3. Соціологічні методи:

• моніторинг;

• аналіз соціуму;

• соціометрія.

До найбільш типових форм роботи з різними групами волонтерів належать: лекція як базовий метод при навчанні волонтерів, бесіда, ділова гра, «мозковий штурм», дискусія (диспут), колоквіум, семінар-практикум, тренінг, конференції, «круглий стіл», збори.

ТЕМА ЛЕКЦІЇ 13:

ДІЯЛЬНІСТЬ ВОЛОНТЕРІВ В УМОВАХ ВУЛИЧНОГО ПРОСТОРУ

1. Особливості діяльності волонтерів у соціальній вуличній роботі.

2. Специфіка ігрової діяльності в системі соціально-педагогічної роботи.

Фахівець з соціальної роботи, готуючи волонтерів до діяльності в умовах вуличного простору, повинен перш за все, формувати уявлення про мету соціальної вуличної роботи, яку слід розглядати як низку наступних завдань:

• покращення положення та здоров’я дітей та молоді шляхом привнесення та додання до середовища, де вони змушені жити, того, в чому вони мають потребу, та того, чого вони позбавлені;

• спонукання дітей та підлітків до встановлення стосунків з людиною чи групою, що піклується про них, та з тими, хто може допомогти їм в організації змістовного дозвілля;

• допомога «дітям вулиці» в реалізації їхніх прав та потенційних здібностей, обдарувань.

Волонтерська вулична соціальна робота передбачає:

• встановлення довірливіих відносин з кризовими категоріями дітей та молоді, які більшість часу перебувають на вулиці і потребують допомоги соціального працівника;

• сприяння в усвідомленні і сприйнятті позитивних стереотипів соціальної поведінки;

• залучення громадськості до вирішення соціальних проблем «вуличних» категорій дітей та молоді;

• консультування з питань, важливих для даної категорії;

• переадресування до інших існуючих інститутів соціальної допомоги;

• допомога в захисті відбудь-якого психічного та фізичного насилля;

• надання первинної медичної допомоги;

• надання інформації про шляхи збереження здоров’я, сприяння прийняттю здорового способу життя;

• здійснення профілактичної роботи щодо попередження правопорушень та злочинності серед дітей та молоді;

• надання мінімальних соціальних послуг (доставка їжі, одягу та ін.).

Стратегія організації вуличної соціальної роботи волонтерської бригади

1. Ознайомлення з соціальними аспектами діяльності відомств та організацій, які працюють на даній території. Встановлення партнерських стосунків. Підписання відповідних угод.

2. Створення соціального паспорту району. Визначення місця дій соціальних працівників. Узгодження маршрутів роботи з місцевим управлінням внутрішніх справ, службою у справах неповнолітніх, патрульною службою тощо.

3. Створення постійно діючих волонтерських бригад вуличної соціальної роботи. До складу таких бригад входять як штатні працівники соціальних служб, так і залучені фахівці, волонтери.

4. Розробка критеріїв оцінки, системи визначення ефективності соціальної вуличної роботи.