Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Bak_final_1.doc
Скачиваний:
48
Добавлен:
23.02.2016
Размер:
1.14 Mб
Скачать

Карантин організмів

1. Розкрийте значення ппкр в роботі Державної служби з Карантину рослин України. Скільки ппкр функціонує в нашій державі. Наведіть їх перелік в Чернівецькій області?

Прикордонний пункт з карантину рослин (далі - ППКР) - це структурний підрозділ регіональної інспекції з карантину рослин, розташований у пункті пропуску на державному кордоні України, через який здійснюється переміщення через державний кордон у режимах експорту, імпорту або транзиту рослин, рослинних продуктів та/або інших підкарантинних матеріалів, що здійснює їх карантинний огляд, фітосанітарний контроль та відбір зразків.

Створений з метою запобігання проникненню шкідливих організмів на територію України. В Україні функціонує близько 200 ППКР.

На території Чернівецткої області функціонує 9 ППКР

ПУНКТИ з КАРАНТИНУ РОСЛИН у ЧЕРНІВЕЦЬКІЙ ОБЛАСТІ,

  • Аеропорт58001, м. Чернівці, вул. Шевченка, 29, (0372) 554178, fax:(0372) 554178

  • Вадул-Сірет60434, Глибоцький район, ст. Вадул-Сірет, , (03734) 22115

  • Вашківці-авто60223, Сокирянський район, с. Вашківці, , (03739) 45337

  • Мамалига-авто60364, Новоселицький район, с. Мамалига, , (03733) 51061

  • Мамалига-залізниця60364, Новоселицький район, с. Мамалига, , (03733) 51040

  • Порубне60435, Глибоцький район, с.

  • Тереблече, , (03734) 22358

  • Сокиряни-авто60200, Сокирянський район, м. Сокиряни, , (03739) 20385

  • Сокиряни-залізниця60200, Сокирянський район, м. Сокиряни, , (03739) 20213

2. Порівняльна характеристика карантину рослин та тварин.

В україні існує окрема служба карантину рослин яка займається питання контролю рослинної продукції, тоді як питаннями контролю якості тваринних матеріалів займається Державний департамент ветеринарної медицина і його органи на місцях.

3. Розкрийте значенння фумігації у боротьбі з небезпечними організмами. Охарактеризуйте відомі вам фуміганти і методи знезараження підкарантинних матеріалів.

Фумігація (знезараження) - обробка хімічними речовинами, які перебувають у газоподібному і рідкому станах, підкарантинних матеріалів, транспортних засобів з метою знищення карантинних організмів.

Знезараження рослиної продукції проводиться фумігаційними загонами, мережа яких охоплює територію всієї країни.

Вони забезпечі спеціальним обладнанням, транспортом, мають кваліфікованих спеціалістів з дозволами на роботу з отрутохімікатами.

Оплата робіт проводиться на підставі розцінок Затверджених Кабінетом Міністрів, і оплата залежить від обсягів, умов та складності знезараження.

Згідно з законом про Карантин рослин і статутом державної служби з карантину в Україні, знезараження продуктів рослинного походження, тари і транспортних засобів здійснюється за розпорядженням і під контролем державних інспекторів з карантину рослин.

При роботі з фумігантами необхідно чуворо дотримуватись Державних санітарних правил транспортування, зберігання, застосування пестицидів в народному господарстві, що прийняті міністерством охорони здоровя.

Бромистий метил - газ, без кольору і запаху, нервово-паралітичної дії, токсичний на всіх стадіях розвитку комах і комах. Температура кипіння рідкого бромистого метилу 3,6-4,5. У газоподібному стані – важчий за повітря в 3 рази. Бромистий метил всупаючи з вологим повітрям виділяє фосфористий водень.

…… Препарат у таблетках, гранулах, або плитках, з додаванням карбонату амонію та парафіну, що уповільнюють розкладання препарату.

Пр кнтакті з вологою повітря фумігант розчинається, розкладаючись через 3-4 доби.Залежно від вологості , температури, станиу зовнішнього середовища, можливе самозаймання. Не рекомендовано застосовувати при знезараженні вегетуючих рослин, садивного матеріалу.

4. Сказ (водобоязньгідрофобія) — гостре інфекційне захворювання людини і теплокровних тварин, яке виявляється в ураженні центральної нервової системи. Збудником сказу є фільтрівний вірус.

Сказ зараховано до особливо небезпечних хвороб.

араження відбувається через слину славнер хворої на сказ тварини при укусі або ослиненні ушкодженої шкіри.

Зараження людини сказом відбувається в основному через укуси хворою твариною чи внаслідок попадання її слини на свіжі поранення, подряпини шкіри або слизових оболонок. Інфікування людини сказом відбувається здебільшого від диких хижих (вовкилисиці — 41,4 %) чидомашніх тварин (коти — 21,8 %, собаки — 15,3 %), а також сільськогосподарських тварин (20,2 %).

