3.2. Методика проведення загального та факторного аналізу виробничих запасів на псрп «Ремавтоагрегат»

Наявність матеріальних ресурсів відповідного асортименту та якості є необхідною умовою виробництва продукції та досягнення стабільного фінансового стану ПСРП «Ремавтоагрегат». Важливим засобом пошуку резервів зниження собівартості продукції та зростання прибутку є аналіз складу та структу­ри матеріальних ресурсів і визначення тенденцій їх зміни з метою прийняття відповідного управлінського рішення.

Визначення абсолютного і відносного відхилення фактичної вартості матеріальних ресурсів від розрахункової (планової) вартості або вартості попередніх періодів загалом для підприємства чи за окремими видами характеризує тенденцію їх зміни.

Аналіз складу та структури матеріальних ресурсів аналізованого підприємства дає змогу визначити: які дефіцитні та дорогі матеріали воно використовує, споживан­ня яких з них переважає у виробництві конкретного виду продукції, чи є продукція матеріаломісткою. Для цього розраховують такі показники: частка матеріальних витрат (вартості матеріальних ресурсів) у загальних витратах на виробництво, частка окремих видів матеріальних ресурсів, здебільшого сировини, основних матеріалів, палива, енергії, в їх загальній вартості, частка матеріальних витрат на виробництво окремих виробів у загальній їх вартості та її зміна за аналізований період (табл. 3.1) [49, c. 185].

Таблиця 3.1

Аналіз складу та структури матеріальних ресурсів

ПСРП «Ремавтоагрегат» за 2012-2014 роки

№ з/п	Показник	2012 рік			2013 рік			2014 рік
		Сума, тис. грн.	Частка, %	Сума, тис. грн.		Частка, %	Сума, тис. грн.		Частка, %
1	Частка матеріальних витрат у загальних витратах на виробниц-тво, в т.ч.:	997,9	87,1	1132,7		86,6	1125,3		79,5
1а	витрати на ремонт паливної апаратури	75,8	7,6	90,6		8,0	98,7		8,8
1б	витрати на ремонт генераторів	160,9	16,1	302,1		26,7	254,9		22,6
1в	витрати на ремонт стартерів	195,6	19,6	200,3		17,7	298,2		26,5
1г	витрати на ремонт розподільників	103,9	10,4	98,5		8,7	106,9		9,5
1д	витрати на ремонт гідроциліндрів	461,7	46,3	441,2		38,9	366,6		32,6
2	Матеріальні ресурси, в т.ч.:	306,8	100	339,1		100	302,2		100
2а	основні матеріали	41,6	13,6	48,3		14,2	58,9		19,5
2б	паливо	5,6	1,8	8,4		2,5	14,1		4,7
2в	запасні частини	208,3	67,9	235,7		69,5	221,8		73,4
2г	будматеріали	51,3	16,7	46,7		13,8	7,4		2,4

Таким чином, аналіз, наведений у табл. 3.1, дає змогу визначити склад і структуру як наявних матеріальних ресурсів, так і їх витрат на виконання ремонтних робіт різних видів агрегатів, а також прослідкувати їх динаміку. Так, найвагомішими статтями затрат виробничих запасів є витрати на ремонт гідроциліндрів, стартерів та генераторів, а внаслідок специфіки виду діяльності підприємства найбільшу частку в складі матеріальних ресірсів протягом аналізованого періоду складали запасні частини.

Потреба підприємства в матеріальних ресурсах визначається за окремими їх видами на основну і неосновну діяльність та за їх запасами, які необхідні для забезпечення нормального функціону­вання підприємства на кінець періоду (місяця, кварталу, року). Потребу в матеріальних ресурсах для виробничої програми обчис­люють за формулою 3.1:

МР = ∑Пв х Н_ij + З_і (3.1)

де МР – загальна потреба в матеріальних ресурсах;

Пв – випуск кожного виду продукції;

Н_ij – потреба і-го виду матеріалів на випуск j-го виду продукції (виходячи з виробничої програми і приросту незавершеного виробництва);

З_і – необхідні для нормального функціонування підприємства запаси і-го виду матеріальних ресурсів на кінець періоду.

В основу розрахунку всієї потреби аналізованого підприємства покладені норма­тиви і норми витрат ресурсів на одиницю продукції та складських запасів.

