Запитання і завдання
1. Структурні перетворення господарських комплексів і регіонах України.
2. Сучасні форми територіальної організації промисловості в регіонах України.
3. Які основні проблеми комплексно-пропорційного розвитку Донбасу?
4. Назвіть основні напрямки спеціалізації промисловості Придніпровського району у зв’язку з структурною перебудовою економіки України.
5. Які перспективи формування технополісів на території України?
6. Спеціалізація Подільського економічного району?
7. Які основні напрямки розвитку продуктивних сил Київського району?
8. Які основні проблеми трансформації старопромислових економічних районів України?
Питання для дискусії
Сучасні структурні зміни в економіці мезо регіонів України.
Основні проблеми трансформації старопромислових економічних регіонів України.
Тема 2.2. Міжнародні економічні зв’язки України та її інтеграція в Європейські та інші світові структури.
Ключові слова
Міжнародний поділ праці
Форми міжнародних економічних зв’язків
Пріоритетні напрями зовнішньоекономічної політики України
Інтеграція
Структура експорту
Сучасна зовнішня економічна політика України
Розміщення продуктивних сил кран світу,в тому числі України, нерозривно пов'язано з розвитком міжнародного поділу праці формуванням міжнародних економічних зв'язків. Міжнародний поділ праці - це спеціалізація окремих країн на виробництві тієї чи іншої продукції чи надання послуг у світовому масштабі. Кожна країна світу концентрує на своєї території виробництво певних видів продукції, для виробництва якої вона має найбільші сприятливі економічної природні передумови. Україна повинна мати певні переваги перед іншими країнами у виробництві продукції спеціалізації. Для цього необхідно мати : вигідне економіко - географічне положення; специфічні агрокліматичні умови ; попит на продукцію спеціалізації на світовому ринку та високий рівень конкурентоспроможності.
В сучасних умовах економічного розвитку України зовнішньоекономічні відносини - одна з найважливіших сфер діяльності. Створення розвиток цих відносин з усіма країнами світу, особливо з найбільш розвинутими, сприятиме інтернаціоналізації виробництва, підвищенню рівня його технології та якості продукції. Тільки цим шляхом Україна зможе інтегрувати в Європейськийсвітовий ринок. В той же час структура та обсяги експорту не відповідаютьстану України у світогосподарських зв'язках. Україна, населення якоїстановить майже 1,5% населенню світу, яка має великий виробничийприродно-ресурсний потенціал, має невідповідно низьку частку у світовомуекспорті - 0,2%. Якщо у Канаді на душу населення експортується продукції насуму 5,6 тис.дол., Японії -3,1, Великобританії-3,0, США - 2,0, Росії – 1.2, та вУкраїні – 9.8тис.дол.
Жодна
країна світу, на якому б рівні економічного
розвитку вона не знаходилась, не може
нормально розвиватися поза світовим
господарством, без тісних економічних
зв'язків з іншими країнами світу.
Міжнародні економічні зв'язки - це
система господарських зв'язків
міжнаціональними економіками країн на
основі міжнародного поділу праці. Саме
зовнішні зв'язки сприяють зростання
національного доходу, прискореному
розвитку науково-технічному процесу,
підвищення рівня життя населення.
Для України на сучасному перехідному етапі розвитку економіки особливо важливим є повне використання зовнішніх економічних зв'язків для вирішення початкових науково-технічних господарських проблем.
Розвиток ефективних зовнішньоекономічних зв'язків дасть змогу Україні швидше подолати глибоку економічну кризу, сприятиме стабільному швидкому розвитку продуктивних сил зростанню на цій основі життєвого рівня населення.
Україна робить кроки до входження у світове господарство. Цьому сприяє створення відповідно правової бази прийняття законів: Закону про зовнішньоекономічну діяльність України, Закону про створення експортно-імпортного банку, Закону про іноземні інвестиції, а також Декретів Кабінету міністрів України. В лютому 2008 року Україна була прийнята в СОТ.
Об’єктивними причинами, що перешкоджають нині входженню України як повноправного партнера у світове господарство, є низька конкурентоспроможність продукції на світових ринках. З вітчизняних промислових товарів на ринках далекого зарубіжжя може конкурувати не більш10%.
Форми міжнародних економічних зв’язків
науково-технічне співробітництво;
зовнішня торгівля;
видання кредитів позик;
створення спільних підприємств;
спеціалізація кооперування виробництва;
торгівля технологіями, або спеціалізація на виробництв комплектуючого обладнання;
спільна участь країн у розробці багатих природних ресурсів;
іноземні інвестиції;
міжнародний туризм;
культурні зв’язки;
та інші форми.
Взаємовигідна міжнародна торгівля товарами та послугами посідає провідне місце в системі міжнародних економічних зв’язків, оскільки вона по суті відтворює всі види міжнародному поділу праці об’єднає всі країни в єдину господарську цілісність на сучасному світовому ринку товарів і послуг.
В Україні ще не визначені остаточні основні напрями і механізми структурної переорієнтації економіки з урахуванням особливостей розвитку світової системи господарства. Україна ще шукає свою нішу в світовому господарському комплексі. Перспективними напрямами спеціалізації для України в світовому поділу праці можуть стати наукомісткі сучасні галузі (літако-, машинобудування, хімічна переробка, АПК тощо). Саме їхня продукція є найцінніша на сучасному світовому ринку.
У сфері сучасного світового господарства зовнішньоекономічні зв’язки національних економік охоплюють більш широкий, ніж раніше, спектр взаємодій і торговельний обмін переріс у науково-технічне та інвестиційне співробітництво. Склалася нова модель таких зв’язків – виробничо-інвестиційна. Обмін товарами здійснюється з рахуванням нових меж поділу праці у найновіших формах. Суб’єкт ринку виступають у транснаціональній формі.
