- •Княгиня Ольга (945-964 )
- •Володимир великий (980-1015)
- •Ярослав Мудрий ( 1019-1054)
- •Дмитро Вишневецький 1516 (1517) — 1563
- •Василь – Костянтин Острозький ( 1526-1608)
- •Петро Сагайдачний (1577 – 1622)
- •Петро Могила (1596 – 1647)
- •Богдан Хмельницький
- •Петро Дорошенко (1665 – 1676)
- •Іван Мазепа(1640 – 1709)
- •Петро Калнишевський (1690-(01) – 1803)
- •Михайло Максимович (1804 – 1873)
- •Тарас Шевченко (1814 – 1861)
- •Михайло Драгоманов (1841 - 1895) –
- •Кость Левицький (1859 —1941)
- •Михайло Грушевський (1866- 1934)
- •Євге́н Мих́айлович Конова́лець (1891 1938)
- •Степа́н Андрі́йович Банде́ра (1909-1959)
- •Рома́н-Тарас Йо́сипович Шухе́вич(1907 —1950)
- •В'ячесла́в Макси́мович Чорнові́л (1937 1999)
Кость Левицький (1859 —1941)
найвизначніший політичний діяч Галичини кінця 19 століття — першої половини 20 століття.Співзасновник УНДП. З листопада 1918 р.- голова Державного секретаріату ЗУНР, потім — голова комісії з виборчої реформи при уряді. В липні 1941 р. був засновником і головою Національної Ради у Львові. Водночас виявив себе в галузі науки: перекладав закони, опрацьовував українську юридичну термінологію, уклав німецько-український правничий словник, почесний член Наукового товариства ім. Т. Шевченка. Коли 30 червня 1941 року оунівці проголосили Українську державу, К. Левицький очолив Раду Сеньйорів Неодноразово провадив нелегкі переговори з нацистами, намагався відіграти роль представника єдиної легітимної влади в Галичині.
Андрій Шептицький (1865—1944)
цікавився культурним розвитком українського народу, жертвуючи на виховання молоді величезні суми. Завдяки заходам митрополита Андрея 1906 року у Уневі засновано монастир Студитів, який нав’язав свою працю до староукраїнського чернечого життя Печерської Лаври. Шептицький застував у Львові східну галузь отців Редемптористів – чину Найсвятішого Ізбавителя. Як митрополит двічі відвідав Росію (1907, 1912) та Білорусь. Сприяв розбудові Російської греко-католицької церквиУ 1901 заснував монастир Студійського правила, у 1913 запросив до Галичини чин Редемптористів, які прийняли східний обряд і створили свою гілку. У міжвоєнний період Митрополит Андрей продовжував роботу з розбудови УГКЦ. За ініціативою Шептицького було засновано Львівську греко-католицьку академію. Митрополит підтримував діяльність українських культурно-просвітницьких товариств «Просвіта», «Рідна школа», «Сільський господар».
Михайло Грушевський (1866- 1934)
професор Львівського університету, голова НТШ, головний редактор «Літературно-Наукового Вісника». Засновник і голова Українського Наукового Товариства.
На початку першої світової війни Грушевський приїхав до Києва. Влада була вороже настроєна до вченого — засилає його до Симбірська як українського сепаратиста і «мазепинця». Волю принесла Лютнева революція в Петрограді.
4 березня 1917 в Києві утворюється Українська Центральна Рада, головою якої заочно обрано Михайла Грушевського. 1923 року був обраний академіком ВУАН. У березні 1924 року із сім'єю приїхав до Києва. Працював професором історії в Київському державному університеті. Був обраний академіком Всеукраїнської академії наук, керівником історико-філологічного відділу.
Си́мон Васи́льович Петлю́ра (1879 —1926)
державний і політичний діяч, публіцист, літературний і театральний критик, організатор українських збройних сил.Головний отаман військ УНР (з листопада 1918 р.), голова Директорії УНР (13 лютого 1919 р. — 10 листопада 192ув одним із провідних діячів української національно-демократичної революції: з березня 1917 р. — член Української Центральної Ради, з травня — голова Українського Генерального Військового Комітету, з червня — генеральний секретар військових справ.
.У січні-лютому 1918 р. сформував Гайдамацький Кіш Слобідської України і взяв активну участь у придушенні більшовицького повстання в Києві.В період Гетьманату очолював Київське губерніальне земство і Всеукраїнський союз земств, організовав упорядкування могили Т.Шевченка і Чернечої гори у Каневі. З листопада 1918 р. — Головний Отаман Армії Української Народної Республіки.
У лютому 1919 р. вийшов із УСДРП і став головою Директорії УНР, отримавши практично диктаторські повноваження.На чолі об'єднаних українських збройних сил 30 серпня 1919 р. здобув Київ.