцове вікно в даному ПЗП піддавати впливу сильного ультрафіолетового світла протягом 15 хвилин, всі біти встановляться на 1.
Якщо потрібно зробити багато змін під час одного етапу проектування, стираємі ПЗП набагато экономічні, ніж звичайні програмовані ПЗП, оскільки
їх можна використати багаторазово. Стирання програмованих ПЗП звичайно влаштоване так само, як статичні ОЗП.
Постійні запам'ятовуючі пристрої призначені для зберігання одноразово записаної до них інформації, яка має зберігатися навіть за умов знеструмлення комп'ютеру. Такою інформацією є, наприклад, дані і програми, потрібні для завантаження операційної системи та керування роботою зовнішніх пристроїв комп'ютеру (BIOS). Таким чином,постійний запам'ятовуючий пристрій – це пам'ять комп'ютера, призначена для зберігання службових програм і даних, які не можуть бути змінені у процесі його роботи. Для позначення ПЗП застосовується абревіатураROM, яка відображає функціональне призначення ПЗП: (Read-Only Memory) – пам'ять тільки для читання. Усі ПЗП є енергонезалежними. 1. Класифікація та характеристики сучасних ПЗП За способом організації доступу до пам'яті ПЗП – це пристрої з безпосереднім (довільним) доступом.За методом пошуку необхідного слова (необхідної ділянки) – це адресні пристрої (тобто інформація відшукується за вказаною адресою).По типу фізичного середовища, яке здійснює зберігання інформації, ПЗП, як правило є напівпровідниковими пристроями.За способом зберіганняінформації ПЗП маютьстатичну пам'ять.За способом запису (перезапису)інформації ПЗП можна класифікувати згідно рис. 1.
Рис.1 Класифікація ПЗП за способом запису (перезапису)інформації. Основними характеристикамимікросхем постійної пам’яті є: 1Ємність (Обсяг пам'яті). Нагадаємо, що загальна ємність мікросхеми пам’яті це добуток глибини адресного простору (Depth Adress– кількість біт інформації, яке зберігається в комірках кожної матриці) на кількість ліній вводу/виводу (розрядів). Для сучасних ПЗП, в залежності від призначення цей показник може змінюватися в широких межах від декількох Кбайт до декількох Гбайт (FLASHпам’ять). 2 Розрядність.Нагадаємо, що цей показник визначається кількістю бітів розміщених в комірках пам’яті.3 Швидкодія. Визначається часом доступу для операцій запису або читання інформації. Для сучасних ПЗП він складає одиниці-десяткимкс. 4 Часова діаграма. (або кількість тактів, які необхідні МП для виконання операцій запису або зчитування даних. Читання даних з ПЗП, звичайно, потребує двох тактів. 6. Кількість циклів запису – стирання (Для РПЗП). До 106.7. Час стирання мікросхеми.Менше 10 мс (для ЕЕРROM).8. Надійність.Інформація може зберігатися десятки років.ВИСНОВОК Постійні запам'ятовуючі пристрої (ПЗП) є важливою частиною мікропроцесорних систем (МПС). Вони призначені для зберігання та читання інформації, яка використовується процесором. Розрізняють такі типи ПЗП:
ROM; РROM; ЕРROM; ЕЕРROM; FLASH пам’ять
Постійна пам’ять є енергонезалежною, тобто інформація в ПЗП не зникає після знеструмлення комп’ютера. Область використання ПЗП – це BIOS,карти пам’яті. ПЗП, постійно вдосконалюються на технологічному, апаратному, архітектурному рівнях.