Інкубаційний період сказу триває досить довго — у середньому 1—3 місяці (хоча може тривати й до року), і перші ознаки хвороби виникають пізно, коли у мозку вже відбулися руйнівні процеси (набряккрововилив, деградація нервових клітин), що робить лікування практично неможливим (зафіксовано лише три науково підтверджені випадки одужання після прояву симптомів).

Хвороба має три періоди:

  • Продромальний (період провісників)

Триває 1-3 дні. Супроводжується підвищенням температури до 37,2-37,3°С, пригніченим станом, поганим сном, безсонням, занепокоєнням хворого. Біль у місці укусу відчувається, навіть якщо рана зарубцювалась.

  • Стадія порушення

Триває від 4 до 7 днів. Виражається в різко підвищеній чутливості до найменших подразнень органів чуття: яскраве світло, різні звуки, шум викликають судоми м'язів кінцівок. Хворі стають агресивними, буйними, з'являються галюцинації, марення, відчуття страху.

  • Стадія паралічів

Настає параліч очних м'язів, нижніх кінцівок. Важкі паралітичні розлади дихання викликають смерть. Загальна тривалість хвороби 5-8 днів, зрідка 10-12 днів.

Головною ознакою захворювання диких тварин є зміна поведінки, насамперед, втрата відчуття страхуЗвірі втрачають обережність і вдень з'являються у населених пунктах, нападають на людей і тварин. З метою попередження сказу ветеринарною службою ведеться боротьба зі сказом серед собак, знищення бродячих тварин, профілактична вакцинація свійських тварин.

При несвоєчасно проведених щепленнях, які здійснюються після укусу інфікованої тварини, хвороба закінчується смертю. На сьогодні зафіксовано лише три випадки одужання без застосування щеплення.[1]

Головним заходом боротьби проти сказу є профілактика (знищення хворих на сказ тварин, профілактичне щеплення). Профілактичну вакцину проти сказу запропонував Луї Пастер (фр.Louis Pasteur) у 1885. З українських авторів першу працю про сказ написав Д. Самойлович. В Україні перші щеплення проти сказу запровадив у 1886 М. Гамалія.

Боротьбу зі сказом ведуть так звані пастерівські станції та пункти.

Щорічно в Україні реєструється понад 100 тисяч осіб, котрі звернулись у медичні заклади з приводу укусів тваринами, з яких 60 % отримують направлення за показниками підозри інфікування сказом.

5. Наведіть характеристику американського білого метеликка як карантинного шкідника:систематичне положення, географічне розповсюдження, морфологічні особливості, шкодочинність, особливості біології та розповсюдження, фітосанітарні заходи.

Американський білий метелик (АБМ)

Систематичне положення;

Царство Тварини - Апітаїіа Ряд Лускокрилі - Ьерійоріега Родина Ведмедиці - АгсіїМае Походження. Північна Америка. Поширення. Європа, Азія, Північна Америка.

Рослина-господар. Лісові і плодові дерева: клен, яблуня айва, груша, бузина, вишня, горіх, слива, виноград, хміль.

Способи розповсюдження. Імаго розповсюджуються акти­вно - шляхом перельотів. Масові міграції пов'язані із загибел­лю рослин-господарів. Можливе пасивне перенесення вітром Гусінь і лялечки - при перевезенні с/г продукції та промисло­вих вантажів. Лялечки - із дровами (у тріщинах та отворах ко­ри). Є ризик завезення яєць та гусениць ентомологами- любителями. Середня швидкість розповсюдження - 30­40 км/рік.

Шкодочинність. Гусінь обгортає листя павутиною, скелетує його: зшкрябує епідерміс з нижнього боку, прогризає отвори, об'їдає листя з країв, може з'їдати і жилки. З обплетеного павутинням листя утворює гнізда, в яких зазвичай багато гусениць. Ці пошкодження зумов­люють швидку дефоліацію, яка призводить до порушення обмінних процесів у рослинах та їх ослаблення. Як наслідок, знижується врожайність, захисна, декоративна та естетична се­кції насаджень.

Біологічні особливості. Лялечка зимує в пухкому сірому коконі під відмерлою листям, в щілинах будівель, під дахами, в грунті на глибині 3-5 см. Розвивається > лве» - - коліннях. Вихід метеликів з лялечок відбувається у вечірню пору наприкінці квгаг " ••;. - ління) та липня (II покоління). Відроджені імаго здатні перелітати на зелнк • ;;-_- % лька кілометрів. Метелики не живляться зовсім.

Максимальна активність АБМ спостерігається за температури 20-28~С та за 70-80% во­логості. За цих умов через годину після парування самка відклала-: з:л 2-М -•: 2:1! яєіз на нижній бік листка. Співвідношення самців і самок у популяції -1:1. Трйиіеіь життя самок становить навесні 2-11 діб, восени - 6 діб; самців - 1-4 доби.

