- •Загальна екологія Аутекологія
- •18. Різновидності екологічних ніш.
- •19. Закон конкурентного виключення Гаузе.
- •20. Диференціація екологічних ніш і приклади цього явища.
- •21. Гомо- та гетеротипові коакції: суть та класифікація.
- •28. Внутрішньовидова конкуренція.
- •29. Поняття про життєву форму.
- •Демекологія
- •1. Класифікація популяцій за м.П. Наумовим, в.М. Беклемішевим, та е. Піанкою.
- •2. Просторова структура популяції та методика її визначення в польових умовах.
- •3. Вікова структура популяції рослин. Вікові спектри рослин.
- •6. Криві зміни чисельності популяцій.
- •7. Криві виживання.
- •1) Тип і(молюски, риби) 2) Тип іі (людина, дроздофіл)
- •8. Когортний аналіз та його значення.
- •1. Просторова структура угруповань.
- •2. Конкурентна структура угруповань.
- •3. Трофічна структура угруповань.
- •4. Видове багатство та видове різноманіття. Індекси видового різноманіття угруповань.
- •5. Поняття сукцесія. Основні типи сукцесій. Приклади сукцесій.
- •6. Внесок с. В. Чернишенка у розробку теорії сукцесій.
- •7. Теорія моно та поліклімаксу.
- •Прикладна Екологія
- •Техноекологія
- •Організація управління в екологічній діяльності
- •3. Довгостроковий прогноз стану природного середовища.
- •4. Структура управління природоохоронною діяльністю: поняття структури управління, чинники, які її визначають, принципи побудови управління.
- •5. Регіональні органи управління охороною довкілля.
- •6.Основні показники, які характеризують економічний результат природоохоронних заходів
- •7. Еколого-економічне обґрунтування проектних рішень у господарській практиці.
- •8.Еколого-економічна експертиза як напрям підвищення ефективності природокористування
- •9.Обов’язкові елементи екологічної експертизи.
- •Екологія людини
- •1.Розкрийте роль медико-генетичного консультування для попередження спадкових хвороб та вроджених вад людини.
- •2.Поясніть загальні закономірності адаптації. Адаптогенні фактори. Адаптація людини до різних екстремальних кліматичних умов.
- •3.Проаналізуйте вплив радіаційного забруднення на здоров’я людини. Шляхи потрапляння радіонуклідів в організм. Гостра і хронічна променева хвороба. Віддалені наслідки променевих уражень.
- •4.Охарактеризуйте електромагнітне випромінювання як негативний фактор впливу на організм людини.
- •5.Розкрийте роль медико-генетичного консультування для попередження спадкових хвороб та вроджених вад людини.
- •Екологія Тварин
- •1) Живлення:
- •2) Морфологічна адаптація.
- •Факторна екологія
- •5. Охарактеризуйте механізми пристосування рослин та тварин до засоленості середовища.
- •6. Опишіть умови водного дефіциту. Пристосування рослин і тварин до дефіциту води.
- •7. Опишіть механізми теплопродукції і терморегуляції. Хімічна і фізична терморегуляція гомойотермних організмів.
- •8. Охарактеризуйте роль білків теплового шоку для організмів.
- •Охорона праці
- •3. Наведіть етапи колообігу n та види мікроорганізмів, що його зумовлюють.
- •4. Охарактеризуйте симбіотичну та патогенну мікрофлору, її значення для організму людини.
- •Екологічна експертиза
- •1. Вкажіть документи, якими повинна супроводжуватись рослинна продукція для ввезення в Укр. Що таке «фіто санітарний сертифікат»? Обовязки власника вантажу.
- •2. Охарактеризуйте обов’язкові елементи екологічної експертизи
- •Карантин організмів
- •1. Розкрийте значення ппкр в роботі Державної служби з Карантину рослин України. Скільки ппкр функціонує в нашій державі. Наведіть їх перелік в Чернівецькій області?
- •2. Порівняльна характеристика карантину рослин та тварин.
- •3. Розкрийте значенння фумігації у боротьбі з небезпечними організмами. Охарактеризуйте відомі вам фуміганти і методи знезараження підкарантинних матеріалів.
- •Антропогенне навантаження
- •1.Обґрунтуйте необхідність інженерно-архітектурного планування розміщення підприємств у межах урбоекосистеми. Охарактеризуйте зони санітарної охорони навколо підприємств.
Антропогенне навантаження
1.Обґрунтуйте необхідність інженерно-архітектурного планування розміщення підприємств у межах урбоекосистеми. Охарактеризуйте зони санітарної охорони навколо підприємств.
Саніта́рно-захисна́ зо́на — зона, яка відокремлює промислове підприємство від житлової забудови. Санітарно-захисна зона — територія навколо потенційно небезпечного підприємства, в межах якої заборонено проживання населення та ведення господарської діяльності, розміри якої встановлюються проектною документацією відповідно до державних нормативних документів. Санітарно-захисні зони створюються навколо об'єктів, які є джерелами виділення шкідливих речовин, запахів, підвищених рівнів шуму, вібрації, ультразвукових і електромагнітних хвиль, електронних полів, іонізуючих випромінювань тощо, з метою відокремлення таких об'єктів від територій житлової забудови.
У межах санітарно-захисних зон забороняється будівництво житлових об'єктів, об'єктів соціальної інфраструктури та інших об'єктів, пов'язаних з постійним перебуванням людей. Санітарно-захисна зона — територія, розташована між пром. підприємствами і найближчими житловими і громадськими та ін. непромисловими будівлями. Створюється для захисту населення від впливу несприятливих виробничих чинників (пил, гази, шум, вібрації і інш.), величина яких на межі санітарно-захисної зони не повинна перевищувати гігієнічних нормативів, встановлених для населених місць. Ширина санітарно-захисної зони залежить від характеру і потужності виробництва, досконалості технол. процесів, рівня несприятливих чинників, рози вітрів, застосування газо- і пилоочисних пристроїв, наявності протишумових, противібраційних і інших захисних заходів. Згідно з санітарними нормами промислові підприємства, теплові й атомні електростанції, санітарно-технічні споруди й інші об'єкти розділені на 5 класів: для об'єктів 1 класу ширина санітарно-захисної зони повинна бути не менше 1000 м, II — 500 м, III — 300 м, IV — 100 м, V — 50 м. Санітарно-захисні зони шириною 1000 м встановлені для підприємств із видобутку руд свинцю, миш'яку, марганцю, ртуті, природного газу; санітарно-захисні зони 500 м — для підприємств із видобутку кам., бурого і інш. вугілля, фосфоритів, апатитів, колчеданів, залізних і поліметалічних руд; санітарно-захисні зони 300 м — для підприємств із видобутку доломіту, магнетитів і інш., а також для гідрошахт, збагачувальних і брикетних фабрик. Ссанітарно-захисна зона 100 м рекомендується для підприємств з видобутку кам'яної солі, торфу фрезерним способом і інш. Територія санітарно-захисної зони повинна бути озеленена, що сприяє зменшенню атм. забруднень і зниженню рівня шуму.