Норми враховують підвищення якості продукції, її конкурентно-спроможність, прогресивність нових видів і відобра­жають головні напрями технічного прогресу [42, c. 69].

Суть управління запасами ПСРП «Ремавтоагрегат» полягає в здійсненні контролю за станом запасів і прийнятті заходів, спрямованих на економію часу і коштів шляхом мінімізації затрат на утримання запасів, необхідних для своєчасного та якісного виконання виробничої програми.

Метою такого управління є забезпечення безперебійного вироб­ництва продукції в потрібній кількості та в установлені терміни, повної реалізації випущеної продукції з мінімальними затратами на утримання запасів.

Аналіз стану запасів проводиться за допомогою показника запасу в днях. Цей показник характеризує на скільки днів нормальної роботи підприємства вистачить наявного в залишку того чи іншого виду виробничого запасу.

Забезпеченість підприємства запасами в днях (Д_i^з) обчислюється як відношення залишку даного виду матеріальних ресурсів до середньоденної потреби в цьому матеріалі (формула 3.2):

Д_i^з = МР_i^з / Д_i (3.2)

де МР_i^з – запас і-го виду матеріальних ресурсів у натуральних одиницях виміру;

Д_i – одноденна потреба в і-му виді матеріальних ресурсів у цих же одиницях виміру.

Для визначення денної потреби з кожного виду матеріальних ресурсів потрібно загальні витрати цього виду ресурсів на потреби виробництва за аналізований період поділити на кількість кален­дарних днів у періоді (360, 90, 30).

Окрім того, вивчається правильність визначення суми внутрішніх та зовнішніх джерел покриття потреб підприємства в матеріальних ресурсах.

До зовнішніх джерел належать надходження від постачальників відповідно до укладених договорів, а до внутрішніх – скорочення відходів сировини, використання вторинної сировини, власне виготовлення напівфабрикатів, запровадження передових енергоощадних технологій тощо.

Реальну потребу в придбанні матеріалів визначають як різницю між загальною потребою у певному виді матеріальних ресурсів і можливістю їх покриття за рахунок внутрішніх джерел. Очевидно, що точність визначен­ня внутрішніх джерел обумовлює об’єктивність розрахунку потреби в зо­внішніх джерелах.

Розглянемо ступінь забезпеченості запасами аналізованого підприємства на кінець аналізованого періоду на прикладі його запасних частин, що використовуються в процесі виконання ремонтних робіт (табл. 3.2).

Таблиця 3.2

Забезпеченість ПСРП «Ремавтоагрегат» запасними частинами

№ з/п	Група запасних частин	Сума на 31.12.2014 р., грн.	Денна потреба, грн.	Забезпечність запасами, днів
1	Запчастини до палив-ної апаратури	9060,25	274,17	33
2	Запастини до генера-торів	15469,36	708,06	21
3	Запчастини до старте-рів	21498,34	828,33	25
4	Запчастини до розпо-дільників	5087,41	296,94	17
5	Запчастини до гідро-циліндрів	45407,64	1018,33	44

Так, забезпеченість наявними на 21.12.2014 року запасними частинами аналізованого підприємства складає від половини до півтора місяця (найменша – запчастини до розподільників, найвища – запчастини до гідроциліндрів). Для забезпечення безперервного виробничого циклу на підприємстві необхідно приділяти достатньо уваги контролю залишків запасів на складі та визначенню забезпеченості ними для своєчасної поставки необхідних найменувань.

Рівень забезпечення потреби підприємства за рахунок зовнішніх джерел визначають як відношення величини матеріальних ресурсів, згідно з укладеними договорами на їх постачання, до визначеної потреби, яку мож­на покрити лише за рахунок зовнішніх джерел. При цьому для оцінки використовують два показники:

1) коефіцієнт забезпечення за планом – від­ношення величини матеріальних ресурсів, згідно з укладеними договора­ми, до планової потреби;

2) коефіцієнт забезпечення фактичний – відношен­ня вартості фактично поставлених матеріальних ресурсів до планової потреби. Такий аналіз проводять для кожного виду матеріальних ре­сурсів.