Рис. 2. Американський бічий ме­телик: а - імаго-самка; б — іма- го-самець; в - ушкоджене листя з гусінню

Вихід гусениць з яєць відбувається вранці і увечері. Через 1-2 години після виходу з яйця, гусінь починає активне живлення та обплітає листя павутиною. Залежно від >мов існування кількість віків гусениці АБМ коливається від 6 до 8. До четвертого - п'ятого віку вони жи­вуть колоніями на пагонах, листках, у гніздах, сплетених павутинням. Надалі личинки зали­шають гніздо і розповзаються по всьому дереву. З нормальних умов розвиток гусениці три­ває 28 діб. Перед заляльковуванням гусінь активно рухається в пошуках схованки. У цей час вони можуть заповзати у тару, пакувальний матеріал, сільськогосподарську продукцію, роз­возитися транспортом. Далпгусениця сплітає навколо себе кокон, в якому зимує, впадаючи в діапаузу. Значна їх частка гине в осінньо-зимовий період.

Морфологічні особливості. Імаго: довжина тіла становить 9-І 5 мм, розмах крил сягає 25-36 мм. Крила білі, іноді з темно-коричневими плямами. Черевце чисто-біле, тіло вкрите білими волосками. Вусики чорні, у самки ниткоподібні, у самДя - слабопірчасті з білим на­льотом.

Яйце: розмірами 0,5-0,6 мм, кулясте, гладеньке з плоскою основою; щойно відкладене - біле, потім сіріє. Кладка вкрита білуватим пушком.

Гусениі(я: першого віку сягає 1,5-2,0 мм, світло-жовта з чорною головою, грудним щит­ком та ногами. Гусениця старшого віку - коричнева з чорними смугами та білими волосками.

Лялечка: видовжено-яйцевидна, довжиною 10-15 мм, коричневог о забарвлення з чорними бородавками по боках тіла.

Методи діагностування. Шкідника виявляють візуально в процесі обстеження наса­джень. Імаго можна ловити на ультрафіолетові та феромонні пастки, а також за допомогою пасток з незайманими самками. Гусениць АБМ діагностують за характерними павутинними гніздами. Лялечок виявляють при розкопуванні ґрунту, у ловильних поясах та різних схован­ках. _ V

Карантинні заходи. Для попередження занесення АБМ слід проводити детальний огляд імпортних вантажів, вітчизняної продукції, пакувального матеріалу, транспортних засобів, що надходять з карантинних зон, регулярно обстежувати багаторічні насадження. Вивіз пло­дів і садивного матеріалу із заражених господарств, населених пунктів необхідно проводити за узгодженням з карантинною інспекцією.

З метою ліквідації осередків поширення АБМ практикують комплекс організаційних, аг­ротехнічних та винищувальних заходів.

Організаційні заходи полягають в зміні руху транспорту через район поширення шкідни­ка, контролі за перевезенням вантажів, встановлення контрольних постів.

Агротехнічні передбачають збір та знищення гусені та кладок яєць шляхом спалювання уражених гілок та листя. На вражених стовбурах застосовують вапнування з попереднім їх очищенням від мертвої кори. На присадибних ділянках застосовують гофровані паперові ло­вильні пояси. Перед заляльковуванням гусениць ці пояси слід знімати і спалювати.

Винищувальні заходи проводять із використанням інсектицидів, а також біологічних во­рогів АБМ. Обробка дерев інсектицидами проводиться в 2-3 етапи із інтервалом в 7-10 днів.

У боротьбі з АБМ використовують наступні хімічні препарати: 5 % карате - 0,2-0,4 л/га; 25% дімілін - 0,1-0,2 кг/га; 24 % маврик - ОД л/га; 50 % фосбецид - 0,5-1,5 л/га та інші. Ви­трати робочого розчину становлять 2-Ю л на одне дерево залежно від об'єму крони.

Крім ефективних хімічних засобів боротьби рекомендовано застосовувати біопрепарати (для гусениць молодших віків: дендробацилін - 1,5-2,5 кг/га; ентобактерин - 3,5 кг/га; біто- кибацилін - 2-3 кг/га; лепідоцид - 1 кг/га; дипел -0,5 кг/га).

При застосуванні бактеріальних препаратів слід обробляти дерево цілком, а не окремі гнізда, що зменшить ризик переповзання гусені на сусідні гілки. Якщо після обробки випадає дощ, необхідно провести повторну обробку.

В антагоністичній боротьбі з АБМ використовують підвиди Вассіїїж ікигіп£Іеп8і&. Ефек­тивні такж препарати на основі грибів Веашегіа Ьа$$іапа та В. %ІоЬиІі/ега, яйцевий паразит ТгіИо§атта йепйгоііті і нематоди. Ефективним зарекомендував себе метод із застосування ентомопаразитоїда АБМ хойойї (СНоиіоіа сипеа Іап§). На сьогодні його вважають перспек­тивним біоагентом для боротьби з АБМ.

Для знищення імаго, гусениць, лялечок, що знаходяться у щілинах тари, проводять фумі­гацію.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]