Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Архит / КП-1 / ТЕПЛО / пособие тепло для студ..doc
Скачиваний:
116
Добавлен:
21.02.2016
Размер:
1.13 Mб
Скачать

8. Розроблення та складання енергетичного паспорта будинку

8.1. РОЗРАХУНОК ТЕПЛОТЕХНІЧНИХ ТА ЕНЕРГЕТИЧНИХ ПАРАМЕТРІВ ЕНЕРГЕТИЧНОГО ПАСПОРТА

1. Загальна інформація

План будинку і розріз представлено на рис. 10.

Рис. 10 План і розріз одноповерхового будинку

2. Розрахункові параметри

Згідно з ДБН В.2.6-31 для житлових будинків розрахункова температура внутрішнього повітря tв = 20 0С, розрахункова температура зовнішнього повітря для умов міста Донецька – tз = -22 0С.

Кількість градусо-діб опалювального періоду для І-ої температурної зони –

Dd = 3750 0С·діб.

Згідно з СНиП 2.01.01 тривалість опалювального періоду для м. Донецька складає zоп = 183 доби, середня температура зовнішнього повітря за опалювальний період tоп з = -1,8 0С.

3. Функціональне призначення, тип і конструктивні рішення будинку

Окремо розташований житловий будинок, збудований за індивідуальним проектом. Конструктивна схема будинку – безкаркасна з поздовжніми несучими стінами. Зовнішні стіни будинку виконанні з цегли товщиною 250 мм з зовнішнім утепленням мінераловатним утеплювачем, товщиною 120 мм, ззовні закритим лицевою цеглою. Загальна товщина становить 510 мм.

Горище – холодне, перекриття холодного горища – залізобетонні багатопустотні плити товщиною 220 мм з мінераловатним утеплювачем товщиною 150 мм та цементно-піщаною стяжкою по теплоізоляційним плитам.

Підлога передбачена по ґрунту.

Світлопрозорі конструкції (вікна) виконані з ПВХ-профілів з заповненням двокамерними склопакетами.

В будинку передбачено водяне опалення, що має підключення до системи індивідуального теплопостачання та гаряче водопостачання. Система опалення однотрубна з термостатами та авторегулюванням на IТП.

4. Геометричні показники

Площі зовнішніх огороджувальних конструкцій, опалювана площа, площа житлових приміщень та кухонь, опалюваний об’єм, а також форма, тип та орієнтація будівлі, необхідні для розрахунку енергетичного паспорта, визначається на основі проектних даних.

Основні об’ємно-планувальні показники:

  • Опалювана площа будівлі – Fh = 82,2 м2, визначається як площа, яка вимірюється у межах внутрішніх поверхонь зовнішніх стін, що включає площу, яку займають перегородки і внутрішні стіни.

  • Площа житлових приміщень та кухонь – Fl ж = 60,4 м2, визначається як сума площ усіх приміщень квартири за винятком зовнішнього тамбура.

[Fl ж = (2,45 × 4,41 + 3,2 × 4,41 + 3,8 × 4,41) + (2,99 × 3,77 + 2,99 × 2,48) = 41,6745 + 18,6875 = 60,4]

  • Опалюваний об’єм будівлі – Vh = 230,2 м3, визначається як об’єм, обмежений внутрішніми поверхнями зовнішніх огороджувальних конструкцій.

  • Загальна площа зовнішніх огороджувальних конструкцій – FΣ =  279,8 м2. В тому числі:

Загальна площа зовнішніх непрозорих стінових (без вікон і дверей) огороджувальних конструкцій – Fнп = 103,6 м2, [115,4 – 9,9 – 1,9 = 103,6]

Зовнішніх стін (з вікнами, дверима і без укосів)

Fнп1 = (4,41 + 10,29 + 9,2 + 7,69 + 4,79 + 2,6) × 2,8 × 109,1 м2.

Площа віконних укосів: [(3 + 1,2) × 4 + 1,8] × 0,2 = 4,3 м2.

Площа укосів дверей (0,9 + 2,1 × 2) × 0,2 = 1,0

Площа зовнішньої стіни (з вікнами, дверима і укосами)

Fнп = 109,1 + 4,3 + 1,0 = 115,4 м2.

Загальна площа зовнішніх світлопрозорих огороджувальних конструкцій – Fсп в = 9,9 м2, [(1,5+1,2) × 4 + 1,5 × 1,8 = 9,9].

Загальна площа вхідних дверей – Fд = 1,9 м2, [0,9 × 2,1 = 1,9].