Оцінюють також якість отриманих від постачальників матеріалів, відповідність їх стандартам, технічним умовам. Якщо відбувається порушен­ня умов договорів, то висувають претензії до постачальників матеріальних ресурсів.

Аналіз завершується розробленням заходів щодо оптимізації рівня виробничих запасів, поліпшення стану їх зберігання, ліквідації понаднормативних запасів.

Одночасно аналізують відповідність обсягів, асортименту та якості отриманих матеріальних ресурсів умовам укладених договорів на постачання, а також втрати продукції в результаті виникнення порушень [21].

Під час аналізу стану виробничих запасів ПСРП «Ремавтоагрегат», з метою визначен­ня надлишкових (наднормативних) запасів, фактичну величину запасів зіставляють з нормативною, вивчають динаміку їх залишків, комплектність, наявність непотрібних і зіпсованих матеріалів та сировини.

Для основної номенклатури матеріальних ресурсів встановлюють норми в днях запасу. Норма за кожним видом або однорідною групою матеріалів враховує час їх перебування у поточному, страховому, транспортному, технологічному запасах, а також час, необхідний для відвантаження, доставки, прийому та складування матеріалів.

Поточний запас призначений для забезпечення неперервного виробничого процесу між двома наступними поставками. На розмір поточного запасу впливають періодичність поставок матеріалів за договорами (цикл постачання), а також обсяг їх споживання у виробництві.

Страховий, або гарантійний, запас необхідний підприємству для гарантування неперервності процесу виробництва у випадках пору­шення умов та термінів постачання матеріалів контрагентами, транспор­том або у разі відвантаження некомплектних партій.

Транспортний запас створюють у випадку перевищення термінів вантажообігу порівняно з термінами документообігу, а технологічний (підготовчий) – для підготовки матеріалів до виробництва, зокрема для аналізу і лабораторних випробувань. Сума визначених норм оборотних активів за відповідними видами сировини, матеріалів та напівфабрикатів утворює загальну норму.

У процесі аналізу перевіряють відповідність фактичної величини запасів найважливіших видів сировини і матеріалів нормативним. З цією метою на основі даних щодо фактичної наявності матеріалів у натуральному виразі та середньодобового їх витрачання визначають фактичну забезпе­ченість матеріалами в днях і порівнюють її з нормативною. У тих випадках, коли кількість найменувань сировини та матеріалів велика і вони надходять від багатьох постачальників, що заважає розра­ховувати норму за окремими її елементами (доставка, прийом, зберігання тощо), норму визначають у середньому за всіма матеріалами відповідно до фактичних даних про вартість їх витрат у звітному році та величину їх середнього залишку.

Рівень забезпечення підприємства відповідним видом виробничих запасів (k_Зі) визначають як відношення фактичної вартості виробничих запасів і-го виду на підприємстві (З_і) до нормативу, розрахованого для і-го виду запасів (З_ні) (формула 3.3):

k_Зі= З_і / З_ні (3.3)

Відповідно дефіцит, або надлишок, матеріальних ресурсів дорівнює ∆З_і = З_і-З_ні.

Водночас, аналізуючи динаміку окремих видів виробничих запасів, необхідно зіставляти темпи зростання запасів з темпами зростання обсягів виробництва продукції.

Найважливішими показниками, які характеризують інтенсивність споживання виробничих запасів підприємства, є:

1) коефіцієнт оборотності виробничих запасів (k_оз), що показує, скільки разів у середньому поповнювалися запаси підприємства протягом звітного періоду. Його визначають за формулою 3.4:

k_оз = ЧД / ¯З_з або k_оз = СРП / ¯З_з (3.4)

де ¯З₃ – середні залишки виробничих запасів за звітний період, грн;

ЧД – чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг);

СРП – собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг).

