- •1.Предмет історії Стародавнього Сходу
- •2. Методологічні проблеми старосхідної історії
- •3. Стародавній Схід і світова історія
- •1.Стан джерельної бази
- •2. Дешифрування ієрогліфів
- •3. Історія археологічного дослідження країни
- •4. Хронологія та періодизація староєгипетської історії
- •5. Природно-кліматичні умови в країні
- •6. Етногенез та ментальність населення
- •1.Народження староєгипетської держави
- •2. Державний апарат
- •3. Будівництво пірамід
- •4. Організація воєнних походів у період Стародавнього Царства
- •5. Тимчасова загибель і відродження Єгипетської держави в другій половині III тис. До н. Е
- •6. Політична історія Єгипту доби Середнього Царства й нашестя гіксосів
- •1.Визволення Єгипту від гіксосів та перетворення його у "світову державу"
- •2. Релігійно - політична реформа Аменхотепа IV (Ехнатона)
- •3. Воєнна політика фараонів XIX династії
- •4. Єгипет за Рамесидів фіванська теократія
- •5. Політична історія Єгипту доби Пізнього Царства
- •1. Іригаційне землеробство інші галузі сільського господарства
- •2. Розвиток ремісничого виробництва
- •3. Торгівля
- •4. Соціальна структура Єгипту, її державне регулювання
- •5. Староєгипетська сім’я
- •1.Техніка та інженерна справа
- •2. Матеріальний побут
- •3. Мова, писемність, освіта
- •4.Науково-практичні знання
- •5. Релігія і міфологія
- •6. Література
- •7. Архітектура і мистецтво
- •8. Театр, музика, спорт
- •1.Характеристика джерельної бази
- •2. Історія археологічного дослідження країни
- •3. Хронологія та періодизація історії Стародавньої Месопотамії
- •4. Риродно-кліматичні умови
- •5. Етногенез і ментальність населення
- •1.Месопотамія архаїчна та ранньодинастична
- •2. Аккадське царство
- •3. Нашестя кутіїв
- •4. Царство Шумеру і Аккаду (III династія Ура)
- •1.Політична історія Вавилонії в II тис. До н. Е.
- •2. Господарське життя Стародавнього Вавилона
- •3. Касситська Вавилонія (Середньовавилонське царство)
- •1.Політична історія Ассирії в II тис. До н. Е.
- •2. Господарське життя, суспільство Ассирії у II тис. До н. Е.
- •3. Посилення Ассирії наприкінці X — в IX ст. До н. Е.
- •4.Створення та розквіт Ассирійської імперії
- •1.Ассирія на шляху в небуття
- •2. Причини катастрофи
- •3. Нововавилонське царство: віхи історії
- •4. Господарське та суспільно-політичне життя Нововавилонського царства
- •1.Матеріальний побут
- •2. Писемність, освіта бібліотеки та архіви
- •3. Науково-практичні знання
- •4. Релігійно-міфологічні уявлення
- •5. Література
- •6. Архітектура, мистецтво, музика
- •1.Основні джерела археологічне дослідження Анатолії
- •2. Природнокліматичні умови, населення Стародавньої Анатолії
2. Дешифрування ієрогліфів
Найважливіші джерела з історії — писемні пам’ятки — "заговорили" лише в 20-х роках XIX ст. Так довго не вдавалося їх прочитати тому, що вчені прийняли на віру помилкове твердження античних авторів про відсутність в єгипетській ієрогліфіці фонем.
Європейські вчені підходили до розкриття таємниці ієрогліфічного письма крок за кроком. Так, у XVIII ст. було встановлено, що єгиптяни поміщали в овальні рамки-кар-туші імена царів, що від їхньої стародавньої мови походила мова коптів — пізніх єгиптян, які стали християнами. На початку XIX ст. англійський вчений-енциклопедист Томас Юнг висловив припущення, що єгипетська демотика — це скорописна форма ієрогліфічного письма. Він дешифрував кілька ієрогліфічних знаків і дійшов висновку, що єгиптяни користувалися фонемами, проте стверджував, що робили вони це виключно для передачі греко-римських імен, тому таємницю староєгипетського письма не розкрив. Знайти ключ до дешифрування єгипетських ієрогліфів вдалося лише геніальному французькому вченому Ж. Ф. Шампольйону (1790-1832).
Природа наділила Ж. Ф. Шампольйона феноменальними лінгвістичними здібностями, працелюбністю і цілеспрямованістю. Ще в юнацькі роки він опанував грецьку, латинську, староєврейську, арабську, сирійську, арамейську, ефіопську, коптську, зендську, пехлевійську, санскрит та деякі інші східні мови і діалекти.
В дитинстві він захопився староєгипетською історією і в дванадцять років приступив до написання фундаментальної наукової праці "Єгипет за фараонів", за яку його в 16-річному віці обрали академіком.
У 1808 р. Ж. Ф. Шампольйон почав працювати над копією Розетського напису (оригінал зберігається у Лондоні). Чорну базальтову плиту з цим написом знайшов улітку 1799 р. на березі Розетського рукава Нілу один із учасників африканської експедиції Наполеона Бонапарта. Напис був двомовний (білінгва), виконаний трьома системами письма: старогрецькою і двома староєгипетськими (демотикою та ієрогліфікою). Вчений переконався, що в єгипетській ієрогліфіці є фонеми (на цю думку його наштовхнуло зіставлення відкритого ним третього стилю староєгипетського письма — ієратики з демотикою та ієрогліфікою). Озброївшись цією концепцією і спираючись на спосіб написання в Розетському тексті імен єгипетського царя Птоломея та цариці Клеопатри, Ж. Ф. Шампольйон 14 вересня 1822 р. прочитав в іншому ієрогліфічному написі імена фараонів Рамзеса II і Тутмоса III і, таким чином, довів, що не лише греко-римські, а й єгипетські імена писалися з використанням фонем. Отож ключ до дешифрування староєгипетського письма було знайдено, і 1822 р. став роком народження нової науки — єгиптології.
Запропонований Ж. Ф. Шампольйоном метод прочитання ієрогліфів був принципово новим у науці, тому геніального француза справедливо назвали "батьком єгиптології". Справу Ж. Ф. Шампольйона продовжила плеяда інших талановитих учених. Вони глибше проникли в таємницю староєгипетського письма, виправили окремі лінгвістичні помилки Ж. Ф. Шампольйона, переклали й прокоментували майже всі відомі нині староєгипетські тексти.