Загальна площа перекриття холодного горища – Fпк хг = 82,2 м2.

Загальна площа підлоги – Fц1 = 82,2 м2.

Площа підлоги по зонах:

Fц1 = 63,0 м2; Fц2 = 19,2 м2.

5. Теплотехнічні показники

Теплотехнічні показники огороджувальних конструкцій визначаються за даними проекту відповідно до ДБН В.2.6-31.

5.1. Приведений опір теплопередачі визначається на основі вимог ДБН В.2.6-31. За розрахункові значення було прийнято мінімально допустимі значення опору теплопередачі для кожного окремого виду огороджувальної конструкції.

Приведений опір теплопередачі зовнішніх непрозорих стінових огороджувальних конструкцій – RΣ пр нп = 2,8 м2·К/Вт.

Приведений опір теплопередачі перекриття холодного горища – RΣ пр хг = 5,0 м2 · К/Вт.

Приведений опір теплопередачі зовнішніх світлопрозорих огороджувальних конструкцій (4 м1 – 16 – 4 м1 – 14 – 4 i) – RΣ пр сп в = 0,72 м2·К/Вт.

Приведений опір теплопередачі вхідних дверей в будинок – RΣ пр д = 0,70 м2·К/Вт.

Опір теплопередачі зон підлоги [з урахуванням шару паркету δ = 0,04 м з λр = 0,33 Вт/(мК) та теплоізоляційного шару з екструзійного пінополістиролу, що ззовні утеплює фундамент δ = 0,1 м з λр = 0,049 Вт/(мК)]:

1 зона – Rц1 = м2·К/Вт;

2 зона – Rц2 = м2·К/Вт.

Приведений опір теплопередачі підлоги по ґрунту становить

RΣ пр ц = м2·К/Вт.

5.2. Приведений коефіцієнт теплопередачі теплоізоляційної оболонки будинку kΣпр, Вт/(м2К), визначається за формулою

,

де ξ – коефіцієнт, що враховує додаткові тепловтрати, пов'язані з орієнтацією огороджень за сторонами світу, наявністю кутових приміщень, надходженням холодного повітря через входи в будинок; для житлових будинків ξ = 1,13.

Тоді

= 0,339 Вт/(м2К).

5.3. Умовний коефіцієнт теплопередачі будинку, що враховує тепловтрати за рахунок інфільтрації й вентиляції kінф, Вт/(м2К), визначається за формулою

,

де χ2 = 0,278 – розмірний коефіцієнт;

c– питома теплоємність повітря, приймається 1 кДж/(кг∙К);

υv – коефіцієнт зниження об’єму повітря в будинку, який враховує наявність внутрішніх огороджувальних конструкцій, приймаємо υv = 0,85;

γз – середня густина повітря, що надходить до приміщення за рахунок інфільтрації, кг/м3, визначається за формулою

= 1,4 кг/м3;

nоб – середня кратність повітрообміну будинку за опалювальний період, год-1, визначається за формулою

= 0,926 год-1;

η – коефіцієнт впливу зустрічного теплового потоку в огороджувальних конструкціях; приймається за найбільшим значенням, єдиним для всього будинку і становить η= 0,7.

= 0,157 Вт/(м2К).

5.4. Загальний коефіцієнт теплопередачі будинку Кбуд, Вт/(м2К), визначається за формулою

Кбуд= kΣпр+ kінф = 0,339 + 0,157 = 0,496 Вт/(м2К).

5.5. Об’ємно-планувальні характеристики.

Коефіцієнт скління фасадів будинку mск визначається за формулою

.

Показник компактності будинку Λк буд, м-1, визначається за формулою

м-1.

6. Енергетичні показники

6.1. Розрахункові витрати теплової енергії на опалення будинку протягом опалювального періоду Qрік, кВт·год, визначаються за формулою:

Qрік = [Qk - (Qвн п + Qs)ς ] h,

де Qk – загальні тепловтрати будинку через огороджувальну оболонку, кВт·год;

Qвн п – побутові теплонадходження протягом опалювального періоду, кВт·год;

Qs – теплові надходження через вікна від сонячної радіації протягом опалювального періоду, кВт·год;

 – коефіцієнт, що враховує здатність огороджувальних конструкцій будинків акумулювати або віддавати тепло під час періодичного теплового режиму; для будинку, що розглядається = 0,8;

ς – коефіцієнт авторегулювання подачі тепла в системах опалення; в будинку використовується двотрубна система опалення з поквартирним регулюванням; ς = 0,95;

h – коефіцієнт, що враховує додаткове теплоспоживання системи опалення, пов'язане з дискретністю номінального теплового потоку номенклатурного ряду опалювальних приладів додатковими тепловтратами через радіаторні ділянки огороджень, тепловтратами трубопроводів, що проходять через неопалювані приміщення: для будинку баштового типу h = 1,11.