Однак для України притаманний „постачальницько-збутовий” і „посередницько-торгівельний” менталітет входу до світової сфери. Побороти відсталість нашого виробництва можна з переходом до нової моделі взаємодії національного господарства з світовим. Слід орієнтуватися на виробничо-інвестиційну модель, в центрі якої перебуває не тільки сфера обігу, а і співробітництво за всіма ланками виробничо-технічного процесу з винесенням частини з них за національні межі.
Як показує міжнародний досвід, сьогодні прорив на світовий ринок забезпечується, як правило, не просто продуктом, і навіть не галуззю, а міжгалузевим комплексом, який складається з певних відтворюваних і високотехнологічних систем. Вияв і підтримка розвитку таких міжгалузевих комплексів в українській економіці – це актуальний і перспективний напрям виходу на світовий ринок.
Для України в сучасний період існує нагальна необхідність постійного формування моделі конкурентоспроможної відкритої національної економіки з урахуванням переваг міжнародної регіональної інтеграції.
Пріоритетним напрямом зовнішньоекономічної політики України є інтеграція в Європейський Союз, що відповідає геополітичному, геоекономічному і історичному європейському статусу України. Метою розвитку зовнішньоекономічних відносин України з ЄС є забезпечення економічної інтеграції господарства України у загальноєвропейський економічний простір. Це значною мірою залежить від реалізації положень Угоди про партнерство та співробітництво між ЄС і Україною та створення зони вільної торгівлі.
Основними пріоритетами мають стати:
розширення доступу українських товарів, зокрема таких важливих, як текстиль, продукція металургійної промисловості та сільського господарства на європейські ринки;
підтримка ефективних національних товаровиробників шляхом вдосконалення міжнародно-правового механізму захисту їх інтересів, зокрема через укладання відповідних галузевих угод; знаття існуючих бар’єрів у торгівлі та поглиблення виробничої кооперації;
гармонізація економічного законодавства відповідно до стандартів ЄС та світової системи торгівлі з урахуванням національних економічних інтересів і специфіки економіки України.
Основним етапом на шляху набуття Україною повноправного членства в ЄС має стати створення економічних і правових передумов для початку переговорів про створення зони вільної торгівлі між Україною і ЄС.
Експертний потенціал країни визначають як обсяг благ, які національна економіка може виробити та реалізувати за своїми межами, а також здатність національної економіки відтворювати свої конкурентні переваги на світовому ринку.
Україна має всі можливості значно збільшити експорт продукції хімічної та нафтохімічної промисловості; аміаку, гідрооксиду магнію, натрію тощо. Важливим напрямом є участь у розробці і реалізації за допомогою великомасштабних іноземних інвестицій концепції та стратегії щодо імпорту, експорту і транзиту продуктів паливно-енергетичного комплексу (нафта, газ, вугілля, електроенергія).
Існує потреба іноземного інвестування легкої та харчової промисловості, технологічний рівень яких досить низький. Підвищення його дало б можливість значно збільшити експорт продукції цих галузей.
В структурі експорту переважають чорні метали та вироби з них (39% всього експорту України), мінеральні продукти – 13%, продовольчі товари – 11%, продукція машинобудування – 12%, продукція хімічної промисловості – більш ніж 11%. В імпорті переважають мінеральне паливо – майже 47%, котли і устаткування для електроенергетики – 12%, продукція інших галузей машинобудування – 11%, продукція хімічної промисловості – 8%, продукція харчової промисловості 4%. Основними партнерами України є країни СНД і Балтії – це Росія (майже 50% від загального обсягу торгівлі України).
В останні роки зростає експорт України до інших країн СНД – Білорусії, Молдови, Грузії, Узбекистану.
Крім країн СНД Балтії, Україна розширює зв’язки з багатьма розвинутими країнами світу. В останні роки найбільш експортні поставки Україна здійснювала до Китаю (10% загального обсягу експорту), Німеччини (більш ніж 4%), тал (близько 3%), Польщі (майже 3%), Угорщини США (більше ніж 2%), Словаччини (майже 2%).
Найбільші імпортні поставки в Україну з Німеччини (майже 9% загального імпорту), США (майже 4%), Польщі (більш ніж 3%) тал (більш ніж 2%), Франції (майже 2%), Великобританії (1,5%), Чехії, Словаччини, Угорщини, Куби та ін.
Сучасна зовнішньоекономічна політика України спрямована на формування нового торговельного режиму з подальшою інтеграцією до світового економічного простору шляхом поступового важного збільшення ступеня відкритості національної економіки. Перш за все передбачається:
підтримка національних товаровиробників шляхом використання можливостей міжнародного-правового механізму захисту інтересів на світовому ринку;
прискорення економічних реформ шляхом гармонізації економічного законодавства відповідно до світової системи торгівлі (ГАТТ/СОТ);
знаття технічних бар’єрів у торгівлі з провідними країнами членами СОТ (США, ЄС), розширення торгівлі з якими забезпечує надходження валюти, стимулює розвиток технічне оновлення промисловості, сприяє поглибленню виробничої кооперації, забезпечує істотне збільшення іноземних інвестицій.
Одним з головних завдань щодо розвитку зовнішніх економічних зв’язків України є забезпечення просування товарів українського виробництва на нові зарубіжні ринки. Одночасно робитиметься все можливе для збереження традиційних ринків України з державами, як утворились на теренах колишнього Радянського Союзу. Саме ці країни в найближчий перспективі повинні бути найбільш привабливими для українського експорту. Розвиток гідного торговельно-економічного співробітництва з ними є одним з пріоритетів України в зовнішньоекономічних зв’язках.