Загальні принципи управління проектоми Управління проектом

Управління проектом – це процес планування, організації і управління задачами і ресурсами, направлені на досягнення мети при обмеженнях на час, на ресурси і вартість.якщо проект містить кілька взаємопов’язаних задач, то виникає проблема їх планування. При управлінні проекту вирішуються наступні задачі:

1. дотримання строків завершення проекту

2. раціональне розподілення ресурсів і виконавців

3. своєчасне корекція плану

Для успішного виконання проекту повинні бути три фази:

1. формування плану

2. контроль виконання плану

3. закінчення проекту

При мережевому плануванні є три основні етапи:

1. структурне планування

2. календарне

3. оперативне управління

Структурне планування починається з поділу проекту на кроки або роботи, потім визначаються тривалості робіт і будується мережений граф.

Мережений графік

Мережений графік складається з робіт і подій.

**********

*малюнок*

**********

Мережений графік – це напрямлений граф, в якому подія є вершинами а дуги описують роботи. Дуги мають напрям. Кожна робота починається у початковий момент часу і завершується у кінцевий момент часу. Наведений графік описує створення програмного продукту, який складається з двох модулів. А21 – розробка першого модуля, А13 – розробка другого модуля, А24 – програмування першого модуля, А34 – програмування другого модуля, А45 – налагодження модулів, А56 – сворення програмної документації.

При побудові мережених графіків є наступі правила:

1. кожна робота представляється тільки однією дугою і жодна робота не повинна повторюватися двічі. Будь-яка робота може бути поділена на складові частини.

2. жодна пара робіт не повинна визначатися однаковою початковою і кінцевою вершиною.

3. додна поді не може відбутися поки не будуть завершені всі вхідні роботи.

4. жодна робота, що виходить з даної події не може починатися, поки не відбудеться дана подія.

Для усунення повторів на графіку іноді вводять фіктивні роботи і фіктивні події, для яких тривалість дорівнює нулю.

Мережений графік дозволяє оцінити час виконання проекту, при цьому найбільше значення ають критичні роботи. Робота вважається критичною, якщо затримка в її виконанні приводить до затримки всього проекту, тобто критична робота визначається резервом часу=0.

Критичний шлях

Критичний шлях – це беззупинна послідовність критичних робіт, що зв’язує початкові і завершальні події. Для побудови критичного шляху потрібно знайти всі критичні роботи, для яких резерв часу =0. розрахунок резервів часу складається з 2-х етапів:

1. прямий прохід, який починається з початкової події і закінчується по завершальної. Для кожної події і визначається час Трі – ранній термін настання події.

2. зворотній прохід. Починаються обчислення з виходу мережі і закінчується на вході. На зворотному проході для кожної події визначається Тпі, тобто пізній припустимий термін. Для знаходження резервів часу для кожної події потрібно від пізнього терміну відняти ранню.

Обчислення раннього і пізнього термінів настання події

Обчислення найбільш раннього часу настання події j.

…

При зворотному проході пізній припустимий час і-тої події Тпі. Час Тпі – найбільш пізній допустимий час виконання події і.

Величина Тпі – це момент часу, коли повинна початися найбільш тривала з робіт, що виходить з і-тої події.

Технології розрахунку резервів часу

На основі раннього і пізнього термінів виконання події можуть бути визначені наступні види резервів часу:

1. резерв часу і-тої події.

2. повний резерв часу

ТЕМА 6. ТИПОВІ МАРШРУТИ І ПРОЦЕДУРИ ПРОЕКТУВАННЯ

1. Процедури синтезу і аналізу

2. Принципи побудови маршрутів проектування

3. Підходи до верифікації

4. Типові проектні процедури

5. Примеры маршрутов проектирования

1. Процедури синтезу й аналізу

Маршрутом проектування називається послідовність проектних процедур, що веде до одержання необхідних проектних рішень. Приклад типового маршруту проектування: розрізування принципової схеми пристрою на частини, розміщення мікросхем на платі, розшарування між з’єднань, трасування, оформлення конструкторської документації і керуючої інформації для програмно-керованого технологічного устаткування.

Проектні процедури поділяються на процедури синтезу й аналізу.

Процедури синтезу полягають у створенні описів проектованих об'єктів. У таких описах відображаються структура і параметри об'єкта і відповідно існують процедури структурного і параметричного синтезу. Під структурою об'єкта розуміють склад його елементів і способи зв'язку елементів один з одним. Параметр об'єкта — величина, що характеризує деяку властивість об'єкта чи режим його функціонування. Прикладами процедур структурного синтезу служать синтез логічної схеми (структура якої виражається переліком вхідних до неї логічних елементів і з'єднань) чи синтез алгоритму (його структура визначається складом і послідовністю операторів). Процедура параметричного синтезу полягає в розрахунку значень параметрів елементів при заданій структурі об'єкта, наприклад геометричних розмірів інтегральних компонентів при заданому ескізі топології чи мікросхеми номіналів пасивних елементів у заданій принциповій електричній схемі.

Структурування об'єкта іноді може викликати ускладнення. Це відноситься, наприклад, до проектування інтегральних схем на компонентному рівні. Однак і тут можна умовно виділити ділянки напівпровідникового кристала і розглядати їх як елементи структури.

Процедури аналізу полягають у дослідженні проектованого об'єкта чи його опису, спрямованому на одержання корисної інформації про властивості об'єкта. Ціль аналізу — перевірка працездатності об'єкта. Часто задача аналізу формулюється як задача установлення відповідності двох різних описів того самого об'єкта. При цьому один з описів вважається первинним і його коректністю передбачається встановленою. Інший опис відноситься до більш докладного рівня чи ієрархії до іншого аспекту, і його правильність потрібно установити зіставленням з первинним описом. Таке зіставлення називається верифікацією.