- •Розділ 1. Конкуренція як економічна категорія
- •Поняття та умови виникнення конкуренції
- •1.2 Види конкуренції
- •Конкурентне середовище - підприємства
- •Розділ 2. Позиціонування підприємств в сучасних умовах.
- •Сучасний стан конкуренції
- •2.2 Аналіз фінансово-господарської діяльності фоп «Талах с. І.»
- •Аналіз ділової активності.
- •Аналіз прибутку.
- •Аналіз оборотних коштів.
- •2.3 Конкурентне середовище підприємства фоп «Талах с. І.»
- •4 2 0
- •50 Себ-1
- •Розділ 3. Стратегія підвищення конкурентоспроможності підприємств фоп «Талах с. І.»
- •3.1 Стратегія підвищення конкурентоспроможності підприємства фоп «Талах с. І.»
- •3.2 Стратегія диференціації.
- •3.3 Розробка заходів спрямовані на підвищення конкурентоспроможності підприємства фоп «Талах с. І.»
- •Методи оцінки конкурентоспроможності.
- •Розділ 4. Охорона праці.
- •4.1 Аналіз законодавчої бази та нормативна основа охорони праці.
- •4.2 Аналіз санітарно-гігієнічних умов на робочому місці.
- •4.3 Пожежна безпека.
- •Розділ 5. Цивільний захист.
- •5.1 Прогнозування та оцінка хімічної обстановки при аваріях на хімічно небезпечних об'єктах
- •1. Оперативне прогнозування:
- •2. Аварійне прогнозування:
- •5.2 Рішення
- •1. Оперативне прогнозування
- •2. Аварійне прогнозування
- •5.3 Висновки
- •Висновки
- •Список використаної літератури
Розділ 5. Цивільний захист.
5.1 Прогнозування та оцінка хімічної обстановки при аваріях на хімічно небезпечних об'єктах
Вихідні дані
На хімічно небезпечному об'єкті сталася аварія, в результаті якої були зруйновані ємності, що містили хлор (295 т, висота обвалування 1,2 м) і метил хлористий (205 т). Відстань від місця аварії до підприємства ФОП «Талах С. І.» становить 4 км. Шлях проходження хмари зараженого повітря до об'єкта цивільного захисту наступний: 1,5 км - лісосмуга; 1 км - рівнинна місцевість; 0,5 км - малоповерхова забудова; 1 км - багатоповерхова забудова і далі рівнинна місцевість (умовно).
Вважати, що надзвичайна ситуація сталася 2.03 в 10.00 (UTC +2). Погодні умови наступні: мінлива хмарність; швидкість вітру 2 м / с, температура навколишнього середовища 0 0С), сніговий покрив.
Оцінити оперативну та аварійну хімічну обстановку (глибину зони зараження, ширину зони зараження, площа зони можливого зараження, площа зони прогнозованого зараження, час підходу хмари до об'єкта, час дії джерела зараження) через 1 годину після аварії.
Вступ
Однією з характерних особливостей розвитку світової цивілізації в XXI столітті є хімізація індустрії. Водночас інтенсивний розвиток хімічної промисловості зумовило розвиток техногенних небезпек, що призводять до значних аварій, що супроводжуються викидами ХОВ, великими матеріальними збитками і значними людськими жертвами.
У цих умовах знання вражаючих властивостей ХНР, завчасне прогнозування та оцінка наслідків можливих аварій з їх викидами, вміння правильно діяти в таких умовах і ліквідувати наслідки аварійних викидів - одна з необхідних умов забезпечення безпеки населення.
Прогнозування та оцінка хімічної обстановки включає вирішення наступних завдань:
1. Оперативне прогнозування:
Для першого речовини:
- Кількість речовини;
- Визначення глибини зони зараження;
- Визначення площі зараження.
Для другого речовини:
- Кількість речовини;
- Визначення глибини зони зараження;
- Визначення площі зараження;
2. Аварійне прогнозування:
- Визначення ступеня вертикальної стійкості атмосфери.
Для першого речовини:
- Визначення глибини зони зараження;
- Визначення площі зараження;
- Визначення ширини зони зараження;
- Час випаровування.
Для другого речовини:
- Визначення глибини зони зараження;
- Визначення площі зараження;
- Визначення ширини зони зараження;
- Час випаровування.
Визначення часу підходу зараженої хмари до об'єкта.
Оцінка хімічної обстановки проводиться відповідно до Загального наказом МНС, Мінагрополітики, Мінекономіки, Мінприроди від 27.03.2001 № 73/82/64/122 «Про затвердження Методики прогнозування наслідків виливу (викиду) небезпечних хімічних речовин при аваріях на промислових об'єктах і транспорті».
5.2 Рішення
1. Оперативне прогнозування
Хлор
Кількість речовини Q = 206,5 т
Визначення глибини зони зараження
Г^'= (164-82,2)/(300-100) (206,5-100)+82,2=125,76 км
Г′′ = 125,76/2,1 - (1,5*1,8 + 1 + 0,5*3 + 1*3,5) = 51,19 км
Г1 = 1,5 + 1 + 0,5 + 1 + 51,19 = 55,19 км
Г2 = 4*ν
Г2 = 5*4 = 20 км
Визначаємо глибину як мінімальну з Г1 і Г2
Г = 20 км
Визначення площі зараження
площа зони можливого хімічного зараження (ЗМХЗ)
S(ЗМХЗ) = 3,14*Г2
S(ЗМХЗ) = 3,14 * 202 = 1256 км2
площа прогнозованої зони хімічного зараження (ПЗХЗ)
S(ПЗХЗ) = 0,11*Г2
S(ПЗХЗ) = 0,11 * 202 = 44 км2
Метил хлористий
Кількість речовини Q = 143,5 т
Визначення глибини зони зараження
Г^'= (164-82,2)/(300-100) (143,5-100)+82,2=99,99 км
Г′′ = 99,99*0,06 - (1,5*1,8 + 1 + 0,5*3 + 1*3,5) = -2,7 км
тобто необхідно рахувати окремо
Потенційна глибина - 6 км
Еквівалентну відстань розповсюдження в лісовому масиві 2,7 км
Поширення на рівнинній місцевості - 1 км
Еквівалентне поширення в малоповерхової забудови - 1,5 км
Г1 = 1,5 + 1 + 0,5 + 0,23 = 3,23 км
Г2 = 4*ν
Г2 = 4*5 = 20 км
Визначаємо глибину як мінімальну з Г1 и Г2
Г = 3,23 км
Визначення площі зараження
площа зони можливого хімічного зараження (ЗМХЗ)
S(ЗМХЗ) = 3,14*Г2
S(ЗМХЗ) = 3,14 * 3,232 = 32,76 км2
площа прогнозованої зони хімічного зараження (ПЗХЗ)
S(ПЗХЗ) = 0,11*Г2
S(ПЗХЗ) = 0,11 * 3,232 = 1,15 км2