- •11. Момент інерції. Неінерціальні с-ми відліку. Сили інерції.
- •12. Постулати спеціальної теорії відносності. Гранична швидкість. Перетворення Лоренца. Наслідки із перетворень Лоренца.
- •13. Відносність одночасності. Скорочення довжини рухомого тіла. Темп ходу рухомого годинника. Інтервал між подіями. Інваріантність власного часу.
- •14. Формули додавання швидкостей. Залежність маси від швидкості. Релятивістське р-ня руху.
- •15.Закон збереження енергії. Енергія і робота. Кінетична енергія.
- •16. Потенціальні сили. Потенціальна енергія. Приклади обчислення потенціальної енергії.
- •17. Сили і потенціальна енергія. Закон збереження енергії в релятивістському випадку.
- •18. Cили тяжіння. Вл-ті тертя.
- •19. Напруженість і потенціал гравітаційного поля. Вага тіла. Невагомість. Гравітаційна енергія?.
- •20. Гравітаційна енергія однорідної кулі.? Гравітаційний радіус. Чорні діри?. Гравітаційна та інертна маси. Невагомість.
- •22.Лінії і трубки струму. Теорема про нерозривність струменя.Рівняння Бернулі.
- •23.Формула Торрічелі. Неідеальність рідин.В`язкість.Ламінарний та турбулентний рухи.
- •24.Рух тіл в рідинах та газах. Пограничний шар. Лобовий опір. Формула Стокса.
- •25.Гармонічний осцилятор. Гармонічні коливання. Рівняння гармонічних коливань. Амплітуда. Частота. Фаза. Представлення гармонічних коливань у комплексній фізиці.
- •26.Власні коливання. Маятники. Енергія коливань. Співвідношення між зміщенням, швидкістю і прискоренням.
- •28.Затухаючі коливання. Декремент і логарифмічний декремент затухання. Автоколивні системи.Релаксаційні коливання. Параметричні коливання.
- •29.Вимушені коливання. Перехідний режим. Резонанс. Добротність. Півширна резонантність кривої.
- •30.Пружні хвилі. Розповсюдження хвиль в пружному середовищі. Повздовжні та поперечні, плоскі та сферичні хвилі. Рівняння біжучої хвилі. Довжина хвилі і хвильове число. Хвильве рівняння.
- •45. Термодинамічна шкала температур. Третій початок термодинаміки. Недосяжність абсолютного нуля
18. Cили тяжіння. Вл-ті тертя.
Сила, з якою Земля притягує до себе всі тіла, називається силою тяжіння. Сила тяжіння завжди спрямована до центру Землі.
У системі відліку, пов'язаній з Землею, на будь-яке тіло масою m діє сила тяжіння:
Ця сила біля поверхні Землі надає тілу прискорення, яке є прискоренням вільного падіння g і дорівнює:
За своєю фізичною природоюсила тертяналежить до електростатичних сил і не є фундаментальним типом взаємодії. В мікроскопічному світі сили тертя немає. Сила тертя виникає лише в макроскопічних системах, де внаслідок хаотичного руху атомів відбувається необоротний процес розсіяння енергії макроскопічного руху складових системи в енергію мікроскопічного руху атомів та молекул.
Сила тертя завжди направлена проти вектора швидкості. Сила тертя не належить до потенціальних сил.
Коли тіло рухається в газі чи рідині, сила тертя пропорційна швидкості, при великих швидкостях — квадрату швидкості.
Основною характеристикою тертя є коефіцієнт тертя , який визначається речовинами, з яких виготовлені поверхні взаємодіючих тіл.
У найпростіших випадках сила тертя та нормальне навантаження (або сила нормальної реакції)зв'язані нерівністю:
яка перетворюється у рівність тільки за наявності відносного руху. Це співвідношення називається законом Амонтона — Кулона.
як граничний випадок закону Амонтона-Кулона (див. вище), коли тіло пересувається на поверхні іншого тіла, сила тертя пропорційна силі реакції опори Nз коефіцієнтом пропорційності μ, який називається коефіцієнтом тертя:
.
В техніці в залежності від умов змащування тертя ковзання поділяють на:
сухе, коли взаємодіючі тверді тіла не розділені жодними додатковими шарами змащення. В техніці зустрічається рідко. Характерна риса сухого тертя — наявність значної силитертя спокою;
рідинне (в'язке), при взаємодії тіл, що розділені шаром твердого тіла (порошком графіту), рідини чи газу (мастильного матеріалу). Зустрічається в гідростатичних чи гідродинамічних опорах. Сила рідинного тертя залежить тільки від властивостей мастила та товщини його шару, а не від властивостей поверхні;
змішане, коли область контакту містить ділянки сухого і рідинного тертя;
граничне, коли в зоні контакту можуть міститися шари і ділянки різної природи (окисні плівки, рідина і т. д.) — найпоширеніший випадок при терті ковзання.
У зв'язку зі складністю перебігу фізико-хімічних процесів, в зоні фрикційної взаємодії, процеси тертя принципово не піддаються опису методами класичної механіки.
Тертя кочення— опір рухові, що виникає при перекочуванні тіла одне по одному. Проявляється, наприклад, між елементами підшипників кочення, між шиною колеса автомобіля і дорожнім полотном.
де:
— сила тертя кочення;
f — коефіцієнт тертякочення, одиниці вимірюванняметр;
R — радіус тіла кочення;
N — притискна сила тіла до поверхні.
Максимальна сила тертя спокоюпрямо пропорційна до сили нормального тиску. Сила тертя спокою перешкоджає початкові руху тіла. З іншого боку, сила тертя спокою може спричинити прискорений рух тіла після початку руху.