твори з дитячої літератури / конспекти д / konspekt_dit.lit11
.docСам письменник створив для дітей «Азбуку» і чотири «Російські книги для читання». «Азбука», над якою він працював 14 років, вийшла в світ у 1872 р. Л. Толстой вважав, що по ній будуть вчитися два покоління усіх російських дітей — від царських до мужицьких — і що перші поетичні враження дістануть з неї.
Письменник говорив, що тепер він, написавши «Азбуку», може спокійно вмерти.
У 1875 р. Толстой видає «Нову азбуку», по якій і вчилися діти Росії. Вона витримала 28 видань, останнє видання її було у 1910 р.— 100 000 екземплярів (нечуваний для того часу : тираж!).
Великий і різноманітний матеріал використав письменник для своєї «Азбуки»: твори з російського та зарубіжного фольклору, вітчизняної та світової літератури, матеріали з історії, природознавства, астрономії, фізики.
Поряд з художніми творами різних жанрів (байка, казка, оповідання, повість) Л. Толстой пише для дітей і наукові Нариси: «Як ходять дерева», «Від чого буває вітер», «Тепло», «Магніт», «Гази», «Кристали», «Куди дівається вода з моря».
Письменник враховує вікові особливості дітей, їхній розвиток. Перша книга починається з коротеньких (в декілька рядків) оповідань. Але найменше з них дає дітям практичні поради, корисні знання, вчить, як треба поводити себе.
Наприклад: Не рубай ;цю липу. Ця липа ще мала на лико. Або: Рубай липу на лико, іву на дуги, а дуби на сани: Не бери рака за шию, а бери за ноги.
В «Азбуці» і книгах для читання Л. Толстой широко використовує усну народну творчість — приказки, прислів'я, загадки. Наприклад: Кінець — ділу вінець; Злидні й по неділях постяться; Куди голка, туди й нитка; Сказане слово срібне, а несказане — золоте; Один ллє, другий п'є, а третій росте (дощ, земля, трава).
У 1862 р. письменник у статті «Кому у кого вчитися писати, селянським дітям у нас чи нам у селянських дітей?»
писав про своє захоплення усною народною творчістю і про мрію створити повісті, картини за приказками.
У книгах для дітей він вміщував оповідання, написані за приказками («Два рази не вмирати, а раз не минати», «Знає кішка, чиє м'ясо з'їла» та ін.). Л. Толстой обробляв для дітей російські народні казки, казки Ш. Перро («Червона Шапочка»), братів Грімм («Коза й семеро козенят»), Г.-К. Андер-сена («Нове вбрання короля») тощо. Закінчувалась кожна книга для читання билиною («Святогор-богатир», «Вольга-бо-гатир», «Микулушка-Селянинович»), над обробкою яких письменник працював дуже багато. Відомі, наприклад, десять початків билини «Вольга-богатир». Л. Толстого захоплювала сила, спритність, мужність, винахідливість богатирів.
Така велика увага письменника до усної народної творчості не випадкова: Л. Толстого вражала народна мудрість. Він писав, що «ми (письменники.— В. С.) всі вчимося у народу».
Для дітей Л. Толстой обробляв також багато байок Езопа і Крилова. Він дуже любив Езопа, переклав з грецької мови і творчо обробив 46 його байок. Проте байки Л. Толстого відрізняються від байок Езопа. Так, у кінці кожної байки Езопа є мораль, а Л. Толстой дає змогу дітям самим зробити ■ висновок. Такі, наприклад, байки «Мурашка і голубка», «Лисиця і виноград» та ін.
Для «Азбуки» письменник створив багато оповідань, теми й образи яких близькі дітям. Він змальовував у них селянський побут, горе й радощі селян і їх дітей, засуджував лінь, заздрість, жадібність, зрадництво і розповідав про розум, кмітливість, гуманізм простих людей.
