5. Вгв,та їх наслідки.

Унікальна історична епоха кін. 15-сер. 17 ст. у ході якої було зроблено ряд великих відкриттів. Ділиться на 2 періоди: 1.іспано-португальський (сер. 15- сер. 16 ст.)-відкриття Америки, 2.португ. Плавання до Індії, і 3. перша навколосв. Подорож Магелана.

Передумови: соціальна- наявність людей,закінчення реконкісти.; технічна- вдоскон. Компасу,кораблів,астролябій,; наукова- вчення про кулястість Землі.

Передумови: соціальна- наявність людей,закінчення реконкісти.; технічна- вдоскон. Компасу,кораблів,астролябій,; наукова- вчення про кулястість Землі.

Наслідки:. Великі географічні відкриття XV-XVII вв. уплинули на світовий розвиток. Зміна торг. центрів.

Великі географічні відкриття значно розширили знання європейців про світ. Розширення наукових знань дало поштовх швидкому розвиткові промисловості і торгівлі в Європі, виникненню нових форм фінансової системи, банківської справи і кредиту.."революція цін", що дала новий імпульс первісному нагромадженню капіталу в Європі, прискорила формування капіталістичного укладу в господарстві.

Однак наслідки колонізації і завоювання нових земель були неоднозначними для народів метрополій і колоній.

Геополітична революція.

6. Передумови генезису капіталізму в країнах Зх. Європи.

XVI і XVII століття є перехідним періодом від феодальної формації до капіталістичної. Феодальний спосіб виробництва лишався ще панівним. Та він вже розкладався, втрачаючи свої найбільш специфічні риси (наприклад, замкнене натуральне господарство, особисте кріпосне право, монополія цехів у промисловому виробництві) і поступаючись місцем новим економічним формам (орендні відносини на скупникові, диференціація всередині самих цехів), які свідчили про зачатки нового, капіталістичного способу виробництва.

Зміни в способі виробництва були зумовлені:

1) загальним зростанням продуктивних сил середньовічного суспільства ще в період ХІІІ – ХV ст.;

2) успіхом ремісничої техніки;

3) зростанням суспільного поділу праці;

4) підвищенням врожайності;

5) початком спеціалізації сільського господарства, яке вже не обмежувалося лише землеробством;

6) загальним зростанням товарного господарства та розширенням внутрішніх і зовнішніх зв’язків в усій Європі.

Повільні зміни в способі виробництва, які з часом все ж прискорювалися в ХVІ і в наступні століття, привели до різкого економічного перевороту, що виявився насамперед у найбільш економічно розвинутих країнах Західної Європи. Період створення безпосередніх передумов, тобто умов для переходу до капіталістичного способу виробництва, що відбувався в Західній Європі в ХVІ – ХVІІІ ст., і пов’язаний з прямим, неприхованим насильством і пограбуванням панівними класами народних мас. .

Одночасно цей період ХVІ – ХVІІІ ст. був часом розвитку капіталістичної мануфактури, що становила першу стадію в історії капіталістичного промислового виробництва і безпосередньо передувала появі капіталістичної фабрики.

7.Італійський гуманізм як історичне явище

ІТАЛІЙСЬКИЙ ГУМАНІЗМ (епоха Відродження)

ГУМАНІЗМ - сукупність поглядів, які виражають повагу гідності й прав людини, й цінність як особистості, турботу про благо, їх всебічний розвиток, створення для людини умов суспільного життя. ВІДРОДЖЕННЯ – культура, мистецтво, література, що базується на гуманізмі.

Батьківщина – Італія, через великі успіхи у своєму розвитку. Оскільки ранні капіталістичні відносини, зокрема мануфактурне виробництво з широким застосуванням найманої праці, перш за все зародилися і стали розвиватися в Італії. + активна торгівля. Центр – ФЛОРЕНЦІЯ.

• Проторенесанс ( ІІ пол. XIII – XIV ) Флоренція (Петрарка, Боккаччо, Данте)

• Готизуючий ( ІІ пол. XIV ) Сієна

• Ранній ренесанс. Флоренція (Леон Батіста Альберті, Донателло, Мозачо, Пьер Делла Франческа, Ботічеллі)

• Високий. Рим (Мікеланджело, Леонардо да Вінчі, Рафаель Санті )

• Пізній ренесанс ( криза ) ІІ пол. XV ) Венеція ( Тиціан, Беліні )

Першими гуманістами в справжньому сенсі цього слова були італійські письменники Петрарка і Боккаччо.

Разом з Данте і Боккаччо він був одним з творців італійської літературної мови. Особливо чудові сонети Петрарки до його коханої Лаури, Сучасник Петрарки- ДЖОВАНИ БОККАЧЧО (1313-1375) – ще більш ретельно вивчав класику, досліджував давню літературу. Особливо прославився своїми новелами, зібраними в «Декамероні», де він висміяв неуцтво і плутні католицького духовенства і проповідує їм аскетизм, якому Боккаччо протиставив законне прагнення людини до свободи почуттів, всіх радощів земного життя. Його сміх разив марновірство і неуцтво не менше, ніж обурення Петрарки:

ГРОМАДЯНСЬКИЙ Гуманізм. Одним з провідних напрямків у першій половині XV ст. був громадянський гуманізм, ідеї якого розвивали переважно флорентійські гуманісти - Леонардо Бруні, Маттео Пальмір.

Цьому напрямку був притаманний інтерес до соціально-політичної проблематики, яка розглядалася в тісному зв'язку з етикою, історією, педагогікою. Принципи республіканізму, свободи, рівності і справедливості, служіння суспільству і патріотизму.