2. Конкурентна структура угруповань.

Конкурентна структура угруповань показує внесок різних організмів у загальну масу організмів даного угруповання.

Конкурентна структура рослин розроблена Кучерявим :

1. домінанти (більше 5%)

2. субдомінанти (2-5%)

3. інфлуенци (1-2%)

4. акцесори (менше 1%)

У даному випадку зазначається відсоток проективного покриття яке займає даний вид в угрупованні.

Конкурентна структура угруповань тварин розроблена Штеккером-Бергманом:

1. еудомінанти (31,2 -100%)

2. домінанти (10,2-31,1%)

3. субдомінанти (3,2-10,1%)

4. прецеденти (1,2-3,1%)

5. субрецеденти (менше 1 – 1,1%)

У даному випадку зазначається відсоток даного виду тварин від загальної кількості усіх тварин які потрапили у пастку.

3. Трофічна структура угруповань.

Продуценти – автотрофи – зелені рослини або фото синтезуючі мікроорганізми.

Консументи І-го порядку – гетеротрофні організми – травоїдні тварини.

Консументи ІІ-го порядку – гетеротрофи - м’ясоїдні тварини або первинні хижаки.

Консументи ІІІ-го порядку – гетеротрофні м’ясоїдні тварини, вторинні хижаки.

Консументи ІV-го порядку – гетеротрофи – м’ясоїдні тварини, третинні хижаки.

Тварини, які поїдають мертві тіла усіх вище зазначених організмів, а також їх екскременти називаються сапрофітними . А в трофічній класифікації виділяються в особливу групу детритофагів, редуцентів або деструкторів.

Автротрофні – синтезують органічні речовини з неорганічних, використовуючи енергію сонця.

Гетеротрофні – використовують готові органічні речовини інших живих організмів.

Сапрофіти це організми, які використовують органічні речовини мертвих організмів та їх екскриментів. В межах сапрофітів виділяють групу: копрофагів тобто організмів які харчуються виключно екскриментами.

Міксотрофні організми це організми, які в залежності від умов існування, переходять від автотрофного до гетеротрофного живлення, або ж навпраки.

Всеїдні тварини це виключно гетеротрофні організми які можуть споживати як рослини так і тварин різних трофічних рівнів.

4. Видове багатство та видове різноманіття. Індекси видового різноманіття угруповань.

5. Поняття сукцесія. Основні типи сукцесій. Приклади сукцесій.

Сукцесія – це спрямована, послідовна необоротна зміна біоценозів, яка має місце на одній і тій самій території і може бути зумовлена як природніми так і антропогенними факторами.

Сукцесії поділяються на:

1. Залежно від того, де знаходиться чинник який зумовив сукцесію:

а)Аллогенні (екзогенні, екзогенетичні, екзодинамічні), які зумовлені чинником який знаходиться поза межами даного угроповання.

б) Автогенні (ендогенні, ендогенетичні, ендодинамічні), які зумовленні чинником, який знаходиться в середині угруповання. Це сукцесії рушієм яких є взаємодія між видами, тобто біотичні чинники.

2. Залежно відсубстрата на якому розвивається сукцесія

а) Первинні - це сукцесії, які відбуваються на субстраті які позбавленні будь яких спор та насіння, тобто фактично на первісному субстраті. Наприклад сукцесії які мають місце на извалищах.

б) Вторинні – це сукцесії, які відбуваються на порушених субстратах в яких уже є спори та насіння

3. Залежно від напрямку трансформації органічної речовини

а)Деградаційні (гетерротрофні) – це сукцесії які супроводжуються розпадом або деградацією органічної речовини.

б)Автотрофні – це сукцесії, які супроводжуються накопиченням з часом органічної речовин. При автотрофній сукцесії малі види змінюються все більш крупними видами.

Автротрофні в свою чергу діляться на:

Автономні: балансні, параметричні, син екологічні.

Неавтономні: голо генетичні, адаптації.

Розглянемо приклад сукцесії, яка має місце у Французькому середземноморї, яку описав Ю. Одум:

Поле – переліг (поле дичавіє) – куцоніжка (карликовий злак) – ялівець віргінський – соснаи алепська – дуб кам*яний.