Мета та завданння асистентської практики магістрантів

Метою асистентської практики магістрантів є поглиблення і закріплення у виробничих умовах теоретичних знань із спеціальних і психолого-педагогічних дисциплін, застосування їх у вирішенні конкретних завдань практики викладання юридичних дисциплін у вищій школі; практична підготовка до самостійної роботи в якості викладача юридичних дисциплін у вищій школі.

Основними завданнями асистентської практики магістрантів є:

- оволодіння методикою розробки навчально-методичних матеріалів, призначених для використання при підготовці фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр»;

- формування практичних умінь і навичок для виконання професійних завдань та обов‘язків у якості асистента чи викладача;

- вивчення передового досвіду викладання юридичних дисциплін у вищій школі;

- оволодіння сучасними технологіями та методиками навчання правознавства, що сприяють активізації навчально-пізнавальної діяльності студентів;

- формування умінь професійного і педагогічного спілкування із студентською аудиторією;

- виховання у магістрантів морально-етичних якостей викладача вищої школи, індивідуального творчого стилю професійної діяльності, потреби в самоосвіті;

- вироблення вмінь встановлювати міжпредметні зв’язки як з юридичними, так і з іншими соціогуманітарними дисциплінами;

- проведення експерименту для написання кваліфікаційної (магістерської) роботи (якщо таку роботу студент пише з дисципліни «Методика викладання юридичних дисциплін у вищій школі»).

У результаті проходження педагогічної практики у студентів мають сформуватися наступні уміння:

Конструктивно-організаційні:

- планувати навчальну і виховну роботу;

- відбирати, аналізувати і синтезувати навчальний матеріал, передбачений програмою, здійснювати його дидактичну обробку;

- будувати логічно обґрунтовану структуру навчального заняття (лекцій, семінарів, практикумів);

- організовувати навчальну діяльність студентів у різних формах (колективній, груповій, індивідуальній);

- допомагати студентам формувати індивідуальний план навчання за кредитно-модульною системою;

- аналізувати та критично оцінювати результати своєї діяльності, прагнути самовдосконалення.

Комунікативні:

- встановлювати педагогічно доцільні відносини із студентами;

- регулювати відносини (комунікацію) у студентському колективі (групі);

- за необхідності знаходити потрібні форми спілкування з батьками студентів.

Організація і проведення практики

Керівництво асистентською практикою здійснюють призначені на кафедрі правознавства керівники: особа, яка здійснює загальне керівництво та безпосередньо керівник педагогічної практики студентів-магістрантів.

Як правило, керівництво асистентською практикою забезпечують наукові керівники кваліфікаційних (магістерських) робіт (магістрант розподіляється на практику до свого наукового керівника). До керівництва можуть також залучатися досвідчені викладачі кафедри, які мають стаж роботи за профілем підготовки фахівців не менше 3-х років. Розподіл та закріплення студентів за їх безпосередніми керівниками ухвалюється на засіданні кафедри правознавства.

Під час практики діяльність студентів здійснюється у таких напрямках: організаційний, педагогічний, психологічний, фаховий.

Організаційний напрямок передбачає, що студент:

- бере участь у настановчій конференції з асистентської практики;

- знайомиться з роботою кафедри правознавства, з’ясовує завдання та напрямки її діяльності;

- знайомиться з робочими навчальними планами підготовки фахівців правознавства;

- складає індивідуальний план роботи на період практики, до якого включає всі види робіт (навчальну, методичну, виховну, дослідницьку), передбачені кафедрами правознавства, педагогіки і психології; відповідні відомості вносяться студентом-практикантом у щоденник практики;

- бере участь у підсумковій конференції з практики (можливо, робить доповідь, презентацію про результати практики).