Середні залишки визначають як середньоарифметичну величину виробничих запасів на початок і кінець звітного періоду. Якщо розрахований коефіцієнт оборотності запасів становить, наприклад, 3, то це свідчить, що підприємство для забезпечення своєї діяльності має запасів на чотири місяці наперед (12:3=4), і запаси протягом року поповнювалися тричі. Визначити оптимальне значення цього по­казника важко, тому слід враховувати особливості конкретного виду еко­номічної діяльності. Чим вища оборотність запасів, тим ефективніше вони використовуються, менше коштів витрачається на їх формування. Зменшення значення k_оз у звітному періоді порівняно з його значенням у попередньому свідчить про сповільнення обороту запасів;

2) коефіцієнт закріплен­ня виробничих запасів k_З є показником, оберненим до швидкості обороту, його обчислюють за формулою 3.5:

k_з = ¯З_з / ЧД або k_з = ¯З_з / СРП (3.5)

Він характеризує вартість матеріальних ресурсів, яка припадає на одну гривню чистого доходу або собівартості реалізованої продукції. Позитивна тенденція – зменшення цього показника щодо попередніх періодів.

3) тривалість (період) обороту виробничих запасів (Ч_оз) визначається за формулою 3.6:

Ч_оз = Т / k_оз (3.6)

де Т – кількість днів, за які обчислюється оборотність (при цьому вважається, що місяць дорівнює 30 дням, квартал – 90, півріччя – 180 і рік – 360).

Величина Ч_оз показує час, протягом якого виробничі запаси трансформуються в кошти. Зменшення значення Ч_оз у звітному періоді порівняно з попереднім уважається позитивним, якщо це не перешкоджає нормаль­ному процесу виробництва, не загрожує дефіцитом матеріальних ре­сурсів [37, c. 160].

Розглянемо показники інтенсивності споживання виробничих запасів ПСРП «Ремавтоагрегат» протягом періоду з 2012 по 2014 роки в табл. 3.3.

Таблиця 3.3

Інтенсивність споживання виробничих запасів ПСРП «Ремавтоагрегат»

в 2012-2014 роках

№ з/п	Показник	2012 рік	2013 рік	2014 рік
1	Коефіцієнт оборотності виробничих запасів	5,6	4,8	4,4
2	Коефіцієнт закріплення виробничих запасів	0,2	0,2	0,2
3	Тривалість (період) обороту виробни-чих запасів	64	75	81

Згідно даних табл. 3.3 коефіцієнт оборотності виробничих запасів ПСРП «Ремавтоагрегат» протягом аналізованого періоду знижувався, що відображає сповільнення обороту його запасів. Це свідчить про зниження ефективності їх використання та збільшення обсягу коштів, необхідних для їх формування.

Що ж до коефіцієнта закріплення виробничих запасів аналізованого підприємства, то його значення не зазнало змін протягом періоду, що аналізувався і становило 0,2.

Період обороту виробничих запасів підприємства зростав протягом 2012-2014 років, що підтведжує факти, виявлені при розрахунку коефіцієнта оборотності виробниих запасів.

Слід зазначити, що вищеперелічені показники можна також обчислю­вати для окремих видів виробничих запасів (сировина, матеріали, напів­фабрикати, комплектуючі вироби).

Отже, матеріальні ресурси, перебуваючи у виробничих запасах, не бе­руть участі у виробничому процесі, а вкладені в них кошти тимчасово вибувають з обороту. Тому аналіз стану і використання виробничих запасів є особливо актуальним для оцінки оптимальності величини запасів.

Розширення виробництва продукції ПСРП «Ремавтоагрегат» в умовах ринкової економіки відбувається не стільки за рахунок збільшення матеріальних ресурсів, скіль­ки внаслідок підвищення ефективності їх використання. У зв’язку з цим найважливішим напрямом аналізу є вивчення закономірностей витрат матеріалів та резервів подальшого їх зниження.

Використання ма­теріальних ресурсів підприємства аналізують за такими основними напря­мами:

• аналіз питомих витрат матеріалів і палива;

• аналіз виходу продукції з одиниці сировини; аналіз витрат сировини, матеріалів, палива тощо на окремих стадіях їх споживання;

• аналіз використання відходів сировини і матеріалів.

Використання матеріальних ресурсів характеризують показники загальних витрат матеріалів і показники витрат матеріалів на виробництво одиниці продукції. Плановий обсяг матеріальних витрат на виробничі потреби визначають на основі виробничої програми і норм витрат сирови­ни, матеріалів, палива та ін. на одиницю продукції. Фактичні витрати можуть не збігатися з плановими внаслідок відхилення фактичного ви­пуску продукції від планового, а також фактичних витрат сировини, матеріалів, палива на виробництво одиниці продукції від встановленої норми.

