- •1. Предмет Нової історії. Основні риси епохи. Періодизація.
- •2. Ідеологічні засади революції в Англії.
- •3. Перша громадянська війна в Англії хvіі ст. Та її наслідки.
- •4. Друга громадянська війна в Англії. Встановлення республіки.
- •5. Індепендентська республіка в Англії (1649-1653 рр.)
- •15. Наслідки Тридцятилітньої війни у європейській політиці.
- •16. Шляхи формування англійських колоній у Північній Америці у XVII ст.
- •17. Внутрішньополітичний розвиток Англії у xviiі ст.
- •18. Аграрна революція кінця XVII- xviiі ст. В Англії та її наслідки.
- •21) Головні положення Декларації незалежності сша.
- •22) Чинники утворення федеративної держави у сша. Конституція 1787р.
- •23.Війна за австрійську спадщину та її результати.
- •24.Початок промислового перевороту в Англії.Головні чинники та наслідки.
- •26.Семилітня війна та її результати.
- •35. Причини падіння якобінської диктатури.
- •37.Переворот 9 термідора. Його внутрішня і зовнішня політика.
- •38. Боротьба франції проти військ другої коаліції 1798-1802 р.
- •1. Друга коаліція
- •2.1. Вторгнення до Єгипту
- •2.2. Інші театри військових дії
- •3.2. Італійський і швейцарський походи Суворова
- •4.1. Італійська кампанія Наполеона
- •4.2. Вихід Росії з війни
- •5. Підсумки війни
- •43. Французький консулат
- •48.Віденський конгрес та його рішення.
- •49.Причини утворення і завдання “Священного союзу ”.
- •50. Внутрішня і зовнішня політика Липневої монархії у Франції.
- •51) Німеччина у 1817-1845рр. Митний союз
- •52) Парламентська реформа 1832р. В Англії та її наслідки
- •53) Причини поразки революції в Іспанії 1820-1823рр.
- •54 Національно-визвольний рух в Латинській Америці (1815-1820рр.). Утворення незалежних держав.
- •67. Територіальна експансія сша в першій половині XIX ст.
- •68. Причини Громадянської війни в сша.
4. Друга громадянська війна в Англії. Встановлення республіки.
У той час як індепенденти-«гранди» і пресвітеріани загравали з королем, останні готував нову громадянську війну. Їх надія на кінцеву перемогу в умовах розбратів і чвар в таборі парламенту як ніби виправдовувалася.
Наявність роялістської змови стало очевидним, коли король втік з парламентського полону на острів Уайт. У зв'язку із загрозою нового заколоту кавалерів знову встановлюється тимчасовий союз індепендентів і левелерів. На нараді керівників армії у Віндзорі в квітні 1648 р. було вирішено долю короля. Він був офіційно визнаний злочинцем.
Навесні 1648 р. почалася друга громадянська війна. Військові дії розгорнулися в трьох ізольованих районах: на Пд.-Сході, на Заході (включаючи Уельс) і на Півночі. Придушивши заколот пресвітеріан на Пд.-Сході і заколот реакційного джентрі на Заході, парламентська армія, очолена Кромвелем, рушила на Північ проти шотландців, що виступили тепер на боці короля. Кромвель несподівано з'явився на її фланзі. 17 серпня 1648 р. під Престоном атакував колону шотландців, що розтяглася на марші. Поразка шотландців було катастрофічною. До кінця серпня друга громадянська війна фактично закінчилася. Безславний для роялістів кінець її свідчив, наскільки рішуче народ відвернувся від монархії.
Незважаючи на це, пресвітеріанський парламент з великою поспішністю відновив переговори з королем, вимагаючи від нього лише незначних поступок. Але угоді пресвітеріан з королем завадило відновлене співробітництво левеллерів і індепендентів. 2 грудня парламентська армія знову вступила в столицю. Одночасно її посланці захопили короля. 6 грудня 1648 р., після того як загін драгунів під начальством полковника Прайда зайняв вхід до парламенту, була проведена чистка палати громад від пресвітеріан. Близько 150 депутатів було вигнано з парламенту, частина їх поміщена у в'язницю. Тепер індепенденти отримали в парламенті більшість.
23 грудня 1648 р. парламент прийняв постанову про суд над королем, а 4 січня 1649 р. проголосив себе носієм верховної влади в країні. Англія перетворилася на республіку. Призначений парламентом Верховний суд під прямим тиском революційної армії виніс королю смертний вирок. 30 січня 1649 р. Карл I Стюарт при величезному скупченні народу був страчений на площі перед королівським палацом.
Революція тріумфувала перемогу - феодальна монархія була повалена. Актом парламенту від 17 березня 1649 р. королівська влада оголошувалася знищеною. Через два дні її долю розділила палата лордів. 19 травня в урочистій обстановці Англія була оголошена республікою. У влади виявилися індепенденти, представники інтересів середньої міської буржуазії і частини дворянства - джентрі.
Вся законодавча влада в країні належала тепер однопалатному парламенту в особі палати громад. Фактично ж це був тільки залишок парламенту, «охвістя» (так називали сучасники парламент після «Прайдового чищення»). У Державній раді всю владу здійснювала офіцерська верхівка армії на чолі з Кромвелем. Таким чином, настільки врочисто проголошена республіка на ділі була диктатурою індепендентських генералів, лише прикритою парламентським фасадом. Індепендентська республіка опинилася «раєм» тільки для багатих.