Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
средние века экзамен 2.docx
Скачиваний:
69
Добавлен:
22.02.2016
Размер:
112.13 Кб
Скачать

21. Міста і центральна у Німеччині в xvIст.

Наприкінці XV — на початку XVI ст. Німеччина була складовою Священної Римської імперії, до назви якої тоді додавали слова «німецької нації». Окрім Німеччини, до неї входили землі сучасних Нідерландів, Бельгії, Австрії, Чехії, французької Бургундії, частина Італії та інші території.

Священна Римська імперія була політично роздробленою країною, що не мала ані єдиного центру, ані єдиного управління. Вона являла собою нестійке об'єднання міст, князівств і земель під владою імператора, обраного на зборах курфюрстів (князів-виборців). Уявлення про ступінь роздробленості країни може дати список запрошених на засідання рейхстагу—з'їзду представників станів імперії у 1521 р. Серед них були 7 курфюрстів, 50 архієпископів і єпископів, 83 абати найближчих монастирів, 24 світські князі, 145 графів, представники від 85 міст, що мали статус «імперських», а ще — численні володарі імперських рицарських маєтків, які не мали права особистого голосу в рейхстазі.Починаючи з 1438 р. і до 1806 p., імператори обиралися з родини Габсбургів. У 1519 р. молодого іспанського короля Карла І Габсбурга обрали імператором Священної Римської імперії. В історію він увійшов як Карл К(1519-1556). Був володарем найбільшої за розмірами і водночас політично найслабшої імперії. Окремі частини цієї імперії провадили самостійну політику, не завжди рахуючись з імператором. Тим часом міста ставали дедалі впливовішою силою в Німеччині. У XVI ст. вони стрімко зростали, що було пов'язано з розвитком торгівлі в Європі, спричиненим великими географічними відкриттями. У центри торгівлі світового значення перетворилися Гамбург, Аугсбург, Лейпциг. Міста ставали центрами не лише торгівлі, а й нової цивілізації: тут відбувалося становлення нової «ділової людини» — підприємця, фінансиста, купця-мецената; формувалися верстви нового суспільства.

22. Тридцятирічна війна. Основні причини і наслідки.

Тридцятирічна війна (1618-1648) - один з перших загальноєвропейських військових конфліктів, що торкнулася в тій чи іншій мірі практично всі європейські країни (в тому числі і Росію), за винятком Швейцарії. Війна почалася як релігійний конфлікт між протестантами і католиками Німеччині, але потім переросла в боротьбу проти гегемонії Габсбургів в Європі.

Основною причиною війни було загострення суперечностей між католицизмом і протестан¬тизмом, хоча під час її перебігу ці суперечності ускладню¬валися і поглиблювалися, а сама війна поступово перетво¬рилась у боротьбу за панування в Європі.

. Наслідки Тридцятилітньої війни для Європи. Переговори країн-переможниць із переможеними велись удвох містах Вестфалії: з 1644 р. в Мюнстері — між послами імператора та французьким урядом, а з 1645 р. в Оснабрюці — між послами імперато¬ра та делегацією шведського уряду й німецьких протес¬тантських князів. Переговори просувалися дуже повіль¬но, і війна тривала аж до 1648 р.

24 жовтня 1648 р. було підписано Вестфальський мир

Переможці здобули значні території: Швеція отримала Східну та частину Західної Померанії; Франція — землі Ельзасу та остаточне підтвердження прав на Лотарингію

Німеччина як держава фактично припинила існуван¬ня —її політичну роздробленість було закріплено. Визна¬но також незалежність Швейцарії та Голландії. Однак і після підписання Вестфальського миру війна між Іспанією та Францією тривала (аж до 1659 р., коли було підписано Піренейський мир). Тридцятилітня війна спричинила значні зміни в Євро¬пі. Держави-переможниці — Франція та Швеція — поси¬лили свій вплив у європейських справах.

Для Німеччини війна стала державною катастрофою. На 200 років було закріплено її політичну роздробленість, а населення скоротилося на 10 млн чол. У Чехії з 3 млн населення залишилося 700 тис. Більшу частину міст було зруйновано, землі перетворились у пустища, торгівля і промисловість занепали.

Сили Габсбургів у Європі значно ослабли. Австрій¬ські Габсбурги обмежили свій вплив Австрією, а в Ні¬меччині його повністю втратили. Іспанська монархія також позбулася впливу на європейську політику.