4. За суб'єктами:

1. приватний кредит;

2. державний кредит;

3. приватно-державни кредит.

Слід зазначити, що міжнародний приватний кредит стає однією з невід'ємних складових міжнародних кредитних відносин з кінця 50-х рр., коли майже всі розвинені країни ввели повну оборотність валют. Ці країни й раніше практикували міжнародні фінансові кредити, але вони носили в основному епізодичний характер.

Важливою формою міжнародного кредиту є міжурядові позики, які одержали широке поширення в роки першої світової війни (1914—1918 рр.) у зв'язку з військовими поставками із США в Європу. Міжурядова заборгованість (без відсотків) досягла цей період 11 млрд. доларів США.

5. За строками:

а) надстрокові — добові, тижневі, до трьох місяців;

б) короткострокові — до одного року;

в) середньострокові — від одного року до п'яти років;

г) довгострокові — понад п'яти років.

При пролонгації (продовженні) коротко- і середньострокових кредитів вони стають довгостроковими, причому з державною гарантією.

6. За валютою позики*

а) кредити у валюті країни-боржника;

б) кредити у валюті країни-кредитора;

в) кредити у валюті третьої країни;

г) кредити у міжнародній рахунковій одиниці (СДР, євро та ін.);

Крім того, розрізняють єврокредити або кредити в євровалюті.

Євровалюта - це вільно конвертовані валюти, поміщені на депозити в банках поза країною походження. Таким чином, наприклад, долари США на банківському депозиті в Лондоні стають євродоларами. Приблизно те ж саме можна було б сказати про евромарки, евроиени, еврошвейцарскі франки. Відповідно, євровалютний ринок складається з банків, що розміщують депозити та надають кредити в іноземних валютах. Ці банки називають євробанками [10].

Домінуючою євровалютою є долар США. Однак у періоди слабкості долара (зниження його курсу) підвищується значення інших валют, зокрема, швейцарського франка і японської ієни [10].

Таким чином, єврокредити – міжнародні позики, які надаються великими комерційними банками країн за рахунок ресурсів євровалютного ринку [5].

Євроринок – міжнародний кредитний ринок, операції на якому здійснюються в євровалютах [5].

Єврокредити або міжнародні консорціанальні кредити являють собою короткострокові або середньострокові банківські кредити в євровалюті, що надаються на базі плаваючих процентних ставок (roll over), що корегуються, за межами країни, у валюті якої відкритий кредит [11].

Види єврокредитів:

1. Синдикативні єврокредити являють собою довгострокові кредити на велику суму та припускають створення спеціальної структури.

Керуючий банк виступає в ролі “провідного менеджера”. Він формує банківський синдикат і визначає умови кредиту при участі позичальників. Члени синдикату беруть на себе зобов'язання надати частина кредиту.

2. Єврокредити із застереженням про валютний опціон (“multi – currency clauses”) За даними кредитами при настанні строку платежу позичальникові надається можливість вибору валюти погашення боргу (однієї або декількох). Це застереження представляє великий інтерес для позичальника, тому що її наявність дозволяє йому здійснювати залучення та використання коштів у єдиній валюті та уникнути, таким чином, валютного ризику. Однак спеціальне застереження дозволяє банку ухилитися від надання кредиту в певній валюті, якщо такої немає в наявності.

3. Короткостроковий кредит за твердою ставкою.

4. Середньо – і довгострокові єврокредити на умовах “стенд-бай”. Банк зобов'язується надати позичальникові обумовлену суму на весь договірної строк використання, який ділиться на короткі періоди (три, шість, дев'ять, дванадцять місяців). Для кожного з них установлюється плаваюча ставка відсотка, яка переглядається з урахуванням динаміки ЛІБОР¹ (ставка по короткострокових кредитах, що надаються лондонськими банками на строк 3-6 місяців. У окремих випадках строк може варіюватися від однієї ночі до 5 років. Являється основним орієнтиром, базовою ставкою для встановлення на міжнародному ринку позичкових капіталів дисконтних ставок кредитного відсотка на ринку євровалют [5]. Це дає можливість надати середньо – та довгостроковий кредит, використовуючи короткострокові ресурси.

5. Середньо – і довгострокові єврокредити на умовах поновлення (ролловерні). Вони видаються на різних умовах:

1) для кредитування інвестицій банк звичайно надає всю суму однократно відразу після укладання угоди або через визначений час. Погашення кредиту здійснюється повністю або частинами.

2) найпоширеніший роловерний кредит, який передбачає максимальний ліміт, у межах якого позичальник має право одержати кредит у необхідних розмірах на початку кожного проміжного строку його використання. Погашення забогованості здійснюється частинами або повністю.

3) у кредитній угоді фіксуються дати преогляду процентної ставки та обсягу позички, який може здійснюватися щокварталу або раз на півроку або на рік у межах установленого строку.

4) специфічний вид представляє ролловерний кредит, який надає право позичальникові у випадку необхідності отримувати кредит протягом усього договірного строку.

По єврокредитах використовуються міжнародні процентні ставки. Наприклад, ставка ЛІБОР (Лондонська міжбанківська ставка пропозиції) звичайно на 1/8 пункту вище ставки по депозитам і на ½ пункту нижче відсотка по кредитах кінцевому позичальникові [11].