Фаховий напрямок передбачає, що студент:

- знайомиться з робочими і навчальними програмами, навчально-методичними комплексами дисциплін, з яких він буде проводити навчальні заняття;

- вивчає наукову, навчальну та методичну літературу з тем (питань), засвоєння яких студентами він буде забезпечувати, здійснює дидактичну й методичну обробку відповідного навчального матеріалу, виготовляє наочний матеріал та/або продумує можливі шляхи використання наочності: друкованої, екранної тощо;

- здійснює дидактично-методичний аналіз навчального матеріалу з метою прогнозування можливих труднощів під час його засвоєння студентами;

- розробляє текст лекції, конспекти семінарських, практичних занять (методичні рекомендації до них);

- розробляє навчально-методичні матеріали (методичні рекомендації) до питань, винесених на самостійне опрацювання, якщо темою лекцій та/або семінару, які проводить практикант, передбачені такі питання;

- складає тести для проведення поточного, модульного (можливо, підсумкового) контролю (залежно від того, на якому етапі вивчення певного курсу він проходить практику і проводить заняття);

- використовує інноваційні форми, технології та методи навчання юридичних дисциплін у вищій школі;

- вивчає і впроваджує передовий досвід викладання юридичних дисциплін у вищій школі;

- здійснює аналіз/самоаналіз (за схемою) проведених навчальних занять.

Педагогічний напрямок передбачає, що студент протягом практики виконує обов’язки куратора академічної групи. Вся виховна робота проводиться відповідно до плану куратора академічної групи.

Психологічний модуль зорієнтований на закріплення та поглиблення теоретичних знань із загальної, вікової, соціальної психології, психології вищої школи, а також на вироблення умінь та навичок застосування психологічного підходу у викладацькій діяльності й полягає у психолого-педагогічному вивченні студентської академічної групи як елементу навчально-виховної системи вищого навчального закладу за програмою вивчення студентської академічної групи (Додаток С). Відповідно психологічний модуль передбачає, що студент:

- застосовує метод спостереження при відвідуванні лекційних, семінарських, практичних занять у закріпленій за ним групі та набуває навичок психологічного аналізу навчально-професійної діяльності студентів та функціонування студентської академічної групи;

- застосовує методики діагностики групових процесів всередині студентської академічної групи, а саме: діагностики інтегральних характеристик групи та її розвитку, психологічного клімату, конфлікту (за умови його виникнення);

- виявляє проблеми, які виникають у групі, віднаходить шляхи їх вирішення психологічними методами, застосовує технології попередження виникнення негативних соціально-психологічних явищ.

На настановній конференції керівник практики (який здійснює загальне керівництво) ознайомлює студентів з термінами практики, її метою, завданнями, змістом, порядком проходження, формою звітності, критеріями оцінювання. На конференцію запрошуються керівники асистентської практики з кафедри правознавства та методисти з психолого-педагогічних дисциплін.

Особливості організації асистентської практики студентів-магістрантів, які навчаються за індивідуальним планом і працюють у навчальних закладах І-ІV-го рівнів акредитації

Студенти-магістранти, які навчаються за індивідуальним планом і працюють у навчальних закладах І-ІV-го рівнів акредитації поділяються на дві групи:

1. студенти, які працюють викладачами у вузах за фахом освіти;

2. студенти, які працюють викладачами у вузах не за фахом освіти;

Студенти першої групи звільняються від проходження асистентської практики та надають керівнику практики, який здійснює загальне керівництво, наступні документи:

- копію трудової книжки із зазначенням назви навчального закладу та строку, протягом якого у ньому працює студент-магістрант;

- характеристику на студента-магістранта – працівника навчального закладу, підписану керівником відповідного навчального закладу та завірену печаткою;

- довідку від адміністрації навчального закладу з переліком назв юридичних дисциплін, які викладає студент магістрант – працівник навчального закладу, та із зазначенням кількості годин щотижневого (або семестрового чи річного) навантаження на викладання юридичних дисциплін, підписану керівником відповідного навчального закладу та завірену печаткою.

Студенти другої групи проходять асистентську практику у тих вузах, в яких працюють, без відриву від виробництва.