У процесі аналізу використання матеріальних ресурсів оцінюють дотримання норм, порівнюючи фактичні дані за звітний період з нормою; вивчають динаміку питомих витрат шляхом зіставлення питомих витрат звітного і попередніх періодів. При цьому для кількісної характеристики динаміки питомих витрат використовують чотири різні індекси (І_м).

Для характери­стики ефективності використання матеріальних ресурсів аналізованого підприємства застосовують систему узагальнювальних та часткових показників, розрахунок яких ґрунтується на показнику матеріальних витрат. Це пояснюється тим, що в процесі виробництва готової продукції матеріальні ресурси поступово споживаються, а їх вартість враховується у витратах виробництва як ма­теріальні витрати [30].

До узагальнювальних показників належать: прибуток на одну гривню матеріальних витрат, матеріаловіддача, матеріаломісткість, коефіцієнт співвідношення темпів зростання обсягу виробництва продукції та ма­теріальних витрат, частка матеріальних витрат у собівартості продукції, коефіцієнт використання матеріалів (табл. 3.4). Вони оцінюють ефектив­ність використання матеріальних ресурсів підприємством.

Таблиця 3.4

Узагальнювальні показники ефективності використання ма­теріальних ресурсів ПСРП «Ремавтоагрегат»

Показник	Методика розрахунку	Призначення
Прибуток на одну гривню матеріальних витрат	Відношення прибутку від реа-лізації продукції до суми матеріальних витрат за від-повідний період	Характеризує прибутко-вість матеріальних витрат
Матеріаловід-дача продукції	Відношення обсягу виробле-ної продукції до суми матері-альних витрат за відповідний період	Характеризує вихід про-дукції з кожної гривні спо-житих матеріальних ресур-сів
Матеріаломіст-кість продукції	Показник, обернений до мате-ріаловіддачі продукції	Показує, скільки матеріаль-них витрат припадає на гривню виробленої про-дукції
Коефіцієнт співвідношення темпів зростан-ня обсягу ви-робленої про-дукції й мате-ріальних витрат	Відношення темпів зростання виробленої продукції до темпів зростання матері-альних витрат за відповідний період	Характеризує у відносному виразі динаміку матеріало-віддачі та фактори її зростання
Частка матері-аль­них витрат у собівартості продукції	Відношення суми матері-альних витрат до собівартості виробленої (реалізованої) продукції	Відображає рівень викори-стання матеріальних ресур-сів, а також структуру вит-рат виробленої (реалізо-ваної) продукції
Коефіцієнт використання матеріалів	Відношення суми фактичних матеріальних витрат до планових, перерахованих на фак­тичний випуск продукції	Характеризує рівень еконо-много використання мате-ріалів у процесі виробниц-тва, їх перевитрати порівняно з нормами

Для детальнішого аналізу використання матеріальних ресурсів ПСРП «Ремавтоагрегат» кори­стуються частковими показниками, які характеризують споживання ок­ремих складових матеріальних ресурсів (основних і допоміжних матеріалів, палива, енергії тощо).

Найважливішим серед перелічених показників вважають матеріаломісткість продукції, яку аналізують за такими напрямами:

• рівень і дина­міка матеріаломісткості продукції за відповідний період;

• зміна матеріа­ломісткості за окремими елементами (сировиномісткість, металомісткість, паливомісткість, енергомісткість тощо);

• вплив факторів на зміну матеріа­ломісткості продукції;

• зміна матеріаломісткості найважливіших видів продукції.

В процесі аналізу матеріальних ресурсів особливого значення набуває вивчення причин зміни матеріаломісткості продукції. Такий аналіз здійснюють на трьох рівнях:

а) матеріаломісткість усієї виробленої підприємством продукції;

б) матеріаломісткість конкретного виду продукції;

в) матеріаломісткість одиниці продукції.

Матеріаломісткість продукції ПСРП «Ремавтоагрегат» залежить від суми матеріальних витрат на її виробництво, а також від обсягу і структури виробленої продукції. В свою чергу, на величину матеріальних витрат впливають: кількість і структура виробленої продукції, питомі витрати матеріалів та їх вартість, а на обсяг виробленої продукції – кількість і структура ви­робленої продукції, а також відпускні ціни на неї.