Велику увагу Л. Толстой приділяв і змалюванню дитячих образів. Він добре знав внутрішній світ дитини і розкривав його також у своїх великих творах: «Дитинство», «Анна Кареніна», «Війна і мир». В оповіданнях, що ввійшли до «Азбуки» («Дівчинка і гриби», «Пожар», «Кицька», «Пилипок» та ін.), Л. Толстой змальовує сміливих, винахідливих, допитливих, добрих селянських дітей. Особливо яскравий образ Діни, дівчинки з добрим серцем і очицями, що блищать, як ч зіроньки (повість «Кавказький бранець»).
В оповіданнях, вміщених в «Азбуці», Толстой поступово ускладнює зміст, мову, стиль. Так, перші оповідання невеличкі, складаються з декількох рядків, зміст їх простий. Із них діти дізнаються, наприклад, про бабусю, що доглядала онуку, і про те, як «онука пекла, шила, пряла і ткала на бабусю», коли та стала старою і не могла працювати.
Більш складний за змістом твір « Д і в ч и н к а і гриби». У ньому напружено розвивається дія, він захоплює малого читача яскравістю сюжету і простотою розповіді.
Ще більше за розміром і складніше за змістом оповідання «Орел». Як і в попередніх, у ньому письменник дуже економно, майже не використовуючи епітетів, порівнянь, змальовує зворушливі картини, наприклад:
Орел стомився і не міг летіти знову до моря; він спустився в гніздо, прикрив орлят крилами, пестив їх, оправляв їм пір'ячко і начебто просив їх, щоб вони почекали трошечки. Та чим більше він їх пестив, тим голосніше вони пищали...
Тоді орел раптом сам голосно закричав, розпростер крила і важко полетів до моря...1
Читач уявляє знесиленого орла, в якого селяни відняли рибу, і його голодних орлят.
Дієслова, яких так багато вживає письменник, роблять розповідь динамічною, допомагають краще уявити страждання птаха.
Ускладнюючи зміст творів, Л. Толстой урізноманітнював і художні засоби. Так, в оповіданні «Черемх а», вміщеному у четвертій книзі для читання, письменник зворушливо розповідає про те, як дерево прощається з життям. Тут письменник використовує метафори, порівняння й епітети:
Ми хитнули: дерево затремтіло листям, і на нас вакапало з нього росою, і посипались білі, запашні пелюстки квіток.
У той же час, немов скрикнуло щось,— хруснуло в середині дерева; ми налягли, і нібито заплакало,— затріщало в середині, і дерево повалилось .
Якщо в перших оповіданнях Л. Толстой не використовував навіть епітетів, бо вважав, що вони утруднюють сприймання матеріалу дітьми, мислення яких конкретне, то у творах «Черемха», «Кавказький бранець», розрахованих на більш підготовленого читача, художня палітра письменника дуже багата.
С. Я. Маршак, високо оцінюючи повість «Кавказький бранець», писав: «Навряд чи можна знайти в усій світовій літера
У «Кавказькому бранці» ми знаходимо рідкісне поєднання романтичного сюжету з глибокою, справді толстовською правдивістю й точністю у змалюванні обстановки і дійових осіб. «Кавказький бранець» показав усьому світові, якою змістовною може бути дитяча повість, надрукована крупним шрифтом на двох десятках сторінок. У ній є пригоди, так привабливі для юного читача, але є й більші почуття, які залишають слід на все життя» '.
Толстой є одним із засновників російської анімалістики. З його творів: «Як вовки вчать своїх дітей», «Лев і собачка», «Черепаха», «Булька», «Мільтон і Булька» (сім оповідань про собак) та інших — діти одержують багато цікавих відомостей про життя тварин.
Отже‚ твори Л.М.Толстого для дітей навчали їх рідної мови‚ розвивали в них художній смак‚ давали практичну освіту‚ знайомили з різними галузями знань‚ з життям природи‚ а також сприяли моральному вихованню.