6.2. Загальні тепловтрати будинку через огороджувальну оболонку за опалювальний період визначаються за формулою

Qk = χ1КбудDdFΣ = 0,024  0,496  3750  279,48 = 1,25  104 кВт·год.

6.3. Побутові теплонадходження протягом опалювального періоду, визначаються за формулою

Qвн п = χ1qвн п zоп Fl ж ,

де qвн п – величина побутових теплонадходжень на 1 м2 житлової площі будівлі; для житлових будинків qвн п = 10 Вт/м2.

Тоді, Qвн п = 0,024  10  183  60,4 = 0,265  104 кВт·год.

6.4. Теплові надходження через вікна від сонячної радіації протягом опалювального періоду, для чотирьох фасадів будинків, орієнтованих за чотирма сторонами світу, визначаються за формулою

Qs= ζв εв (FПнIПн + FСIС + FПдIПд + FЗIЗ) + ζзл εзлFсп л Iг ,

де ζв , ζзл – коефіцієнти, що враховують затінення світлового прорізу відповідно вікон і зенітних ліхтарів непрозорими елементами заповнення, приймаються згідно з Додатком 3;

εв , εзл – коефіцієнти відносного проникання сонячної радіації відповідно для світлопрозорих заповнень вікон і зенітних ліхтарів, що приймаються за паспортними даними відповідних світлопрозорих конструкцій або згідно з Додатком 3;

FПн , FС , FПд , FЗ – площа світлових прорізів фасадів будинку, відповідно орієнтованих за чотирма напрямками світу, за проектом:

FС = 6,3 м2; Fз = 3,6 м2;

Fсп л – площа світлових прорізів зенітних ліхтарів будинку, м2;

IПн , IС , IПд , IЗ – середня величина сонячної радіації за опалювальний період, спрямована на вертикальну поверхню за умов хмарності, відповідно орієнтована за чотирма фасадами будинку, кВт·год/м2, приймаються за Додатком 4, для умов міста Донецька

IС = 217 кВт·год/м2; IЗ = 223 кВт·год/м2;

Iг – середня величина сонячної радіації за опалювальний період, спрямована на горизонтальну поверхню за умов хмарності, кВт·год/м2. Враховуючи, що на горищі відсутні світлові прорізи, то Fсп л = 0 м2. Тодіформула вданому випадку може бути представлена у вигляді

Qs = ζв εв (FСIС + FЗIЗ).

Для двокамерних склопакетів зі скла в одинарних плетіннях: ζв = 0,8, εв = 0,48.

Отже, Qs = 0,8 · 0,48 · (6,3 · 217 + 3,6 · 223) = 0,083 ·104 кВт·год.

Знаючи значення складових тепловтрат і теплонадходжень в будинок, визначимо Qрік за формулою

Qрік = [1,25104 - (0,265104 + 0,083·104 )0,80,90]1,11 = 1,11·104 кВт·год.

6.5. Розрахункове значення питомих тепловитрат на опалення будинку за опалювальний період qбуд, кВт·год/м2 визначається за формулою

кВт·год/м2.

7. Визначення класу енергетичної ефективності будинку

Клас енергетичної ефективності будинку визначається згідно з додатком Ф ДБН В.2.6-31 на підставі аналізу виразу

,

де Еmax – максимально допустиме значення питомих тепловитрат на опалення будинку за опалювальний період, кВт·год/м2, що встановлюється згідно з ДБН В.2.6-31 залежно від призначення будинку, його поверховості та температурної зони експлуатації будинку; для даного будинку Еmax = 130 кВт·год/м2.

Тоді = = 3,8%

Згідно з ДБН В.2.6-31 даний будинок відноситься до класу енергетичної ефективності “С”.

8. Для даного будинку допускається зниження рівня теплозахисту зовнішніх огороджувальних конструкцій до оптимального відповідно до 3.3 ДБН В.2.6-31.

    1. ЕНЕРГЕТИЧНИЙ ПАСПОРТ БУДИНКУ

Енергетичний паспорт за формою, що рекомендована Додатком Ф [1], наведено в таблиці 8

Таблиця 8 – Енергетичний паспорт житлового будинку

Соседние файлы в папке ТЕПЛО