1.4. Взаємозв'язок психогігієни з іншими науками
Психогігієна як наука має тісний зв'язок з медико-біологічними і а психолого-педагогічними науками.
Для розробки психогігієнічних рекомендацій використовуються знання з фізіології ВНД, психології, педагогіки, гігієни дітей і підлітків та ін.
Психологія як наука вивчає закономірності психічного розвитку людини на різних етапах її індивідуального життя або онтогенезу.
Онтогенез людини - цілісний процес, що виражається в різних формах (морфологічній, фізіологічній, психічній, соціальній). В онтогенезі психічний розвиток нерозривно пов'язаний із дозріванням організму, із розвитком нервової системи, її функцій. Нормальне функціонування нервової системи - необхідна умова повноцінного психічного розвитку індивіда.
Знаючи особливості розвитку нервової системи в різні вікові періоди, а також типологічну характеристику вищої нервової діяльності, можна більш раціонально організовувати і проводити гігієнічні заходи, направлені на збереження й зміцнення психічного здоров'я.
Психічний розвиток індивіда в дитинстві відбувається в умовах в навчання й виховання. Але, щоб успішно навчати й виховувати дітей, треба уміти виявляти, знати їхні вікові й індивідуальні особливості, розумові, емоційні, вольові якості га недоліки, здійснювати індивідуальний підхід до кожного вихованця. Необхідно, щоб педагог був чуйним психологом, який умів би побачити, „підгледіти", що робиться в душі дитини.
Психогігієна тісно пов'язана з психологією здоров'я. Поняття „психологія здоров'я" значно ширше, ніж психогігієна. Психологія здоров'я включає теорію і практику попередження розвитку різних захворювань, як нервово-психічних, так і соматичних. У коло її інтересів входять такі проблеми: створення умов для індивідуального розвитку особистості, забезпечення психологічної адаптації особистості в суспільстві, що передбачає розвиток особистісних якостей; самореалізація й усебічне вдосконалення людини, підвищення якості життя, у тому числі надання психологічної допомоги при завершенні життєвого шляху.
Щоб правильно організувати навчально-виховний процес і не завдавати шкоди психічному здоров'ю, педагог чи вихователь повинні стати основні гігієнічні вимоги чи нормативи щодо правильної організації режиму дня, праці й відпочинку. Ці питання розглядає гігієна дітей і підлітків, що зумовлює тісний зв'язок із психогігієною.
Виховання — це активний цілеспрямований і систематичний вплив дорослих на психічний та фізичний розвиток дітей. Метою виховання є формування світогляду, розвиток характеру і волі, навичок і смаків, усебічний гармонійний розвиток, зміцнення здоров'я і підготовка до праці. Тільки в тому випадку, коли педагоги і вихователі мають знання з основ психогігієни, вони можуть в процесі виховання враховувати, розвивати і вдосконалювати розумові й інтелектуальні здібності дітей, не завдаючи при цьому шкоди їх психічному здоров'ю.
Питання психогігієни виховання, шкільного навчання та розумової праці учнів висвітлені в наукових працях педагогів, лікарів, психологів. Зокрема В. В. Ковальовим розроблений віковий підхід до психогігієни, який дослідник визначив як „психогігієну дитячого віку" і зазначив, що „психогігієна дитячого віку тісно змикається з педагогікою, перебуваючи на суміжжі між нею і медициною". Ґрунтуючись на цьому положенні можна стверджувати, що психогігієна дитячого віку - один із спеціальних розділів педагогіки, завдяки якому здійснюється об'єднання цілісного пізнання людини, окремої дитини, аспектів її здорового розвитку, становлення й удосконалення.
Взаємозв'язок шкільного навчання із станом психічного здоров'я, а також індивідуальний підхід до дітей з відхиленнями в поведінці були висвітлені В. М. Астаповим, Г. М. Жаворонковим, М. І. Буяновим, В. Ю. Каганом, В. К. Кузьміною та ін.
Багато уваги приділяли побудові навчально-виховного процесу згідно з віковими психофізіологічними особливостями дітей видатні російські та радянські педагоги К. Д. Ушинський, В. О. Сухомлинський, А. С. Макаренко, О. Я. Савченко та ін.
К. Д. Ушинський у класичній праці „Людина як предмет виховання" підкреслював: „Якщо педагогіка хоче виховувати людину в усіх відношення, то вона повинна спочатку пізнати її також в усіх відношеннях". Звертаючись до педагогів і вихователів, він націлював їх на вивчення законів тих психічних явищ, якими можна управляти і застосовувати залежно від обставин, що складуться. Велику увагу забезпеченню психічного здоров'я учнів початкової школи приділяв великий педагог В. О. Сухомлинський. При цьому він наголошував на емоційно-вольовій готовності до навчання, зокрема вмінні керувати своєю поведінкою, спрямовувати и на розв'язання навчальних завдань. Навчання для дитини є джерелом позитивних емоцій, що дозволяє знайти своє місце серед однолітків, підтримувати впевненість у собі, у своїх силах.
В окремих питаннях, зокрема формуванні, збереженні і зміцненні психічного здоров'я індивіда, психогігієна пов'язана з інтегративною наукою - валеологією, предметом якої є індивідуальне здоров'я здорової людини.