- •Рекреалогія Письмові консультації
- •2. Природні рекреаційні ресурси світу
- •3. Методи оцінки рекреаційних ресурсів
- •Передумови для визначення моделі рекреації:
- •2. Природні рекреаційні ресурси світу й України
- •2.1. Кліматичні рекреаційні ресурси
- •2.1.1. Медико-кліматична характеристика основних природних зон світу
- •2.1.2. Кліматичні рекреаційні ресурси України
- •2.1.3. Методи кліматотерапії
- •2.2. Водні рекреаційні ресурси
- •2.2.1. Водні рекреаційні ресурси світу та України (пляжі, озера, річки, водосховища)
- •2.2.2. Підвищення ефективності рекреаційного використання водних об‘єктів
- •2.2.3. Поява та розвиток spa – курортів
- •2.3. Рельєф як рекреаційний ресурс (гори, печери)
- •2.4. Бальнеологічні ресурси
- •3. Методи оцінки рекреаційих ресурсів території
- •4. Вплив рекреалогії на довкілля
- •4.1. Вплив рекреаційних занять та інфраструктури на природу
- •4.2. Водні рекреації та навколишнє середовище
- •4.3. Охорона курортних ресурсів від виснаження та забруднення
- •Література
- •Навчальне видання Рекреалогія
- •Укладачі:
- •58012, Чернівці, вул. Коцюбинського, 2
2.4. Бальнеологічні ресурси
Бальнеологічні ресурси – природні лікувальні речовини,які використовуються для не медикаментозного лікування на курортах і в поза курортних умовах. До бальнеологічних ресурсів належать лікувальні мінеральні води та пелоїди (грязі). З природних лікувальних ресурсів насамперед виділяють ті, які безпосередньо використовуються у бальнеолікуванні, визначають його санаторно-курортну спеціалізацію та профілізацію. Це питні та купальні води, лікувальні грязі та озокерит. До них відносять лікувальний клімат, різноманітні природні водойми та мальовничі ландшафти, які сприяють оздоровленню та реабілітації тих, хто одужує після хвороби.
Природні мінеральні води поділяють на вісім основних бальнеологічних груп: мінеральні води без специфічних компонентів і властивостей, вуглекислі, сірководневі, залізисті та слабко мінералізовані з високим вмістом органічних речовин.
Найбільший рекреаційний центр з використанням бальнеологічних ресурсів розташований в Угорщині. В околицях Будапешта в 14 місцях із надр пробиваються 523 життєдайні джерела. Саме тут знаходиться найбільша в Європі купальня «Сечені». Другий за обсягом використання бальнеологічних ресурсів є Близький Схід. Це відоме у світі Мертве море. Концентрація солей і мінералів у ньому складає 33%. Місцевість навколо Мертвого моря багата на гарячі мінеральні джерела. Найбільше з них розташоване на південному сході від узбережжя, в Хамей Зоар, поряд з оазою Ейн-Геді. Температура води у джерелі сягає +310С. Ще один оздоровлювальний чинник Мертвого моря – повітря. Цей басейн є найнижчою місциною світу, відповідно, атмосферний тиск тут найвищий на планеті. Повітря відзначається особливою чистотою і високим вмістом кисню. Мертве море відоме і своїми цілющими мінеральними грязями. Насичені корисними органічними речовинами, мінералами та солями, вони мають рідкісні лікувальні властивості. До відомих у світі бальнеологічних курортів належать курорти в Таїланді (Пхукет, Самуї), Єгипті (Сіді Абдель Рахман, Агамі), Греції (о. Кіпр), Австрії (Бад-Халл) [12].
Найбільшою бальнеологічною областю України є Карпатський регіон, зокрема Передкарпаття. Тут відомо понад 200 джерел і свердловин мінеральних вод. Першість в регіоні належить трускавецькій «Нафтусі».У Закарпатті зосереджено 600 джерел і свердловин мінеральних вод. Зокрема, дуже цінними у лікуванні є вуглекислі води. Також тут зосереджені джерела сірководневих вод, а на базі цінних питних лікувальних і лікувально-столових залізистих вод діє Шаянський санаторний комплекс. Закарпаття багате на поклади із заляганням рідкісних миш‘якововмісних підземних вод, а також борвмісних, які використовуються як для ванн, так і для внутрішнього вживання [5]. Важливим бальнеологічним регіоном є Поділля. Тут розташовано 10 родовищ і 16 ділянок мінеральних вод. Сьогодні у цьому регіоні функціонують такі курорти, як Заліщики (Тернопільська обл.), Хмільник (Вінницька обл.) та ін. Лікувальні властивості грязей відомі в Україні з давніх часів. Їх застосовують для ванн у поєднанні з електропроцедурами. В Україні експлуатується сім торф‘яних і 10 сульфідних родовищ. Значні поклади лікувальних торф‘яних грязей відкрито у Львівській області (Немирівське, Великолюбінське родовища). Унікальним і ще не до кінця вивченим є такий лікувальний засіб, як озокерит (земляний або гірський віск). Найбільш відоме у світі Бориславське родовище озокериту, який за якістю не має аналогів. Відомі і такі грязеві курорти, як Бердянськ, Євпаторія, Хаджибей та ін. (табл. 7) Отже, бальнеологічні курорти – це екологічно найчистіші природні екосистеми, гармонізовані з соціальними потребами людини на основі досягнень науки і техніки. Без цього неможливий ні лікувальний ефект цих територій, ні його збалансований розвиток у майбутньому.
Дуже детально дана характеристика бальнеологічних ресурсів України у книзі: Туристична курортологія / Укл.: Бойко І.Д., Савранчук Л.А.- Чернівці: Рута, 2007 [21], яка є на кафедрі географії та менеджменту туризму ЧНУ. Зокрема: Мінеральні води України (походження, класифікація, застосування) – С. 68-97); Природні лікувальні грязі (їх походження, класифікація та застосування - С. 98-114).