Допущено Міністерством аграрної політики України
як підручник для студентів вищих аграрних закладів освіти ІІІ – IV рівнів акредитації зі спеціальності «Ветеринарна медицина»
УДК 619:616.9 (075.8) ББК 48.73я73
К23
Гриф надано Міністерством аграрної політики України (лист № 18-13/517
від 22.06.2001 р.)
Р е ц е н з е н т и: зав. кафедрою заразних хвороб і вет.-санітарної експер- тизи Луганського НАУ канд. вет. наук, доц. А. Ф. Руденко, зав. кафедрою епі- зоотології Житомирського арг. ун-ту д-р вет. наук О. Є. Галатюк
Каришева А. Ф.
К23 Спеціальна епізоотологія: Підручник. — К.: Вища освіта, 2002. — 703 с.
ISBN 966-8081-00-5
Описано основні інфекційні захворювання всіх видів сільськогосподар- ських тварин, а також птиці, хутрових звірів, бджіл та риб. Наведено відомос- ті про перебіг та заходи боротьби з інфекціями тропічних країн, що за умови існуючих міжнародних зв’язків становлять велику загрозу для європейських країн. Матеріал з кожної хвороби викладено за єдиною схемою, яка включає її коротку історію, ступінь поширення, міру екологічної та економічної безпеки, характеристику збудника, патогенез, клінічні ознаки і особливості перебігу хвороби, патологоанатомічні зміни, діагностику й диференціальну діагности- ку хвороби, лікування тварин. Особливу увагу приділено рекомендаціям ефе- ктивних і економічно обґрунтованих засобів профілактики та ліквідації інфе- кційних захворювань за умов різнобічного ведення тваринництва, а також сучасних лікарських і дезінфекційних препаратів.
Усі матеріли викладено з урахуванням даних «Законодавства України про ветеринарну медицину» (1999), а також положень, інструкцій, настанов та інших нормативних документів, що були прийняті в країні за період з 1991 по 2002 рік.
Для студентів вищих аграрних закладів освіти ІІІ – IV рівнів акредитації зі спеціальності «Ветеринарна медицина». Може бути корисним слухачам ФПК та працівникам служби ветеринарної медицини.
ISBN 966-8081-00-5 |
ББК 48.73я73 |
А. Ф. Каришева, 2002 |
Світлій ідороãій пам’яті моãо батьêа Федора Гриãоровича Назаревсьêоãо присвячóється
Від автора
Однією з основних умов успішного розвитку тваринництва, поряд з підвищенням його чисельності та продуктивності, є правильна ор- ганізація і своєчасне проведення профілактичних, лікувальних та ветеринарно-санітарних заходів, спрямованих на належний захист поголів’я тварин від різних захворювань.
Особливої уваги потребує профілактика та боротьба з інфекцій- ними хворобами, які відзначаються значним поширенням, високим рівнем захворюваності та загибелі тварин, тривалим порушенням виробничої діяльності господарств. При цьому тваринництво зазнає великих економічних збитків, зумовлених витратами на ліквідацію інфекції, лікування тварин, реалізацію карантинних обмежень, проведення заходів з профілактики та боротьби з інфекцією. Багато інфекційних захворювань передається від хворих тварин людині, що становить суттєву загрозу її життю та здоров’ю.
Епізоотична ситуація в Україні характеризується наявністю різ- них заразних хвороб, у тому числі й таких, що підлягають обов’язковому обліку за списком Міжнародного епізоотичного бю- ро, — сказу, сибірки, лептоспірозу, хвороби Ауєскі, туберкульозу, бруцельозу, лейкозу, інфекційного ринотрахеїту великої рогатої ху- доби, класичної чуми свиней, сальмонельозу, трансмісивного гаст- роентериту свиней, інфекційної анемії, грипу коней, хвороби Нью- касла, інфекційного ларинготрахеїту, пастерельозу, віспи, хвороби Гамборо, хвороби Марека, віспи птиці, міксоматозу й геморагічної хвороби кролів, американського та європейського гнильцю бджіл.
Нинішня ситуація щодо ящуру та губчастої енцефалопатії вели- кої рогатої худоби в Західній Європі свідчить про можливість вини- кнення в нашій країні у будь-який час цих або інших інфекційних захворювань, що потенційно можуть проникати з-за кордону або раптово виходити з «природних» осередків інфекції. У зв’язку з цим ветеринарна служба має бути готовою до появи будь-якої нової ін- фекції.
3
Обслуговування тваринництва в умовах приватних господарств докорінно змінює форми й методи роботи ветеринарних спеціалі- стів, що існували до цього, потребує перебудови не тільки професій- них прийомів, а й психології мислення ветеринарних працівників. Тому у формуванні лікаря ветеринарної медицини особливого зна- чення набувають такі основоположні дисципліни як епізоотологія та інфекційні хвороби, що дають вичерпні знання про надійні сис- теми протиепізоотичного захисту тваринництва незалежно від фор- ми власності, одержання високоякісної продукції, безпечної для споживача, а також захист навколишнього середовища від будь- яких джерел заразних хвороб.
Саме лікарі ветеринарної медицини, які перебувають на передо- вих рубежах тваринництва, мають своєчасно розпізнавати інфек- ційну хворобу, обирати найраціональніші шляхи її профілактики та ліквідації, правильно орієнтуватись у виборі найефективніших біо- логічних та лікарських препаратів. Окрім того, вони повинні вміти власноруч виконувати всі необхідні лікарські маніпуляції та оброб- ки, пов’язані з наданням індивідуальної допомоги тварині, а також з проведенням діагностичних та профілактичних робіт.
Сподіваюся, що підручник «Спеціальна епізоотологія» стане на- дійним професійним помічником як студентам факультетів вете- ринарної медицини, так і всім працівникам ветеринарного про- філю.
4